Ухвала

від 02.01.2024 по справі 320/47420/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 січня 2024 року 320/47420/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

доНаціональної служби здоров`я України

Національного агентства з питань запобігання корупції

Міністерства охорони здоров`я України

Державної казначейської служби України

провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної служби здоров`я України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним, дискримінаційним та скасувати наказ Національної служби здоров`я України від 24.06.2022 №274 Про встановлення надбавки в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за інтенсивність праці в розмірі 50% посадового окладу;

- зобов`язати Національну службу здоров`я України встановити ОСОБА_1 з 10.06.2022 до 31.08.2022 щомісячну надбавку за інтенсивність праці в розмірі 420 % посадового окладу, з 01.09.2022 до 31.12.2022 зобов`язати встановити щомісячну надбавку за інтенсивність праці в розмірі 430% посадового окладу та зобов`язати провести на користь ОСОБА_1 відповідні виплати (з урахуванням раніше сплачених сум грошових коштів;

- стягнути з Національної служби здоров`я України на користь ОСОБА_1 409360,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 в період з 24.06.2022 до 01.12.2022;

- визнати мобінгом (цькуванням), дискримінацією та порушенням прав ОСОБА_1 як викривача дій посадових осіб Національної служби здоров`я України за період з 02.06.2022 по 14.12.2023, які полягають: в наклепі, зневажливих висловлюваннях, висміюваннях; в створенні стосовно ОСОБА_1 напруженої, ворожої атмосфери; в спробах вивести ОСОБА_1 із психологічної рівноваги шляхом його ігнорування керівництвом Національної служби здоров`я України та шляхом порушення законодавства щодо його бронювання; в безпідставному негативному виокремленні з колективу та його ізоляція, в т.ч. незапрошення на зустріч і наради, в яких ОСОБА_1 має брати участь; в перешкоджанні ОСОБА_1 у виконанні ним своєї трудової функції; у нерівності можливостей для кар`єрного росту щодо ОСОБА_1 ; у застосуванні до ОСОБА_1 нерівної оплати за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; в позбавленні ОСОБА_1 частини стимулюючих виплат; в порушенні дисциплінарних проваджень;

- зобов`язати Національну службу України припинити щодо ОСОБА_1 дії, які можуть вважатись мобінгом (цькуванням), дискримінацією та порушенням прав ОСОБА_1 як викривача;

- зобов`язати Національну службу здоров`я України встановити ОСОБА_1 з 02.01.2023 до дати винесення рішення щомісячну надбавку за інтенсивність праці в розмірі 280 % посадового окладу та провести на користь ОСОБА_1 відповідні виплати;

- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо невнесення приписів посадовим особам Національної служби здоров`я України на підставі звернення від 10.03.2023;

- стягнути з Національної служби України та Національного агентства з питань запобігання корупції солідарно на користь ОСОБА_1 456 960,00 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 з 02.12.2022 до 14.12.2023;

- зобов`язати Національну службу України вжити заходів щодо бронювання ОСОБА_1 шляхом подання відповідної інформації до Генерального штабу ЗСУ;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я щодо відсутності координаційної діяльності Національної служби здоров`я України по відновленню порушених прав ОСОБА_1 по припиненню мобінгу та дискримінації ОСОБА_1 посадовими особами Національної служби здоров`я України, по перевірці взаємодії Національної служби здоров`я України та ТОВ САТІ-НОВА СОЮЗ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної служби здоров`я України №685 від 08.12.2023.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 року, зазначену вище справу було розподілено та 22.12.2023 року передано судді Колесніковій І.С.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Частиною першою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини другої статті 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов`язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов`язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.

Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов`язаність між собою.

Згідно приписів частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. При цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.

Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачами не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єкта владних повноважень, стосуються різних періодів перерахунку та виплати пенсії та виникли у різні проміжки часу.

При цьому суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання непов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та непов`язаними між собою.

Відтак, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

З огляду порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, встановлених КАС України, за відсутністю підстав для застосування положень статті 172 КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейнпроти Сполученого Королівства (Ashingdane v. theUnitedKingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Відтак, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18, від 27.02.2019 у справі №922/2225/18, від 14.08.2018 у справі №910/3569/188.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної служби здоров`я України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Суддя Колеснікова І.С.