Постанова

від 05.01.2024 по справі 390/1251/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року

м. Київ

справа № 390/1251/20

провадження № 61-7691 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4 ,

представник ОСОБА_4 - адвокат Бем Юрій Юрійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Дьомич Л. М., Письменного О. А,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1, про визнання права власності на земельну ділянку

в порядку спадкування.

В обґрунтування позовної заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому за життя нерухоме майно, а саме: частку квартири АДРЕСА_1 , земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 5,5803 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522580300:04:000:0490, що розташована на території Аджамської сільської ради Кропивницького району (Кіровоградського) Кіровоградської області, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 056659, виданого 16 серпня 2004 року.

Позивач зазначала, що у встановлений законом строк подала до Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці: син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовились. Однак, державним нотаріусом Тимко О. В. 06 серпня 2020 року прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1178/02-31, якою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену вище земельну ділянку, кадастровий номер 3522580300:04:000:0490, оскільки є невідповідність площі земельної ділянки, зазначеної в документі, який є підставою для виникнення права власності на земельну ділянку - розпорядженні голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 17 грудня 2003 року № 1076-р та документі, що посвідчує право власності ОСОБА_5 - Державному акті серії КР № 056659, на яку зареєстровано право власності.

Позивач вважала постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії протиправною та такою, що порушує її права. Вказувала, що право власності на зазначену земельну ділянку виникло у її чоловіка на підставі розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації

від 17 грудня 2003 року № 1076-р «Про передачу у власність земельних ділянок та видачу державних актів на право власності», яким ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальної площею 1,86 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з затвердженою у встановленому порядку схемою поділу земель КПС ім. Карла Маркса на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Розпорядженням Кропивницької районної державної адміністрації від 10 січня

2020 року № 8-р внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 17 грудня 2003 року № 1076-р у зв`язку з технічною помилкою, допущеною при прийнятті розпорядження. В абзаці 7 пункту 1 слова та цифри « ОСОБА_5 земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею

1,86 га ріллі» замінено словами та цифрами « ОСОБА_5 земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 5,58 га ріллі».

При зверненні до державного нотаріуса нею були надані всі правовстановлюючі документи на спадкове майно та розпорядження голови Кропивницької районної державної адміністрації від 10 січня 2020 року № 8-р «Про внесення змін до розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації

від 17 грудня 2003 року № 1076-р». Однак державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3522580300:04:000:0490, розміром 5,5803 га, розташованої в межах згідно плану на території Аджамської сільської ради, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Терещенка Д. В. від 21 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку (№ НОМЕР_1 ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522580300:04:000:0490, площею 5,5803 га, розташованої на території Аджамської сільської ради Кропивницького району (Кіровоградського) Кіровоградської області, у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 056659, виданого Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 16 серпня 2004 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що після смерті її чоловіка - ОСОБА_5 , вона є єдиним спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину належним чином, подавши заяву державному нотаріусу. Отримавши відмову нотаріуса з технічних причин у правовстановлюючих документах, позивачка реалізувати своє право на спадщину вона може тільки в судовому порядку, а визнання відповідачами пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У січні 2023 року ОСОБА_4 , як особа, яка не була залучена до участі у справі, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на вказане вище рішення районного суду одночасно із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2023 року ОСОБА_4 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення районного суду від 21 січня 2021 року.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2021 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2 151,21 грн сплаченого судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення районного суду впливає на права та обов`язки ОСОБА_4 , якого не залучено до участі у справі. Так, згідно матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_6 , спадщину після нього прийняли: дочка - ОСОБА_5 , 1/3 частка у спадщині; дочка - ОСОБА_7 , 1/3 частка у спадщині; син -

ОСОБА_5 , 1/3 частка у спадщині.

05 лютого 2019 року на спадщину в указаних частках (1/3) зазначеними спадкоємцям було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складалась з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Карла Маркса, що розташована на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, розміром 7,04 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало спадкодавцю ОСОБА_6 .

Спадщину після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняв її син - ОСОБА_4 , якому видано 06 липня 2016 року свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд зазначив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , дружиною померлого, наявний спір про право власності на земельну ділянку, площею 5,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522580300:04:000:0490, що розташована на території Аджамської сільської ради Кропивницького району (Кіровоградського) Кіровоградської області, а тому ОСОБА_4 мав бути залучений до участі у розгляді справи як відповідач.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька, то вони не могли бути відповідачами у даній справі.

Апеляційний суд звернув увагу, що ОСОБА_1 не позбавлена права на судовий захист шляхом подання позову до належних відповідачів на загальних підставах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії прийняття позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 30 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові надати до суду докази сплати судового збору або обґрунтувати наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

У наданий судом строк заявник надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме докази сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 390/1251/20 з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд помилково зазначив, що рішення районного суду стосується прав та обов`язків ОСОБА_4 , так як спір стосувався спадкоємців першої черги, до яких заявник апеляційної скарги не входив. Зазначає, що суд апеляційної інстанції про дату і місце судового розгляду не повідомив його та ОСОБА_3 , а також не залучив до участі у справі іншого спадкоємця - ОСОБА_8 .

Зазначає, що ОСОБА_1 ініціювала в суді фіктивний позов, так як жодного спору між нею та зазначеними ними відповідачами немає, вимог до них не було заявлено. Саме тому рішення районного суду також підлягає скасуванню.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника

ОСОБА_4 - адвоката Бема Ю. Ю., на касаційну скаргу, в якому зазначається, що постанова апеляційного суду є законною й обґрунтованою. Зазначає, що дійсно відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними, спору з ними у позивача, їх матері, немає, а його, належного відповідача, залучено до участі у справі не було. Він, як і позивачка та ОСОБА_5 , є спадкоємцями 1/3 частки спірної земельної ділянки, але районний суд визнав право власності на землю лише за позивачкою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на порушення останнім норм процесуального права, зокрема на таке: 1) Суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 2) Суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Апеляційним судом установлено, що згідно матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , спадщину прийняли: дочка - ОСОБА_8 , 1/3 частка у спадщині; дочка - ОСОБА_7 , 1/3 частка у спадщині; син - ОСОБА_5 , 1/3 частка у спадщині. Натомість, районний суд виходив із того, що спадщину приняла лише дружина померлого - позивачка ОСОБА_1 . Також установлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від прийняття спадщини після смерті батька відмовилися, про що подали відповідні заяви нотаріусу (т. 1, а. с. 39, 42).

Спадщину після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняв її син - ОСОБА_4 , якому видано 06 липня 2016 року свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку. Його до участі у справі залучено не було.

З урахуванням наведеного Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що між ОСОБА_4 та позивачкою ОСОБА_1 , дружиною померлого, наявний спір про право власності на земельну ділянку.

Апеляційний суд вірно зазначив, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька, то вони не могли бути належними відповідачами у даній справі. Підтвердженням цьому є те, що позивачка ОСОБА_1 жодних позовних вимог до них не заявляла, а право власності на всю земельну ділянку було визнано за позивачкою.

Верховний Суд виходить із того, що апеляційний суд, скасувавши рішення районного суду про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і відмовивши їй у позові, у першу чергу можна стверджувати про порушення прав саме позивачки ОСОБА_1 .

Проте позивачка ОСОБА_1 постанову апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржила і не надавала заявнику касаційної скарги - ОСОБА_2 процесуальних повноважень представляти і захищати її інтереси у справі. Таких же процесуальних повноважень заявнику ОСОБА_2 на захист їхніх інтересів не надавали ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_5 .

Апеляційний суд роз`яснив ОСОБА_1 її право на пред`явлення нового позову на загальних підставах до належних відповідачів.

У зв`язку з викладеним колегія суддів виходить із того, що доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними, а інших доводів щодо порушенням спадкових прав саме ОСОБА_2 по суті спору ним не наведено.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції неналежно повідомив про дату судового засідання є помилковими й такими, що не відповідають обставинам справи.

Так, мати ОСОБА_2 - позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила його адресу місця проживання - АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 3). На цю адресу надсилалися судові повістки як районним судом, так і апеляційним судом. При цьому ОСОБА_2 у заяві від 27 жовтня 2020 року на адресу районного суду також сам зазначив цю адресу місця свого проживання

(т. 1, а. с. 115), отримуючи кореспонденцію суду, у тому числі апеляційного суду, вже після подання ОСОБА_4 апеляційної скарги (т. 1, а. с. 192, 197, 210,

т. 2, а. с. 65). Жодна судова повістка до суду не повернулася із відміткою про неможливість її вручення адресату - ОСОБА_2 .

Подаючи у травні 2023 року касаційну скаргу, ОСОБА_2 своєю адресою листування зазначив - АДРЕСА_3 , проте не зазначив,

з якого часу він там проживає.

Крім того, відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасник судового процесу зобов`язаний повідомити суд про зміну свого місця проживання під час провадження справи.

ОСОБА_2 не повідомив суд про зміну місця свого проживання, отримував судові повістки за іншим зазначеним ним адресом, а тому його доводи про неповідомлення про дату судового засідання апеляційним судом є безпідставними.

Прохання касаційної скарги скасувати постанову апеляційного суду також і в частині розподілу судових витрат є безпідставним, так як судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу стягнуто не з ОСОБА_2 , а з позивачки ОСОБА_1 , яка процесуальних повноважень заявнику на захист її інтересів не надавала і судове рішення не оскаржила.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для скасування рішення районного суду, як того просить заявник, так як воно скасоване апеляційним судом.

Інших доводів касаційна скарга не містить.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць