Ухвала

від 05.01.2024 по справі 2-1631/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року

м. Київ

справа № 2-1631/11

провадження № 61-18391ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Івкової Лариси Володимирівни, на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 21 листопада 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулося до суду із зазначеною вище заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 задоволено частково, кредитний договір «Автопакет» №ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», правонаступником якого

є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» 259 135,76 грн солідарно, а також на користь позивача стягнуто судові витрати у розмірі по 910,00 грн, з кожного з відповідачів.

26 лютого 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір №GL2N79746 про відступлення прав вимоги. Відповідно до пункту 75 Додатку №1 до вищезазначеного договору до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором «Автопакет» №ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року, що свідчить про наявність правових підстав для заміни стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс».

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 30 грудня 2020 року

заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») її правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Іллічівським міським судом Одеської області у справі №2-1631/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки 26 лютого 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір №GL2N79746 про відступлення прав вимог за кредитними договорами, відповідно до якого до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кредитним договором «Автопакет» №ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заява

ТОВ «Консалт Солюшенс» обґрунтована та підлягає задоволенню.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Івкової Л. В., задоволено частково.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30 грудня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за заявою ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження скасовано та ухвалено

в цій частині нову постанову.

Замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «КБ «Надра» її правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Іллічівським міським судом Одеської області у справі №2-1631/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено учасника справи ( ОСОБА_1 ) про дату, час

і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження його правонаступником.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 259 135,76 грн, значиться відкритим (у стані примусового виконання) та рахується за міськрайонним відділом державної виконавчої служби (далі - ДВС) по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області (АСВП № НОМЕР_1).

Разом з тим, згідно з відповіддю, наданою міськрайонним відділом ДВС по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в провадженні останнього відсутнє відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 259 135,76 грн.

Незважаючи на неодноразове задоволення Іллічівським міським судом Одеської області заяв державних виконавців відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про видачу дублікату виконавчого листа від 28 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості у розмірі

259 135,76 грн на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-1631/11, виконавче провадження залишається відкритим у міськрайонному відділі ДВС по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області і фактично виконавчі дії по зазначеному виконавчому провадженню не здійснюються, матеріали виконавчого провадження відсутні, водночас рішення суду не виконано.

Будь-які відомості про існування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_1 стягувачу або щодо закінчення виконавчого провадження щодо такого боржника відсутні.

Апеляційний суд в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що на відміну від остаточного закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, при зміні органу державної виконавчої служби чи його компетенції, передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС стадія виконання судового рішення не припиняється і не переривається, отже правила частин п`ятої та шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (частини третьої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV) не застосовуються.

Відповідно, передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред`явленого стягувачем, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує права такої особи.

Таким чином, апеляційний суд вказав, що, висновок суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) є справедливим, відповідно заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягала задоволенню.

Іншим боржником у виконавчому провадженні ( ОСОБА_2 ) ухвала суду першої інстанції не оскаржувалась.

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Івкова Л. В., із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області

від 30 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 21 листопада 2023 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди, задовольняючи заяву ТОВ «Консалт Солюшенс», дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення останньої, оскільки питання про заміну стягувача вирішено судами за відсутністю відкритого виконавчого провадження та встановленого факту втрати виконавчих листів, без порушення заявником питання щодо видачі дублікатів виконавчих листів, одночасно із питанням про процесуальне правонаступництво.

На переконання заявника, судами не досліджувалось питання щодо наявності обставин та підстав процесуального правонаступництва, так як у матеріалах справи відсутній договір про відступлення прав вимоги від 26 лютого 2020 року та Додаток № 1 до нього.

Водночас, заявник вказує, що до суду надано копію договору відступлення прав вимоги № GL2N79746 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 75 Додатку № 1 до Договору, ТОВ «Консалт Солюшен» отримало право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором «Автопакет» № ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року

у розмірі 1 242 093,60 грн.

Проте рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 жовтня

2011 року, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» 259 135,76 грн солідарно.

Також посилається на те, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року було розірвано договір «Автопакет» № ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року, проте зазначеним обставинам не було надано оцінку судами попередніх інстанцій. Як і не надано оцінку розміру заоргованості

(1 242 093,60 грн), вказаному у договорі відступлення прав вимоги № GL2N79746.

Відповідно, заявник вказує, що оскільки рішенням суду було розірвано кредитний договір, зазначене свідчить про припинення зобов`язань сторін за кредитним договором.

Відступлення припиненого права вимоги не створює жодних правових наслідків. Відповідно, висновок судів про відступлення права вимоги за таким договором

є помилковим.

Крім того, заявник посилається на відсутність відкритого виконавчого провадження із виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 26 жовтня

2011 року, відсутність матеріалів справи, знищених за спливом терміну зберігання.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскаржуваними судовими рішеннями встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Розірвано кредитний договір «Автопакет» №ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 259 135,76 грн солідарно. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» судові витрати в розмірі по 910,00 грн, з кожної.

26 лютого 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» був укладений договір №GL2N79746 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я. М.

Відповідно до пункту 1 Договору банк відступає Новому кредитору належні Банку,

а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

За змістом пункту 2 Договору, Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Відповідно до пункту 75 Додатку № 1 до Договору до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором «Автопакет» № ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року;

ТОВ «Констант Солюшенс» сплатило ПАТ «КБ «Надра» кошти відповідно до пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1 568 700,27 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 13 лютого 2020 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення

є однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження

(частина п`ята статті 442 ЦПК).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України

від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду

від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження

№ 12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, дійшла висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, статтею 334 ГПК України (статтею 442 ЦПК України), з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу (стаття 55 ЦПК України). У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 ГПК України (статті 442 ЦПК України).

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові

від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21).

Крім того, у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що заміна будь?якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Задовольняючи заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновком якого по суті погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло всіх прав кредитора ПАТ «КБ «Надра», у тому числі, на отримання виконання зобов`язань за договором «Автопакет» №ОД13/08/2007/840-К/122 від 29 серпня 2007 року, а також стягувача у виконавчому провадженні у справі № 2-1631/11, а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та

статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи касаційної скарги про те, що судами було замінено сторону виконавчого провадження за відсутності відкритого виконавчого провадження, що

є порушенням статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, які встановили наявність відкритого виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 (АСВП № НОМЕР_1).

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо факту знищення матеріалів цивільної справи, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Івкової Лариси Володимирівни, на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць