Постанова

від 21.12.2023 по справі 925/1310/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2023 р. Справа№ 925/1310/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 21.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" та Черкаської обласної спілки споживчих товариств

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 29.03.2023 (повний текст складено та підписано 21.04.2023)

у справі №925/1310/22 (суддя О.І.Кучеренко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат"

до Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

Черкаська обласна спілка споживчих товариств,

Звірогосподарство Черкаської облспоживспілки

про визнання протиправним та скасування рішення та витягу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради № 11 від 27.03.2020 "Про внесення змін в рішення № 35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника" та визнати протиправним та скасувати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 08.05.2020 індексний № 208564019, державним реєстратором Цьопою Б.А. виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при примусовому виконанні рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі №925/1237/18 було накладено арешт на майно Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки, а саме на нежитлову будівлю, площею 2183,4 м2, що знаходиться за адресою: урочище Мошногір`я, будинок 1, с. Мошни Черкаського району Черкаської області. Незважаючи на те, що спірний об`єкт нерухомості знаходиться під арештом на підставі постанови приватного виконавця №59027412 з 06.05.2019, відповідачем було прийнято незаконне рішення №11 від 27.03.2020, яким було змінено власника вказаної будівлі зі Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на Черкаську облспоживспілку. За доводами позивача, відповідач при прийняті спірного рішення, діяв з перевищенням своїх повноважень, а також всупереч та не у спосіб передбачений законодавством про місцеве самоврядування, оскільки не мав законного права своїм рішенням змінювати та встановлювати власника нерухомого майна, тому рішення Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №11 від 27.03.2020 "Про внесення змін в рішення №35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника" є незаконним.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №11 від 27.03.2020 "Про внесення змін в рішення №35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника".

Відмовлено у задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 08.05.2020 індексним №208564019, виконавчим комітетом Мошнівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, державним реєстратором Цьопою Б.А.

Стягнуто з виконавчого комітету Мошнівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" 2481,00 грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 08.05.2020 індексний № 208564019, державним реєстратором Цьопою Б.А. виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що місцевим судом не було надано належної оцінки обставинам справи які стосуються витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 08.05.2020 індексний № 208564019, державним реєстратором Цьопою Б.А. виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 апеляційну скаргу у справі №925/1310/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Також не погодившись з рішенням, Черкаська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив про те, що останнє ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджував, що обраний позивачем спосіб захисту права не передбачений цивільним законодавством, оскільки скасування рішення відповідача не призводить до відновлення прав позивача, оскільки він на сьогодні є власником нерухомого майна, стосовно якого відповідачем прийнято рішення щодо попереднього власника, а вимога про скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не передбачена законодавством. Також скаржник зазначив, що жодної з підстав припинення права власності на нерухоме майно, визначених ст. 346 ЦК України, у Черкаської облспоживспілки на момент прийняття відповідачем рішення від 27.04.2006 №35 не існувало, приватний виконавець передав, а приватний нотаріус зареєстрував за позивачем право власності на нерухоме майно, яке належало Черкаській облспоживспілці, за відсутності у такої особи зобов`язань за виконавчим провадженням.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2023 поновлено Черкаській обласній спілці споживчих товариств строк для подання апеляційної скарги рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги та призначено судове засідання на 05.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

На адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги та призначено судове засідання на 10.10.2023.

На адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Черкаської обласної спілки споживчих товариств, в якому останній просив апеляційну скаргу Черкаської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог- без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, судове засідання з розгляду апеляційної скарги Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22 призначено на 10.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023, у зв`язку із перебуванням суддів Козир Т.П. та Кравчука Г.А. 10.10.2023 у відряджені, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" та Черкаської обласної спілки споживчих товариств у справі №925/1310/22 призначено на 26.10.2023.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" та Черкаської обласної спілки споживчих товариств, призначено на 21.12.2023.

В судовому засіданні 21.12.2023 були присутні представники позивача. Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з`явились. Відповідач та третя особа-1 були повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 12.12.2023.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що рішенням виконавчого комітету Мошнівської сільської ради "Про підтвердження права власності Черкаського звірогосподарства ОСС на будівлю холодильника" №35 від 27.04.2006 Черкаському об`єднанню бюро технічної інвентаризації доручено провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності на будівлю Холодильника S-1, S-2, s-1, яка належить Черкаському звірогосподарству ОСС і розташована за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, урочище Мошногір`я, 1.

10.05.2006 сільським головою Мошнівської сільської ради видано довідку №1221, у якій зазначено, що будівлі Холодильника S-1, S-2, s-1, яка належить Черкаському звірогосподарству ОСС, присвоєно окремий номер: с. Мошни, урочище Мошногір`я, 1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.05.2006, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №35 від 27.04.2006 Звірогосподарство Черкаської облспоживспілки є власником нежитлової будівля, яка розташована за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, урочище Мошногір`я, 1, що також підтверджується витягом КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10659620 від 17.05.2006 та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №257141601 від 19.05.2021, №273097372 від 03.09.2021 та №310022185 від 16.09.2022.

22.04.2020 Черкаська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Мошнівської сільської ради із заявою №02-08-06 від 22.04.2020, у якій просила Мошнівську сільську раду привести у відповідність свідоцтво на право власності об`єкта: холодильник літери S-1, S-2, s,,-1, s,-1, шляхом зазначення власника - Черкаська облспоживспілка без слова "Звірогосподарство" та внести зміни у рішення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради "Про підтвердження права власності Черкаського звірогосподарства ОСС на будівлю холодильника" №35 від 27.04.2006. Підставою для внесення відповідних змін зазначено, що в 2006 році, при процедурі прийняття рішення сільської ради та реєстрації була допущена помилка і вписано в розділ власники слово "Звірогосподарство" (додаток №3).

27.03.2020 виконавчим комітетом Мошнівською сільською радою прийнято спірне рішення №11 "Про внесення змін в рішення №35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника", відповідно до якого внесені зміни до рішення сесії №35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника", а саме у пункті 1 замість "належить Звірогосподарству Черкаської обласпоживспілки" замінено на "Належить Черкаській обласній спілці споживчих товариств".

Рішення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №11 "Про внесення змін в рішення №35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника" прийнято на підставі пункту 10 "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та листа №02-08-06 від 22.04.2020 Черкаської обласної спілки споживчих товариств.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі №925/1237/18 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" з вимогами до Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки та стягнуто зі Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки 1 356 467,83 грн боргу, 52 743,88 грн пені, 69 123,07 грн штрафу та 22 175,02 грн витрат по сплаті судового збору.

05.04.2019, на виконання рішення від 26.02.2019, Господарським судом Черкаської області було видано наказ.

У зв`язку з тим, що Звірогосподарство Черкаської облспоживспілки добровільно не виконало рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі №925/1237/18, позивач розпочав примусове виконання рішення.

На підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 05.04.2019, приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. було винесено постанову про арешт майна боржника №59027412 від 06.05.2019 та внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо арешту майна належного Звірогосподарству Черкаської облспоживспілки (номер запису про обтяження 31424295).

04.05.2020, 27.05.2020 та 17.06.2020 Державним підприємством "СЕТАМ" були проведені електронні торги з реалізації арештованого майна через систему арештованого майна (СЕТАМ), проте арештоване майно реалізовано не було, про що було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" та запропоновано останньому залишити за собою нереалізоване майно боржника, в рахунок погашення боргу.

28.07.2020 на адресу приватного виконавця надійшла заява від стягувача, у якій останній заявив про бажання залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 2191,1 м2, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, урочище Мошногір`я, буд. 1, за ціною третіх електронних торгів, що становить 571 032,00 грн.

30.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. у межах виконавчого провадження №59027412 прийнято постанову про передачу стягувачу майна в рахунок погашення боргу - нежитлову будівлю: холодильник літ. S-1, холодильник літ. S-2, холодильник літ. s,-1, холодильник літ. s, загальної площею 2191,1 м2, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, урочище Мошногір`я, будинок 1, що належить на праві власності Звірогосподарству Черкаської облспоживспілки.

03.09.2021 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. було видано свідоцтво, яким засвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" належить на праві власності майно, що складається з нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, урочище Мошногір`я, будинок 1; нежитлова будівля складається з холодильнику літ. S-1, холодильнику літ. S-2, холодильнику літ. s,-1, холодильнику літ. s, загальною площею 2191,1 м2, вартістю 571 032,00 грн.

03.09.2021 проведено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" на нежитлову будівлю, що складається з холодильнику літ. S-1, холодильнику літ. S-2, холодильнику літ. s,-1, холодильнику літ. s, загальної площею 2191,1 м2, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, урочище Мошногір`я, будинок 1, за номером 273190826.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування урегульовано правовими нормами Закону України "Про місцеве самоврядування". Так, відповідно до статті 1 цього Закону виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту (стаття 5 Закону). Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення (частина 6 статті 59 Закону).

В частині 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначається, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Конституційний Суд України дійшов висновку, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а у частині 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, серед іншого, відносяться визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Аналогічні положення закріплені у статті 20 Господарського кодексу України.

За частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації (у даному випадку позивача у справі). Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, в господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, підставами для визнання акта органу місцевого самоврядування недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Мошнівської сільської ради "Про підтвердження права власності Черкаського звірогосподарства ОСС на будівлю холодильника" №35 від 27.04.2006 на підставі підпункту 10 пункту б частини 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 13 Закону України "Про власність" та Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно було доручено Черкаському об`єднаному бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності на будівлю холодильників S-1, S-2, s-1, s, яка належить Звірогосподарству ОСС і розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, урочище Мошногір`я, 1.

Як вище встановлено судом, на підставі свідоцтва про право власності, яке видане 17.05.2006 виконавчим комітетом Мошнівської сільської ради 11.02.2013 у Реєстрі речових прав за Звірогосподарством Черкаської облспоживспілки було зареєстроване право власності на будівлю холодильників S-1, S-2, s,-1, s, які розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, урочище Мошногір`я, 1.

Рішення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради "Про підтвердження права власності Звірогосподарства ОСС на будівлю холодильника" №35 від 27.04.2006 є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування (актом індивідуальної дії), на підставі якого у Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки виникли права і обов`язки, пов`язані з набуттям Звірогосподарством Черкаської облспоживспілки у власність нерухомого майна.

Системний аналіз положень законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого врядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

При цьому органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 23.05.2018 у справі №296/9690/15-а, від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18).

Таким чином, приймаючи рішення № 11 від 27.03.2020 "Про внесення змін в рішення № 35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника", орган місцевого самоврядування фактично припинив своє попереднє рішення - від 27.04.2006 № 35. При цьому, останнім не враховано, що рішення від 27.04.2006 № 35 вичерпало свою дію фактом виконання.

Приймаючи до уваги вищенаведене та з огляду на відсутність у виконавчого комітету Мошнівської сільської ради правових підстав вносити зміни до свого попереднього рішення, оскільки відповідно до приписів цього рішення виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів суб`єктів цих правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №11 від 27.03.2020.

Щодо визнання протиправним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 08.05.2020 індексним №208564019, державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, Цьопою Б.А., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отож задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У відповідності до частини другої статті 20 Господарського кодексу України Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Припинення правовідношення застосовують, як правило, у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх обов`язків або неправомірного використання кредитором свого права. Цей спосіб, може застосовуватись у поєднанні з іншими способами захисту, або мати самостійне значення; в останньому випадку інтерес власника суб`єктивного права виражається в тому, щоб припинити порушення його права на майбутнє або усунути загрозу його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Отже, можна зробити висновок, що порушені, невизнані або оспорювані права можуть бути захищені і у спосіб, не визначений законом або договором, однак такий спосіб захисту має бути у будь-якому випадку ефективним, тобто спрямованим на реальний захист та відновлення порушеного права. При цьому, обрання способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав і інтересів фізичних та юридичних осіб є прерогативою позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що визнання протиправним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є неналежним способом захисту порушеного права позивача, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірними висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В апеляційній скарзі позивач стверджував про те, що місцевим судом не було надано належної оцінки обставинам справи які стосуються витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 08.05.2020 індексний № 208564019, державним реєстратором Цьопою Б.А. виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, проте вказані доводи є безпідставними, оскільки судом першої інстанції встановлено неналежний спосіб захисту порушеного права позивача, з яким позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Усі інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відносно доводів апеляційної скарги третьої особи про те, що жодної з підстав припинення права власності на нерухоме майно, визначених ст. 346 ЦК України, у Черкаської облспоживспілки на момент прийняття відповідачем рішення від 27.04.2006 №35 не існувало, приватний виконавець передав, а приватний нотаріус зареєстрував за позивачем право власності на нерухоме майно, яке належало Черкаській облспоживспілці, за відсутності у такої особи зобов`язань за виконавчим провадженням, апеляційним судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи інформаційних довідок №257141601 від 19.05.2021, №273097372 від 03.09.2021 та №310022185 від 16.09.2022 інформація про реєстрацію права власності на будівлю холодильника за Черкаською обласною спілкою споживчих товариств відсутня в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Крім того, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутній запис про реєстрацію права власності на будівлю холодильника за Черкаською обласною спілкою споживчих товариств.

Судом враховано, що при відкритті виконавчого провадження 06.05.2019 приватним виконавцем було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, а зміна власника майна боржника, що знаходилось під арештом, на підставі спірного рішення Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради №11 від 27.03.2020, лише свідчить про наявність дій Черкаської обласної спілки споживчих товариств та Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки, спрямованих на ухилення від виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі №925/1237/18.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості заявленої ТОВ "Антонівський м`ясокомбінат" позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради № 11 від 27.03.2020 "Про внесення змін в рішення № 35 від 27.04.2006 "Про підтвердження права власності Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки на будівлю холодильника" і необхідності її задоволення, та відхиляє протилежні доводи апеляційної скарги Черкаської обласної спілки споживчих товариств як такі, що не мають під собою належних правових підстав.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності відмови у задоволенні позовної вимоги ТОВ "Антонівський м`ясокомбінат" про визнання протиправним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 08.05.2020 індексний № 208564019, державним реєстратором Цьопою Б.А. виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, та відхиляє протилежні доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" як такі, що не мають під собою належних правових підстав.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" та Черкаської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №925/1310/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" та Черкаську обласну спілку споживчих товариств.

Матеріали справи №925/1310/22 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 08.01.2024 після виходу з відпустки судді Козир Т.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир