Рішення

від 08.01.2024 по справі 580/8819/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року справа № 580/8819/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить (з урахуванням позовної заяви у новій редакції від 31.10.2023 вх. № 47248/23 та заяви про збільшення позовних вимог від 27.12.2023 вх. № 58661/23):

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28 серпня 2023 року № 1467 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби в поліції позивача;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 236 о/с від 28.08.2023 та наказ № 353 о/с від 22.11.2023 про звільнення позивача зі служби в поліції;

- поновити позивача на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 28 серпня 2023 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 серпня 2023 року по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню;

- постанову в частині поновлення позивача з 28 серпня 2023 року на службі в поліції на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання додатків до позовної заяви належної якості.

31.10.2023 вх. № 47248/23 від позивача до суду надійшла позовна заява у новій редакції та додатки до позовної заяви належної якості.

Отже, позивач допущені недоліки позовної заяви усунув.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про незаконність звільнення під час тимчасової непрацездатності, також посилався на невідповідність висновку про проведення службового розслідування нормам Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, щодо ненадання права на надання письмових пояснень, участі в проведенні службового розслідування, обьєктивності та повноти службового розслідування, а також нормам Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.

Ухвалою від 06.11.2023 з врахуванням вимог ст. 122 КАС України прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 23.11.2023 за № 1307/26/04-2023 було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проведення службового розслідування відбувалось за нормами чинного законодавства, повно, об`єктивно, позивачу було надано право надати пояснення, але від них він відмовився, також було надано наказ № 353 о/с від 22.11.2023, щодо зміни дати звільнення позивача, після закриття лікарняного.

Позивач 08.12.2023 скерував до суду відповідь на відзив, в якому зокрема послався на невідповідність висновку відповідача вимогам закону. Також послався на практику Верховного суду в аналогічних справах - постанови Верховного суду у справах № 820/3647/17, № 857/10986/19, № 240/4830/23, № 200/11036/20-а.

27.12.2023 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в обґрунтування якої зазначено, що наказ по особовому складу від 22.11.2023 за № 353 о/с він отримав 22.11.2023, разом з відзивом відповідача на позовну заяву, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають збільшенню.

Також від позивача 27.12.2023 до суду надійшов письмовий розрахунок суми за час вимушеного прогулу з правовим обґрунтуванням.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

ОСОБА_1 наказом № 31о/с від 21.01.2021 було призначено на посаду дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Наказом від 31.08.2021 за № 1171 о/с позивачу присвоєно звання лейтенант поліції.

25.07.2023 наказом № 1260 позивача направлено для проходження стажування кандидатів на посаду поліцейського офіцера громади.

Наказом від 07.08.2023року за № 236 о/с Позивача було відсторонено від від виконання службових обовязків з 07.08.2023року.

Наказом № 1467 від 28.08.2023 за вчинення дисциплінарного проступку позивача звільнено зі служби в поліції.

Спірним наказом № 1467 від 28.08.2023, ряд службових осіб поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, позивача звільнено за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ч. 1, 2 ст. 7, п. 1, 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 44 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), п.п. 3, 7, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 3 Розділу І Інструкції з організаціїї діяльності дільничих офіцерів громад, затвердженої Наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, ст. 28, ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. 3, ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 207 - 208 КПК України, ч. 1,2 ст. 260 КУпАП, абз 3 п. 8 розділу VІІ Інструкції з організації діяльноситі черкгової служби в національній поліції України, п. 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правовї допомоги про випадки затримання, адмінстративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою для прийняття цього наказу став затверджений 25.08.2023 начальником ГУНП в Черкаській області В. Гуріним висновок за результатами службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Черкаського районного управління поліції ГУНП (далі - висновок службового розслідування).

У вказаному висновку зазначено:

"Під час службового розслідування встановлено, що 02.08.2023 до будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , за місцем проживання гр. ОСОБА_2 приїхав капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 на службовому автомобілі Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 .

Після цього гр. ОСОБА_2 разом із вказаними поліцейськими, на службовому автомобілі Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 поїхав до будинку АДРЕСА_2 , де проживає сім`я ОСОБА_4 .

