Рішення

від 08.12.2023 по справі 910/11561/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2023Справа №910/11561/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра"

до Київської міської ради

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні відповідача - 1. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу

Київради (Київської міської державної адміністрації),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук Стар Сервіс"

на стороні позивача - 3. Державного підприємства "Генеральна дирекція з

обслуговування іноземних представництв"

4. Приватного акціонерного товариство "Холдингова компанія

"Київміськбуд"

про розірвання договору

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Сінкевич І.А., Борецький В.Г.

від відповідача: Пилипчук І.І.

від третьої особи-1: Плахотнік Р.А.

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради, в якому просило суд (в редакції позовної заяви від 01.08.2023) припинити шляхом розірвання укладений сторонами Договір оренди земельної ділянки від 25.06.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №498.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" вказує, що будівництво 14 житлових будинків, гаражу та об`єктів інфраструктури на орендованій позивачем за Договором оренди земельної ділянки від 25.06.2015 земельній ділянці завершено та відповідний об`єкт прийнято в експлуатацію, тому позивач заявив про свої наміри припинити користування спірною земельною ділянкою та розірвати спірний договір. Однак Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відмовив у достроковому розірванні договору, посилаючись на відсутність підстав для дострокового розірвання договору та необхідність оформлення відповідного права на земельну ділянку за експлуатуючою організацією 14 житлових будинків, гаражу та об`єктів інфраструктури - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ук Стар Сервіс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 26.07.2023) відкрито провадження у справі №910/11561/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ук Стар Сервіс" в якості третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 05.09.2023.

17.08.2023 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову та вказує, що позивачем не доведено факт передачі новозбудованих будинків на баланс ОСББ чи іншій експлуатуючій організації (договори на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлового будинку), а також відсутні документи, які б свідчили про оформлення права постійного користування/оренди земельними ділянками, відтак відсутні правові підстави для застосування ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі". Крім того, відповідач звертає увагу суду, що у п.п. 4.14 Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015 орендар зобов`язався сплачувати орендну плату до моменту державної реєстрації в установленому законодавством порядку переходу або припинення права оренди земельних ділянок.

31.08.2023 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що замовник після введення багатоквартирного будинку в експлуатацію та/або співвласники багатоквартирного будинку після оформлення ними прав власності на квартири приймають рішення щодо передачі будинку в управління експлуатуючій організації, яке оформляється у формі наказу або протоколу про визначення експлуатуючої організації, а факт передачі будинку в управління оформляється актом приймання-передачі. Відтак відповідач вважає, що законодавство України не передбачає передачу багатоквартирного будинку на баланс експлуатуючої організації, а передбачає лише передачу такого будинку в управління, тому, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", долучені ним до позовної заяви акти приймання-передачі будинку/гаража для утримання та експлуатації і сертифікати відповідності закінченого будівництва об`єктів є належними доказами факту завершення будівництва та припинення позивачем використання орендованої земельної ділянки. Також позивач стверджує, що він не порушував п.п. 4.14 Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015, не відчужував об`єкти нерухомого майна, оскільки такі об`єкти або їх частина розташовані на земельній ділянці (багатоквартирні будинки, гараж та інфраструктура) не належали йому на праві власності, а отже він не міг ними розпоряджатись, в той час як у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" немає законодавчих підстав погоджувати та зобов`язувати власників багатоквартирного будинку приймати рішення щодо оформлення прав на спірну земельну ділянку.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 надано учасникам справи можливість подати додаткові докази та додаткові пояснення; відкладено підготовче засіданні на 19.09.2023.

06.09.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук Стар Сервіс" надійшли пояснення, в яких третя особа-2 заперечує проти позову та вказує, що норми чинного законодавства не передбачають передачу багатоквартирного будинку на баланс експлуатуючої організації для забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців, а багатоквартирний будинок передається лише в управління, а отже оформлення відповідного права на земельну ділянку за експлуатуючою організацією неможливе.

12.09.2023 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшло клопотання про доручення доказів, в якому відповідач надає пояснення з приводу формування, відведення, передання в користування та в подальшому поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356.

15.09.2023 засобами поштового зв`язку від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) надійшли пояснення, в яких третя особа-1 зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують факт передачі новозбудованих будинків на баланс ОСББ чи іншій експлуатуючій організації (договори на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлового будинку), а також відсутні документи, які б свідчили про оформлення права постійного користування, оренди земельної ділянки.

19.09.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" надійшли пояснення, в яких позивач вказує, що позивачем здійснюється забудова земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:78:139:0039, 8000000000:78:139:0050, 8000000000:78:139:0052, 8000000000:78:139:0051 загальною площею 49,7 га, які розташовані в урочищі "Оболонь" по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі міста Києва на підставі Договорів оренди земельної ділянки, укладених на підставі рішень Київської міської ради від 15.04.2004 №190/1400, від 18.11.2004 №810/2020 та від 26.05.2005 №424/3000. На підставі рішення Київської міської ради від 16.12.2014 №713/713 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039 була поділена на 157 окремих земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 встановлено Київській міській раді строк для надання доказів звернення (листи) землекористувача задля отримання спірної ділянки при першому виділенні, при переоформленні та при поділі - до наступного засідання; залучено до участі у справі в якості третіх осіб 3, 4, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" та Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд"; зобов`язано учасників справи направити залученим третім особам копії заяв по суті спору з додатками, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученим третім особам у строк протягом 10 днів надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору з доказами їх направлення іншим учасникам справи; встановлено учасниками справи строк для надання пояснень та доказів - до наступного засідання; запропоновано позивачу надати довідку про майнові права; відкладено підготовче засіданні на 03.10.2023.

02.10.2023 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" надійшли пояснення, в яких третя особа-3 зазначає, що з моменту передачі земельних ділянок від Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" третя особа-3 не мала жодного відношення ні до земельних ділянок, ні до відносин, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" та Київською міською радою на підставі укладеного між ними договору.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 відкладено підготовче засіданні на 13.10.2023 для надання можливості третій особі-1 надати докази.

09.10.2023 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшли пояснення, в яких третя особа-4 підтримує позовні вимоги та зазначає, що у зв`язку із завершенням будівництва житлових будинків та передачею будинків на баланс експлуатуючій організації, позивач має право на припинення (розірвання) договору оренди землі, що передбачено також пунктом 11.4 Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015.

12.10.2023 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшли пояснення щодо підстав прийняття рішень Київської міської ради, що стосуються отримання позивачем в оренду земельних ділянок в урочищі "Оболонь" на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі міста Києва. Також 12.10.2023 відповідачем було подано письмові пояснення, в яких Київська міська рада звертає увагу суду, що Договором оренди земельної ділянки від 25.06.2015 передбачалась індивідуальна котеджна забудова спірної земельної ділянки, в той час як із наданих позивачем сертифікатів про відповідність закінченого будівництвом об`єкта вбачається, що на спірній земельній ділянці збудовані 14 малоповерхових житлових будинків (4 поверхи) із кількістю квартир від 36 до 75, що свідчить про використання спірної земельної ділянки з порушенням умов договору та про недобросовісність дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра".

В підготовче засідання 13.10.2023 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 на підставі ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України судом витребувано у Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Лук`яненка Левка, буд. 16; ідентифікаційний код 37371727) належним чином засвідчені копії реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" (ідентифікацій код 32671911).

Підставою для постановлення даної ухвали від 13.10.2023 стало те, що в предмет доказування у межах спору у справі №910/11561/23, зокрема входить питання встановлення належного виконання умов Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" та Київською міською радою.

З метою встановлення дійсних намірів та мети одержання земельної ділянки, суд 19.09.2023 запропонував учасникам справи надати докази звернень (листів) землекористувача задля отримання спірної земельної ділянки при першому виділенні, при переоформленні та при поділі.

До пояснень, поданих до суду 12.10.2023, Київською міською радою, зокрема долучено копію рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 про дозвіл Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" виступити співзасновником спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю, копію листа Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" від 27.10.2004 №1746; копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" від 09.11.2004 №54-1.

Пунктом 1 рішення Київської міської ради №693/853 від 10.07.2003 дозволено Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв": виступити від імені територіальної громади міста Києва співзасновником спільного українсько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт"; внести до статутного фонду створюваного Товариства з обмеженою відповідальністю право користування земельними ділянками, що розташовані в парковій зоні дозвілля і відпочинку на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в урочищі "Оболонь" площею 89,4151 га (право користування земельної ділянки посвідчено Державним актом на право постійного користування землею від 05.05.2003 №78-4-00024), площею 45,5667 га та площею 3,7273 га (закріплені за комунальним підприємством на підставі Договору резервування земельних ділянок від 10.01.2003 №788), що буде становити 51% статутного фонду.

Також рішенням взято до відома, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" зобов`язується повністю профінансувати будівництво гольф-клубу, котеджної забудови, яхт-клубу, тенісного клубу, кінноспортивної бази для обслуговування дипломатичного корпусу орієнтовною вартістю 530 000 000,00 грн (що становить 100 000 000,00 доларів США з урахуванням курсу долара США до гривні на той момент).

Листом Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" вих. №1746 від 27.10.2004 повідомлено Київську міську раду про необхідність відповідно до п. 1.2 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 переоформлення права користування земельними ділянками в урочищі "Оболонь" на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі міста Києва на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" із посиланням на реєстрацію Установчого договору товариства 29.09.2003 за номером 190734 в Шевченківській РДА.

Листом вих. №54-1 від 09.11.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" просило Київську міську раду, з метою виконання рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", надати дозвіл на переоформлення права користування земельними ділянками в урочищі "Оболонь" на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі міста Києва з Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра"

З поданої в підготовчому засіданні 13.10.2023 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) копії Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" від 29.09.2003 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" створено на підставі рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853, а його учасниками станом на 2003 рік були:

- Комунальне підприємство "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" з часткою у розмірі 13 595 835,00 грн, яка складає 51% Статутного фонду та сплачується шляхом внесення права користування земельними ділянками, що розташовані в парковій зоні дозвілля і відпочинку на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в урочищі Оболонь в Оболонському районі міста Києва, площею 89,4151 га (право користування земельної ділянки посвідчено Державним актом на право постійного користування землею від 05.05.2003 №78-4-00024), площею 45,5667 га та площею 3,7273 га (закріплені за комунальним підприємством на підставі Договору резервування земельних ділянок від 10.01.2003 №788);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" з часткою 13 062 665,00 грн, що за офіційним курсом НБУ (5,3317 грн) становить 2 450 000,00 доларів США та що складає 49% Статутного фонду. Частка сплачується шляхом передачі до Статутного фонду проектної документації по будівництву гольф-клубу, котеджної забудови, яхт-клубу, тенісного клубу, кінноспортивної бази на суму 5 331 700,00 грн (1 000 000,00 доларів США) та шляхом перерахування грошових коштів на суму 7 730 965,00 грн (1 450 000,00 доларів США).

Відповідно до п. 2, п. 5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні

Дії учасника (його представника) мають бути послідовними та добросовісними.

Після ознайомлення з вказаними документами, суд в засіданні 13.10.2023 поставив учасникам справи запитання щодо: а) виконання пункту 2 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 щодо фінансування учасником проекту на суму 100 000 000,00 доларів США, б) коли територіальна громада перестала бути учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра".

Відповідь на вказане питання не було надано ні представником територіальної громади, ні самим Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", хоча обидва мають володіти цієї інформацією (громада як учасник, а товариство як юридична особа, що обізнана про склад її учасників).

Більш того, керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" заперечував існування саме українсько-американського товариства, хоча в листах позивача, датованих 2003-2004 роками (у "шапках" листів), наведене саме таке визначення цього товариства з обмеженою відповідальністю.

Сукупність наведених обставин стали підставою для сумнівів суду у добросовісності дій представників учасників справи та намагання приховати від суду важливу інформацію для розгляду справи №910/11561/23, а тому суд на підставі ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України вирішив витребувати такі докази через сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

31.10.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" надійшли пояснення, в яких позивач вказав, що станом на поточну дату йому належать майнові права на 7 квартир загальною площею 440,14 кв.м. у будинках, збудованих на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:78:139:0356.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 долучено копію листа, подану відповідачем, до матеріалів справи; закрито підготовче провадження у справі №910/11561/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; зобов`язано Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію виконати вимоги ухвали суду від 13.10.2023; призначено розгляд справи по суті на 09.11.2023.

01.11.2023 на виконання ухвали суду від 13.10.2023 від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" (ідентифікацій код 32671911).

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 долучено поданий позивачем доказ до матеріалів справи; запропоновано відповідачу та третій особі-1 надати пояснення щодо того на підставі яких документів Департамент містобудування та архітектури надає містобудівні умови та обмеження, а також які документи були подані; запропоновано позивачу надати докази внесення майна в статутний капітал та формування частки коштами; оголошено перерву в судовому засіданні до 23.11.2023.

23.11.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" надійшли пояснення, в яких позивач повідомив, що на дату реєстрації товариства Комунальним підприємством "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" було сплачено частку 51% шляхом передачі згідно акту приймання передачі від 14.08.2003 до статутного капіталу товариства права користування земельними ділянками, яке оцінювалось у 13 595 835,00 грн, однак в подальшому частка була анульована у зв`язку з неможливістю оформлення прав користування земельними ділянками на товариство та виходом Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" з учасників товариства 29.03.2006. Учасник "Резиденшиал енд Голф Різорт" сплатив частку 49.01% шляхом передачі згідно акту приймання-передачі від 14.08.2003 до статутного капіталу проектної документації, яка була оцінена на суму 5 331 700,00 грн, а в період з 29.12.2003 по 26.10.2006 ним було сплачено грошовими коштами суму 7 733 630,85 грн, 26.09.2023 учасник "Кінвуд Холдінг Лімітед" сплатив частку 50,99% на суму 13 593 169,15 грн.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 запропоновано сторонам надати розрахунки; запропоновано сторонам надати копії заяв з кадастрової справи; запропоновано позивачу надати виписки та перший аркуш проектної документації; запропоновано сторонам надати лист на підставі якого ухвалено рішення від 09 березня; запропоновано сторона надати пояснення щодо звернення до Кабінету Міністрів України; запропоновано сторонам надати пояснення з урахуванням сьогоднішнього обговорення в засіданні; відкладено підготовче засідання на 08.12.2023.

В судове засідання, призначене на 08.12.2023, з`явились представники сторін та третьої особи-1, надали усні пояснення по справі, за змістом яких представник позивача просив суд позовну вимогу задовольнити, а представники відповідача та третьої особи-1 проти задоволення позову заперечували.

Треті особи 2, 3, 4 явку своїх представник у судове засідання 08.12.2023 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ук Стар Сервіс" систематично зверталось до суду із заявами про розгляд справи №910/11561/23 без участі представника третьої особи-2 та вказувало про те, що заперечує проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від третіх осіб 3, 4 повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, в той час як третя особа-2 просила здійснювати розгляд справи без участі її представника, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук Стар Сервіс", Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", Приватного акціонерного товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд".

У судовому засіданні 08.12.2023 судом було завершено розгляд справи №910/11561/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а також вступні та резолютивні частини окремих ухвал.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", як орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №498 (надалі - Договір).

На підставі вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" зареєструвало право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356, розміром 8,1055 га, цільове призначення якої - для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови, місце розташування: урочище Оболонь, на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва (номер запису 10186650 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Договір укладено до 24.06.2030 (п. 3.1 Договору).

Відповідно п. 4.14. Договору у випадку відчуження об`єкта нерухомого майна, що належало орендарю та розташоване на земельній ділянці, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до оформлення відповідного права на дану земельну ділянку новим власником даного нерухомого майна.

Згідно п. 11.3 Договору передбачено, що договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- ліквідація юридичної особи - орендаря;

- набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій іншою особою земельній діяльності. В даному випадку в договорі про відчуження об`єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, що є предметом цього договору, визначається суб`єкт (орендар за цим договором або новий власник об`єктів нерухомості), який сплачує орендну плату відповідно до розмірів встановлених цим договором та несе відповідальність за зобов`язаннями передбаченими цим договором для орендаря, до моменту оформлення новим власником нерухомості відповідного права на дану земельну ділянку.

30.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" та Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" укладено Договір №201/Ф, предметом якого є зобов`язання та права сторін по комплексу робіт з проектування, підготовчих та будівельно-монтажних робіт по безпосередньому будівництву комплексу малоповерхових будинків з об`єктами обслуговування та дитячим дошкільним закладом (5 черга Проекту "Коригування Індивідуальної котеджної забудови і Головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству і кінному спорту в урочищі "Оболонь" на вул. Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі м. Києва), на земельній ділянці площею 8,1055 га (кадастровий номер 8000000000:78:139:0356) з метою одержання кожною із сторін своєї частини в збудованому об`єкті.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва №289 від 06.04.2018 для будівництва в урочищі "Оболонь" на вул. Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі, замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра".

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ГУ 113181591182 від 08.06.2018 на нове будівництво за адресою: вул. Богатирська на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі, замовниками якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" та Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", а генеральним підрядником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест".

В наступному Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" спільно з Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" забудували спірну земельну ділянку площею 8,1055 га (кадастровий номер 8000000000:78:139:0356) по вул. Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі м. Києва, що підтверджується сертифікатами Державної архітектурно-будівельної інспекції України №№ ІУ123210830449, ІУ123210817205, ІУ123210830673, ІУ123210830565, ІУ123210817292, ІУ123210817792, ІУ123210817543, ІУ123210817136, ІУ123210817972, ІУ123210817317, ІУ123210817163, ІУ123210818654, ІУ123210818668, ІУ123210818899.

Наказами Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" №00043/0/8-21 від 06.09.2021 та №00055/0/8-21 від 02.11.2021 створено комісії для організації роботи з передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" в управління та на обслуговування Товариству з обмеженою відповідальністю "УК Стар Сервіс" житлових будинків №1-№14 та наземного гаражу відкритого типу з механізованими пристроями по об`єкту "Будівництво індивідуальної котеджної забудови та головного селекційно-технологічного центру по конярству і кінному спорту по вул. Богатирській на північ від затоки "Верблюд", урочище "Оболонь" у Оболонському районі м. Києва".

Даними комісіями складено акти прийняття-передачі об`єкта в управління (з управління) від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, від 01.10.2021, один акт без зазначення дати, від 01.01.2021, від 05.11.2021.

Листом вих. №192 від 13.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулось до Київської міської ради, в якому повідомляло про свої наміри припинити своє право користування земельною ділянкою площею 8,1055 га (кадастровий номер 8000000000:78:139:0356) та просило розірвати Договір оренди земельної ділянки від 25.06.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №498, у встановленому законодавством порядку.

Листом вих. №05716-12308 від 13.10.2022 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" уточнити подальші наміри останнього щодо земельної ділянки площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 з огляду на наявність клопотання останнього від 26.07.2022 №203311673 щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Листом вих. №17 від 18.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулось до Київської міської ради, в якому підтвердило свої наміри припинити право користування земельною ділянкою площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 у зв`язку з закінченням будівництва на ній об`єктів житлової забудови.

Листом вих. №05716-1980 від 15.02.2023 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ук Стар Сервіс" повинне оформити право користування спірною земельною ділянкою в установленому законодавством порядку та при оформленні права останнього проектом рішення Київської міської ради буде передбачена умова щодо припинення дії Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015.

Листом вих. №3/3 від 14.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулось до Київської міської ради, в якому вчергове підтвердило свої наміри припинити право користування земельною ділянкою площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 та повідомило, що готове сплатити орендну плату за користування даною земельною ділянкою за один рік, починаючи з дати звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" про дострокове розірвання договору, тобто по вересень 2023 року.

Листом вих. №05716-5393 від 26.04.2023 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернув увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", що надані ним акти прийняття-передачі об`єкта в управління не містять дату передачі та номера акта. Крім того, Департамент вказав про ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" інформації щодо балансоутримувача (управителя) наземного гаражу відкритого типу.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про існування підстав про розірвання Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 з посиланням на ст.ст. 19, 31, 32 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з завершенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" будівництва на спірній земельній ділянці та введенням відповідного об`єкту (житлових будинків та наземного гаража) в експлуатацію.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так, позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" вказує, що договір оренди землі припиняється, зокрема у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Проте, абзац восьмий частини першої статті 31 виключено на підставі Закону №1720-IX від 08.09.2021, який набрав чинності з 10.12.2021.

Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто як станом на дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" до суду із даним позовом, так і станом на дату вирішення судом питання про наявність правових підстав для розірвання Договору норми ст. 31 Закону України "Про оренду землі" не передбачаються такої підстави для припинення договору оренди землі, як перехід права власності до іншої особи на нерухоме майно, що розташоване на такій земельній ділянці.

Відповідно частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань, а також випадків розірвання договору оренди землі у зв`язку із забрудненням (потенційним забрудненням) орендованої земельної ділянки вибухонебезпечними предметами (частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі").

В свою чергу п. 11.3 Договору передбачає однією із підстав припинення договору оренди набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. В даному випадку в договорі про відчуження об`єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, що є предметом цього договору, визначається суб`єкт (орендар за цим договором або новий власник об`єктів нерухомості), який сплачує орендну плату відповідно до розмірів встановлених цим договором та несе відповідальність за зобов`язаннями передбаченими цим договором для орендаря, до моменту оформлення новим власником нерухомості відповідного права на дану земельну ділянку.

Попри наведене, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постановах від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, згідно якого якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

В свою чергу, нікчемний/недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Відтак, недійсний/нікчемний правочин не може бути розірваний, оскільки за ним не виникає взаємних прав та обов`язків сторін, які необхідно припинити шляхом розірвання договору.

В суду немає сумніву в можливості самостійно оцінити як нікчемний, для прикладу правочин, який укладено без дотримання обов`язкової нотаріальної форми, що не виключає можливості аналогічних дій щодо інших підстав нікчемності правочину (а особливо у випадках коли мова йде про порушення публічного порядку).

У постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначено, зокрема, наступне: "У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23.12.2020 у справі №358/509/17, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні підстави позову та очевидні, зухвалі і істотні порушення публічного порядку, які потрапили в поле зору суду, суд вважає можливим за принципом "jura novit curia" здійснити оцінку правової кваліфікації спірного правочину оренди та рішень/правочинів, які передували такому правочину, на предмет нікчемності.

В межах даної справи судом встановлені обставини нікчемності Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №498, які виключають можливість його розірвання та полягають у наступному.

Історія прав користування спірною земельною ділянкою площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356, яка є об`єктом Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015 (надалі спірна ділянка) наступна:

Рішенням Київської міської ради від 07.02.2002 №241/1675 (п. 6) погоджено КП "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" місце розташування індивідуальної котеджної забудови і головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі Оболонь на вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва на земельних ділянках загальною орієнтовною площею 46,80 га та 3,80 га.

Рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 №190/1400 затверджено проект відведення земельних ділянок КП "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови і будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі "Оболонь" на вул. Богатирський, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва. Надано КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" в постійне користування земельні ділянки загальною площею 47,08 га в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови, для будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту. Надано КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" право довгострокової оренди на 9 років земельних ділянок загальною площею 2,63 га для організації будівельних робіт в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва.

Рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 №810/2020 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 15.04.2004 №190/1400, а саме: пункти 1, 3, 4 викладено в новій редакції: "Затвердити проект відведення земельної ділянки ТОВ "Дніпровська Рив`єра" для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови і будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва. Передати ТОВ "Дніпровська Рив`єра", за умови виконання п. 1 цього рішення, в оренду на 25 років земельні ділянки загальною площею 47,08 га в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови, для будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту. Оформити ТОВ "Дніпровська Рив`єра", за умови виконання п. 5 цього рішення, право довгострокової оренди на 9 років земельних ділянок загальною площею 2,63 га для організації будівельних робіт в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва.

На виконання рішень Київської міської ради від 15.04.2004 №190/1400, від 18.11.2004 №810/2020 та від 26.05.2005 №424/3000 Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", як орендарем, було укладено наступні договори:

- Договір оренди земельної ділянки від 24.06.2005, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. та зареєстрований в реєстрі за №1688, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 43,0809 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039, яка розташовується за адресою: в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва;

- Договір оренди земельної ділянки від 24.06.2005, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. та зареєстрований в реєстрі за №1684, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 1,6305 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0050, яка розташовується за адресою: в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва;

- Договір оренди земельної ділянки від 24.06.2005, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. та зареєстрований в реєстрі за №1690, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 3,9993 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0051, яка розташовується за адресою: в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва;

- Договір оренди земельної ділянки від 24.06.2005, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. та зареєстрований в реєстрі за №1686, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 0,9953 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0052, яка розташовується за адресою: в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва.

Рішенням Київської міської ради від 16.12.2014 №713/713 погоджено поділ земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва площею 43,0809 га (кадастровий номер 8000000000:78:139:0039) в урочищі Оболонь, на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва, що перебуває в оренді товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" на підставі договору оренди, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 24.06.2005 №78-6-00279, на сформовані в межах категорії земель житлової та громадської забудови земельні ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови в урочищі Оболонь, на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва на 156 земельних ділянок, однією з яких є земельна ділянка площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 (спірна земельна ділянка).

На виконання рішення Київської міської ради від 16.12.2014 №713/713 Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки від 25.06.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №498, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356, яка розташовується за адресою: в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва;

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що спірна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 була частиною ділянки про яку йшлося у зазначених рішеннях Київської міської ради від 07.02.2002 №241/1675, від 15.04.2004 №190/1400, від 18.11.2004 №810/2020 (щодо ділянки 47,08 і 46,8 га, що по суті є однією ж ділянкою, а різниця пояснюється тим, що 47,08 га - є орієнтовною площею до відведення в натурі, а 46,8 га - після відведення та внесення у кадастр).

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 була частиною земельної ділянки площею 43,0809 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039 до її поділу.

При цьому, до прийняття рішення Київською міською радою від 07.02.2002 №241/1675 земельна ділянка площею 43,0809 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039 перебувала у користуванні інших осіб:

- орієнтовною площею 30,05 га - на частині земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 18.06.79 №786/19 "Про відведення земельної ділянки Київській кіностудії імені О. П. Довженка під будівництво бази натурних зйомок" (лист-згода від 26.11.99 №1033),

- орієнтовною площею 0,65 га - на частині земель, відведених відповідно до п. 2 додатка 6 рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19.07.90 №625 "Про відведення земельних ділянок підприємствам, установам і організаціям для будівництва об`єктів" (лист-згода від 30.07.2001 №046-1032), та орієнтовною площею 16,10 га - на землях міської забудови;

- орієнтовною площею 3,80 га - головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту на землях міської забудови.

Із ситуаційної схеми щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039 вбачається, що на час її передачі КП "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" (у 2002 році) на ній розміщувались будівлі та споруди головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту. Більше того, на даній землі кінно-спортивна школа існувала ще до 1986 року, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.1986 №424/2 "Про відведення земельної ділянки в тимчасове користування Державному комітету Української РСР по фізичній культурі і спорту під існуючу кінно-спортивну школу".

Наведене також підтверджується матеріалами, що містяться в Інтернет-сервісі earth.google.com, з якого вбачається знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039 будівель та споруд, призначених для діяльності центру по конярству та кінному спорту (конюшні, плац тощо), які були демонтовані у 2016 році.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України).

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України).

Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому, категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Спірна земельна ділянка відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України належить до земель територіальної громади міста Києва, і від імені Українського народу в особі територіальної громади міста Києва розпорядження цією земельною ділянкою належить до повноважень Київської міської ради.

Щодо обов`язку органу місцевого самоврядування діяти в інтересах Українського народу та відповідної територіальної громади.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Сторони договору повинні поводитися правомірно як під час його виконання, так і на переддоговірній стадії. Зокрема, мають поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків, як і можливої недобросовісної чи нерозумної поведінки, є численними. Їх не можна визначити вичерпно. Недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад із конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц).

Конституційно-правовий механізм реалізації права власності Українського народу утворюють норми щодо сутності Українського народу як суб`єкта права власності, визнання певних об`єктів (землі в межах певної територіальної громади) власністю Українського народу в особі цієї територіальної громади, особливостей реалізації права власності територіальною громадою.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (стаття 142 Конституції України).

Український народ в особі територіальної громади, як суб`єкт конституційного права є самостійним і водночас особливим суб`єктом права власності, що має виключно публічний характер, його повноваження мають встановлюватися виключно Конституцією та законами України. За зовнішньою відокремленістю Український народ як суб`єкт не може розглядатися як юридична особа.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (частина 3 статті 140 Конституції України).

Відтак, у спосіб, який визначений Конституцією та законами України органи місцевого самоврядування, діючи від імені та в інтересах Українського народу в особі відповідної територіальної громади, реалізовують повноваження власника землі, яка знаходиться в межах відповідної громади.

Поряд з цим, виникає питання яким же саме критеріям мають відповідати дії державних органів та органів місцевого самоврядування при реалізації таких повноважень, відповідаючи на яке суд виходить з наступного.

По-перше, від імені Українського народу (територіальної громади міста Києва в даному випадку) права власника щодо землі в місті здійснює Київська міська рада в межах, встановлених Конституцією України (ч. 2 ст. 324 Цивільного кодексу України) та Законів України "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції як у 2002 році, так і в 2023 році) визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

По-друге, крім дотримання критерію законності, такі особи мають діяти в інтересах Українського народу (територіальної громади міста Києва), добросовісно і розумно.

Наведений обов`язок вбачається із преамбули Конституції України, в якій визначено, що прийняття Конституції України здійснено в т.ч. з метою дбання про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, так і з ч. 1 ст. 10, ч. 5 ст. 16, ч. 2 ст. 49, ч. 6 ст. 60 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Аналогічна норма закріплена у статті 3 Конституції України, де вказано, що Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Так, частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції як у 2002 році так і в 2023 році) передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно ч. 5 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції як у 2002 році так і в 2023 році) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За інформацією з Академічного тлумачного словника вбачається, що діяти "в інтересах" означає: а) (чиїх, кого) на користь кого-небудь; б) (чого) з метою, заради чого-небудь.

Народовладдя - це приналежність всієї влади народу і вільне здійснення народом цієї влади відповідно до його суверенної волі та інтересів. Навіть здійснення такої влади через органи (представницька демократія) означає, що такі представники виражають волю народу, забезпечуючи його інтереси.

Влада за своєю природою прагне до безмежності та неконтрольованості, тому встановлення чітких меж та контролю за діяльністю суб`єктів владних повноважень є однією з головних вимог народовладдя. У правовій, демократичній державі одним із проявів народовладдя є спеціально дозвільний принцип правового регулювання у публічній сфері, сутність якого полягає у формулюванні "дозволено лише те, що прямо передбачено законом".

Цей принцип є надзвичайно важливим для народовладдя та демократії, адже на його прикладі можна простежити ті правові межі ("правила гри"), які встановлює народ задля недопущення зловживання владою тими особами, яким її було надано.

Сьогодні Україна продовжує переживати складні та суперечливі процеси, які пов`язані із демократичними перетвореннями, в основі яких знаходяться ідея народовладдя та система цінностей, яка в ній втілена. Варто зазначити, що народовладдя є можливим тільки за наявності двох елементів. Це, по-перше, громадянське суспільство, що складається з правосвідомих громадян, які усвідомлюють свою єдність з державним механізмом та вбачають у ньому втілення своєї волі. По-друге, державна влада, яка розуміє свою відповідальність перед народом і функціонує в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України як установчим актом народу та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, органи народного представництва не можуть діяти свавільно, на власний розсуд вибираючи спосіб вчинення дій, адже це може потягнути за собою негативні наслідки, перш за все конституційно-правову відповідальність.

Народовладдя передбачає можливість діяльності органів місцевого самоврядування виключно в інтересах Українського народу, яким являється також і відповідна територіальна громада.

Отже, органи місцевого самоврядування розпоряджаються від імені Українського народу (відповідної територіальної громади) власністю Українського народу (відповідної територіальної громади) з метою забезпечення гідних умов життя мешканців цієї громади та відповідають перед кожним мешканцем цієї громади за свою діяльність.

Очевидно, що наведене визначення в повній мірі відповідає фідуціарним обов`язкам, які національним законодавством визначені для корпоративного управління. Суд враховує, що розпорядження міською радою майном громади носить не тільки публічний аспект, а й господарський.

Фідуціарний обов`язок - обов`язок діяти якнайкраще в інтересах іншої особи.

Тобто, на думку суду, за аналогією має бути поширений принцип фідуцірного критерію представника (органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб) за дії від імені та в інтересах Українського народу (відповідної територіальної громади).

Такі правовідносини мають спільну суть представництва з корпоративним управлінням (господарські товариства), а саме дії одних від імені та в інтересах інших, а відмінність полягає виключно у а) порядку формуванні (рішення органу управлінні - результати виборів), б) іншій формі визначення повноважень (статут проти законодавчих актів).

В аспекті добросовісної реалізації Київською міською радою своїх обов`язків по представництву інтересів територіальної громади міста Києва та дотримання принципів народовладдя; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, суд зазначає наступне.

Статтею 9 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2004 рік) визначено повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, якими зокрема є: а) розпорядження землями територіальної громади міста; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно статті 38 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2004 рік) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (ст. 39 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2004 рік).

Земельний кодекс України передбачав та передбачає наразі повноваження органу місцевого самоврядування як передати в оренду земельну ділянку, так і відчужити її на користь іншої особи.

Тобто земельні ділянки (тут і далі суд розглядає вільні від будівель ділянки, які можуть бути використані для житлової забудови) можуть бути а) продані, б) передані в оренду.

За останні 20 років земельне законодавство обмежувало випадки поза конкурентних шляхів одержання прав на землю, як у вигляді продажу, так і передачі прав оренди землі.

Суд відзначає, що на відміну від законодавства, яке діє сьогодні, багатьох законодавчих обмежень щодо можливості у поза конкурентний спосіб передати права оренди землі під забудову на момент спірних правовідносин не існувало.

Разом із цим, безвідносно до законодавчих заборон, Київська міська рада, як орган, який зобов`язаний діяти від імені та в інтересах українського народу - громади міста Києва, розпоряджаючись головним активом народу - правами на землю має діяти розсудливо та виключно в інтересах територіальної громади міста Києва (із забезпеченням найефективнішого використання наданих їй територіальною громадою міста Києва активів, в тому числі землі).

Сутність права оренди на вільну земельну ділянку із цільовим призначенням "під житлову та громадську забудову" дає можливість наймачу забудувати таку ділянку будівлями, що призведе до суттєвого обмеження власника землі правами розпорядитися такою ділянкою в майбутньому через принцип "superficies solo cedit" ("збудоване на землі слідує за нею").

При цьому, загальновідомим є той факт, що при забудові ділянки багатоквартирними будинками правокористувач такої ділянки виключно за наявність в нього права оренди ділянки із правом забудови одержує від забудовника від 8 до 20% площ у майбутньому об`єкті нерухомості (в залежності від поверховості об`єкту, місцезнаходження та особливостей ділянки). Тобто правокористувач не вживаючи жодних активних дій та не вкладаючи додаткових ресурсів (в т.ч. грошових) може отримати об`єкти нерухомості лише за сам факт укладення із будівельною компанією договору про забудову (спільної діяльності, інвестування тощо). Це породжує обґрунтовані сумніви у прозорості процедури передачі місцевою радою в оренду іншим суб`єктам господарювання земель житлової та громадської забудови вільних від збудованих на ній об`єктів.

Відтак, право оренди ділянки під забудову є дороговартісним активом, цінність якого при оренді ділянки матеріалізує не власник землі - народ, що мешкає на території Києва, а землекористувач, якому Київська міська рада надала землю в оренду, а не продала.

Можливість у такому випадку, одержати вигоду від надходжень у вигляді орендної плати по-перше, не компенсує вартість втраченого права забудувати таку ділянку у наступному, по-друге, у разі продажу такі надходження, проте у трохи меншому розмірі також надходять, а по-третє, у разі забудови багатоквартирним будинком адміністрування сплати орендних платежів є утрудненим, по-четверте, за користування ділянкою на якій розташований багатоквартирний будинок містом встановлено зменшений розмір орендної плати.

До того ж, з огляду на те, що 90% населення м. Києва проживає в багатоквартирних будинках, а до створення ОСББ оформлення договору оренди під таким будинком є нереальним, а після створення ОСББ існують підстави для оформлення постійного користування цієї землею під будинком із оплатою 1% плати за землю, що виключає можливість викупу такої землі та одержання громадою грошових коштів за землю. На противагу землям промисловості, орендна плата за яку може складати значний розмір та створювати економічну доцільність для викупу суб`єктом господарювання такої землі у власність.

Наведені обставини в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомими. Про них обізнані як депутати відповідних рад, так і учасники ринку будівництва, правосвідома частина суспільства.

При цьому, належної реакції органів місцевого самоврядування (органів народного представництва) на неї шляхом роз`яснення власних дій в частині обрання способу управління землею шляхом надання земельних ділянок в оренду для забудови, а не її продажу, немає. Народ має право знати та розуміти в чому полягає його інтерес, як власника землі (права оренди землі для забудови), від рішення міської ради про передачу такого права оренди приватному суб`єкту, а не продажу. Не говорячи про встановлення чітких правил та механізмів дотримання інтересу власника в земельних правовідносинах.

Причини такого мовчання та відсутності відповідної реакції на цю проблему можуть полягати у страху, незнанні, невірі у можливості змін, наявності певного інтересу тощо. При цьому проблема настільки очевидна та системна, що не дозволяє суду бути мовчазним спостерігачем і зобов`язує відреагувати на неї у судовому рішенні.

Загальновідомим є те, що як правило, вартість одержаних площ у майбутньому об`єкті нерухомості співмірна із вартістю земельної ділянки у випадку її викупу у громади.

Тобто у випадку передачі в оренду землі під забудову, як правило відбувається, прихована зміна бенеціфіара одержання вартості належної народу, що мешкає на території міста Києва, земельної ділянки від власника до особи, яка за рішенням Київської міської ради одержала право оренди такої ділянки під забудову.

В даному випадку Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" за наслідками укладеного із Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" Договору №201/Ф від 30.08.2017 було отримано 10% збудованих на земельній ділянці 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 площ, що склало 3 000 кв.м., вартість яких становить не менше 3 000 000 дол. США (які б могли бути отримані територіальною громадою міста Києва, якби КМР не передала право оренди даної землі позивачу, а самостійно уклала відповідний договір із Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд").

За таких обставин, міська рада, в будь-якому разі обираючи між продажем та орендою таких ділянок має обирати кращий для громади варіант.

Беззаперечно це не означає, що в кожному випадку продаж землі більш вигідний в економічному плані варіант, проте, коли мова йде про надання в оренду вільної від забудови ділянки під житлову забудову, представники громади (депутати Київської міської ради) не можуть не знати, що розпоряджаються від імені громади цінним активом, за який орендар одержить значний відсоток збудованих площ (у разі якщо не захоче забудовувати ділянку самостійно).

З огляду на довірчий характер відносин між посадовими особами (міським головою та депутатами міської ради) та власником (Українським народом / територіальною громадою міста Києва) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених чинним законодавств, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені довірителя, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Головною метою фідуціарних обов`язків в аспекті спірних правовідносин є необхідність забезпечення економічного та культурного розвитку територіальної громади, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до збитків територіальної громади.

Таким чином, слід оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах територіальної громади.

Відповідь на питання "чому територіальна громада не повинна одержати більший зиск від забудови належної їй земельної ділянки?" (якнайкраще розпорядитися активами громади, власником якої Київрада чи окремий депутат не є) має ставити собі кожен депутат міської ради при вирішенні питання оренди ділянки під забудову. Рішення Київської міської ради про надання такої ділянки в оренду та відповідний договір оренди має відповідати критеріям розумного розпорядження майном народу та не мати ознаки очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Наведене питання така само має застосовуватися і щодо земельних ділянок під приватними будівлями/спорудами. Адже наявне в власників таких будівель/споруд право одержати землю в оренду для їх обслуговування не є тотожним праву забудувати ділянку новим майном (в т.ч. багатоквартирними будинками). Відсутність розмежування цих категорій призводить до економічних втрат громадою міста.

Щодо перебігу обставин передання спірної земельної ділянки у користування позивачу.

Суд, не є визнаним експертом у галузі економіки чи фінансів або забудови земельних ділянок, а тому оцінюючи спірний Договір, однозначно має тлумачити будь-які сумніви щодо ефективності такого правочину на користь правомірності і добросовісності дій осіб, які його вчинили.

Хоча для оцінки обставин у цивільних справах зазвичай застосовується такий стандарт доказування як "баланс вірогідностей", а стандарт "поза розумним сумнівом" більш притаманний кримінальному процесу, проте враховуючи суть даного спору (необхідність надання оцінки ефективності правочину в аспекті вчинення його в інтересах Українського народу (громади міста Києва), суд вважає, що з огляду на відповідні наслідки має підлягати більш високий стандарт доказування - "поза розумним сумнівом".

Суть такого принципу полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

В даному випадку, обставини укладення та реалізації Договору на думку суду виходять за рамки "поза розумним сумнівом" щодо розумності, логічності та раціональності його укладення з відповідачем, з огляду на наступне:

Первісно Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" було погоджено місце розташування спірної земельної ділянка (рішення Київської міської ради від 07.02.2002 №241/1675).

Листом Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" (надалі - ГДІП) вих. №374 від 20.03.2003 на адресу Київського міського голови ГДІП просило дозволу на складання проекту відведення ділянки зарезервованої згідно рішення Київської міської ради від 07.02.2002 №241/1675 (а.с. 222 т. 2).

Рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 дозволено Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв":

- виступити від імені територіальної громади міста Києва співзасновником спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю за участю товариства з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт";

- внести до статутного фонду створюваного товариства право користування земельними ділянками, що розташовані в парковій зоні дозвілля і відпочинку на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в урочищі "Оболонь" в Оболонському районі міста Києва, площею 89,4151 га (право користування земельною ділянкою посвідчено Державним актом на право постійного користування землею від 05.05.2003 №78-4-00024), площею 45,5667 га та площею 3,7273 га (закріплені за комунальним підприємством на підставі договору резервування земельних ділянок від 10.01.2003 №788), що буде становити 51% статутного фонду.

- взято до відома, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" зобов`язалось повністю профінансувати будівництво гольф-клубу, котеджної забудови, яхт-клубу, тенісного клубу, кінноспортивної бази для обслуговування дипломатичного корпусу орієнтовною вартістю 530 000 000,00 грн (100 000 000,00 доларів США, беручи до уваги курс доларів США до гривні на той момент).

Тобто міська рада вдалася до неординарної схеми розпорядження землею - створення спільного підприємства та погодила передачу прав на землю площею 138,7091 га в обмін на 51% статутного капталу, при умові внесення вкладів та інвестуванню іншим учасником 100 000 000 доларів США у будівництво Товариством об`єктів, що співмірно із оцінкою таких прав Київської міської ради в особі ГДІП у 51 млн доларів США, які у вигляді корпоративних прав будуть у власності територіальної громади.

Таким чином, Київська міська рада визнала, що право оренди наведеними земельними ділянками має грошову вартість, є дороговартісним активом, а умовою надання такого права позивачу було: а) набуття 51% корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" територіальною громадою міста Києва (Київською міською радою в особі ГДІП); б) фінансування іншим учасником будівництва належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" майна (в якому громада повинна була мати 51%) на суму близько 100 млн. доларів США.

Суд погоджується із тим, що сам по собі такий спосіб розпорядження спірними земельними ділянками за умови добросовісної реалізації міг бути в інтересах територіальної громади міста Києва, оскільки передбачає створення для громади зон відпочинку та проведення дозвілля, збільшення кількості робочих місць, можливість отримання у власність громади багатомільйонного активу (51% корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра").

Проте, окремої уваги заслуговує той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" було створено 14.04.2003 (а.с. 91-108 т. 3), тобто менш ніж за три місяці до прийняття Київською міською радою рішення від 10.07.2003 №693/853, а відтак сумнівним є його загальновідомість та взагалі можливість інвестування вказаної суми. Станом на 19.05.2003 одноосібним засновником цього товариства була компанія Bille Continental S.A. (а.с. 91-94 т. 3) - резидент Белізу (відома та класична офшорна зона згідно Митної енциклопедії у двох томах. Т.2/: Редкол.: … І.Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. - Хмельницький: ПП Мельник А.А., 2013; ISBN 978-966-346-853-2 (серія). Питання обізнаності Київської міської ради про створене декілька місяців назад на іншому континенті планети Земля товариство, з яким міська рада домовилася спільно забудовувати 138,7091 га землі біля ріки Дніпро на Оболоні, суду не повідомлено.

На думку суду, прийняття рішення про реалізацію проекту забудови землі у столиці на сотні мільйонів гривень із нещодавно створеним за кордоном товариством, яке не здобуло репутації надійного та добросовісного партнера не лише в світі, а й в Україні, не відповідає такому критерію належного виконання своїх фідуціарних обов`язків, як розумність.

Попри наведене, 14.08.2003 Комунальне підприємство "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" в особі Генерального директора Кривоноса П.О. та Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" в особі директора Сюзанни, Аннетт Флешман провели установчі збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" та вирішили створити товариство та сформувати статутний фонд у спосіб, зазначений рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 (протокол №1 від 14.08.2003, а.с. 64 т. 3).

Відповідно до п. 6 Установчого договору та аналогічної норми Закону України "Про господарські товариства" до моменту реєстрації кожен учасник має внести 30% статутного фонду товариства (а.с. 111 т.3).

14.08.2003 за актом приймання-передачі Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" в особі директора Сюзанни, Аннетт Флешман передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" в особі директора Войцехівської Оксани Борисівни прийняло проектну документацію по будівництву гольф-клубу, котеджної забудови, яхт-клубу, тенісного клубу та кінноспортивної бази, оцінену в 1 000 000 дол. США як внесок до статутного фонду товариства в обмін на корпоративні права (а.с. 66 т. 3).

На запитання суду звідки Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт", яке було створено три місяці тому, взяло проектну документацію на забудову десятків гектарів у місті Києві позивач жодної зрозумілої відповіді не надав, а також не надав відповідної документації суду, незважаючи на те, що суд двічі пропонував надати таку документацію. Натомість надана позивачем документація (а.с. 103-142 т. 5) складена у 2004 році (тобто після передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" в статутний капітал позивача проектної документації по будівництву гольф-клубу, котеджної забудови, яхт-клубу, тенісного клубу та кінноспортивної бази) та якість її виконання складно оцінити в 1 000 000,00 доларів США.

Крім внесення в статутний капітал позивача проектної документації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" повинне було також внести в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" грошові кошти на суму 7 730 965,00 грн (1 450 000,00 доларів США).

За наслідками дослідження обставин внесення грошових коштів на суму 7 730 965,00 грн у статутний фонд позивача, судом встановлено, що було здійснено такі платежі:

- 26.12.2003 - 20 000,00 доларів США, платник - Компанія Willport Assets LLC з банку в Латвійській Республіці;

- 26.01.2004 - 30 000,00 доларів США, платник - Компанія Bagira LLC з банку в Латвійській Республіці;

- 19.03.2004 - 30 000,00 доларів США, платник - Компанія BM Finance LLC з банку в Латвійській Республіці;

- 10.06.2005 - 883 119,99 грн, платник Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" з відділення АБ "Брокбізнесбанк" в м. Київ;

- 02.08.2005 - 422 661,39 грн, платник Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" з відділення АБ "Брокбізнесбанк" в м. Київ;

- 24.11.2005 - 5 998 647,62 грн, платник Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" з відділення АБ "Брокбізнесбанк" в м. Київ;

- 13.10.2006 - 512,89 доларів США, платник Компанія FortRose Marketing Inc з банку в Швейцарській Конфедерації.

- 26.10.2006 - 15,00 доларів США, платник Компанія FortRose Marketing Inc з банку в Швейцарській Конфедерації.

Використання інших компаній для оплати внеску до статутного капіталу та сплата частину платежу із рахунку, відкритого в Україні (очевидно за рахунок готівкових коштів внесених до банку), у сукупності із іншими обставинами участі даного товариства у позивачі додатково свідчить про фіктивний характер участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра".

14.08.2003 за актом приймання-передачі Комунальне підприємство "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" в особі Генерального директора Кривоноса П.О. передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" в особі директора Войцехівської Оксани Борисівни прийняло право користування земельними ділянками, що розташовані в парковій зоні дозвілля і відпочинку на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в урочищі "Оболонь" площею 89,4151 га (право користування земельної ділянки посвідчено Державним актом на право постійного користування землею від 05.05.2003 №78-4-00024), площею 45,5667 га та площею 3,7273 га (закріплені за комунальним підприємством на підставі Договору резервування земельних ділянок від 10.01.2003 №788), оцінене у 13 595 835 грн (у 2 550 000 доларів США за курсом НБУ станом на 14.08.2003), як внесок до статутного фонду товариства в обмін на корпоративні права (а.с. 67 т. 3).

Прикметно, що в наявній в Єдиному державному реєстрі декларацій декларації ОСОБА_1 (генерального директора Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв") за 2016 рік особа ОСОБА_2 вказана дружиною ОСОБА_1 , а в ЗМІ повідомлялось, що вона і є дружиною тогочасного керівника третьої особи-3. Також із матеріалів справи вбачається, що в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" було видано довіреність №2 від 11.03.2010 на представництво інтересів позивача ОСОБА_3 (а.с. 96 т. 4).

29.09.2003 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", а в документах, які подані реєстратору міститься рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 та вказані акти приймання-передачі прав в статутний капітал (а.с. 53-63 т.3).

02.02.2004 Комунальне підприємство "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" звернулося із листом вих. №1746 до Київського міського голови в якому вказала, що задля виконання рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 про створення спільного товариства з обмеженою відповідальністю із часткою участі громади 51% просить дати доручення головному управлінню земельних ресурсів підготувати матеріали для подання проекту відведення ділянок на розгляд чергової сесії міської ради (а.с. 225 т. 2).

15.04.2004 рішенням Київської міської ради №190/1400 затверджено проект відведення земельних ділянок КП "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови і будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі "Оболонь" на вул. Богатирський, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва. Надано КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" в постійне користування земельні ділянки загальною площею 47,08 га в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови, для будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту.

Тобто рішення Київської міської ради від 15.04.2004 №190/1400 з огляду на лист Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" вих. №1746 від 02.02.2004 ухвалено задля виконання рішення про передачу прав ТОВ "Дніпровська Рив`єра".

21.10.2004 КП "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками.

27.10.2004 Комунальне підприємство "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" звернулося із листом вих. №1746 до Київського міського голови, в якому повідомлено Київську міську раду про необхідність відповідно до п. 1.2 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 переоформлення права користування земельними ділянками в урочищі "Оболонь" на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі міста Києва на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" із посиланням на реєстрацію Установчого договору товариства 29.09.2003 за номером 190734 в Шевченківській РДА (а.с. 226, 249 зворот т. 2). Міським головою в той же день проставлено резолюцію - вирішити в установленому порядку.

09.11.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулося до Київського міського голови із листом вих. №54-1, в якому просило Київську міську раду, з метою виконання рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", надати дозвіл на переоформлення права користування земельними ділянками в урочищі "Оболонь" на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі міста Києва з Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра"(а.с. 227 т. 2). До листа долучені рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 та від 15.04.2004 №190/1400.

Наведене підтверджує те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" усвідомлювало, що таке переоформлення, яке зумовить виникнення прав користування землею, здійснено саме в якості внеску громади у статутний фонд.

18.11.2004 Київською міською радою ухвалене рішення №810/2020, яким внесено зміни до рішення Київської міської ради від 15.04.2004 №190/1400, а саме пункти 1, 3, 4 викладено в новій редакції: "Затвердити проект відведення земельної ділянки ТОВ "Дніпровська Рив`єра" для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови і будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва. Передати ТОВ "Дніпровська Рив`єра", за умови виконання п. 1 цього рішення, в оренду на 25 років земельні ділянки загальною площею 47,08 га в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови, для будівництва головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству та кінному спорту. Оформити ТОВ "Дніпровська Рив`єра", за умови виконання п. 5 цього рішення, право довгострокової оренди на 9 років земельних ділянок загальною площею 2,63 га для організації будівельних робіт в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва.

29.03.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулося до Київської міської ради із листом вих. №10, яким повідомило, що земельна ділянка, яка надана товариству для будівництва вільна від забудови та висловлене прохання у найкоротші строки підготувати договори оренди земельної ділянки (а.с. 228 т.2).

Варто відзначити, що повідомлені позивачем у даному листі обставини не відповідали дійсності, оскільки на спірній земельній ділянці вже понад 10 років знаходились об`єкти нерухомості - центр по конярству та кінному спорту (конюшні, плац тощо), які були демонтовані лише у 2016/2017 році (що підтверджується відомостями з Інтернет-сервісу earth.google.com). В свою чергу, Київська міська рада не могла не знати про існування на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості, оскільки такі об`єкти були відображені у ситуаційній схемі щодо земельної ділянки площею з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039 (додаток до Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2005, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. та зареєстрований в реєстрі за №1688).

Рішенням Київської міської ради від 26.05.2005 №424/3000 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 15.04.2004 №190/1400, а саме:

- в абзаці другому п. 3 замінити слово "водоохоронних" на слово "охоронних";

- в абзаці першому п. 4 слова "комунальному підприємству "Товариство" замінити словом "товариству".

- розірвано за згодою сторін договори оренди земельних ділянок від 20.01.2005 №78-6-00242 та від 21.02.2005 №78-6-00255 (лист-згода комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" від 31.03.2005).

24.06.2005 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" укладено Договір оренди ділянки площею 43,0809 (кадастровий номер 8000000000:78:139:0039) (та сама ділянка, яка раніше згадувалася із трохи більшими площами, із якою виділено спірну ділянку) (а.с. 26-32 т. 2), а за актом приймання передачі земельної ділянки від 24.06.2005 ділянку передано землекористувачу (а.с. 33 т.2).

На запитання суду як могло так статися, що права користування ділянкою були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" двічі: перший раз - за актом формування статутного фонду від 14.08.2003, а другий раз - за актом на підставі договору оренди від 24.06.2005 позивач надав такі пояснення: акт формування статутного фонду був укладений виключно для державної реєстрації та не породжував правових наслідків, адже незаконним є у такий спосіб передавати права на землю.

Суд критично оцінює такі твердження позивача, оскільки якщо акт формування статутного фонду не породжує жодних прав та обов`язків, то відповідно статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" не був сформований, а товариство не підлягало реєстрації.

Попри наведене, із наведених листів та рішень КМР очевидним є те, що переоформлення земельних ділянок в урочищі "Оболонь" на вулиці Богатирській на північ від затоки "Верблюд" в Оболонському районі міста Києва з ГДІП на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" обґрунтовувалось необхідністю забезпечення можливості позивача користуватись внесеним в його статут третьою особою-3 активом - правом оренди спірної земельної ділянки.

Після оформлення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" права користування земельною ділянкою відбулися такі події:

14.08.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" провело збори учасників на яких призначило керівником ОСОБА_4 (протокол №3 від 14.08.2005, а.с. 43-44 т.3), а реєстраційну форму від імені товариства подала 19.09.2005 ОСОБА_5 на підставі довіреності товариства від 09.09.2005 (а.с. 45-52 т.3).

15.11.2005 учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" вирішили прийняти до складу Товариства нового учасника - ТОВ "Кінвуд Холдінг Лімитед" у зв`язку із відчуженням Товариством з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" частки у розмірі 24% статутного капіталу та перерозподілити у зв`язку із цим частки: місто - 51%, Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" - 25%, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінвуд Холдінг Лімитед" - 24%. ГДІП повідомило про відсутність заперечень щодо такого відчуження (протокол №3 від 15.11.2005, а.с. 10-13 т. 3). Від імені ТОВ "Кінвуд Холдінг Лімитед" документи підписувала ОСОБА_5 на підставі довіреності від 14.11.2005, виданої у місті Москва (а.с. 8 т.3).

ТОВ "Кінвуд Холдінг Лімитед" створена 25.08.2005 (тобто менш як за три місяці до вступу до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра") як юридична особа за законодавством Республіки Кіпр (а.с. 32-41 т. 3).

Більш того, з огляду на обставини формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", на момент відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" 24% статутного капіталу Товариству з обмеженою відповідальністю "Кінвуд Холдінг Лімитед", така частка не була сформована (не була оплачена учасником), а відтак не могла бути відчужена.

Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 №194/3285 у зв`язку з неможливістю оплати внеску до статутного фонду, визначеного рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 №693/853 "Про дозвіл комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" виступити співзасновником спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю" та Статутом товариства, було дозволено комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" вийти із складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра".

Генеральний директор Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" Кривонос Павло Олександрович звернувся до зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" з нотаріально посвідченою заявою (посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудою Л.М. 29.03.2006 та зареєстрована в реєстрі за №674) про вихід зі складу учасників товариства, де також зазначив, що Комунальне підприємство "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" матеріальних та будь-яких інших претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" та інших учасників немає (а.с. 198 т. 3).

Яким чином, третя особа-3 та відповідач дійшли висновку про неможливість ГДІП оплатити внесок до статутного фонду позивача з огляду на фактичне виконання ГДІП рішення КМР від 10.07.2003 №693/853 в частині внесення до статутного фонду створюваного товариства права користування земельними ділянками площею 89,4151 га, площею 45,5667 га та площею 3,7273 га, що слугувало підставою для реєстрації юридичної особи позивача, сторони не змогли пояснити, в той час як суд не вбачає відповідного правового (логічного) зв`язку між встановленими обставинами створення юридичної особи позивача та висновками Київської міської ради та Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв".

29.03.2006 рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" задоволено заяву Комунальному підприємству "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв" про вихід зі складу засновників (учасників) товариства без сплати учаснику вартості його частки; затверджено наступний розподіл часток у статутному фонді позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" - 25,01%, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінвуд Холдінг Лімитед" - 74,99%.

26.02.2007 загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" прийнято рішення вивести Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" із складу учасників товариства у зв`язку із продажем частки у розмірі 25,01% на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінвуд Холдінг Лімитед".

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінвуд Холдінг Лімитед" стало одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", яке мало право користування земельною ділянкою площею 43,0809 га у місті Києві під забудову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Резиденшиал енд Голф Різорт" продало свою частку, а територіальна громада міста Києва передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" права користування землею та залишилася без корпоративних прав на це товариство.

У наступному земельна ділянка площею 43,0809 га була поділена рішенням Київської міської ради від 16.12.2016 №713/713 на 156 земельних ділянок, однією з яких є земельна ділянка площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 (спірна земельна ділянка, за яку наразі позивач намагається припинити сплачувати навіть орендну плату).

За інформацією, повідомленою Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", на підставі Договору №201/Ф від 30.08.2017, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд", тільки від забудови земельної ділянки за спірним договором площею 8,1055 га з кадастровим номером 8000000000:78:139:0356 одержано 10% збудованих площ (30 000 кв.м.), що становить 3 000 кв.м., вартість якого навіть при ціні 1 кв.м./1000 дол. США (що з огляду на місцезнаходження майна є нижчею межею) становить 3 000 000 дол. США. Частина первісної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:139:0039, яка поділена у 2015 році, чекає свого часу забудови.

Підсумовуючи наведені обставини вбачається, що:

- Київська міська рада, обґрунтовуючи можливістю набуття у власність територіальною громадою міста Києва 51% (більшості) корпоративних прав у товаристві (із багатомільйонними активами в майбутньому - гольф-клуб, котеджна забудова, яхт-клуб, тенісний клуб, кінно-спортивна база), вилучає десятки гектарів землі із користування інших осіб - Київської кіностудії імені О. П. Довженка, Державного комітету Української РСР по фізичній культурі і спорту (його правонаступника);

- вносить вказану землю (право оренди на неї) в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", з якого в подальшому просто виходить із складу учасників та не має майнових претензій;

- в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" (в рамках реалізації інвестиційного договору) знесло вже існуючу на даній землі понад 30 років кінно-спортивну школу та здійснює забудову даної землі малоповерховими будинками та котеджами, отримуючи багатомільйонні доходи.

Суд відзначає, що встановлені обставини відчуження права оренди землею (втрати корпоративних прав позивача) та дії Київської міської ради, як органу місцевого самоврядування, який повинен діяти виключно в інтересах територіальної громади міста Києва, що мали своїм наслідком "дарування" майже 50 га землі під забудову юридичній особі, яка немає жодного відношення до цієї землі (на ній були відсутні належні цій юридичній особі об`єкти нерухомого майна), не викликають жодних сумнівів у тому, що вони здійснювалися свідомо, нехтуючи своїми фідуціарними обов`язками як органу місцевого самоврядування, що безумовно посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави в рамках регулювання такої сфери суспільних відносин, що в свою чергу є неспростовною ознакою порушення публічного порядку в розумінні положень ст. 228 Цивільного кодексу України.

Варто відзначити, що після зміни керівництва Київської міської ради за наслідками виборів 2006 року, відповідачем було прийнято рішення від 13.07.2006 №50/50 "Про створення робочої групи для вивчення доцільності відміни рішень Київради від 23.12.2003 №297/1172 "Про надання дозволу на знесення нежилого будинку на вулиці Бориса Грінченка, 3-а після завершення будівництва нового АТП Київради на вулиці Мельникова, 95 та прийняття в установленому порядку в експлуатацію та передачу його до комунальної власності територіальної громади міста Києва" та від 16.03.2006 №194/3285 "Про вихід комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" із складу засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра".

Проте, як вбачається із витягу з протоколу засідання робочої групи, остання пославшись на загальні демагогічні гасла щодо необхідності залучення інвестицій та створення робочих місць, підтримала проект та запропонувала Київській міській раді прискорити відведення необхідних для його реалізації земельних ділянок. Натомість жодної правової оцінки виходу Комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" із складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" (основної мети створення даної робочої групи) без отримання громадою будь-яких активів взамін передання позивачу права оренди 138,7091 га землі біля ріки Дніпро на Оболоні, не надано. Тобто робоча група відповідача замість того, щоб вивчити питання безоплатної передачі позивачу права оренди земельної ділянки на десятки гектарів, обмежилась одним абзацом, в якому послалась на те, що не знайшла юридично обґрунтованих підстав для визнання рішення КМР від 16.03.2006 №194/3285 недійсним чи незаконним.

Наведене дає суду підстави для висновку про неналежне виконання відповідачем своїх фідуціарних обов`язків в частині забезпечення інтересів громади міста Києва навіть після виборів у 2006 році.

Відтак, проведене безоплатне передання права оренди десятків гектарів земельних ділянок в урочищі Оболонь на вул. Богатирській, на північ від затоки Верблюд, в Оболонському районі м. Києва під житлову забудову (яке відбулось шляхом внесення третьою особою-3 такого права в статутний капітал позивача з подальшим безоплатним виходом третьої особи-3 із складу учасників позивача), оформлене рішеннями Київської міської ради від 07.02.2002 №241/1675, від 15.04.2004 №190/1400, від 18.11.2004 №810/2020, від 26.05.2005 №424/3000, від 16.03.2006 №194/3285, є нікчемним, адже є наслідком протиправних дій, вчинених всупереч публічному порядку та з порушенням первісних домовленостей між містом і позивачем з метою безоплатного відчуження (заволодіння) дороговартісним активом територіальної громади міста Києва (правом користування землею під забудову).

Очевидно, що з огляду 1) на загальну площу землі - більш як 138 га, 2) її місцезнаходження (передмістя м. Києва біля водного об`єкту, поруч автомобільна дорога обласного значення), 3) перебування частини землі у користуванні інших осіб, 4) наявність на земельній ділянці об`єктів нерухомості - конюшень, плацу тощо, її вилучення із користування інших осіб і передання позивачу під житлову забудову на загальних засадах відведення землі в оренду було неможливим, як мінімум з тих підстав, що могло викликати значний суспільний резонанс. Впродовж всього шляху набуття позивачем в оренду даної землі (в тому числі, станом на дату перевірки робочою групою правомірності виходу третьої особи-3 із складу учасників позивача у 2006 році) доцільність відведення землі позивачу обґрунтовувалась будівництвом гольф-клубу, яхт-клубу, головного сервісного селекційно-технологічного центру по конярству і кінному спорту (на початку - також і тенісних кортів, а в 2006 році - п`ятизіркового готельного комплексу із фітнес-центром, СПА, конференц залами), що сприятиме надходженню інвестицій до бюджету та створить нові робочі місця. Проте, станом на даний час спірна земельна ділянка була поділена та частинами забудовується малоповерховими житловими будинками, а існуюча на ній з 1979 року (згідно витягу з протоколу засідання робочої групи) кінно-спортивна школа була демонтована.

Встановлені судом обставини "освоєння" позивачем землі у ЗМІ отримали назву "дипломатичний дерибан" - публікація "Дипломатичний дерибан: як у Києві замість зони відпочинку для дипломатів будують котеджі" за посиланням http://landschemes.tilda.ws/dniproriviera.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що всі визначені у даному рішенні дії (щодо створення спільного україно-американського товариства, в якому 51% корпоративних прав належали б територіальній громаді м. Києва та внесення до статутного капіталу такого товариства права користування землею) були спрямовані виключно на безоплатне одержання права оренди десятків гектарів землі у місті Києві під житлову забудову без викупу такої землі.

Аргумент позивача щодо сплати ним орендної плати спростовується як описаними судом загальновідомими обставинами одержання землекористувачами значних відсотків збудованих площ, що свідчить про коштовність такого права безвідносно від сплати орендної плати, а також змістом п. 4.2 договорів оренди 2005 року, якими визначено розмір орендної плати у 1,5%, що майже дорівнює розміру земельного податку, що становив 1%, та сплачувався особою після викупу земельної ділянки.

Так, Київська міська рада повинна була діяти в інтересах громади міста Києва, проте внаслідок сукупності наведених дій відбулось безплатне відчуження права оренди спірної землі та втрата територіальною громадою міста Києва можливості отримання десятків мільйонів доходу від здійснення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра", яке створювалось як товариство, в якому 51% статутного фонду мав належати територіальній громаді міста Києва; не було досягнуто мети вилучення спірної землі у 2002 році із користування інших осіб - не було збудовано громадських об`єктів для обслуговування дипломатичного корпусу, не збільшилось кількості робочих місць. Наразі право відповідача розпоряджатись земельною ділянкою є обмеженим з огляду на будівництво на ній об`єктів житлової забудови, що позбавляє місто можливості отримати кошти від продажу такої землі або відсотку площ нерухомості від забудовника.

Відтак дії Київської міської ради не можуть вважатись добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах територіальної громади міста Києва.

В аспекті наведеного, суд враховує, що в межах справи №3/366 був здійснений судовий контроль рішень КМР від 18.11.2004 №810/2020, від 15.04.2004 №190/1400, однак наведене жодним чином не нівелює обставини нікчемності відповідного відчуження корпоративних прав та передання права оренди позивачу, адже дані рішення переглядались в аспекті дотримання вимог порядку відведення земельної ділянки, проте жодним чином в поле зору судів не входили первісні обставини створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" та реєстраційна справа позивача, а відтак не досліджувалось питання належного виконання Київською міською радою своїх обов`язків із забезпечення інтересів територіальної громади міста Києва.

Суд погоджується, що у міської ради є вибір при визначенні способу управління землею:

1) продати;

2) віддати в оренду;

3) віддати комунальному підприємству для забудови;

4) створити парк, сквер чи інший подібний об`єкт, або використати для розширення інфраструктури.

В усіх випадках однаковий інтерес також полягає у створенні робочих місць та забезпеченні культурного розвитку громади.

У даній справі було обрано третій варіант використання належних Українському народові природних ресурсів - залучено іноземного інвестора, якому взамін фінансування 50% витрат на будівництво вирішено віддати 49% прибутку.

З огляду на довірчий характер відносин між посадовими особами та власником землі (Українським народом) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених чинним законодавств чи установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені довірителя, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Головною метою фідуціарних обов`язків в аспекті спірних правовідносин є необхідність забезпечення економічного розвитку територіальної громади, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до збитків територіальної громади міста Києва.

Невиконання Київською міською радою належним чином свого обов`язку діяти в інтересах територіальної громади міста Києва підриває суть інституту місцевого самоврядування, не відповідає принципу народовладдя та засадам діяльності місцевого самоврядуванням, підриває довіру населення до органів місцевого самоврядування та відповідно Держави в цілому завдає територіальній громаді міста Києва збитків (в тому числі у формі упущеної вигоди), що безумовно порушує публічний порядок, встановлений Конституцією України (ст.ст. 5, 7, 13, 19, 140, 143).

Таким чином, рішення від 18.11.2004 №810/2020, від 16.12.2014 №713/713, від 26.05.2005 №424/3000 у відповідності до приписів ст. 11 Господарського процесуального кодексу України не породжують жодних правових наслідків, а укладені на підставі таких рішень договори оренди порушують публічний порядок і є нікчемними, а відтак у суду відсутні правові підстави для розірвання Договору.

Суд відзначає, що оскільки ТОВ "Дніпровська Рив`єра" знало (в будь-якому випадку повинне було знати) про встановлені судом обставини недотримання інтересів громади та порушення первісних домовленостей з містом щодо підстав одержання права оренди земельними ділянками, то така особа позбавлена можливості посилатись на приписи ст. 41 Конституції України, Цивільного кодексу України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті втручання у мирне володіння майном, оскільки ТОВ "Дніпровська Рив`єра" не могло та не набуло такого права в розумінні національного законодавства. До того ж, наведені приписи законодавства передбачають захист саме добросовісного власника майна, в той час як ТОВ "Дніпровська Рив`єра" не може бути визнане таким в силу встановлених у даній справі обставин.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, інші доводи учасників справи судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як в матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.

За таких обставин, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" у задоволенні позову про розірвання укладеного сторонами Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №498.

Судовий збір, сплачений позивачем за подання даного позову, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 79, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" (04209, м. Київ, вул. Редьчинська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 32671911) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) про розірвання договору відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача на оплату судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра".

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 10.01.2024.

Суддя Р.В. Бойко