Рішення

від 28.12.2023 по справі 440/14212/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/14212/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Пасічник І.О.,

представника позивача Юрасової Н.С.,

представника відповідача Деркача А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Іноземного підприємства "Малахіт" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Іноземного підприємства "Малахіт" (надалі - позивач; ІП "Малахіт") до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області), у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08.09.2023; зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Іноземне підприємство "Малахіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у оскаржуваному рішенні не зазначено про реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність ІП "Малахіт" критеріям ризиковості платника податків, спірне рішення є необґрунтованим та невмотивованим, натомість, висновки спірного рішення ґрунтуються на виключно припущеннях, не містять чітких мотивів їх формування, оскаржуване рішення не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить до наявність ознак здійснення ризикових/фіктивних операцій платником з посиланням на відповідні документи. Вказує, що спірне рішення порушує права та законні інтереси позивача, оскільки не дозволяє йому виконувати обов`язок щодо реєстрації податкових накладних та перешкоджає проведенню господарської діяльності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/14212/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:30 26 жовтня 2023 року.

20 жовтня 2023 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /том 2 а.с. 163-175/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до додатку 1 до податкових деклараціях з ПДВ за січень - грудень 2022 року ІП "МАЛАХІТ" відображає постачання тоді, коли реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування відсутня, чим порушено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України). ІП "Малахіт" у попередніх звітних періодах сформувало реєстраційний ліміт за рахунок накопичення залишків товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., що є нереалізовані, тоді коли у підприємства відсутні місця для їх зберігання. При цьому, у Фінансовій звітності суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 запаси відсутні, що може свідчити про ймовірне формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями.

24 жовтня 2023 року засобами електронного зв`язку та 26 жовтня 2023 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 3 а.с. 154-155, 165-166/, у якій зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, на підставі яких винесено оскаржуване рішення. Вважає, що наданим відзивом на позов та витягом з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Полтавській області підтверджується відсутність в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому вся господарська діяльність Товариства є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції.Вказує, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та ефективним способом захисту порушеного права. Крім того, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.

31 жовтня 2023 року через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /том 3 а.с. 179-181/, за змістом яких що при прийнятті рішення про відповідність ІП "Малахіт" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків на додану вартість, Комісія керувалася Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації додаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Вважає, що в рішенні Комісії від 08.09.2023 № 43369 міститься конкретизована інформація, на підставі якої було встановлено відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень); вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi постачання/придбання товарiв з обмеженим термiном придатностi за вiдсутностi їх реалiзацiї та/або переробки, та/або вiдповiдних засобів зберiгання, та/або придбання послуг оренди вiдповiдних основних засобів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 15 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ІП "Малахіт", ідентифікаційний код 34756572, зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 28/.

ІП "Малахіт" зареєстроване платником податку на додану вартість з 13.06.2007 /том 2 а.с. 206/.

ІП "Малахіт" включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 02.11.2021 на підставі рішення №33623 /том 1 а.с. 7/, яке обґрунтовано виключно тим, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. У цьому рішенні відсутні відомості про те, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

16.08.2022 комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №42872 про відповідність платника податку ІП "Малахіт" критеріям ризиковості платника податку, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме, платником до повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості надано лише пояснення, яке не відображає змісту здійснених господарських операцій, передбачених Постановою №1165. Інформація про основні засоби та запаси відсутня (фінансова звітність за 2021 рік до податкового органу не подано). Також не подано звітність по податку на прибуток за 2021 рік та звітність з податку на додану вартість за лютий-червень 2022 року /том 1 а.с. 16/.

30.08.2023 ІП "Малахіт" подало до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 16.08.2022 №42872, у якому зазначило інформацію про те, що ІП Малахіт" зареєстровано в ЄДР у грудні 2006 року, підприємство є платником ПДВ. Місцезнаходження підприємства (до 31.12.2021): 61044, м. Харків, проспект Московський, 257; з січня 2022 року: 36008, м. Полтава, Шевченківський район, вул. Кагамлика, буд. 37 на підставі договору оренди з ПП "Фратрія" (код 39712648, договір оренди №917/29-12/887 від 29.12.2021, строком на 2 роки). Відповідно до наказу №75-К від 10.10.2013 директором ІП "Малахіт" є Кіпоть А.Ю. Посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом. Станом на дату надання цих пояснень на ІП "Малахіт" працює 22 чоловіка (накази про їх призначення додаються). Основним видом діяльності ІП "Малахіт" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20). Для ведення господарської діяльності ІП "Малахіт" використовує нежитлові будівлі та приміщення в різних районах міста Харкова на підставі укладених договорів оренди/суборенди /том 1 а.с. 17/.

Разом із цим поясненням позивачем надано до контролюючого органу копії документів /том 2 а.с. 180-250, том 3 а.с. 1-149/.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181, Комісією розглянуто інформацію щодо відповідності/невідповдіності суб`єктів господарювання критеріям ризиковості платника податку, визначених Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

За змістом протоколу, ІП "Малахіт" у попередніх звітних періодах сформувало реєстраційний ліміт за рахунок накопичення залишків товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., що є нереалізовані, тоді коли у підприємства відсутні місця для їх зберігання. При цьому, у Фінансовій звітності суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 запаси відсутні, що може свідчити про ймовірне формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями. Члени комісії прийшли до висновку, що ІП "Малахіт" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про підтвердження довідника кодів податкової інформації": 11-накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень); 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим термiном придатностi за вiдсутностi їх реалiзацiї та/або переробки, та/або вiдповiдних засобів зберiгання, та/або придбання послуг оренди вiдповiдних основних засобів.

Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №43369 від 08 вересня 2023 року про відповідність ІП "Малахіт" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /том 1 а.с. 6/.

Позивач не погодився з рішенням комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року та звернувся до суду з позовом і цій справі.

Надаючи правову оцінку рішенню комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Суд зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків про коригування може бути зупинена, зокрема через віднесення платника податків до категорії ризикових. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

Головне управління ДПС у Полтавській області у своїх доводах вказує, що позивач підпадає під пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки ІП "Малахіт" у попередніх звітних періодах сформувало реєстраційний ліміт за рахунок накопичення залишків товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., що є нереалізовані, тоді коли у підприємства відсутні місця для їх зберігання. При цьому, у Фінансовій звітності суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 запаси відсутні, що може свідчити про ймовірне формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями. Зокрема, ІП "Малахіт" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про підтвердження довідника кодів податкової інформації": 11-накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень); 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим термiном придатностi за вiдсутностi їх реалiзацiї та/або переробки, та/або вiдповiдних засобів зберiгання, та/або придбання послуг оренди вiдповiдних основних засобів.

Нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Матеріалами справи підтверджено, що ІП "Малахіт" включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 02.11.2021 на підставі рішення №33623 /том 1 а.с. 7/, яке обґрунтовано виключно тим, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. У цьому рішенні відсутні відомості про те, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У спірному рішенні від 08.09.2023 №43369 як дату включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості зазначено 02.11.2021, а також вказано код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

У свою чергу, у спірному рішенні період здійснення господарської операції, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості, зазначений: з 12.03.2023 по 08.09.2023 /том 1 зворот а.с. 6/, що суперечить даті включення позивача, задіяного за твердженням податкового органу у ризиковій операції, до переліку платників, що відповідають критерію ризиковості платника податку.

Відповідачем не вказано складання та направлення платником якої саме податкової накладної/розрахунку коригування передувало прийняттю рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків, не зазначено за наслідками якої саме податкової накладної/ розрахунку коригування, що була направлена позивачем для реєстрації до ЄРПН позивача, його віднесено до ризикових платників податку.

У спірному рішенні від 08.09.2023 №43369, як й у рішенні від 02.11.2021 №33623, контролюючим органом не зазначено відомостей про контрагента (крім ідентифікаційного коду самого позивача), який був задіяний у ризикованій операції, що свідчить про те, що комісією регіонального рівня прийнято спірне рішення від 08.09.2023 №43369 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана податковим органом з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Зазначений висновок підтверджується змістом самого рішення, прийнятого за результатом вивчення отриманих від платника податку інформації та копій документів від 30.08.2023 №1, що стосувалася питання здійснення позивачем господарської діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), тоді як на підставу для прийняття спірного рішення відповідач посилається на ненадання платником податку копій документів, що можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку з такою конкретизацією: "Платник у попередніх звітних періодах сформувало реєстраційний ліміт за рахунок накопичення залишків товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., які є нереалізовані, тоді коли у підприємства відсутні місця для їх зберігання. При цьому, у Фінансовій звітності суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 запаси відсутні, що може свідчити про ймовірне формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями".

