Рішення

від 30.11.2023 по справі 915/464/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року Справа № 915/464/22

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), пред`явленою до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Строй майстер домофони Миколаїв", код 37584939 (м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б), про визнання припиненими трудових відносин.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Стислий виклад позиції позивача.

З 23.10.2020 року позивач займає посаду директора ТОВ "Строй майстер домофони Миколаїв".

31.08.2022 року позивач склав заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням та ініціював проведення загальних зборів товариства з зазначеного питання, про що повідомив єдиного учасника товариства.

Єдиний учасник товариства на загальні збори учасників товариства не з`явився, про причини неявки позивача не сповістив.

Позивач вважає, що товариством порушено процедуру звільнення з посади директора, не дивлячись, що позивачем направлено відповідну заяву про звільнення разом із ініціативою проведення загальних зборів.

Як на правову підставу позову позивач послалася на положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. ст. 21, 23, 38 КЗпП, ст. 99 ЦК.

Позивач просить захистити її право на припинення трудових відносин та просить суд:

1. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Строй майстер домофони Миколаїв" припиненими з 01.09.2022 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Строй майстер домофони Миколаїв" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

2. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про органи управління юридичної особи", відомості про ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_2 , виданий 05.09.2007 року Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, код: 2980300644), як керівника ТОВ "Строй майстер домофони Миколаїв" (код за ЄДРПОУ 37584939, адреса: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б).

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвали суду направлялися на адресу відповідача листом разом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (під розписку).

Згідно наявних в матеріалах справи довідок про причини повернення поштових відправлень, причиною повернення є те, що адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідає положенням ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідному державному реєстрі.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.

Рух справи.

26.10.2022 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею в даній справі призначено суддю Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 14.11.2022 року (суддя Адаховська В.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/464/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.01.2023 року (суддя Адаховська В.С.) закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду від 12.01.2023 року про закриття провадження у справі задоволено; ухвалу суду від 12.01.2023 року скасовано та справу передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

04.09.2023 року матеріали справи повернулись до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею в даній справі призначено суддю Алексєєва А.П.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року справу прийнято до розгляду. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 16 жовтня 2023 року.

16.10.2023 року суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 30.11.2023 року.

30.11.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заяви і клопотання.

18.09.2023 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за її відсутності.

18.09.2023 року до суду надійшла заява від імені ОСОБА_2 щодо розгляду справи без участі відповідача. При цьому, доказів наявності у ОСОБА_2 повноважень діяти від імені відповідача в порядку самопредставництва юридичної особи до заяви не приєдано.

23.10.2023 року до суду надійшло клопотання від імені ОСОБА_2 як представника відповідача про приєднання до матеріалів справи доказів. Судом залишено клопотання без розгляду з огляду на те, що повноваження особи, яка представляє юридичну особу в порядку самопредставництва юридичної особи мають бути підтверджені із посиланням на закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

Обставини, на які посилається позивач у підтвердження позовних вимог.

1. З 23.10.2020 року позивач приступила до виконання обов`язків директора товариства ТОВ "Строй Мастер Домофони Миколаїв".

2. Трудовий договір між позивачем та відповідачем у письмовій формі не укладався.

3. 31.08.2022 року позивачем було складено заяву на ім`я учасника товариства про звільнення з посади директора товариства з 01.09.2022 року.

4. 01.09.2022 року позивач разом із заявою про звільнення надіслала поштою повідомлення учаснику товариства про скликання загальних зборів на 10.10.2022 року о 14 год. 30 хв. із зазначенням адреси проведення зборів.

5. Єдиним учасником товариства є громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 , а його представником на території України виступає ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

6. Учасник товариства або його представник на загальні збори учасників товариства 10.10.2020 року не з`явилися, про причини неявки нічого не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вказано у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

22.10.2020 року рішенням громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 (єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мастер Домофони Миколаїв"), від імені якого діяла ОСОБА_2 на підставі довіреності, було, зокрема, призначено на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мастер Домофони Миколаїв" ОСОБА_1 (далі - товариство) з 23.10.2020 року, що підтверджується приєднаною до позову копією рішення учасника №3 від 22.10.2020 року.

01.09.2022 року позивач направила два поштових відправлення №0205501885640 та №02055018865658 з описом вкладення на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_2 . Згідно описів до поштових відправлень позивачем було направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства та заяву про звільнення з посади директора товариства. Вказане підтверджується оригіналами описів, оригіналами накладних №0205501885640, №02055018865658, оригіналами фіскальних чеків, копіями повідомлення про скликання загальних зборів та заяви про звільнення.

Так, у повідомленні про скликання загальних зборів учасників товариства від 01.09.2022 року зазначається, що даним повідомленням згідно ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повідомляється учасник товариства про скликання на вимогу виконавчого органу товариства загальних зборів учасників товариства, які проводитимуться по вул. Декабристів, буд. 23-Б у м. Миколаєві 10.10.2022 року о 14.30 хв. На порядок денний винесені питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора та обрання нового директора, виключення із відповідного державного реєстру відомостей про ОСОБА_1 як керівника товариства.

У заяві від 31.08.2022 року, яка адресована загальним зборам товариства, міститься прохання директора ОСОБА_1 про її звільнення з посади директора товариства з 01.09.2022 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю, в зв`язку із неможливістю виконання трудових обов`язків по причині переїзду на нове місце проживання через військову агресію Російської Федерації стосовно України.

Єдиним учасником товариства є громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 , що підтверджується приєднаною до позову копією статуту товариства, який затверджений рішенням учасника №3 від 22.10.2020 року.

На підтвердження наявності у ОСОБА_2 повноважень діяти від імені ОСОБА_3 у відносинах з управління товариством позивач приєднала до позову переведену на українську мову довіреність, яка посвідчена нотаріусом Ярославського нотаріального округу Російської Федерації 01.10.2020 року, яка зареєстрована у реєстрі за №76/64-н/76-2020-3-2188. Довіреність видана строком на 5 років.

На підтвердження адреси реєстрації ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеної особи, позивач приєднала до позову довідку від 28.04.2022 року №324407500700476, згідно якої фактичним місцем проживання ОСОБА_2 є кв. АДРЕСА_4 .

Висновки суду щодо підстав задоволення позову або відмови у задоволенні позову.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набув чинності 17.06.2018 року.

Згідно ч. 4 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у редакції, яка діяла на дату подання заяви про звільнення, виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Згідно ч. 12 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" з одноосібним виконавчим органом укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Частиною 1 ст. 29 та ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства і можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, в тому числі питання обрання одноосібного виконавчого органу товариства.

При цьому, ч. 1 та ч. 2 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що у товаристві, яке має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень ч. 1 цієї статті.

Пунктом 9.1 статуту товариства передбачено, що товариство має право на договірній основі використовувати працю громадян. Трудова діяльність в товаристві здійснюється на основі укладених трудових договорів, контрактів згідно діючого законодавства України.

Пунктом 10.12 статуту товариства передбачено якщо товариство має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. В такому випадку положення Статуту, які передбачають порядок скликання, проведення загальних зборів, а також прийняття рішень та голосування на загальних зборах не застосовується.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З огляду на положення ст. 24 Кодексу законів про працю трудовий договір може бути укладений в усній формі.

Як вбачається з положень ст. 36 Кодексу законів про працю трудовий договір може бути розірваний в тому числі за ініціативою працівника.

Згідно ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Таким чином, з огляду на положення ч. 1 ст. 38 та п. 10.12 статуту товариства позивачу необхідно було подати відповідну заяву єдиному учаснику товариства, тобто ОСОБА_3 , місце проживання якого зареєстроване у Російській Федерації.

В умовах воєнного стану, який було оголошено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, в зв`язку із військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України, позивач повідомила про своє рішення звільнитися з посади директора товариства громадянку України ОСОБА_2 , яка є представником ОСОБА_3 за довіреністю, про яку було зазначено вище.

Доказів виконання обов`язку щодо розгляду заяви позивача про звільнення з посади директора відповідачем не надано.

Частиною 1 ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Таким чином, не вирішивши питання про звільнення позивача з посади директора по суті, відповідач фактично вдається до використання примусової праці, що прямо заборонено Конституцією України.

Статтею 16 ЦК, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом припинення правовідношення.

При цьому, щодо строків звільнення позивача із посади суд зазначає наступне.

Як вказувалося вище у заяві про звільнення від 31.08.2022 року міститься прохання позивача звільнити її з посади директора з 01.09.2022 року, в зв`язку із переїздом. Заява фактично була адресована представнику єдиного учасника товариства ОСОБА_2 01.09.2022 року.

Із строків поштового обігу суд робить висновок, що єдиний учасник товариства або його представник ніяк не могли розглянути заяву і прийняти рішення про звільнення до 01.09.2022 року або 01.09.2022 року.

З огляду на звичайні строки обігу поштової кореспонденції, відповідач мав можливість вирішити питання про звільнення позивача протягом 7 днів.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що трудові відносини можливо вважати припиненими не з 01.09.2022 року, а з 07.09.2022 року.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей про ОСОБА_1 , як керівника товариства, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення її порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога також підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Строй Майстер Домофони Миколаїв", код 37584939 (м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б) припиненими з 07.09.2022 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Майстер Домофони Миколаїв" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

2. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: відомості про органи управління юридичної особи", відомості про ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), як керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Майстер Домофони Миколаїв", код 37584939 (м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Майстер Домофони Миколаїв", код 37584939 (м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23-Б) на користь ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2024 року.

Суддя А.П. Алексєєв