Постанова

від 13.01.2025 по справі 380/400/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/400/24 пров. № А/857/28583/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 380/400/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності,

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїБратичак У.В.дата складання повного тексту рішенняне зазначенаВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 51, с. Малехів, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 43167274), за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795), в якому, з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 до 10 січня 2024 року грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ст. 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;

- зобов?язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ст. 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 380/400/24 у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що позивач був співробітником Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, а тому рівень його грошового забезпечення повинен був бути встановлений на рівні не нижче, ніж у поліцейського за прирівняною посадою. Водночас, позивач стверджує, що його щомісячне грошове забезпечення було вдвічі меншим за грошове забезпечення поліцейського, що суперечить статті 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів, відповідно до якого грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Отже, дана стаття захищає право співробітників Служби судової охорони саме на отримання мінімального грошового забезпечення не менше ніж мінімальне грошове забезпечення поліцейського за період визначений у спорі.

Згідно листа наданого Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України № 774/29/2/01-2023 від 13 березня 2023 року, мінімальний розмір грошового забезпечення поліцейського в Україні становить не менше 17 000 ( сімнадцяти тисяч гривень на місяць). Важливо звернути увагу суду, що даним листом задекларовано саме розмір не рекомендованого грошового забезпечення, яке може бути змінено в залежності від великої кількості критеріїв та є дискреційним правом роботодавця, а саме про мінімальне грошове забезпечення поліцейського станом на 2023 рік, право на отримання якого захищено нормою пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Також просить суд урахувати, що пунктами 2, 3 Постанови № 289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою. Таким чином станом на 2024 рік розміри що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р. і жодних змін до Постанови 289 внесено не було, в той час як грошове забезпечення поліцейського за період часу з 2018 року по 2024 рік неодноразово збільшувалося.

Крім того, вказує, що аналогічний спір уже був розглянутий судами всі трьох інстанцій у справі № 160/27558/23 рішення від 08 січня 2023 року з повністю аналогічними обставинами.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Зокрема відповідач зазначає, що середній розмір основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби) ОСОБА_1 , що встановлені Постановою № 289 є на рівні не нижчому, ніж установлені Постановою № 988 для поліцейських та відповідають вимогам статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Позивач подав відповідь на відзив, у якому заперечує доводи відповідача та просить задовольнити його апеляційну скаргу.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалися у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони, Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 та не суперечили вимогам ст. 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів, а тому у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 починаючи з 01 лютого 2023 року по 10 січня 2024 року.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з витягом з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області №192 о/с від 27.07.2020 прийнято на службу до Служби судової охорони та призначено на посаду контролера І категорії другого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Львівській області з 27.07.2020 ОСОБА_1 та присвоєно йому первинне спеціальне звання старший сержант Служби судової охорони. Вислуга років, яка дає право на встановлення старшому сержанту Служби судової охорони надбавки за стаж служби станом на 27.07.2020 становить 12 років 02 місяці 26 днів.

05.06.2023 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 контролера І категорії (заступника командира відділення) Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області.

Листом від 27.07.2023 у відповідь на адвокатський запит представника позивача Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області повідомило, що спеціальне звання сержант Служби судової охорони співвідноситься до спеціального звання поліції сержант, а спеціальне звання старший сержант Служби судової охорони співвідноситься до спеціального звання поліції старший сержант. При цьому, співвідношення посад Служби судової охорони до посад Національної поліції чинним законодавством України не передбачено.

Листом від 28.08.2023 у відповідь на адвокатський запит представника позивача Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Львівській області повідомлено, що у лютому 2023 року рекомендовані розміри грошового забезпечення поліцейського з посадовим окладом 1700,00 грн та спеціальним званням старший сержант поліції зі стажем служби в поліції:

10 років становить 21 000,00 грн;

15 років становить 22 200,00 грн;

20 років становить 23 400,00 грн.

Рекомендований розмір грошового забезпечення поліцейського з посадовим окладом 1700,00 грн, спеціальним званням сержант поліції і стажем служби 2-4 роки становить 19600,00 грн.

На звернення позивача до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про перерахунок його грошового забезпечення до рівня грошового забезпечення поліцейських від 15.09.2023, листом від 18.10.2023 відповідач відмовив у такому перерахунку. При цьому, позивача повідомлено, що розміри основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби) співробітника Служби судової охорони, що встановлені Постановою № 289 є на рівні не нижчому, ніж установлені Постановою № 988 для поліцейських та відповідають вимогам статті 165 Закону України Про судоустрій та статус суддів. Що стосується такого додаткового виду грошового забезпечення, як премія, то преміювання як співробітника Служби судової охорони, так і поліцейського здійснюється в межах відповідного фонду грошового забезпечення.

Згідно з наданими позивачем індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5, щомісячне грошове забезпечення позивача за 2023 рік не дорівнювало рекомендованому грошовому забезпеченню поліцейського з посадовим окладом 1700,00 грн, спеціальним званням старший сержант поліції та відповідно було меншим.

Позивач вважає протиправним встановлення розбіжностей у виплаті його грошового забезпечення та грошового забезпечення працівників поліції, оскільки це суперечить ч. 2 ст. 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Не погоджуючись з таким порядком нарахування та виплати грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом спору є нарахування Територіальним управлінням Служби судової охорони грошового забезпечення у розмірі менше ніж у поліцейського за аналогічною посадою, що визначено ч. 2 ст. 165 Закону №1402-VIII.

Частиною 1.ст. 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №№1402-VIII визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Згідно з частиною першою статті 165 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон №1402-VIII) грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Отже, законодавець делегував Уряду повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони (далі Постанова №289) затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає:

1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби);

2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія);

3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Відповідно до цього Порядку, грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 3 Порядку).

Згідно пункту 4 Порядку, грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби (пункт 5 Порядку).

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія (пункт 6 Порядку).

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги (пункт 7 Порядку).

Відповідно до вказаного вище Порядку, підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби.

Згідно з пунктом 10 Порядку №384 грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Пунктами 2, 3 Постанови №289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Надано право Голові Служби судової охорони в межах асигнувань, що виділяються на утримання Служби судової охорони:

1) установлювати:

посадові оклади співробітникам Служби судової охорони в межах розмірів, визначених схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затвердженою цією постановою;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів Служби судової охорони, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах на 1-5 відсотків менше від посадових окладів відповідних керівників;

підвищення за виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду в розмірі до 100 відсотків посадового окладу;

надбавку за особливості проходження служби співробітникам Служби судової охорони в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальними званнями та надбавки за стаж служби.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються Головою Служби судової охорони залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання співробітників Служби судової охорони відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби;

3) забезпечувати надання один раз на рік співробітникам Служби судової охорони матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення) та допомоги на оздоровлення (в розмірі місячного грошового забезпечення).

Установлення надбавки, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань Голові Служби судової охорони та його заступникам здійснюється за письмовим погодженням з Головою Державної судової адміністрації.

Отже, Постановою №289 Кабінет Міністрів України визначив, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року та встановлено їх фіксовані розміри.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 чинна, не скасована суб`єктом винесення чи у судовому порядку, та підлягає обов`язковому застосуванню відповідачем при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.

Також колегією суддів ураховано, що відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Пунктом 16 розділу І Порядку № 384 визначено, що звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач у своїй діяльності повинен керуватися, зокрема, обов`язковими до виконання законами Верховної Ради України, постановами Кабінету Міністрів України. При цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам законів та підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Цьому визначенню відповідає й поняття грошового забезпечення, що відповідно до закону виплачується за рахунок держави військовослужбовцям, поліцейським, особам рядового і начальницького складу за проходження державної служби особливого характеру.

З матеріалів справи убачається, що згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування застрахованих осіб (довідка форми ОК-5), сума доходу позивача за період із січня по вересень 2023 року складала: щомісячно 12054,10 грн у період з січня по березень; 14173,10 грн за квітень; 184443,70 за травень 2023 року; 16292,10 грн за червень; 28346,20 грн (з урахуванням матеріальної допомоги) за липень; щомісячно 14 173,10 грн у період серпня та вересня.

Повертаючись до змісту частини другої статті 165 Закону №1402-VIII- грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Отож згідно приведеної норми грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах на рівні не нижчому, ніж грошове забезпечення, яке виплачується для поліцейських.

Відповідно до частини 1 ст.94 Закону «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно пункту 1 Постанови КМ України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції № 988 від 11 листопада 2015, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони повинно виплачуватися у розмірах на рівні не нижчому, ніж грошове забезпечення, яке виплачується для поліцейських та до складу якого входить: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, які стосуються необхідності застосування до спірних правовідносин відомостей про мінімальний розмір грошового забезпечення, відображених у листі Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України № 774/29/2/01-2023 від 13 березня 2023 року, то колегія суддів зазначає, що із змісту обумовленого листа слідує, що мінімальний розмір грошового забезпечення поліцейського в Україні з лютого 2023 року становив не менше 17 000 (сімнадцяти тисяч гривень на місяць), збільшення розміру вказаного грошового забезпечення відбулося в тому числі і за рахунок преміювання поліцейських.

Водночас колегією суддів ураховано, що положення частини другої статті 165 Закону №1402-VIII не містять положень законодавства, які із складу мінімального грошового забезпечення поліцейського (яке береться у якості основи для визначення мінімального розміру грошового забезпечення співробітника Служби судової охорони) виключало виплату премій. Також колегія суддів наголошує, що при визначенні мінімального грошового забезпечення поліцейського, розмір премії, який виплачувався поліцейським у вказаний період також включено до його складу у мінімальному розмірі.

Як наслідок, ураховуючи частину 2 статті 165 Закону №1402-VIII колегія суддів приходить до висновку, що грошове забезпечення позивача, як співробітника Служби судової охорони з лютого 2023 року не може бути меншим вказаного вище мінімального розміру грошового забезпечення поліцейського в Україні (до якого серед іншого входить і виплата премій).

Також, колегія суддів зазначає, що не нарахування і невиплата грошового забезпечення Службою судової охорони відповідно до п. 2 ст. 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа «Кечко проти України», заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року).

Застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ є вимогою частини 2 ст.6 КАС України.

Оскільки норми п. 2 ст. 165 Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів» є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України»).

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року №6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі №160/8324/19, від 21.09.2023 року у справі № 260/3564/22.

З огляду на визначені в ч.3 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру грошового забезпечення позивача слід застосовувати перш за все норми Закону України «Про судоустрій та судовий статус суддів», а не інші нормативно правові акти.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а висновки суду першої інстанції є такими, що зроблені за відсутності повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про задоволення позову.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 380/400/24 скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 до 10 січня 2024 року грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського.

Зобов?язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 51, с. Малехів, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 43167274) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос