ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 527/1635/23 Номер провадження 22-ц/814/1786/24Головуючий у 1-й інстанції Мицик С.А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районногосуду Полтавськоїобласті від10січня 2024року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В С Т А Н О В И В:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пронозівка Кременчуцького району Полтавської області помер дядько позивачів ОСОБА_4 . Після смерті дядька відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,73 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320687200:00:008:0019, що розташована на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (колишньої Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області) та земельну ділянку площею 0,1916 га, кадастровий номер 5320687201:01:004:0021, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Пронозівка Кременчуцького (колишнього Глобинського) району Полтавської області. 06 лютого 2018 року дядько позивачів склав заповіт, яким заповів земельні ділянки племінниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних долях.
Позивачі зазначили, що в лютому 2023 року вони звернулись до Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Постановою державного нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв`язки спадкодавця та спадкоємців, зазначених у заповіті, дати народжень заявників не співпадають з датами народжень племінниць, вказаних у заповіті.
У подальшому позивачі звернулись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року залишено без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, оскільки у позивачів існує спір з іншим спадкоємцем - відповідачем по справі, яка ставить під сумнів законність заповіту.
Враховуючи викладене, позивачі прохали суд встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та особи, які вказані у заповіті від 06 лютого 2018 року, посвідченому секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В.В., зареєстрованого у реєстрі за №16, яким заповідач ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповідає належні йому земельні ділянки, є одними і тими ж особами, тобто є його племінницями.
Короткий зміст рішення місцевого суду
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.
Встановлено факт, що заповіт від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 06 лютого 2018 року секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В.В., та зареєстрований в реєстрі за №16, на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року не погодилася ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохала суд рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення є незаконним та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Під час розгляду справи, місцевим судом не було враховано факту наявності спору про право між позивачами та відповідачем, та суд першої інстанції розглянув справу в порядку окремого провадження, посилаючись на процесуальні норми щодо розгляду справ у порядку позовного провадження.
Відповідач висловлює сумніви щодо правдивості складеного її покійним чоловіком заповіту, оскільки останній, поза волею ОСОБА_1 не міг залишити заповіт на ім`я племінниць.
Наявність у заповіті неправдивих даних про особу при посвідченні заповіту не може бути виправданим, оскільки норми Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачають необхідність встановлення особи на підставі встановлених законодавством документів.
Крім того, в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення місцевим судом було неправильно зазначено дати народження позивачів, що є беззаперечною умовою для скасування судового рішення.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Крім того, 30 жовтня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій відповідач прохала суд розгляд справи здійснювати за її відсутності.
24 липня 2024 року до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому позивачі, наголошуючи на обґрунтованості рішення місцевого суду, прохали розгляд справи проводити за їх відсутності.
Також представник Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області у поданій до суду апеляційної інстанції заяві висловив згоду щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та прохав розгляд справи здійснювати без їх участі.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис №30 від 30 січня 2023 року (а.с. 10).
Відповідно до копії довідки Пронозівського старостинського округу виконавчого комітету Градизької селищної ради від 08 лютого 2023 року № 60 ОСОБА_1 , 1937 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою була зареєстрована дружина ОСОБА_1 , 1944 року народження (а.с. 50).
З копії заповіту від 06 лютого 2018 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В.В., вбачається, що ОСОБА_1 , діючи добровільно і перебуваючи в здоровому глузді та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлений з приписами цивільного законодавства, на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким заповів належну йому приватизовану земельну ділянку площею 2,73 га, кадастровий номер 5320687200:00:008:0019, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, та належну йому приватизовану земельну ділянку площею 0,1916 га, кадастровий номер 5320687201:01:004:0021, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Пронозівка Глобинського району Полтавської області, племінниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних долях (а.с. 21, 42, зворот).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 18).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 15).
ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , 1930 року народження, одружились ІНФОРМАЦІЯ_8 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 , що підтверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 16).
З наданих документів вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 є рідними братом та сестрою.
ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 17).
З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 вбачається, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є доньками ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (а.с. 11-12).
Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 ОСОБА_14 та ОСОБА_13 одружились ІНФОРМАЦІЯ_10 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_15 (а.с. 13).
Згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_8 ОСОБА_16 та ОСОБА_12 одружились ІНФОРМАЦІЯ_11 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_17 (а.с. 14).
З вищезазначених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як дочки ОСОБА_11 , є племінницями ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_2 звернулася 08 лютого 2023 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна ОСОБА_1 по заповіту, а позивач ОСОБА_3 звернулася 08 лютого 2023 року до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття вказаного спадкового майна на користь ОСОБА_2 (а.с. 41).
Відповідач ОСОБА_1 також звернулася 28 лютого 2023 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна ОСОБА_1 за законом (а.с. 42).
08 лютого 2023 року державним нотаріусом Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області було відкрито спадкову справу № 10 за 2023 рік до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (а.с. 40).
Постановою державного нотаріуса Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області Захарової О.Д. від 08 лютого 2023 року відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_1 , оскільки вказаними спадкоємцями не наданий документ, який підтверджує родинні стосунки між померлим ОСОБА_1 , у відповідності до складеного ним заповіту (дати народження заявників не співпадають з датами народження племінниць, вказаних у заповіті) (а.с. 24).
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року по справі № 527/470/23 заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області залишено без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право (а.с. 04).
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.
Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України вбачається, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
Зокрема, справи про спадкування повинні розглядатися судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.
Встановлення факту родинних відносин між позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та спадкодавцем ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що вони є його племінницями, є необхідним за для правильного трактування та реалізації останньої волі залишеного померлим заповіту від 06 лютого 2018 року.
З наданих позивачами копій документів вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як дочки ОСОБА_18 , є племінницями ОСОБА_1 .
Із копії заповіту ОСОБА_1 вбачається, що він заповідав на випадок своєї смерті частину свого нерухомого майна племінницям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях, однак у зазначеному заповіті вказані дати народження є відмінним від дат народження позивачів, що й обумовлено неможливістю їх успадкувати визначене спадкодавцем майно.
За відсутності інших племінниць з прізвищем, іменем та по батькові спадкодавця, що є аналогічними прізвищу, імені та по батькові позивачів: « ОСОБА_3 », « ОСОБА_2 », а також беручи до уваги надані позивачами докази щодо їх родинних зв`язків з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , а саме, що позивачі, як дочки ОСОБА_9 (до одруження ОСОБА_7 ), є його племінницями, то суд першої інстанції, з урахуванням стандарту доказування, дійшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.
Оскільки позивачі, з огляду на неправильне зазначення їх дат народження у заповіті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , були позбавлені у позасудовому порядку реалізувати своє право на спадкування, а також за наявності спору про право з відповідачем ОСОБА_1 , то поданий ними позов спрямований саме на захист їх невизнаних та/або оспорюваних цивільних прав як спадкоємців за заповітом.
Окремо слід наголосити, що матеріали справи не містять в собі відомостей щодо визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_1 06 лютого 2018 року та посвідченого секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В.В. і зареєстрованого в реєстрі за №16.
Колегія суддів зауважує, що згідно приписів статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а тому довід відповідача щодо розпорядження померлим своїм майном поза її волею не впливає на законність заповіту.
У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, посвідчують заповіти (крім секретних) (пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат»)
Згідно частини другої статті 43 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
З вищевказаних правових норм вбачається, що при вчиненні нотаріальної дії обов`язковому встановленню підлягає особа, яка звернулася за вчиненням такої дії, а відтак обов`язку щодо встановлення осіб-спадкоємців під час нотаріального посвідчення заповіту чинним законодавством не передбачено.
Крім того, частиною третьою статті 376 ЦПК України передбачено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, які під час перегляду оскаржуваного судового рішення не були встановлені судом апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 04.12.2024 |
Номер документу | 123459992 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Пікуль В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні