Рішення

від 10.01.2024 по справі 527/1635/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1635/23

провадження 2/527/42/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання - Писаренка Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пронозівка Кременчуцького району Полтавської області помер їх дядько- ОСОБА_3 . Після смерті дядька відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,73 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320687200:00:008:0019, що розташована на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишньої Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області) та земельну ділянку площею 0,1916 га, кадастровий номер 5320687201:01:004:0021 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Пронозівка Кременчуцького (колишнього Глобинського) району Полтавської області. 06 лютого 2018 року дядько склав заповіт, яким заповів земельні ділянки племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та племінниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних долях. Зазначили, що в лютому 2023 року вони звернулись до Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину. Постановою державного нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв?язки спадкодавця та спадкоємців, зазначених у заповіті, дати народжень заявників не співпадають з датами народжень племінниць, вказаних у заповіті. В подальшому заявники звернулись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 30.05.2023 року заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право. Зазначили, що у них існує спір з іншим спадкоємцем- відповідачкою по справі, оскільки вона ставить під сумнів законність заповіту. Враховуючи викладене, просили встановити факт, що вони та особи, вказані в заповіті, є одними і тими ж особами.

Позивачки та їх представник в судовому засіданні 15.12.2023 року надали пояснення, аналогічні викладеним в позові. Крім того, пояснили, що за життя їх дядька ОСОБА_3 у них була домовленість, що ОСОБА_3 (відповідачка по справі) заповість належне їй майно (в т.ч. земельні ділянки(паї)) своїм племінникам, а ОСОБА_4 повідомив позивачок, що заповість своє майно (земельні ділянки) їм, бо вони його єдині племінниці. Після чого їх дядько склав заповіт, в якому заповідав своє майно позивачам. За життя ОСОБА_4 вони часто їздили до нього та допомогали у всьому, зокрема, саджали город, коли дядько захворів -возили його до лікарні та купляли для нього ліки, медикаменти і кожного дня спілкувалися з ним по телефону. Коли дядько дуже захворів, вони були поруч, аж поки він не помер. Після чого самостійно організовували похорон та за свої кошти придбали все для поховання ОСОБА_4 . В подальшому придбавали все необхідне для поминок і поминальних обідів та поминали дядька з рідними і сусідами-9 днів, 40 днів, пів року. Відповідачка проти цього не заперечувала. На даний час позивачка ОСОБА_1 поставила дядькові пам`ятник, на який витратила близько 40000 грн. Пояснили, що вони є єдиними племінницями свого померлого дядька ОСОБА_4 , інших племінників у нього немає, в тому числі племінниць з анкетними даними ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Зауважили, що дядько заповів їм свої земельні ділянки, відповідачка ж має власні земельні ділянки(паї) та житловий будинок, на які позивачі жодним чином не претендують.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явились, представник відповідача надав заяву про розгляд справи за їх відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечував. Відповідачка надала відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначила, що вона з 14 січня 1961 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . За весь період шлюбу вони підтримували сімейні відносини, проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Після його смерті вона звернулась до Градизької державної нотаріальної контори для належного оформлення права на спадщину. Проте, у нотаріальній конторі їй повідомили, що ОСОБА_3 за життя склав заповіт, у якому заповів належні йому дві земельні ділянки племінницям- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Про заповіт за життя чоловіка вона не знала, хоча за життя вони підтримували довірливі відносини. Зазначила, що вона не визнає того факту, що позивачі є тими особами, що зазначені у заповіті, оскільки при складанні заповіту не враховано її право на обов`язкову частку у спадщині, як непрацездатної вдови померлого ОСОБА_3 , сам заповіт складений у підозрілих для неї обставинах, чоловік про заповіт нічого не повідомляв, те, що заповіт складений у них вдома, як зазначено у заповіті «у зв`язку з хворобою» чоловіка, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 станом на лютий 2018 року міг самостійно пересуватись, та у заповіті невірно вказані дати народжень племінниць ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які не підтримували близьких родинних відносин з її чоловіком. На її думку допущення таких помилок стосовно обох спадкоємців, може свідчити про не бажання фактичного заповідання майна конкретним особам, або з метою заповідання даного майна іншим особам, ніж заявникам. Об`єктивно, її померлий чоловік ОСОБА_3 , відповідно до заповіту, залишеного ним, заповів своє майно особам, чиї особисті дані не збігаються із особистими даними позивачів. За життя чоловіка вона не помічала, щоб вони йому чимось допомагали чи піклувалися про нього, та не чула від чоловіка, що він має бажання заповісти майно саме позивачам (а.с. 51).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши позивачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис №30 від 30.01.2023 (а.с. 10).

