Рішення

від 08.01.2024 по справі 400/600/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 р. № 400/600/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, треті особи:Комунальне підприємство "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", вул. М.Василевського, 55-А, м. Миколаїв, 54055, про:стягнення податкового боргу у сумі 7 116 333,50 грн.,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про:

- звернення стягнення податкового боргу КП СКП «Гуртожиток» (код ЄДРПОУ 34437926) на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, шляхом стягнення з Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 32189152) в дохід держави податковий боргу КП СКП «Гуртожиток» у розмірі 7 116 333, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комунальне підприємство "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", яке перебуває в комунальній власності Миколаївської міської територіальної громади, відповідно до рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року у справі №814/2411/17, від 11.07.2019 року у справі №400/802/19 та від 18.06.2020 року у справі №400/2323/20 має податковий борг на загальну суму 7 116 333, 50 гривні. Позивач стверджує, що ним вжито всіх заходів щодо стягнення наявного податкового боргу, що підтверджують інкасові доручення з доказами про повернення, листи від відповідача про відсутність коштів на погашення податкового боргу та постанови суду. Відповідно до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України позивач зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство.

Ухвалою від 03.02.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/600/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що особливості стягнення податкового боргу, що встановлені статтею 96 ПК України, не змінюють пріоритету стягнення податкового боргу насамперед за рахунок коштів відповідного платника податків (комунального підприємства), а також не змінює послідовності реалізації стадії стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України, а саме: звернутися до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунку у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу; а вже потім звертатися до органу місцевого самоврядування відповідно до вимог статті 96 ПК України. Вказав, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що ним здійснено всі заходи, передбачені статтею 95 ПК України. А Автоматизованій системі виконавчого провадження міститься інформація про виконавчі провадження, де стягувачем є позивач, а боржником комунальне підприємство "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", а отже існує ризик подвійного стягнення коштів з Миколаївської міської територіальної громади в особі Миколаївської міської ради. Таким чином, позовна вимога про стягнення податкового боргу з Миколаївської міської ради є передчасною.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ГУ ДПС в Миколаївській області зазначило, що Миколаївська міська рада як засновник КП СКП «Гуртожиток» повинна бути зацікавлена в діяльності свого підприємства, вживати всіх відповідних заходів щодо своєчасного виконання зобов`язань. В іншому випадку, за несвоєчасне виконання основного зобов`язання нараховуються штрафні санкції та пеня, що, в свою чергу, є непомірним тягарем для КП СКП «Гуртожиток» під час виконання податкових обов`язків. Оскільки засновник КП СКП «Гуртожиток» Миколаївська міська рада ухиляється від покладених на неї обов`язків відповідно до чинного податкового законодавства, наявні правові підстави для стягнення з відповідача коштів, в рахунок погашення податкового боргу по КП СКП «Гуртожиток». Вказав, що всі виконавчі листи щодо стягнення податкового боргу з КП СКП «Гуртожиток» були повернуті у зв`язку з відсутністю у боржника майна, коштів на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо зареєстрованого майна відповідача відсутні. Відтак, відсутні підстави для повторного направлення виконавчих листів до органів державної виконавчої служби. Окрім того, станом на день звернення із позовною заявою, процедура банкрутства та ліквідації КП СКП «Гуртожиток» не розпочата, дієвих заходів щодо погашення податкового боргу не здійснено ані відповідачем, ані третьою стороною.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Миколаївської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій вказала, що позивач не спростував того, що заявлений борг не являється безнадійним, та відповідно не підлягає списанню відповідно до ст. 101 ПК України, так як не навів конкретних норм законів, актів чи дат, строків перебігу тощо. А лише посилається на рішення суду та зазначає, що вони не оскаржувались. При тому, що Миколаївська міська рада не була учасником справ. Щодо виконавчих проваджень, то доводи позивача щодо відсутності підстав для повторного направлення виконавчих документів не відповідають перш за все нормам чинного законодавства України, адже відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Від комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" заперечень чи пояснень до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Засновником комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", зареєстрованого як юридична особас31.06.2006 року за №15222020000010046, є Миколаївська міська рада, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи слідує, що КП СКП «Гуртожиток» має заборгованість зі сплати податку на подану вартість на суму 5 062 322, 12 грн., податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 811 030, 18 грн. та з військового збору на суму 242 981, 20 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року у справі №814/2411/17 позов Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено, стягнуто з комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" податковий борг в сумі 3605464,68 грн. (три мільйони шістсот п`ять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні шістдесят вісім копійок) на користь Державного бюджету України.

На виконання резолютивної частини вказаного рішення суду, 08.05.2018 року судом видано виконавчий лист у справі №814/2411/17.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року у справі №400/802/19 позов Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" на користь держави податковий борг в сумі 2518819,33 грн. (два мільйона п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 33 копійки).

На виконання резолютивної частини вказаного рішення суду, 14.08.2019 року судом видано виконавчий лист у справі №400/802/19.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі №400/2323/20 позов Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено, стягнуто податковий борг з Комунального підприємства «Спеціалізованого комунального підприємства «Гуртожиток» у сумі 1 992 479, 8 грн на користь держави.

На виконання резолютивної частини вказаного рішення суду, 04.12.2020 судом видано виконавчий лист у справі №400/2323/20.

Вказані виконавчі листи позивачем були пред`явлені до відділу ДВС.

29.12.2021 року головним державним виконавцем Інгульського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) при примусовому виконанні виконавчих листів №814/2411/17 від 08.05.2018 року, №400/802/19 від 14.08.2019 року, №400/2323/20 від 04.12.2020 було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, кошти, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з розрахунком податкової заборгованості комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" загальний розмір податкового боргу третьої особи з урахуванням сплаченої частини податкового боргу за вищенаведеними судовими рішеннями становить 7 116 333, 50 гривні.

Розмір податкового боргу третьої особи підтверджується також витягом з інтегрованої картки платника.

Крім цього, контролюючий орган неодноразово звертався до Миколаївської міської ради з поданням про виділення коштів з місцевого бюджету на сплату вказаного податкового боргу третьої особи та (або) вжиття інших заходів, встановлених статтею 96 ПК України, зокрема, листами від 26.01.2016 року №686/9/14-02-23-20, від 22.01.2016 року №544/9/14-02-23-20, від 19.10.2017 року №5868/9/14-29-17-47, від 05.03.2018 року № 1972/9/14-29-17-18.

На ці подання позивача виконавчі органи Миколаївської міської ради надали відповіді про відсутність можливості виділення коштів з міського бюджету, а саме листами від 24.02.2016 №898/02.02.01-14/14/16, від 27.11.2017 року №7460/08.01.01-21/29/17, від 12.09.2019 року №4820/02201-40/14/19, від 31.03.2021 року №2068/020201-40/14/21, від 05.04.2021 року №2171/020201-40/14/21.

Оскільки комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" не сплатило податковий борг у сумі 7 116 333, 50 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом про звернення стягнення цього боргу до Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває зазначене комунальне підприємство.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Механізм застосування податкової застави податковими органами визначається Порядком застосування податкової застави податковими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року № 586, пунктом 4 якого передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків обов`язків, визначених Кодексом, майно такого платника податків у випадках, встановлених Кодексом, передається у податкову заставу.

Пунктами 1 та 2 Розділу ІІ Порядку № 586 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).

При цьому, вказаним Порядком передбачено можливість як складення акта опису майна податковим керуючим, так і складення акта про відсутність майна у платника податків, що може бути описано у податкову заставу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п. 96.3 ст. 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Виходячи з аналізу наведених вище норм права, обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти такого органу виникає виключно у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесено в податкову заставу, або після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу. Наведені в пункті 96.1 статті 96 ПК України особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.

Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15).

За змістом наведених норм лише дотримання процедури досудових дій, дає право контролюючому органу звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти місцевого самоврядування.

Передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування (органу виконавчої влади) у порядку ст.96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

При цьому, застосування передбаченої ст.96 ПК України процедури є допустимим за умови неможливості погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому ст.95 ПК України, та недостатності суми коштів, отриманих від продажу майна платника для погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що у розумінні ст.ст. 87, 95, 96 ПУ України податковому органу кореспондований обов`язок довести, що майно комунального підприємства не підлягає приватизації, та позивачем вжито вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримано всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до власника про стягнення сум податкового боргу Комунального підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року у справі №814/2411/17 позов Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено, стягнуто з комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" податковий борг в сумі 3605464,68 грн. (три мільйони шістсот п`ять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні шістдесят вісім копійок) на користь Державного бюджету України.