Перебуваючи за вказаною адресою, капітан поліції ОСОБА_3 , спілкувався з гр. ОСОБА_5 з приводу крадіжок з сусіднього будинку. Після цього, капітан поліції ОСОБА_3 і лейтенант поліції ОСОБА_1 підвезли гр. ОСОБА_2 до його місця проживання та повідомили, що він має три дні, щоб знайти білий плазмовий телевізор, але в кого саме, де і коли його вкрали не повідомили.

Вищенаведене підтверджується поясненнями гр. ОСОБА_2 , його матері ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_5

04.08.2023 о 18 год 22 хв до гр. ОСОБА_2 на мобільний телефон зателефонував капітан поліції ОСОБА_3 з тел. НОМЕР_2 та без пояснення причин наказав прибути до поліцейської дільниці у с. Крутьки Золотоніського району, взявши із собою копію паспорта та довідку про лікування.

Після цього гр. ОСОБА_2 , турбуючись про своє життя і здоров`я, прохав свою матір ОСОБА_6 піти з ним до капітана поліції ОСОБА_3 , однак вона відмовилась та надала копію паспорта та довідку про лікування.

Взявши вказані документи гр. ОСОБА_2 попрямував в напрямку с. Крутьки та рухаючись по вул. Устименка зустрів капітана поліції ОСОБА_3 та лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які рухались назустріч на службовому автомобілі Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 .

Службовий автомобіль зупинився та з водійського місця вказаного автомобіля вийшов капітан поліції ОСОБА_3 , який обійшов автомобіль і покликав ОСОБА_2 .

У свою чергу, ОСОБА_2 підійшов до капітана поліції ОСОБА_3 , який забрав у нього копію паспорта та довідку про перебування на лікуванні та передав лейтенанту поліції ОСОБА_1 .

Після цього, капітан поліції ОСОБА_3 , без будь-якого попередження, дістав з поясного спорядження кайданки та одягнув на ліву руку гр. ОСОБА_2 однак останній швидко забрав руки.

Після цього капітан поліції ОСОБА_3 покликав лейтенанта поліції ОСОБА_1 та наказав допомогти йому обмежити пересування гр. ОСОБА_2 із застосуванням фізичної сили.

Тоді гр. ОСОБА_2 підкорився вимогам поліцейських та перестав чинити супротив, після чого капітан ОСОБА_3 завів обидві руки гр. ОСОБА_2 за спину та застосував спеціальний засіб обмеження рухомості - кайданки.

В подальшому, гр. ОСОБА_2 було поміщено на заднє пасажирське сидіння службового автомобіля Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 , а лейтенант поліції ОСОБА_1 , пересівши до гр. ОСОБА_2 одягнув на голову потерпілому чорний поліетиленовий пакет і вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_3 вирушив в бік лісу, що розташований на південь від с. Крутьки.

Знаходячись у автомобілі, капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 погрожували гр. ОСОБА_2 фізичною розправою під вигаданими приводами, що нібито він не виконав їх доручень та завдань по віднайденню викраденого телевізора.

Проїхавши невелику відстань, капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 витягли гр. ОСОБА_2 із автомобіля та з одягненим на голову пакетом та одягненими на руках кайданками за спиною, провели навколо службового автомобіля Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 , після цього, гр. ОСОБА_2 було знову поміщено на заднє пасажирське сидіння цього ж автомобіля, при цьому, демонструючи, що нібито його пересаджено у інший автомобіль.

Знаходячись у цьому автомобілі лейтенант поліції ОСОБА_1 , сівши поруч, наніс потерпілому декілька ударів долонею руки по спині та голові.

Після цього, капітан поліції ОСОБА_3 , який знаходився на водійському місці автомобіля, наніс декілька ударів кулаком руки по голові потерпілого. Вказані незаконні дії поліцейських супроводжувались вимогами у визнанні гр. ОСОБА_2 крадіжки телевізора та запитаннями куди він його заховав.

Проїхавши невелику відстань, капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 вдруге витягли ОСОБА_2 із автомобіля і, з надягнутим на голову пакетом та одягненими на руках кайданками за спиною, провели навколо службового автомобіля Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 , після цього, гр. ОСОБА_2 було поміщено у багажне відділення цього ж автомобіля, при цьому, демонструючи що нібито його поміщено у інший автомобіль.

Тоді, службовий автомобіль Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні розпочав рух, однак через незакриті двері багажного відділення одразу зупинився.

Вийшовши із автомобіля, лейтенат поліції ОСОБА_1 відчинив багажне відділення і три рази наніс удари кулаком руки в область голови гр. ОСОБА_2 , після чого зачинив двері багажного відділення і автомобіль поїхав. Їдучи в автомобілі, лейтенант ОСОБА_1 погрожував гр. ОСОБА_2 вбивством, шляхом утоплення у водоймі.

Через невеликий проміжок часу, службовий автомобіль Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням капітана поліції ОСОБА_3 прибув до лісу, що розташований на південь від с. Крутьки, де поліцейські капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 витягли гр. ОСОБА_2 з багажного відділення, наказали стати на коліна і у такому положенні лейтенант поліції ОСОБА_1 одразу наніс йому декілька ударів кулакам по голові та ногами тулубу. При цьому, вказані незаконні дії супроводжувались розмовами під вигаданими приводами, що гр. ОСОБА_2 нібито не виконав доручень та завдань поліцейських по віднайденню викраденого телевізора.

Після цього, лейтенант поліції ОСОБА_1 підняв гр. ОСОБА_2 за пакет, що був одягнутий у нього на голові і, нахиливши його вниз, перекриваючи доступ до повітря, намагаючись задушити гр. ОСОБА_2 , повів його у такому положенні вглиб лісу, періодично вдаряючи його головою об дерева, приблизно 5 разів.

Водночас капітан ОСОБА_3 наносив гр. ОСОБА_2 удари ногами по тулубу і ногам ззаду.

Пройшовши невелику відстань, капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 кинули гр. ОСОБА_2 на землю та поставили у положення на колінах.

В подальшому, капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 кілька разів погрожували застрелити гр. ОСОБА_2 та для надання вказаним словам реалістичного вигляду, капітан ОСОБА_3 , витягнув із кобури свій табельний пістолет Макарова ПМ 9 мм серійний № НОМЕР_3 та, приклавши його до голови потерпілого, почав проводити з ним маніпуляції, шляхом демонстрування роботи ударно-спускового механізму та затворної рами вказаного пістолета.

Після цього, намагаючись залякати гр. ОСОБА_2 та продемонструвати свою владу і авторитет, як представника Національної поліції у Іркліївській територіальній громаді, капітан ОСОБА_3 , тримаючи в руках свій табельний пістолет Макарова ПМ 9 мм серійний № 5028 біля голови гр. ОСОБА_2 , здійснив один постріл.

Після цього, лейтенант поліції ОСОБА_1 зняв поліетиленовий пакет з голови гр. ОСОБА_2 і капітан ОСОБА_3 , ставши своєю ногою на ногу гр. ОСОБА_2 , тримаючи в руках свій табельний пістолет Макарова ПМ 9 мм серійний № 5028, наніс три удари рукояткою вказаного пістолета по голові потерпілого, від чого на його голові із утворених ран виступила кров.

В подальшому, лейтенант поліції ОСОБА_1 наблизився до гр. ОСОБА_2 , який лежав на землі і під вигаданими приводами, що гр. ОСОБА_2 ніби-то не виконав доручень та завдань поліцейських по віднайденню викраденого телевізора, наніс йому три удари ногою та чотири удари кулаком руки по обличчю, а також один удар рукою по спині.

Тоді гр. ОСОБА_2 піднявся та капітан поліції ОСОБА_3 зняв з нього кайданки. ОСОБА_2 , розуміючи що поліцейські своїми ділями загрожують його життю і здоровью намагався втекти від них.

Відійшовши на безпечну відстань від поліцейських, останні повідомили, що у ОСОБА_2 є ще один день щоб знайти особу, яка вкрала телевізор, а також знайти сам телевізор і повернути його. У випадку неповернення, капітан поліції ОСОБА_3 та лейтенанат поліції ОСОБА_1 пригрозили ОСОБА_2 застрелити його, або втопити у водоймі.

