Рішення

від 10.01.2024 по справі 916/5100/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5100/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/5100/23:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ РЕСУРСИ" (код 43280659; 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 31)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДРОБУД" (код 37873063; 65125, м. Одеса, вул. Успенська, 39/1, оф.5)

про стягнення 662 284,84 грн.

з підстав неналежного виконання договору поставки від 14.01.2020р. № 7.

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд дослідив матеріали справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

СУТЬ СПОРУ: 21.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ РЕСУРСИ" (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДРОБУД" (далі Відповідач) про стягнення 662284,84 грн. заборгованості з підстав неналежного виконання договору поставки № 7 від 14.01.2020 року, в т.ч.: 430 686,96 грн. основного боргу, 38 793,16 грн. 3% річних, 192 804,72 грн. інфляційних втрат та 9 934,28 грн. судового збору.

21.11.2023 року, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст. 247 - 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі

04.01.2024р. (вх.№ 406/24) до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній погодився, що заборгованість за договором дійсно складає 430 686,96 грн., при цьому відповідач просить при вирішенні спору по цій справі застосувати наслідки пропуску позивачем строків позовної давності. Крім того, у відзиві відповідач просить зменшити на 70%, нараховані йому штрафні санкції.

В С Т А Н О В И В :

14.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ РЕСУРСИ" (Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНДРОБУД" (Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 7, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар (бетон різних марок, залізобетонні вироби в асортименті та інші будматеріали), що передбачені в специфікаціях до даного договору, в подальшому, товар, а покупець зобов`язався прийняти товар від постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору кількість, ціна та асортимент поставленого товару встановлюється сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Положеннями п. 1.4 договору сторони передбачили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання обома сторонами видаткової накладної на кожну окрему партію товару.

В пункті 2.1 договору зазначено, що товар постачається покупцю на умовах - DDP (Інкотермс - 2010) за адресою: м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 8. Інші умови та строки поставки оговорюються сторонами додатково.

Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної.

Об`єм кожної окремої товарної партії узгоджується сторонами до моменту оплати товару.

Ціна за одиницю товару погоджується сторонами в відповідних специфікаціях та зазначається в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору. Ціна товару включає податки та обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що загальна сума даного договору становить суму вартості усього товару поставленого постачальником та прийнятого покупцем протягом терміну дії даного договору і складається із сум всіх видаткових накладних до даного договору.

Умовами п. 4.1 договору визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті гривнях. Вид розрахунків безготівковий.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 банківських днів з моменту поставки. Можлива попередня оплата, за домовленістю сторін.

Згідно п. 4.3 договору зобов`язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок постачальника.

Положеннями п. 5.1 договору визначено, що приймання товару по кількості здійснюється згідно вимогам ДСТУ Б В.2.7-43-96 (Бетони важкі), які діють на території України.

В пункті 6.1 договору зазначено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність у разі розстрочення платежу:

6.1.1. 3а несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

При цьому, погашення заборгованості покупця за даним договором здійснюється в наступній черговості: пеня за порушення термінів оплати за товар; сплата основної суми заборгованості.

Сторони встановили строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки, згідно з чинним Законодавством України (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.8 договору сторони погодили, що у разі виявлення покупцем при прийманні товару невідповідності продукції, покупець повинен негайно повідомити про це постачальника для виїзду його представників на об`єкт знаходження автотранспорту з продукцією для складання двостороннього Акту невідповідності даної партії продукції. Постачальник зобов`язується протягом п`яти днів з моменту підписання акту за власний рахунок замінити неякісну продукцію та/або до поставити продукцію що не вистачає.

Умовами п. 6.14 договору сторони погодили, що право власності на продукцію, а з ним і ризик випадкового знищення або пошкодження продукції переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі продукції, який визначається моментом підписання уповноваженим представником покупця відповідної товарно-транспортної накладної та видаткової накладної в пункті доставки продукції.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі виявлення невідповідностей отриманого товару по кількості, асортименту, якості з умовами цього договору, покупець зобов`язаний скласти рекламаційний акт про недоліки товару, підписаний комісією, що складається не менше, ніж з трьох чоловіків, а також викликати представника постачальника. До акту обов`язково повинні бути додані фотографії, що свідчать про недоліки товару. Покупець передає постачальнику негайно акт по факсимільному зв`язку, а фотографії по електронній пошті.

Оригінал акту з додатками покупець передає представнику постачальника, що явився за викликом. У разі неприбуття в установлений строк уповноваженого представника постачальника за місцем перебування поставленого товару, покупець повинен упродовж 3 робочих днів направити постачальнику рекламаційний акт рекомендованим відправленням. Сторони домовилися, що у разі дотримання умов цього пункту, рекламаційний акт буде мати беззаперечну доказову силу для обох сторін.

При встановленні факту невідповідностей отриманого товару по кількості, асортименту, постачальник зобов`язується замінити невідповідний товар відповідної кількості, якості, асортименту протягом 3 (трьох) робочих днів з дати складання відповідного рекламаційного акту за власний рахунок.

Згідно п. 7.2 договору покупець має право скласти рекламаційний акт по кількості асортименту, комплектності товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару.

Положеннями п. 7.3 договору визначено, що покупець має право скласти рекламаційний акт по якості товару протягом 2 (двох) робочих днів з дати поставки товару.

В пункті 9.2 договору передбачено, що всі спори, що виникатимуть з даного договору будуть вирішуватись сторонами шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спір підлягає вирішенню у Господарському суді, згідно чинного законодавства України.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь- якому випадку до повного виконання cторонами своїх зобов`язань (п. 9.14 договору).

Пунктом 9.15 договору сторони погодили, що у випадку, коли жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати, то договір вважається пролонгованим на термін 1 (один) рік.

Вищенаведений договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Так, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу, а останній прийняв у власність товар на суму 430 686,96 грн., що підтверджується наступними видатковими та товарно-транспортними накладними:

- видаткова накладна № 7 від 20.01.2020 р. на суму 28 905,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4817,50 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р7 від 20.01.2020 р. на суму 28 905,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4817,50 грн.);

- видаткова накладна № 11 від 24.01.2020 р. на суму 30 667,50 грн. (в т.ч. ПДВ 5111,25 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р11 від 24.01.2020 р. на суму 30 667,50 грн. (в т.ч. ПДВ 5111,25 грн.);

- видаткова накладна № 12 від 27.01.2020 р. на суму 17 625,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2937,50 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р12 від 27.01.2020 р. на суму 17 625,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2937,50 грн.);

- видаткова накладна № 13 від 30.01.2020 р. на суму 14 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2350,00 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р13 від 30.01.2020 р. на суму 14 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2350,00 грн.);

- видаткова накладна № 14 від 04.02.2020 р. на суму 24 675,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4112,50 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р14 від 04.02.2020 р. на суму 24 675,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4112,50 грн.);

- видаткова накладна № 16 від 10.02.2020 р. на суму 21 150,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3525,00 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р16 від 10.02.2020 р. на суму 21 150,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3525,00 грн.);

- видаткова накладна № 17 від 10.02.2020 р. на суму 14 805,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2467,50 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р17 від 10.02.2020 р. на суму 14 805,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2467,50 грн.);

- видаткова накладна № 18 від 12.02.2020 р. на суму 15 589,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2598,30 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р18 від 12.02.2020 р. на суму 15 589,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2598,30 грн.);

- видаткова накладна № 19 від 13.02.2020 р. на суму 19 387,50 грн. (в т.ч. ПДВ 3231,25 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р19 від 13.02.2020 р. на суму 19 387,50 грн. (в т.ч. ПДВ 3231,25 грн.);

- видаткова накладна № 21 від 15.02.2020 р. на суму 29 447,40 грн. (в т.ч. ПДВ 4907,90 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р21 від 15.02.2020 р. на суму 29 447,40 грн. (в т.ч. ПДВ 4907,90 грн.);

- видаткова накладна № 24 від 20.02.2020 р. на суму 24 250,80 грн. (в т.ч. ПДВ 4041,80 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р24 від 20.02.2020 р. на суму 24 250,80 грн. (в т.ч. ПДВ 4041,80 грн.);

- видаткова накладна № 26 від 26.02.2020 р. на суму 24 250,80 грн. (в т.ч. ПДВ 4041,80 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р26 від 26.02.2020 р. на суму 24 250,80 грн. (в т.ч. ПДВ 4041,80 грн.);

- видаткова накладна № 79 від 05.05.2020 р. на суму 2425,08 грн. (в т.ч. ПДВ 404,18 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р79 від 05.05.2020 р. на суму 2425,08 грн. (в т.ч. ПДВ 404,18 грн.);

- видаткова накладна № 100 від 16.05.2020 р. на суму 27 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4500,00 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р100 від 16.05.2020 р. на суму 27 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4500,00 грн.);

- видаткова накладна № 101 від 16.05.2020 р. на суму 27 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4500,00 грн.) та товарно-транспортна накладна №Р101 від 16.05.2020 р. на суму 27 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4500,00 грн.);

- видаткова накладна № 102 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р102 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.);

- видаткова накладна № 103 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р103 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.);

- видаткова накладна № 104 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р104 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.);

- видаткова накладна № 105 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р105 від 20.05.2020 р. на суму 20 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3375,00 грн.);

- видаткова накладна № 108 від 23.05.2020 р. на суму 5889,48 грн. (в т.ч. ПДВ 981,58 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р108 від 23.05.2020 р. на суму 5889,48 грн. (в т.ч. ПДВ 981,58 грн.);

- видаткова накладна № 109 від 25.05.2020 р. на суму 5196,60 грн. (в т.ч. ПДВ 866,10 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р109 від 25.05.2020 р. на суму 5196,60 грн. (в т.ч. ПДВ 866,10 грн.);

- видаткова накладна № 110 від 26.05.2020 р. на суму 8661,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1443,50 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р110 від 26.05.2020 р. на суму 8661,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1443,50 грн.);

- видаткова накладна № 111 від 29.05.2020 р. на суму 8661,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1443,50 грн.) та товарно-транспортна накладна № Р111 від 29.05.2020 р. на суму 8661,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1443,50 грн.).

При цьому, за наявними матеріалами поставлений продавцем товар прийнято покупцем без будь-яких зауважень стосовно найменування, асортименту, якості, кількості поставленого товару.

Також із наявного в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків за договором № 7 від 14.01.2020 р. за період: 2020 рік, складеного та підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ РЕСУРСИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНДРОБУД", у останнього перед ТОВ "ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ РЕСУРСИ" станом на 31.12.2020 р. наявна заборгованість у розмірі 430 686,96 грн.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією від 22.09.2023 р. за вих. № 1, в якій вимагав перерахувати наявну заборгованість у розмірі 430 686,96 грн. на розрахунковий рахунок товариства, а у випадку незадоволення в добровільному порядку вимоги, ТОВ "ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ РЕСУРСИ" буде вимушене звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № 7 від 14.01.2020 р. із покладенням на відповідача всіх витрат, пов`язаних із поданням позовної заяви та вирішенням спору у судовому порядку. Доказів реагування відповідачем на вказану претензію матеріали даної господарської справи не містять.

Позов ґрунтується на тому, що Відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за поставки товару, визначені у вказаних вище видаткових та товарно-транспортних накладних, не здійснивши жодної оплати за здійснені 23 поставки. Тому, посилаючись на умови договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суми заборгованості за договором поставки у розмірі 430 686,96 грн., 3% річних у розмірі 38 793,16 грн. та інфляційні втрати у сумі 192 804,72 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин,

регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, з врахуванням змісту Договору, відносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами законодавства, передбаченими для врегулювання договорів поставки.

Відтак, згідно ч. 1 ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За відсутності в матеріалах справи доказів оплати Відповідачем за поставлений Товар в повному обсязі, а також приймаючи до уваги наявність підписаного між сторонами двостороннього акту звірки взаємних розрахунків, суд визнає доведеним наявність боргу Відповідача на суму 430 686,96 грн., тому позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 38 793,16 грн. та інфляційні втрати у сумі 192 804,72 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це положення кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, згідно якої об`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Наданий Позивачем розрахунок 3% річних за прострочення сплати вартості поставленого товару у розмірі 38 793,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 192 804,72 грн. зроблений у відповідності до чинного Законодавства України.

За відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів погашення з боку Відповідача заявлених в позові сум або заперечень щодо розрахунку суд вважає доведеним факт наявності заборгованості у розмірі заборгованості за поставлені товари в сумі 430 686,96 грн. та нараховані за прострочення оплати 3% річних у розмірі 38 793,16 грн., інфляційні втрати в сумі 192 804,72 грн.

Щодо поданого відповідачем відзиву на позовну заяву (вх.№ 406/24 від 04.01.20234р.) господарський суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування заперечень відповідач у поданому відзиві просить, окрім іншого, застосувати наслідки спливу строку позовної давності для звернення позивача із поданим позовом, з підстав того, що такий строк позивачем пропущено, оскільки остання поставка за договором поставки № 7 від 14.01.2020 р. мала місце 29.05.2020 року, а відтак останній платіж повинен був бути здійснений 09.06.2020 р., водночас позивач звернувся до суду тільки 21.11.2023 року.

Так, згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі) постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" по всій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями) з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Також, пунктом 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 (із змінами) в Україні з 24.02.2022 року по 14.02.2024 року діє воєнний стан.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд доходить до висновку, що строки позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 7 від 14.01.2020 р., заявленої в позовній заяві, - не сплинули, оскільки позовну заяву подано в межах строку позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України та пунктів 12, 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Таким чином, починаючи з 12.03.2020 року наслідки пропуску строків позовної давності, визначених статтею 257 Цивільного кодексу України, не можуть бути застосовані при вирішенні спору по цій справі, оскільки вони були продовжені на строк дії карантину та воєнного стану.

Також, у поданому відзиві відповідач просить суд на 70% зменшити нараховані інфляційні втрати та 3% річних вказуючи, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є занадто великим, вина відповідача у порушенні зобов`язання, серед іншого, була обумовлена повномасштабною агресією російської федерації проти України, наслідки прострочення є незначними та не спричинили позивачу збитків, оскільки матеріали справи не місять доказів іншого.

Як встановлено судом вище, з огляду на порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого позивачем товару, останнім нараховано до стягнення 3% річних у розмірі 38 793,16 грн. та інфляційні втрати у сумі 192 804,72 грн.

Вказану заяву відповідача щодо зменшення нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат суд вважає безпідставною. Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та до вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не застосуються положення ст. 233 ГК України, які кореспондують з ч. 3 ст. 551 ЦК України. Наразі ст. 625 ЦК України не передбачає можливості зменшення судом розміру річних та інфляційних втрат, які не є неустойкою, тому судом відхиляються доводи відповідача про зменшення розміру цієї відповідальності.

Також господарський суд зазначає, що виключність випадку для зменшення судом розміру процентів річних та інфляційних нарахувань, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, має бути підтверджена встановленими судами дійсно надзвичайними обставинами, яких в даному випадку судом не встановлено, при цьому зміст положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України не зобов`язує кредитора доводити наявність у нього збитків для того, щоб притягнути боржника до відповідальності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 24.06.2021 у справі № 904/3177/20.

Отже, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДРОБУД" (65125, м. Одеса, вул. Успенська, 39/1, оф. 5; код ЄДРПОУ 37873063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ РЕСУРСИ" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 31; код ЄДРПОУ 43280659): 430 686 гривень 96 коп. заборгованості за договором поставки № 7 від 14.01.2020 р., 3% річних у розмірі 38 793 гривні 16 коп., інфляційні втрати в сумі 192 804 гривні 72 коп. та 9 934 гривні 28 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України

Суддя О.А. Демешин

10 січня 2024 р.