При цьому контролюючим органом у спірному рішенні не висловлено жодних зауважень до господарських операцій за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) та/або документів, що надавалися позивачем до контролюючого органу на підтвердження господарських операцій саме за цим кодом, оскільки саме за цим кодом, за твердженням податкового органу, була встановлена ризикова операція 02.11.2021.

Отже, комісією регіонального рівня прийнято спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації чи не за наслідками розгляду поданої позивачем інформації та копій документів щодо господарських операцій за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), а у зв`язку з податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, яка стосується інших господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження придбання позивачем товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., про які йдеться у спірному рішенні, як не вказано, які саме "попередні звітні періоди" має на увазі податковий орган, зазначаючи у оскаржуваному рішенні про "ймовірне" формування позивачем у таких періодах реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями, податковий орган не вказує і найменувань та/або податкових номерів платників податків, задіяних в операціях, які на думку відповідача, є фіктивними.

Зміст спірного рішення в частині відсутності у позивача місць для зберігання товарів суперечить висновкам протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181 /том 2 а.с. 150-151/, у якому зафіксовано, що комісією регіонального рівня встановлено, що згідно з повідомленням за формою №20-ОПП підприємство має у використанні (оренда): 2 офіси (м. Полтава та м. Харків); 2 склади та котельна (м. Харків); 3 автомобілі (м. Харків); 4 вклади, гараж, комплекс загальною площею 31679,5 кв. м за адресою: м. Харків; 4 склади загальною площею 2651,90 кв.м, 967,3 кв.м., 158,4 кв.м, 158,4 кв.м., 2 ангара загальною площею 266,3 кв.м, 313, 2 кв.м, гараж 794,3 кв.м м. Харків. Згідно ЄРПН позивач придбаває послуги оренди нежитлового приміщення у 2022 році у ТОВ "Сатурнія", ТОВ "ВСРККО", ТОВ СПЕЦВАНТАЖ", ТОВ "Агро-Компані" та у серпні 2023 року у ТОВ "ВСРККО", ТОВ "СТОУНХАРТ". Згідно даних Фінансової звітності суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2022 задекларовано основних засобів на 7813,90 тис. грн. та відсутність запасів. Серед контрагентів покупців/постачальників послуг/товарів відсутні ризикові контрагенти.

Висновки про відсутність у позивача місць для зберігання товарів спростовуються не тільки змістом протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181 /том 2 а.с. 150-151/, а й відомостями повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ІП "Малахіт" форми №20-ОПП /том 2 а.с. 137-138, 139-140, 141-142, 143-144/, що були наявні у контролюючого органу.

Суд окремо наголошує, що про відсутність серед контрагентів покупців/постачальників послуг/товарів ризикових контрагентів зазначено у протоколі засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181 /том 2 а.с. 150-151/.

Суд критично оцінює висновки відповідача у протоколі та доводи у відзиві на позов про те, що відповідно до додатку 1 до податкових декларацій з ПДВ за січень-грудень 2022 року ІП "Малахіт" відображає постачання тоді, коли реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування відсутня чим порушено п. 201.1 ст.201ПК України, оскільки в силу приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, тоді як такий висновок контролюючим органом зроблено не за результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а за наслідками розгляду інформації щодо відповідності/невідповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, у оскаржуваному рішенні твердження податкового органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків носить виключно характер припущення, висновок зроблено у ймовірній, а не у категоричній формі.

У спірному рішенні відповідачем не обґрунтовано, на підставі яких саме документів комісія дійшла висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, не конкретизовано, які саме господарські операції, за які періоди та з якими саме контрагентами, податковий орган вважає фіктивними, відповідачем не надано до суду належних, допустимих доказів в підтвердження цієї інформації.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, враховуючи, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача спірним рішенням до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року прийнято відповідачем з порушенням вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, та статті 201 Податкового кодексу України, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, враховуючи правові висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20, у тому числі щодо способу захисту порушеного права платника податків у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року та зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Іноземне підприємство "Малахіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, адміністративний позов ІП "Малахіт" підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №11464 від 21.09.2023 /том 1 а.с. 5/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /том 2 а.с. 146/.

Таким чином, при задоволенні позову Іноземного підприємства "Малахіт" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Іноземного підприємства "Малахіт" витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Іноземного підприємства "Малахіт" (ідентифікаційний код 34756572, вул. Кагамлика, 37, м. Полтава, 36008) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Іноземне підприємство "Малахіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Іноземного підприємства "Малахіт" витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 січня 2024 року.

Суддя С.С. Сич