Постанова

від 17.04.2024 по справі 320/47420/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/47420/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної служби здоров`я України, Національного агенства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної служби здоров`я України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним, дискримінаційним та скасувати наказ Національної служби здоров`я України від 24.06.2022 №274 "Про встановлення надбавки" в частині встановлення ОСОБА_1 надбавки за інтенсивність праці в розмірі 50% посадового окладу;

- зобов`язати Національну службу здоров`я України встановити ОСОБА_1 з 10.06.2022 до 31.08.2022 щомісячну надбавку за інтенсивність праці в розмірі 420 % посадового окладу, з 01.09.2022 до 31.12.2022 зобов`язати встановити щомісячну надбавку за інтенсивність праці в розмірі 430% посадового окладу та зобов`язати провести на користь ОСОБА_1 відповідні виплати (з урахуванням раніше сплачених сум грошових коштів;

- стягнути з Національної служби здоров`я України на користь ОСОБА_1 409360,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 в період з 24.06.2022 до 01.12.2022;

- визнати мобінгом (цькуванням), дискримінацією та порушенням прав ОСОБА_1 , як викривача дій посадових осіб Національної служби здоров`я України за період з 02.06.2022 по 14.12.2023, які полягають: в наклепі, зневажливих висловлюваннях, висміюваннях; в створенні стосовно ОСОБА_1 напруженої, ворожої атмосфери; в спробах вивести ОСОБА_1 із психологічної рівноваги шляхом його ігнорування керівництвом Національної служби здоров`я України та шляхом порушення законодавства щодо його бронювання; в безпідставному негативному виокремленні з колективу та його ізоляція, в т.ч. незапрошення на зустріч і наради, в яких ОСОБА_1 має брати участь; в перешкоджанні ОСОБА_1 у виконанні ним своєї трудової функції; у нерівності можливостей для кар`єрного росту щодо ОСОБА_1 ; у застосуванні до ОСОБА_1 нерівної оплати за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; в позбавленні ОСОБА_1 частини стимулюючих виплат; в порушенні дисциплінарних проваджень;

- зобов`язати Національну службу України припинити щодо ОСОБА_1 дії, які можуть вважатись мобінгом (цькуванням), дискримінацією та порушенням прав ОСОБА_1 як викривача;

- зобов`язати Національну службу здоров`я України встановити ОСОБА_1 з 02.01.2023 до дати винесення рішення щомісячну надбавку за інтенсивність праці в розмірі 280 % посадового окладу та провести на користь ОСОБА_1 відповідні виплати;

- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо невнесення приписів посадовим особам Національної служби здоров`я України на підставі звернення від 10.03.2023;

- стягнути з Національної служби України та Національного агентства з питань запобігання корупції солідарно на користь ОСОБА_1 456960,00 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 з 02.12.2022 до 14.12.2023;

- зобов`язати Національну службу України вжити заходів щодо бронювання ОСОБА_1 шляхом подання відповідної інформації до Генерального штабу ЗСУ;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я щодо відсутності координаційної діяльності Національної служби здоров`я України по відновленню порушених прав ОСОБА_1 по припиненню мобінгу та дискримінації ОСОБА_1 посадовими особами Національної служби здоров`я України, по перевірці взаємодії Національної служби здоров`я України та ТОВ "САТІ-НОВА СОЮЗ";

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної служби здоров`я України № 685 від 08.12.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин, невідповідність висновків суду дійсним обставинам, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 17.04.2024.

17.04.2024, під № 15533 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до норм ч. 2 ст. 312 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов`язаність між собою, правовідносини між позивачем та відповідачами не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та у різний час. Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що заявлені позовні вимоги пов`язані з проходженням публічної служби та протиправними, на його думку, діями роботодавця, що призвело до заявлення саме такого обсягу позовних вимог та зокрема, відшкодування моральної шкоди. Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву, вдався до формалізму, що в свою чергу, є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Крім цього, позивач зазначає, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою ст. 21 КАС України, встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно із частиною першою ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Так, обов`язковою умовою повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та неможливість їх роз`єднання судому порядку, передбаченому ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи зміст та характер заявлених позовних вимог, колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що, у даному випадку, заявлені позовні вимоги у цій справі пов`язані з проходженням публічної служби та протиправними (на його думку) діями відповідача (роботодавця) щодо розміру встанолвеної надбавки, порушення трудових прав та дискримінації. При цьому, суд першої інстанції не перевіряв, чи усі заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами КАС України, суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте, таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у даній справі відсутні правові підстави для повернення позовної заяви із застосуванням п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позаяк, виснувки суду є помилковими та передчасними.

Також, колегія суддів вказує на те, що під час розгляду апеляційної скарги не перевірялось питання щодо наявності у позовній заяві недоліків, які унеможливлюють відкриття провадження у даній справі, з огляду на що, якщо суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України, суд не мозбавлений можливості залишити позовну заяву без руху задля її приведення у відповідність норм процесуального законодавства задля можливості розгляду спору по суті.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не мав визначених КАС України підстав для повернення позовної заяви в даній справі.

Значна кількість позовних вимог та заявалених учасників справи, не є підставою для повернення позовної заяви з підстав порушення правил об`єжнання позовних вимог, позаяк, зі змісту позовної заяви слідує, що всі вони пов`язуються позивачем у зв`язку з порушенням роботодавцем його прав при проходженні публічної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.

Колегія суддів вважає, що, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, що порушує право позивача на доступ до правосуддя та вчасний та ефективний розгляд справи у розумний строк.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Підстави для розподілу судових витрат наразі відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 р. - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко