Рішення

від 10.01.2024 по справі 760/12112/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/12112/23

2/760/847/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Митрофанової А.О.,

при секретарі Костюк В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка репродуктивної медицини «Надія» про відшкодування матеріальних збитків,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка репродуктивної медицини «Надія» (далі - ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія», Товариство, Клініка) про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 173 000 грн.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 28.11.2022 між сторонами було укладено договір №30807 про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів допоміжних репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин». Відповідно до умов указаного договору відповідач зобов`язався здійснити конкретний перелік медичних послуг, а за умовами пункту 5.1.11 договору гарантував отримання двох еуплоїдних («нормальних») ембріонів на стадії бластроцисти та у разі ненастання вагітності з першої спроби за результатами циклу лікування безпліддя, що проводиться за цим договором - можливість здійснення одного кріоциклу (перенос кріоконсервованих ембріонів, за їх наявності). У випадку переносу 1 ембріона і настання вагітності з першої спроби було визначено, що договір вважався би виконаним.

Вказували, що за умовами цього договору позивачами 28.11.2022 року було сплачено визначену вартість послуг у розмірі 149 900 грн., а додатково у подальшому сплачено 5300 грн. за послуги трофоектодермальної біопсії бластоцисти/бластомера та 17 800 грн. за послуги доімплантаційної генетичної діагностики. 04.01.2023 року відповідачем було проведено предімплантаційне генетичне тестування двох ембріонів, за результатами якого один ембріон виявився нормальний (еуплоїдний/збалансований), а другий - аномальний.

Оскільки після перенесення позивачу ОСОБА_1 нормального ембріону її вагітність так і не настала, а за умовами укладеного із відповідачем договором він гарантував пацієнтам саме два нормальних ембріона, які останній фактично не забезпечив, то позивачі уважали, що ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія» порушило умови укладеного між ними договору та завдало позивачам матеріальних збитків у загальному розмірі 173 000 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач залишив без належної уваги претензію позивачів про добровільне відшкодування завданих їм збитків, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змушені були звернутись до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просили суд стягнути із відповідача на їх користь матеріальні збитки в сумі 173 000 грн. та понесені у справі судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023 для розгляду цивільної справи №760/12112/23 визначено суддю Солом`янського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.

У листопаді 2023 від ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останнє просило у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 30807 від 28.11.2022 року Товариством було надано ряд визначених сторонами медичних послуг. Проте, оскільки другий кріоконсервований ембріон, що був у наявності на момент отримання позивачами послуг, не був еуплоїдним (нормальним, з правильним набором хромосом), тобто не був придатний до переносу, за укладеним між сторонами договору залишалась сума невикористаних коштів у розмірі 18 300 грн. До складу невикористаних коштів увійшли: 2910 грн - невикористані кошти за зберігання сперми (вона зберігалась лише місяць); 2910 грн - невикористані кошти за зберігання ембріонів; 12 480 грн. - невикористані кошти за другий перенос ембріона. При цьому, неотримання клінікою двох еуплоїдних (нормальних) ембріонів мало місце внаслідок чоловічого фактору у позивача ОСОБА_2 через порушення сперматогенезу, що у свою чергу знижує імовірність зачаття та збільшує вірогідність аномального розвитку ембріона. Зі взятих відповідачем 23 донорських яйцеклітин, після запліднення вдалось отримати лише 2 життєздатних ембріони, серед яких лише один виявився еуплоїдним.

Крім того, у поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що станом на момент подання цього відзиву договір № 30807 від 28.11.2022 є діючим та таким, за яким відповідач готовий виконати зобов`язання, про що і було повідомлено позивача ОСОБА_2 при його звернення 15.04.2023 року на консультацію до лікаря-генетика, директора клініки Зукіна В.Д. Також, позивачу ОСОБА_2 було надано рекомендацію щодо прийняття рішення подружньою парою на продовження лікування у клініці. Відповідач виразив свою готовність за згоди позивачів виконати свої зобов`язання з отримання еуплоїдного ембріону та здійснення його переносу позивачу ОСОБА_1 .

Тому, оскільки станом на момент подання відзиву на позов позивачі не звертались до відповідача ані з прийняттям рішення щодо продовження лікування, ані щодо розірвання договору, то за наявності факту якісного та відповідного умовам договору надання відповідачем медичних послуг, відсутні підстави уважати, що позивачам було завдано будь-які матеріальні збитки.

При цьому, відсутні й підстави вважати, що ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія» було неналежно надано послуги або завдано позивачам будь-які збитки у зв`язку із виконанням відповідачем договору № 30807 про надання медичних послуг за програмою «Преімплантаційна генетична діагностика», а також надання медичної послуги «Трофоектодермальна біопсія бластоцисти/бластомера». Вказані послуги відповідачем були надані додатково у повному обсязі та належним чином, так як було проведено відповідне генетичне дослідження, а відтак загалом відсутні будь-які підстави для повернення сплачених за надання цих послуг грошових коштів.

Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що пред`явлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, 28.11.2022 року між ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір № 30807 про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використання методів Допоміжних Репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин», предметом якого виступило надання Товариством позивачам платних медичних послуг з лікування безпліддя пацієнтки/пацієнтів шляхом проведення запліднення ін. вітро за Програмою донації яйцеклітин.

Метою укладення цього договору було визначено досягнення пацієнткою стану вагітності та досягнення строку вагітності 8 (восьми) календарних тижнів від першого дня останніх місячних або 6 тижнів з дня пункції фолікулів (або передбачуваної пункції фолікулів у разі проведення переносу розморожених ембріонів).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що вартість послуг складає 149 900 грн. До ціни договору не було включено вартість попереднього медичного обстеження пацієнтки та/або пацієнта, вартість додаткових послуг та медикаментів, що призначаються пацієнтці для моделювання ендометрію та підтримки лютеїнової фази, а також інших медикаментів, що не входять до складу послуг, включених до ціни договору, і перелік та кількість яких призначається в кожному випадку індивідуально.

За умовами пункту 4.3 договору до переліку та кількості медичних послуг входило:

- контрольоване моделювання ендометрію пацієнтки - консультація гінеколога, трансвагінальне ультразвукове обстеження ультразвуковий (фолікулометрія) та (або) гормональний (аналіз крові на визначення рівня гормону Естрадіол) моніторинг (один раз);

- обстеження, контрольована стимуляція яєчників донора, пункція яйцеклітин донора (кількість залежно від потреби (визначається лікарем));

- запліднення яйцеклітин з проведенням ІКСІ, культивування ембріонів, бластоцистна культура (один раз);

- перенос ембріонів (один раз);

- дослідження після переносу ембріонів (один раз);

- аналіз крові на визначення рівня гормона Хоріонічного Гонадотропіну (один раз);

- трансвагінальне ультразвукове обстеження (один раз);

- спермограма, кріоконсервування та зберігання сперми протягом одного року (один раз);

- кріоконсервування ембріонів, зберігання протягом одного року (один раз);

- лазерний допоміжний хетчинг (один раз);

- перенесення розморожених кріоконсервованих ембріонів (у разі ненастання вагітності пацієнтки після першого переносу ембріонів та за наявності кріоконсервованих ембріонів) (один раз).

Згідно пункту 4.23 договору сторони визначили, що послуги уважаються наданими, а договір - виконаним у повному обсязі з моменту надання клінікою пацієнтці/пацієнтам усіх послуг, передбачених пунктом 4.3 договору (у разі ненастання вагітності пацієнтки) або досягнення мети договору відповідно до пункту 2.2 договору.

У пункті 5.1.11 Клініка гарантувала позивачам отримання 2-х еуплоїдних («нормальних») ембріонів на стадії бластоцисти та у разі ненастання вагітності з першої спроби за результатами циклу лікування безпліддя, що проводиться за цим договором - можливість здійснення одного кріоциклу (переносу кріоконсервованих ембріонів, за їх наявності). У випадку переносу 1 ембріона і настання вагітності з першої спроби договір вважається виконаним.

Пунктом 8.1 укладеного між сторонами договору було визначено, що він набирає чинності після підписання його сторонами, сплати авансу та надання Клініці заяви пацієнт(ки)/(ів) щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій за формою, передбаченою Порядком застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом МОЗ №787 від 09.09.2013. Дата події, що трапиться останньою, є датою набрання чинності договору.

З матеріалів справи убачається, що 28.11.2022 року згідно умов вказаного вище договору позивачами було подано відповідачу заяви: щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій; на кріоконсервацію ембріонів; на розморожування і перенесення ембріонів; щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами/ ембріонами донорів.

Також, 28.11.2022 року між сторонами було укладено договір № 30807 про надання медичних послуг за програмою «Преімплантаційна Генетична Діагностика», за умовами якого Клініка зобов`язалася надати медичні послуги позивачам з проведення преімплантаційної генетичної діагностики (ПГД) ембріонів, отриманих методом ЕКЗ, а пацієнти зобов`язалися прийняти та оплатити медичні послуги у строк та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору Клініка взяла на себе зобов`язання провести процедуру з виявлення ембріонів, що мають генні та/або хромосомні аномалії методом ПГД.

Установлено, що 28.11.2022 року та 28.03.2023 року позивачем ОСОБА_1 на виставлені відповідачем рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 було сплачено грошові кошти у розмірі 149 900 грн. за послуги програми донації яйцеклітин та 5 300 грн. за послуги трофоектодермальної біопсії бластоцисти/бластометра.

20.12.2022 року також було здійснено оплату послуг доімплантаційної генетичної діагностики 2 ембріонів у сумі 17 800 грн.

Звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивачі посилались на те, що всупереч укладеного між сторонами договору від 28.11.2022 року, а також гарантованого відповідачем отримання в ході наданих медичних послуг двох еуплоїдних («нормальних») ембріонів на стадії бластоцисти, ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія» не забезпечило наявність другого еуплоїдного («нормального») ембріона та відповідно не забезпечило проведення процедури повторного переносу позивачці кріоконсервованого ембріону, так як після першого переносу бажана вагітність останньої так і не настала.

Оскільки неможливість виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з переносу другого еуплоїдного ембріону була зумовлена незабезпечення ним наявності другого еуплоїдного ембріону в цілому та відповідно неможливості досягнення мети укладеного між сторонами договору, позивачі уважали, що такими діями Товариства їм було завдано матеріальний збиток у вигляді сплаченої суми грошових коштів за договором та проведеними додатковими процедурами в загальному розмірі 173 000 грн.

Водночас, за викладом описової частини позовної заяви, а також зі змісту поданого відповідачем відзиву убачається, що ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія» надало позивачам такий визначений пунктом 4.3 обсяг медичних послуг: 1) контрольоване моделювання ендометрію реціпієнта (ультразвуковий та гормональний моніторинг) у кількості 1 послуги (2066 грн.); 2) обстеження, контрольоване стимулювання яєчників донора у кількості 1 послуги (70609 грн.); 3) пункція фолікулів донора у кількості 1 послуги (11990 грн); 4) запліднення яйцеклітин з проведенням ICSI у кількості 1 послуги (13155 грн); 5) культивування у кількості 1 послуги (8910 грн.); 6) бластоцистна культура у кількості 1 послуги (2500 грн.); 7) кріоперенос ембріонів, лазерний допоміжний хетчинг у кількості 1 послуги (1248 грн, вартість невикористаної другої такої послуги, яка за твердженнями відповідача підлягає поверненню - 1248 грн.); 8) обстеження після переносу (ХГЛ та УЗД) у кількості 1 послуги (1120 грн.); 9) спермограма, кріоконсервування та зберігання сперми протягом одного року (4390 грн., з яких за твердженнями відповідача підлягає поверненню 2 910 грн. за 11 місяців невикористаної послуги); 10) кріоконсервування ембріонів (або яйцеклітин) методом верифікації у кількості 1 послуги (7290 грн.).

Відповідачем також були надані додаткові послуги з проведення преімплатанційної генетичної діагностики у кількості 2 послуг (17 800 грн.), а також з проведення трофоектодермальної біопсії бластоцисти/бластомера вартістю 5300 грн.

Фактично ненаданими послугами за укладеним між сторонами договору залишились - один кріоперенос ембріонів, лазерний допоміжний хетчинг (12 480 грн.); кріоконсервування та зберігання сперми протягом 11 місяців (2910 грн.); зберігання кріоконсервованого матеріалу на протязі 1 місяця (2910 грн.).

При цьому, відповідно до викладу відзиву на позовну заяву, відповідач пов`язує неможливість надання таких послуг саме відсутністю унаслідок проведення процедури запліднення ін-вітро другого еуплоїдного (нормального) ембріону, що у свою чергу за його переконанням було зумовлено чоловічим фактором у позивача ОСОБА_2 .

Таким чином убачається, що учасниками справи не заперечується факт надання позивачем тих медичних послуг, які були надані ним фактично, та якість їх надання останніми також не оспорюється.

Разом з тим, заявлений позивачами розмір збитків у поданій ними позовній заяві пов`язується саме із незабезпеченням відповідачем отримання другого еуплоїдного (нормального) ембріону, який повинен був повторно перенесений позивачу ОСОБА_1 після невдалої першої спроби. Тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважали, що відповідач не виконав умови укладеного між ними договору та не забезпечив наявність двох нормальних ембріонів, що призвело до невдалого результату для пацієнтів. А відтак, на їх переконання, ці збитки на підставі положень статей 22, 906 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) повинні бути відшкодовані у розмірі фактично сплачених відповідачу грошових коштів.

Так, згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг). Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров`я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.

Відносини, пов`язані із застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій регулюються, крім загальних норм, Порядком застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.09.2013 за №787.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 906 ЦК України).

Згідно зі статтею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним правилом визначеним статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди має бути встановлена наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Як убачається із пунктів 1.4, 1.5, 1.6, 1.14 та 1.24 укладеного між сторонами договору № 30807 від 28.11.2022 року, допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляція з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення й розвитку ембріонів до перенесення їх у матки пацієнтки здійснюються в умовах ін вітро; (ін вітро - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або в контрольованому середовищі поза живим організмом). ДРТ включають: запліднення ін вітро (ЗВ) та перенесення ембріонів (ПЕ) у порожнину матки (маткові труби), ін`єкцію сперматозоїда в цитоплазму яйцеклітини (ICSI), донацію гамет (яйцеклітин/сперми) та ембріонів, сурогатне материнство, преімплантаційну діагностику спадкових хвороб.

Запліднення ін вітро (ЗІВ) - комплекс медичних процедур, спрямованих на запліднення яйцеклітин пацієнтки або донора спермою чоловіка/партнера пацієнтки або донора, що здійснюється поза тілом пацієнтки, та подальше перенесення (імплатанцію) ембріона з дотриманням порядку й умов, затверджених Наказом МОЗ України №787 від 09.09.2013 року.

Програма донації яйцеклітин - програма лікування безпліддя, шляхом запліднення ін вітро яйцеклітин донора, отриманням ембріонів та їх подальшим перенесенням у порожнину матки пацієнтки, на умовах та порядку передбачених цим договором.

ІКСІ/ІСSI - інтрацитоплазматичне введення сперматозоїда в яйцеклітину: введення одиничного сперматозоїда в яйцеклітину з метою її запліднення.

Донор яйцеклітин - здорова жінка віком від 18 до 36 років, яка згодна віддати свої яйцеклітини іншим особам з метою (в цілях) лікування безпліддя без взяття на себе батьківських обов`язків (зобов`язань).

Згідно умов пункту 2.1 укладеного договору, його предметом було саме надання клінікою платних медичних послуг з лікування безпліддя пацієнтки/ів шляхом проведення запліднення ін вітро за Програмою донації яйцеклітин.

Метою укладення договору є досягнення пацієнткою стану вагітності та досягнення строку вагітності 8 (восьми) календарних тижнів від першого дня останніх місячних або 6 тижнів з дня пункції фолікулів (або передбачуваної пункції фолікулів у разі проведення переносу розморожених ембріонів (пункт 2.2 договору).

Так, умовами Розділу 4 укладеного між сторонами договору врегульовано порядок надання послуг та супутні умови. А саме, пунктом 4.3 сторонами були погоджені вказаний вище перелік та кількість послуг за договором.

В ході розгляду справи установлено та не заперечувався факт надання відповідачем визначених договором переліку послуг, окрім тих послуг, які були пов`язанні із кріоконсервуванням, зберіганням та перенесення будь-яких інших наявних ембріонів, після здійснення перенесення першого ембріону позивачу ОСОБА_1 .

Так, у пункті 5.1.11 договору вказано, що Клініка гарантувала отримання 2-х еуплоїдних («нормальних») ембріонів на стадії бластоцисти та у разі ненастання вагітності з першої спроби за результатами циклу лікування безпліддя, що проводиться за цим договором - можливість здійснення одного кріоциклу (переносу кріоконсервованих ембріонів, за їх наявності).

Втім, згідно визначеного пунктом 4.3 договору переліку послуг передбачено, що перенесення розморожених кріоконсервованих ембріонів (у разі ненастання вагітності пацієнтки після першого переносу ембріонів) було можливим за наявності таких кріоконсервованих ембріонів.

У пункті 4.7 договору вказано, що ембріони, отримані в процесі запліднення за даним договором, переносяться пацієнтці протягом лікувального циклу за цим договором - одноразово. У разі ненастання вагітності пацієнтки з першої спроби та наявності кріоконсервованих ембріонів - додатково повторно (одноразово), з послугою лазерного допоміжного хетчингу.

Відповідно до положень пункту 4.8.2 сторони погодили, що якщо на дату переносу ембріонів (або на наступний день після дати переносу ембріонів) відсутні ембріони, що підлягають заморожуванню, то вартість послуг із кріоконсервування (вітрифікації) ембріонів та зберігання кріоконсервованого матеріалу (ембріонів) підлягає поверненню клієнту. Повернення коштів здійснюється відповідно до умов пункту 3.9, тобто після подання відповідної заяви.

Отже, з аналізу умов укладеного між сторонами договору убачається, що здійснення повторного перенесення пацієнтці ембріонів після першої спроби перенесення та ненастання вагітності, можливе було лише у випадку наявності таких кріоконсервованих ембріонів загалом.

На підтвердження проведення визначеної договором процедури культивування ембріонів, відповідачем в матеріали справи подано копію протоколу її проведення.

У відповідності до внесених до вказаного протоколу відомостей, 01.12.2022 року відповідачем було здійснено пункцію, оцінення ооцитів та їх запліднення. У подальшому здійснювалась оцінка ембріонів згідно методу CGH.

Матеріалами справи установлено та що підтверджується самими сторонами, в ході проведення Клінікою процедури запліднення яйцеклітин донора було отримано два ембріона, один з яких за результатами дослідження предімплантаційного генетичного тестування виявився нормальним (еуплоїдним), а другий - аномальним.