Крім того, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року у справі №400/802/19 позов Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" на користь держави податковий борг в сумі 2518819,33 грн. (два мільйона п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 33 копійки).

Також, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі №400/2323/20 позов Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено, стягнуто податковий борг з Комунального підприємства «Спеціалізованого комунального підприємства «Гуртожиток» у сумі 1 992 479, 8 грн на користь держави.

Згідно з розрахунком податкової заборгованості комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" загальний розмір податкового боргу третьої особи з урахуванням сплаченої частини податкового боргу за вищенаведеними судовими рішеннями становить 7 116 333, 50 гривні.

Розмір податкового боргу третьої особи підтверджується також витягом з інтегрованої картки платника.

ГУ ДПС у Миколаївській області було описано майно КП СКП «Гуртожиток» в податкову заставу згідно акту опису майна від 05.02.2016р. №8/14-02-23-50.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року у справі №1440/1610/18 за позовом ГУ ДПС у Миколаївській області до КП СКП «Гуртожиток» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, позов задоволено, надано дозвіл на погашення всієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

За результатами реалізації майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 05.02.2016 року №8/14-02-23-50, 11.05.2019 року та 02.08.2019 року було зараховано кошти в розмірі 60 501,90 грн. та 7 502,40 грн. відповідно.

Таким чином, заходи реалізації майна з КП СКП «Гуртожиток» не призвело до повного погашення податкового боргу.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо зареєстрованого майна третьої особи відсутні.

Відтак у зв`язку з відсутністю майна у КП СКП «Гуртожиток» контролюючий орган не мав можливості стягнути податковий борг з цього комунального підприємства шляхом продажу його майна, яке перебуває у податковій заставі.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2021 року головним державним виконавцем Інгульського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) при примусовому виконанні виконавчих листів №814/2411/17 від 08.05.2018 року, №400/802/19 від 14.08.2019 року, №400/2323/20 від 04.12.2020 було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, кошти, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Суд зазначає, що податковий борг, який наявний у КП СКП «Гуртожиток» Миколаївської міської ради підтверджується судовими рішеннями, а його розмір не заперечується сторонами по справі.

При цьому, що Миколаївська міська рада є власником і засновником КП СКП «Гуртожиток».

Нормами ПК України передбачене погашення податкового боргу органом місцевого самоврядування, у власності якого знаходиться комунальне підприємство. Погашення податкового боргу може виконуватись шляхом виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків, затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу, шляхом ліквідації такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії, або прийняття відповідною радою рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна.

Передбачено, що податковий орган у разі неможливості стягнення податкового боргу з комунального підприємства звертається з відповідним поданням до міської ради. Головне управління ДПС у Миколаївській області зверталось з поданням до Миколаївської міської ради.

У разі неотримання відповіді на подання або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Поданню мають передувати заходи у відповідності до п. 96.1 ст. 96 ПК України. У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Судом встановлено, що позивачем здійснено вичерпний перелік заходів, що передував можливості звернення до суду, зокрема, реалізовано майно третьої особи у сумі 60 501, 90 грн. та 7 502, 40 грн. з приводу чого Миколаївським окружним адміністративним судом у рішенні від 03.09.2018 року у справі №1440/1610/18 надано відповідний дозвіл.

При цьому, позивачем також дотримано вимоги п.96.3 ст.96 ПК України щодо звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Поряд з тим, згідно ст. 11 вищевказаного Закону, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п. 23, п. 27 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Жодних доказів реагування відповідачем на надіслані позивачем подання матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем вірно обрано спосіб стягнення податкового боргу, саме з міської ради має бути стягнутий податковий борг КП СКП «Гуртожиток», оскільки міська рада є власником комунального підприємства, та міська рада має здійснити заходи по погашенню податкового боргу шляхом виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу, рішення про фінансування таких витрат розглядається на сесії відповідною радою.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" (вул. М.Василевського, 55-А, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 34437926) про стягнення податкового боргу у сумі 7 116 333,50 грн. - задовольнити.

2. Звернути стягнення податкового боргу КП СКП «Гуртожиток» (код ЄДРПОУ 34437926) на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, шляхом стягнення з Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 32189152) в дохід держави податковий боргу КП СКП «Гуртожиток» у розмірі 7 116 333, 50 грн.

3. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко