Ухвала

від 09.01.2024 по справі 380/400/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 січня 2024 рокусправа № 380/400/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 51, с. Малехів, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 43167274), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 грошового забезпечення на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ст.165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;

- зобов?язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ст.165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», включно з додатковою грошовою винагородою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2023 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року;

- зобов?язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2022 рік згідно пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» в розмірах, не менше ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу на території Львівської області.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує:

- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 94, 160, 161 цього Кодексу;

- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 5 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1-2 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Ознайомившись зі змістом позовної заяви суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Так, з матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що позивач просить суд зобов?язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2022 рік згідно пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» в розмірах, не менше ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу на території Львівської області, водночас вказані вимоги жодним чином не обґрунтовує, як і не надає жодних доказів на підтвердження не нарахування, чи неправильного нарахування йому у 2022 році такої допомоги.

Таким чином, позивачу необхідно належним чином обґрунтувати вищевказані позовні вимоги, а також надати суду докази на їхнє підтвердження.

Необхідно також зауважити, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Так, згідно з актом від 08.01.2024, складаним працівниками відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду, під час реєстрації позовної заяви, яка була відправлена поштою від ОСОБА_1 , у справі №380/400/24 відсутній додаток 10 (квитанції про оплату правової допомоги).

Враховуючи наведене, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022 передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (надалі, також - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, , від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 17.08.2023 у справі № 380/14039/22.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою заяви про поновлення строку звернення до суду в зазначений строк або якщо вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/6231/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 14.05.2019 у справі №826/26174/15, від 21.12.2019 у справі №826/12776/15, від 05.05.2022 у справі №240/10663/20, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 та у багатьох інших.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд зазначає, що заробітна плата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові заробітної плати, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання заробітної плати працівником, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових його заробітної плати звернувся до роботодавця зі заявою про надання йому відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від роботодавця відповіді на подану нею заяву.

Вказані правові висновки викладені Верховним Судом щодо аналогічних правовідносин в постанові від 01.06.2022 у справі № 640/4086/20.

У іншому ж випадку, отримання позивачем листа-відповіді від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.

Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Так, суд зауважує, що із вимогами про нарахування та виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, а також про перерахунок грошового забезпечення за період з 01 лютого 2023 року, позивач звернувся лише 18.12.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог що стосуються періоду по 18.09.2023, при цьому суд не бере до уваги посилання позивача на отримання листа-відповіді від відповідача, оскільки відповідні звернення позивач почав вчиняти задовго після того, як повинен був дізнатися про розмір свого грошового забезпечення.

З огляду на наведене, позивачу необхідно надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Оскільки позивачем не долучено до матеріалів справи заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, його належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз`яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- оформленої відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви з належно сформульованими та обґрунтованими вимогами, а також доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги для суду та відповідачів;

- додатку 10 до позовної заяви (квитанції про оплату правової допомоги) для суду та відповідачів;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна