Ухвала

від 09.01.2024 по справі 910/15798/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.01.2024Справа № 910/15798/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД" про відстрочення виконання рішення у справі 910/15798/23 за позовом Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД" (49064, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Гомельська, будинок 59) та до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 708 399,00 грн

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/15798/23 за позовом Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД" та до ОСОБА_1 про стягнення 708 399,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

22.12.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД" про відстрочення виконання рішення на один рік та була передана 25.12.2023 на сектор судді Демидова В.О. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Вищевказана заява обґрунтована тим, що через військові дії та введення воєнного стану на території України на певний період господарська діяльність Відповідача 1 була призупинена. Оскільки здійснення основного виду діяльності Відповідача - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, було ускладнено, а в деяких випадках неможливо в питаннях логістики. Також, заявник зазначає, що фактично не було попиту на дану продукцію та як наслідок Відповідач 1 не отримав запланованого прибутку та його фінансовий стан погіршився.

Відповідач вказує, що у справі № 904/5044/22 з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОВАС ТРЕЙД» було стягнуто заборгованість у загальному розмірі 1 354 437, 22 грн. (один мільйон триста п`ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень двадцять дві копійки).

05 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження (№ НОМЕР_1), накладено арешт на кошти, які розміщені на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «РОВАС ТРЕЙД».

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОВАС ТРЕЙД» внесено до Єдиного реєстру боржників.

Таким чином, заявник зазначає, що наявність у Відповідача 1 заборгованості у розмірі 1 357 393, 77 грн. перед іншим контрагентом, арешт коштів, розміщених на банківському рахунку Відповідача 1, є обставинами, що істотно ускладнюють виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2023 року у справі № 910/15798/23.

Враховуючи що суддя Демидов В.О. у період з 25.12.2023 по 29.12.2023 перебував у відпустці, ухвалу про призначення заяви до розгляду винесено у перший робочий день 01.01.2024.

У судове засідання 09.01.2024 представники сторін не прибули, повідомлялись належним чином.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД" про відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому господарський суд не зобов`язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали виключно за фактом такого звернення сторони.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданої заяви боржник вказує на відкриття виконавчого провадження (№ НОМЕР_1), накладення арешту на кошти, які розміщені на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «РОВАС ТРЕЙД».

Таким чином, заявник зазначає, що наявність у Відповідача 1 заборгованості у розмірі 1 357 393, 77 грн. перед іншим контрагентом, арешт коштів, розміщених на банківському рахунку Відповідача 1, є обставинами, що істотно ускладнюють виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2023 року у справі № 910/15798/23.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В зв`язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що викладені заявником (боржником) у заяві обставини не можуть підтверджувати реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач 1 просить відстрочити його виконання.

Суд наголошує, що постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить «майно» позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Судом також враховані майнові інтереси стягувача та взято до уваги, що надання заявнику (боржнику) відстрочки виконання рішення суду може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження наявності виняткових обставин для надання відстрочки.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД" про відстрочення виконання рішення у справі 910/15798/23 на один рік.

Разом з тим суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД", що останній не позбавлений можливості подати зокрема заяву про розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст.ст. 234, 331Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РОВАС ТРЕЙД" про відстрочення виконання рішення у справі 910/15798/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст ухвали складено та підписано 10.01.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