Відповідно до копії довідки Пронозівського старостинського округу виконавчого комітету Градизької селищної ради від 08.02.2023 № 60,- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою була зареєстрована дружина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.50).

З копії заповіту від 06.02.2018 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В.В., вбачається, що ОСОБА_4 , діючи добровільно і перебуваючи в здоровому глузді та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлений з приписами цивільного законодавства, на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким заповів належну йому приватизовану земельну ділянку площею 2,73 га, кадастровий номер 5320687200:00:008:0019 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, та належну йому приватизовану земельну ділянку площею 0,1916 га, кадастровий номер 5320687201:01:004:0021 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Пронозівка Глобинського району Полтавської області, племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та племінниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних долях (а.с.21, 42 зв.бік).

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.18).

З копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.15).

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6, одружились 16.05.1948 року, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 , що підтверджено копією свідоцтва про одруження НОМЕР_3 (а.с. 16).

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 (а.с.17).

З копій свідоцтв про народження НОМЕР_5 та НОМЕР_6 вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є доньками ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (а.с. 11-12).

Згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_7 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 одружились 10.12.1966 року, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_14 (а.с.13).

Згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_8 ОСОБА_11 та ОСОБА_15 одружились 30.09.1972 року, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_16 (а.с.14).

З вищезазначених матеріалів справи вбачається, що позивачки є племінницями ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна ОСОБА_3 по заповіту, а позивачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття вказаного спадкового майна на користь ОСОБА_1 (а.с.41).

Відповідачка ОСОБА_3 також звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна ОСОБА_3 за законом(а.с.42).

08.02.2023 державним нотаріусом Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області було відкрито спадкову справу № 10 за 2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.40).

Постановою державного нотаріуса Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області Захарової О.Д. від 08.02.2023 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 , оскільки вказаними спадкоємцями не наданий документ, який підтверджує родинні стосунки між померлим ОСОБА_4 , у відповідності до складеного ним заповіту(дати народження заявників не співпадають з датами народження племінниць, вказаних у заповіті)(а.с.24).

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частині першій статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачки є племінницями померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Також згідно пояснень позивачів, у померлого ОСОБА_4 відсутні інші племінниці, зокрема, на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Встановлення юридичного факту позивачам у даному випадку необхідно для оформлення спадщини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

З огляду на те, що позивачі у справі є племінницями померлого, суд, враховуючи зазначений вище стандарт доказування вважає, що вимоги позивачів у справі є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Суд приходить до висновку, що заповіт від 06.02.2018 року вчинено ОСОБА_4 саме на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , при цьому у заповіті допущено описку та помилково зазначено дату народження ОСОБА_1 , « ІНФОРМАЦІЯ_3 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Так, при складанні заповіту нотаріус(у даному випадку секретар виконавчого комітету Пронозівської сільської ради) не вимагає від заповідача документів, що підтверджують особу спадкоємця. В той же час, у заповіті конкретизовано правильно прізвище, ім`я та по-батькові: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 42 зв.бік - заповіт, а.с. 5, 7-8 ксерокопія паспорту позивачів).

Помилкове написання в заповіті дати народження спадкоємців, враховуючи зазначення прізвища, ім`я та по-батькові саме позивачів, не створює подвійного розуміння волі заповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не було спростовано вимоги позивачів, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши оцінку обставинам справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, слід встановити, що заповіт від імені ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 06.02.2018 року секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В.В., та зареєстрований в реєстрі за №16 на ім`я ОСОБА_1 , « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », складений на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 (яка сплатила судовий збір при зверненні до суду з даним позовом) підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 263-265,315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Встановити факт, що заповіт від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 06.02.2018 року секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В.В., та зареєстрований в реєстрі за №16 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н. НОМЕР_9 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і.п.н. НОМЕР_10 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду складено 10.01.2024 року.

Суддя С. А. Мицик