Постанова

від 09.04.2024 по справі 440/14212/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 р. Справа № 440/14212/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 (суддя С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 08.01.24) по справі № 440/14212/23

за позовом Іноземного підприємства "Малахіт"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Іноземного підприємства "Малахіт" (надалі - позивач, ІП "Малахіт") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08.09.2023;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Іноземне підприємство "Малахіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Іноземне підприємство "Малахіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Іноземного підприємства "Малахіт" витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не досліджено обставини справи та безпідставно не враховано позиції відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив стосовно обставин, за яких Комісією приймалось рішення про відповідність ІП «Малахіт» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що підставою для розгляду Комісією ГУ ДПС питання про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку було повідомлення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості, надане контролюючому органу Позивачем з метою ініціювання питання про перегляд раніше прийнятих рішень Комісій ГУ ДПС стосовно відповідності ІП «Малахіт» критеріям ризиковості.

Крім того, відповідач зазначив, що віднесення платника податку на додану вартість до ризикових є дискреційними повноваженнями податкового органу. Внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводить, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення враховано всі аргументи відповідача, повно і всебічно їх досліджено, та надано правову оцінку. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ІП "Малахіт", ідентифікаційний код 34756572, зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 28/.

ІП "Малахіт" зареєстроване платником податку на додану вартість з 13.06.2007 /том 2 а.с. 206/.

ІП "Малахіт" включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 02.11.2021 на підставі рішення №33623 /том 1 а.с. 7/, яке обґрунтовано виключно тим, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. У цьому рішенні відсутні відомості про те, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

16.08.2022 комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №42872 про відповідність платника податку ІП "Малахіт" критеріям ризиковості платника податку, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме, платником до повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості надано лише пояснення, яке не відображає змісту здійснених господарських операцій, передбачених Постановою №1165. Інформація про основні засоби та запаси відсутня (фінансова звітність за 2021 рік до податкового органу не подано). Також не подано звітність по податку на прибуток за 2021 рік та звітність з податку на додану вартість за лютий-червень 2022 року /том 1 а.с. 16/.

30.08.2023 ІП "Малахіт" подало до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 16.08.2022 №42872, у якому зазначило інформацію про те, що ІП Малахіт" зареєстровано в ЄДР у грудні 2006 року, підприємство є платником ПДВ. Місцезнаходження підприємства (до 31.12.2021): 61044, м. Харків, проспект Московський, 257; з січня 2022 року: 36008, м. Полтава, Шевченківський район, вул. Кагамлика, буд. 37 на підставі договору оренди з ПП "Фратрія" (код 39712648, договір оренди №917/29-12/887 від 29.12.2021, строком на 2 роки). Відповідно до наказу №75-К від 10.10.2013 директором ІП "Малахіт" є ОСОБА_1 . Посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом. Станом на дату надання цих пояснень на ІП "Малахіт" працює 22 чоловіка (накази про їх призначення додаються). Основним видом діяльності ІП "Малахіт" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20). Для ведення господарської діяльності ІП "Малахіт" використовує нежитлові будівлі та приміщення в різних районах міста Харкова на підставі укладених договорів оренди/суборенди /том 1 а.с. 17/.

Разом із цим поясненням позивачем надано до контролюючого органу копії документів /том 2 а.с. 180-250, том 3 а.с. 1-149/.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181, Комісією розглянуто інформацію щодо відповідності/невідповдіності суб`єктів господарювання критеріям ризиковості платника податку, визначених Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

За змістом протоколу, ІП "Малахіт" у попередніх звітних періодах сформувало реєстраційний ліміт за рахунок накопичення залишків товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., що є нереалізовані, тоді коли у підприємства відсутні місця для їх зберігання. При цьому, у Фінансовій звітності суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 запаси відсутні, що може свідчити про ймовірне формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями. Члени комісії прийшли до висновку, що ІП "Малахіт" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про підтвердження довідника кодів податкової інформації": 11-накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень); 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим термiном придатностi за вiдсутностi їх реалiзацiї та/або переробки, та/або вiдповiдних засобів зберiгання, та/або придбання послуг оренди вiдповiдних основних засобів.

Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №43369 від 08 вересня 2023 року про відповідність ІП "Малахіт" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /том 1 а.с. 6/.

Позивач не погодився з рішенням комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року та звернувся до суду з позовом і цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків про коригування може бути зупинена, зокрема через віднесення платника податків до категорії ризикових. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

Головне управління ДПС у Полтавській області у своїх доводах вказує, що позивач підпадає під пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки ІП "Малахіт" у попередніх звітних періодах сформувало реєстраційний ліміт за рахунок накопичення залишків товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., що є нереалізовані, тоді коли у підприємства відсутні місця для їх зберігання. При цьому, у Фінансовій звітності суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 запаси відсутні, що може свідчити про ймовірне формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями. Зокрема, ІП "Малахіт" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про підтвердження довідника кодів податкової інформації": 11-накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень); 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим термiном придатностi за вiдсутностi їх реалiзацiї та/або переробки, та/або вiдповiдних засобів зберiгання, та/або придбання послуг оренди вiдповiдних основних засобів.

Нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Судовим розглядом встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що ІП "Малахіт" включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 02.11.2021 на підставі рішення №33623 /том 1 а.с. 7/, яке обґрунтовано виключно тим, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. У цьому рішенні відсутні відомості про те, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У спірному рішенні від 08.09.2023 №43369 як дату включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості зазначено 02.11.2021, а також вказано код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

У свою чергу, у спірному рішенні період здійснення господарської операції, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості, зазначений: з 12.03.2023 по 08.09.2023 /том 1 зворот а.с. 6/, що суперечить даті включення позивача, задіяного за твердженням податкового органу у ризиковій операції, до переліку платників, що відповідають критерію ризиковості платника податку.

Відповідачем не вказано складання та направлення платником якої саме податкової накладної/розрахунку коригування передувало прийняттю рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків, не зазначено за наслідками якої саме податкової накладної/ розрахунку коригування, що була направлена позивачем для реєстрації до ЄРПН позивача, його віднесено до ризикових платників податку.

У спірному рішенні від 08.09.2023 №43369, як й у рішенні від 02.11.2021 №33623, контролюючим органом не зазначено відомостей про контрагента (крім ідентифікаційного коду самого позивача), який був задіяний у ризикованій операції, що свідчить про те, що комісією регіонального рівня прийнято спірне рішення від 08.09.2023 №43369 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана податковим органом з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Зазначений висновок підтверджується змістом самого рішення, прийнятого за результатом вивчення отриманих від платника податку інформації та копій документів від 30.08.2023 №1, що стосувалася питання здійснення позивачем господарської діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), тоді як на підставу для прийняття спірного рішення відповідач посилається на ненадання платником податку копій документів, що можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку з такою конкретизацією: "Платник у попередніх звітних періодах сформувало реєстраційний ліміт за рахунок накопичення залишків товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., які є нереалізовані, тоді коли у підприємства відсутні місця для їх зберігання. При цьому, у Фінансовій звітності суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 запаси відсутні, що може свідчити про ймовірне формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями".

При цьому контролюючим органом у спірному рішенні не висловлено жодних зауважень до господарських операцій за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) та/або документів, що надавалися позивачем до контролюючого органу на підтвердження господарських операцій саме за цим кодом, оскільки саме за цим кодом, за твердженням податкового органу, була встановлена ризикова операція 02.11.2021.

Отже, комісією регіонального рівня прийнято спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації чи не за наслідками розгляду поданої позивачем інформації та копій документів щодо господарських операцій за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), а у зв`язку з податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, яка стосується інших господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження придбання позивачем товарів з обмеженим терміном зберігання (молоко, вершки, йогурт, масло) на суму ПДВ 804,8 тис. грн., про які йдеться у спірному рішенні, як не вказано, які саме "попередні звітні періоди" має на увазі податковий орган, зазначаючи у оскаржуваному рішенні про "ймовірне" формування позивачем у таких періодах реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ фіктивними операціями, податковий орган не вказує і найменувань та/або податкових номерів платників податків, задіяних в операціях, які на думку відповідача, є фіктивними.

Зміст спірного рішення в частині відсутності у позивача місць для зберігання товарів суперечить висновкам протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181 /том 2 а.с. 150-151/, у якому зафіксовано, що комісією регіонального рівня встановлено, що згідно з повідомленням за формою №20-ОПП підприємство має у використанні (оренда): 2 офіси (м. Полтава та м. Харків); 2 склади та котельна (м. Харків); 3 автомобілі (м. Харків); 4 вклади, гараж, комплекс загальною площею 31679,5 кв. м за адресою: м. Харків; 4 склади загальною площею 2651,90 кв.м, 967,3 кв.м., 158,4 кв.м, 158,4 кв.м., 2 ангара загальною площею 266,3 кв.м, 313, 2 кв.м, гараж 794,3 кв.м м. Харків. Згідно ЄРПН позивач придбаває послуги оренди нежитлового приміщення у 2022 році у ТОВ "Сатурнія", ТОВ "ВСРККО", ТОВ СПЕЦВАНТАЖ", ТОВ "Агро-Компані" та у серпні 2023 року у ТОВ "ВСРККО", ТОВ "СТОУНХАРТ". Згідно даних Фінансової звітності суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2022 задекларовано основних засобів на 7813,90 тис. грн. та відсутність запасів. Серед контрагентів покупців/постачальників послуг/товарів відсутні ризикові контрагенти.

Висновки про відсутність у позивача місць для зберігання товарів спростовуються не тільки змістом протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181 /том 2 а.с. 150-151/, а й відомостями повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ІП "Малахіт" форми №20-ОПП /том 2 а.с. 137-138, 139-140, 141-142, 143-144/, що були наявні у контролюючого органу.

Окремо слід наголосити, що про відсутність серед контрагентів покупців/постачальників послуг/товарів ризикових контрагентів зазначено у протоколі засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.09.2023 №181 /том 2 а.с. 150-151/.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів контролюючого органу про те, що відповідно до додатку 1 до податкових декларацій з ПДВ за січень-грудень 2022 року ІП "Малахіт" відображає постачання тоді, коли реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування відсутня чим порушено п. 201.1 ст.201ПК України, оскільки в силу приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, тоді як такий висновок контролюючим органом зроблено не за результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а за наслідками розгляду інформації щодо відповідності/невідповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, у оскаржуваному рішенні твердження податкового органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків носить виключно характер припущення, висновок зроблено у ймовірній, а не у категоричній формі.

У спірному рішенні відповідачем не обґрунтовано, на підставі яких саме документів комісія дійшла висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, не конкретизовано, які саме господарські операції, за які періоди та з якими саме контрагентами, податковий орган вважає фіктивними, відповідачем не надано до суду належних, допустимих доказів в підтвердження цієї інформації.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, враховуючи, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача спірним рішенням до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43369 від 08 вересня 2023 року прийнято відповідачем з порушенням вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, та статті 201 Податкового кодексу України, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

Так, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах є саме зобов`язання Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Іноземне підприємство "Малахіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Тобто, доводи відповідача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 по справі № 440/14212/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 19.04.24.