Ухвала

від 09.01.2024 по справі 305/2272/22

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2272/22

Номер провадження 1-кс/305/13/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2024 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 , українця, громадянина

України, з вищою освітою, одруженого, військовозобов`язаного,

директора МП «АГРО», не судимого, на утриманні має

двох (неповнолітню та малолітню) дітей,

ВСТАНОВИВ :

Слідчий у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в якому зазначає що досудовим розслідуванням встановлено, що 28 жовтня 2022 року близько 00 годин 36 хвилин ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем марки «КАМАЗ 35320», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з напівпричепом розпуском з д.н.з. НОМЕР_2 , рухаюсь по автодорозі національного значення Н-09 зі сполученням «Мукачево-Рогатин», на відрізку дороги в с. Костилівка, по вул. Борканюка, Рахівського району, Закарпатської області, навпроти житлового будинку № 3, в напрямку із с. Ділове до м. Рахів, грубо порушив вимоги пунктів 12.2, 12.3, 12.4 та 1.10 Правил дорожнього руху України, а саме: п. 12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»; п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год»; п. 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку. Тобто, під час руху водій ОСОБА_5 , маючи можливість оцінити дорожні умови і дорожню обстановку, у момент виникнення йому небезпеки для руху, а саме, квадроцикла марки «СКАЙДЖЕТ» 200 м.куб. без д.н.з., під керуванням ОСОБА_7 , що рухався попереду нього, не вжив вчасно заходів застосування екстреного гальмування та не зупинив керований ним транспортний засіб, маючи при цьому технічну можливість його зупинити, внаслідок чого здійснив наїзд на квадроцикл марки «СКАЙЖДЕТ» 200 м.куб. без д.н.з., в результаті чого водій вищевказаного квадроцикла ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження - тупої травми органів черевної порожнини у вигляді розриву печінки, селезінки, правої нирки, гемоперіторіум що ускладнився травматичним шоком, відкритого перелому-вивиху правої ліктьової та променевої кісток з розривом ліктьового суглоба, які є тяжкими тілесними ушкодженнями та небезпечні для життя потерпілого в момент їх спричинення, від яких потерпілий помер в кареті швидкої медичної допомоги. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «КАМАЗ 35320» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.3 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін на термін «небезпека для руху», недотримання яких знаходиться у причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. Крім того, беручи до уваги те, що зібрано достатні дані, які викривають ОСОБА_5 , в тому, що він 28 жовтня 2022 року близько 00 години 36 хвилин на вул. Борканюка, що в с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області, напроти будинку №3, керуючи технічно справним автомобілем марки «КАМАЗ 35320» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку із с. Ділове до м. Рахів, маючи технічну можливість уникнути наїзду на квадроцикл марки «СКАЙЖДЕТ» 200 м.куб. без д.н.з. під керуванням водія ОСОБА_7 , скоїв наїзд на останнього, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми органів черевної порожнини у вигляді розриву печінки, селезінки, правої нирки, гемоперіторіум, відкритий перелом-вивих правої ліктьової та променевої кісток, множинні садна голови, тулубу та кінцівок, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, та небезпечні для життя потерпілого в момент їх спричинення, від яких потерпілий помер в кареті швидкої медичної допомоги, тобто ОСОБА_5 достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, маючи змогу для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладений на нього законом і загальновизнаними нормами моралі, не переконався чи потребує потерпілий допомоги, не вжив можливих заходів для надання йому домедичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не транспортував потерпілого до найближчого лікувального закладу, а умисно завідомо залишив без допомоги потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, маючи змогу надати потерпілому допомогу, тобто залишив потерпілого у небезпечному для життя стані та з місця події автомобілем скрився, що призвело до того, що ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень в результаті ДТП згодом помер у кареті швидкої медичної допомоги. За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи. За сукупністю, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України. Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 28.10.2022, протоколами допиту свідків, висновками судових експертиз, та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України належать до категорії тяжких. Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкі злочини, за які передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років і відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду. Наявний також ризик втечі, оскільки підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, а саме те що за вчинення даних злочинів передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки свідки на час розгляду даного клопотання, судом ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого. Крім цього, просить при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федераціїпроти України. Отже, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вищенаведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою. Також, просить врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5 , адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, тому тримання під вартою підозрюваного є виправданим. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статі, які відсутні в даному випадку. Враховуючи п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, просить не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 , оскільки вчинення даних злочинів, в яких обґрунтовано підозрюється останній, потягло за собою загибель людини. У зв`язку з наведеним просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.

Слідчий ОСОБА_4 судому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 підтримав з підстав, наведених у ньому, та наполягав на задоволенні клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просить задовольнити клопотання, мотивуючи тим, що в даному випадку обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, негативно впливати на потерпілу та свідків, що перешкоджатиме встановленню об`єктивних даних в кримінальному провадженні. Отже, на її думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, тому слід застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід саме тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_6 заперечила щодо обрання у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що достатнім буде обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 вважає, що застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є надто суворим, він сприятиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, не заперечує щодо обрання щодо нього запобіжного заходу домашнього арешту в нічний час доби, надавши можливість йому заробляти на життя, оскільки він має на утриманні двох дітей та дружину, яка ніде не працює. Крім того, він ні до цього часу не ухилявся від процесуальних обов`язків, ні не має наміру ухилятися й надалі, оскільки зацікавлений у всебічному та повному розслідуванні даного кримінальногор провадження.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про обставини справи, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Так, згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно дост. 29 Конституції Україникожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК Українипередбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно дост. 176 КПК Українизапобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідуванняслідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5ст. 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно дост. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 28.10.2022 року до ЄРДР за №12018070140001119 внесено відомості про злочин, правова кваліфікація ст. 286 ч. 2 та ч. 3 ст. 135 КК України, за фактом загибелі громадянина ОСОБА_7 під час дорожньо-транспортної пригоди 28 жовтня 2022 року близько 00:36 години, у с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області.

ОСОБА_5 05.01.2024 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України.

Кримінальні правопорушення, зокрема ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів.

Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).

У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, а саме: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.2022, протокол огляду трупа від 28.10.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 29.10.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.10.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03.01.2024, протокол огляду місця події від 03.11.2022, протоколи огляду відеозапису від 04.11.2022, 04.11.2022, протокол огляду місця події від 04.11.2022, аналітична довідка від 28.10.2022, протокол обшуку від 29.11.2022, постанова про визнання речовим доказом від 29.11.2022, висновки експерта № СЕ-19/107-22/11058-ІТ від 24.01.2023, №СЕ-19/107-22/9900-ІТ від 27.12.2022, СЕ-19/107023/287-ІТ від 14.02.2023, СЕ-19/109-23/331-ФХД від 06.06.2023, СЕ-19/107-23/10050ІТ від 29.121.2023, висновки СМЕ №120 від 28.10.2022 та, №182 від 22.12.2023, документи щодо реалізації лісопродукції МП "АГРО" в період з 25.10.2022 по 28.10.2022, протокол слідчого експерименту від 10.10.2023, протокол допиту потерпілої ОСОБА_11 від 03.01.2024.

Досліджені документи свідчать про те, що дійсно 28.10.2022 близько 00:36 години у с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій загинув водій квадроцикла ОСОБА_7 , а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цих дій, які органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 135 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України, які є тяжкими злочинами та за які передбачено покарання - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 будучи підозрюваним у кримінальному провадженні у вчиненні тяжких злочинів та усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує за вчинення даних злочинів, перебуваючи на волі він може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності. Також є ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі матиме змогу незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків до нього можливо слід застосувати запобіжний захід, але не найсуворіший, про який просив слідчий - тримання під вартою. Оскільки ОСОБА_5 є особою не судимою, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює директором МП "АГРО", що свідчить про його стійкі соціальні зв`язки, а отже на думку слідчого судді до ОСОБА_5 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що буде достатнім видом забезпечення даного кримінального провадження.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя, виходячи з ризиків, наведених у клопотанні, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, директора МП «АГРО», не судимого, на утриманні має одну неповнолітню дитину та одну малолітню дитину, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби щоденно з 22:00 години до 06:00 години на строк з 09.01.2024 до 08.03.2024.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1)прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду на кожну їх вимогу;

2)не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час доби щоденно з 22:00 години до 06:00 години без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) не відлучатись з с. Богдан, Рахівського району, Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;

Вказані обов`язки покладаються на ОСОБА_5 на строк до 08.03.2024, тобто до закінчення терміну дії цієї ухвали.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію й обов`язки скасовуються.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання зазначених обов`язків, до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити для виконання Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області, за місцем проживання підозрюваного, відповідно до ст. 181 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1