Після цього, гр. ОСОБА_2 побіг у напрямку свого будинку у с. Мельники."

За даним фактом 05.08.2023 було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62023100140000404.

Все вищенаведене підтверджується письмовими поясненнями з матеріалів кримінальної справи, підозрами врученими поліцейським та відеоматеріалами долученими до матеіралів проведеної службової перевірки.

У висновку вказано, що пістолет Макарова № НОМЕР_3 , 1973 р.в., 9 мм, та 16 набоїв до нього - перебували на момент вчинення правопорушення у кімнаті зберігання зброї, також вказано, що кайданки поліцейським не видавались. В ході проведення перевірки підтвердити чи спростувати факт використання даних спеціальних засобів комісії не вдалося.

ОСОБА_1 інкримінується порушення Розділу І Інстуркції № 650 - не стримав капітана поліції ОСОБА_3 від вчинення таких дій.

Факт використання поліетиленогвого пакету лейтенантом поліції ОСОБА_1 встановити не вдалося можливим.

Дана подія набула розголосу - є посилання у висновку на сайти відповідних ЗМІ та соціальних груп.

У висновку вказано, що з урахуванням резонансу та загального уявлення супільства - позивач вчинив проступок несумісний з проходженням служби.

Доводи позивача, з посиланням на існуючу практику ВС щодо неможливості звільнення з посади під час тимчасової непрацездатності спростовано, адже до відзиву на позов відповідачем було надано до матеріалів справи наказ від 22.11.2023 за № 353 о/с, яким на виконання наказу від 07.11.2018 № 893 "Про реалізацію окремих положень дисциплінарного статуту Національної поліції України" та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про дисциплінапрний статут Національної поліції України», було реалізований наказ про звільнення ОСОБА_1 вже після закриття листка непрацездатності.

Доводи позивача про те, що йому не було надано можливості надати письмові пояснення під час сулжбового розслідування спростсовані наявними в матеріалах справи поясненнями від 08.08.2023 - де позивач власноручно вказав про те, що він не бажає давати пояснення згідно ст. 63 Конституції України. Тобто, відповідачем було дотримано норми ст. 18 Закону України «Про дисциплінапрний статут Національної поліції України».

Натомість знайшли своє відображення інші доводи позивача, які полягають в наступному.

За змістом Закону № 580, у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Пунктами 1, 2 статті 18 Закону № 580 передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно дефініції, наведеної у ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 6 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до ч .8, 9, 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відтак, поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807) було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про :

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

- повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

- надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції;

- ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

- недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

- недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

- втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

- розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

- порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

- перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;

- здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань).

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 5 розділу VI Порядку № 893 передбачено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

З матеріалів справи встанволено, що за фактом вчинення позивачем кримінального правопорушення 05.08.2023 було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62023100140000404.

У висновку про результати перевірки від 25.08.2023, що міститься в матеріалах справи вказано, що все вищенаведене підтверджується письмовими поясненнями з матеріалів кримінальної справи, підозрами врученими поліцейським та відеоматеріалами долученими до матеріалів проведеної службової перевірки.

У висновку про результати перевірки від 25.08.2023, що міститься в матеріалах справи, також вказано, що пістолет Макарова № НОМЕР_3 , 1973 р.в., 9 мм, та 16 набоїв до нього - перебували на момент вчинення правопорушення у кімнаті зберігання зброї, також вказано, що кайданки поліцейським не видавались. В ході проведення перевірки підтвердити чи спростувати факт використання даних спеціальних засобів комісії не вдалося.

З матеріалів висновку про результати перевірки від 25.08.2023 також вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення Розділу І Інстуркції № 650 - не стримав капітана поліції ОСОБА_3 від вчинення таких дій.

З висновку про результати перевірки від 25.08.2023, що є в матеріалах справи, вбачається, що факт використання поліетиленового пакету лейтенантом поліції ОСОБА_1 встановити не вдалося можливим.

Дана подія набула розголосу - є посилання у висновку на сайти відповілних ЗМІ та соціальних груп.

Вказано у висновку, що з урахуванням резонансу та загального уявлення супільства - позивач вчинив проступок несумісний з проходженням служби.

Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі № 360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі № 804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарний статут НПУ доповнено розділом V згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені статтями 29, 30 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, згідно з якими, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.

Згідно зі статтею 26 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, який призначив службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судом, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, в разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Проте у порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу звільнення зі служби в поліції.

Разом з цим, аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, яке є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Оцінюючи сукупність зібраних доказів по справі, суд приходить до переконливого твердження про те, що висновок службового розслідування від 25.08.2023 фактично відтворює текст фабули кримінального звинувачення особи у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, та містить лише опис скоєного позивачем діяння, яке було предметом кримінального провадження. Ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки саме дисциплінарного проступку, та мало б наслідком настання дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить.

Також в матеріалах справи є відсутнім рішення суду, яким позивача було визнано винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить принципу презумпції невинуватості, регламентованому ч. 1 ст. 62 Конституції України.

У рішенні від 10.02.1995 в справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C.v.the» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Отже, у розглядуваному випадку має місце підозра, висунута позивачу за фактом вчинення кримінального правопорушення, наведені відомості не аналізувалися відповідачем під кутом зору правил службової етики, через що є відсутніми достатні й необхідні правові підстави вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Оскільки матеріалами службового розслідування не доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому під час прийняття оскаржуваних наказів відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Таким чином, слід вважати неправомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Отже, спірні накази відповідача прийняті за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем конкретно визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для їх скасування та поновлення позивача на службі.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 в справі № 818/25/17, постанові Верховного Суду від 22.02.2023 в справі № 200/11036/20, в справі № 857/10986/19, касаційний суд ухвалою від 13.01.2020 відмовив у відкритті провадження в справі, постанова ВС в справі № 802/411/17 від 16.10.2020, постанова апеляційної інстанціі в справі № 240/4830/23 від 25 вересня 2023 року, постанова Черкаського окружного адміністартивного суду від 22.07.2022 в справі № 580/2091/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено.

За наведеного вище, суд дійшов висновку, що наявні підстави для поновлення на службі в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 28 серпня 2023 року.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 371 КАС України рішення суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з наступними змінами та доповненнями.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Аналогічний висновок сформовано викладено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018, справа № 805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях.

Згідно з скріншотами з мобільного додатку Банк «Общадбанк» за останні два місяці позивач отримував заробітню платню (грошове забезпечення) - вона складала 21 183,82 грн та 9 848,98 грн що дорівнює - 31 032,80 грн.

Окремих розрахунків щоденного грошового забезпечення відповідачем не надано.

Окрім цього вбачається, що з невідомих причин позивача було позбавлено додаткових винагород та премій, що є неправомірним при нарахуванні виплат при звільненні.

Отже, враховуючи, що місячне грошове утримання Позивача складало 31 032,80 грн, то утримання за один календарний день складає - 1 001,05 грн.

Слід зазначити, що періодом вимушеного прогулу позивача є період з 29.08.2023 по дату постановлення рішення у справі, позивач рахує по 29.12.2023 (останній робочий день у році) - який налічує 123 календарних дні.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 123 129,15 грн середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29.08.2023 по 29.12.2023 (1 001,05 грн х 123 дні) і така сума зазначена без вирахування податків та зборів, обов`язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства.

Крім того, позивачу було виплачено суму в розмірі 4 611,38 грн за наказом від 22.11.2023 № 353 о/с, тому при винесенні остаточної суми до стягнення суд враховує це, та стягує суму з урахуванням виплачених сум.

Отже, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29.08.2023 по 29.12.2023 в сумі 118 517,77 грн (123 129,15 грн (1 001,05 грн х 123 дні) - 4 611,38 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо скасування наказів, поновлення на посаді та відповідно стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись статтями 241-243, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28 серпня 2023 року № 1467 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ № 236 о/с від 28.08.2023 та наказ № 353 о/с від 22.11.2023 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 28 серпня 2023 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 40108667) на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_4 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 28 серпня 2023 року по 29.12.2023 в сумі 118 517 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) гривень 77 копійок.

Рішення в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 28 серпня 2023 року на службі в поліції на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області та в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