Дані обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи консультативним висновком спеціаліста від 15.05.2023 року, де також зазначено про те, що ОСОБА_1 було надано роз`яснення щодо готовності клініки виконати свої зобов`язання, а також роз`яснено, що перенесення одного ембріона у цьому випадку не було порушенням договору і було обґрунтованим. Рекомендовано прийняття у подальшому подружньою парою рішення щодо продовження лікування у клініці.

При цьому, за змістом договору про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів Допоміжних репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин» сторонами не погоджувалося проведення повторної процедури стимуляції яєчників донора, пункції яйцеклітин та здійснення повторної процедури їх запліднення з проведенням ІКСІ, у випадку неотримання одночасно двох еуплоїдних ембріонів після первинного проведення таких процедур, за які відповідно позивачами були сплачені грошові кошти.

Таким чином, попри викладу у пункті 5.1.11 договору гарантії відповідача отримання двох еуплоїдних («нормальних») ембріонів, у ньому загалом не було врегульовано питання та порядок забезпечення отримання двох таких ембріонів, у разі їх неотримання у цій кількості після проведення первинної процедури заплідненні ін-вітро з обмеженою кількістю яйцеклітин донора, які були отримані унаслідок передбаченої договором разової процедури контрольованої стимуляції яєчників донора та пункції його яйцеклітин.

У пункті 4.1 договору позивачі, як пацієнти, підтвердили те, що вони повною мірою усвідомлювали необхідність лікування безпліддя методом застосування допоміжних репродуктивних технологій, повністю розуміли ризики, пов`язані з методиками лікування, що проводились за цим договором, усвідомлювали необхідність виконання всіх призначень та рекомендацій лікуючого лікаря, а також дотримання процедур обслуговування в клініці.

Позивачі у пункті 4.9 договору також були проінформовані про те, що показник ефективності лікування методом ЗІВ і ПЕ в Клініці складає в середньому 48% (на відсоток ефективності має вплив вік пацієнта, діагноз та інші фактори), але перенесення ембріонів в порожнину матки не є гарантією настання вагітності.

Також, у поданій відповідачу заяві позивачів від 28.11.2022 року щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій їм було роз`яснено зокрема порядок проведення лікування та повідомлено, що для лікування може знадобитися не одна спроба до моменту настання вагітності; у процесі лікування можуть бути виявлені невідомі раніше факти, через які, можливо, буде потрібно змінити план чи спосіб лікування; лікування може виявитися безрезультатним; подолання безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій саме по собі не підвищує, але й не знижує ризику вроджених хвороб плода.

У поданих відповідачу інших заявах від 28.11.2022 року позивачі вказували, що попереджені про те, що настання вагітності не може бути гарантовано.

Згідно умов пункту 7.10 договору сторони погодили, що у разі неякісного виконання чи невиконання послуг з вини клініки (якщо вина буде доведена стороною або клініка визнала таку вину) сторона має право вимагати від клініки повернення вартості таких послуг.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що: «…у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Отже, проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 30807 від 28.11.2022 року про надання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів Допоміжних репродуктивних технологій за програмою «Донація яйцеклітин», а також враховуючи погоджену у ньому сторонами процедуру повторного переносу ембріонів після першої невдалої такої спроби саме у випадку їх наявності, суд уважає, що посилання позивачів на те, що відповідач не виконав умов вказаного договору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи належними доказами.

При цьому, зробивши такі висновки, суд взяв до уваги ті обставини, що якість фактично наданих відповідачем медичних послуг, які визначені у пункті 4.3 даного договору, позивачами не оспорюється. Про можливість ненастання вагітності в ході лікування також були попереджені та освідомлені.

Встановлено, що діями відповідача не порушено права позивача, оскільки всі процедури здійснювались за згодою позивачів на підставі умов, укладених між сторонами договору.

Наявності у будь-яких діях або бездіяльності відповідача вини у понесених позивачами витрат на отримання медичних послуг з лікування безпліддя з використанням методів Допоміжних репродуктивних технологій, в ході розгляду справи також не установлено.

Крім того, суд також уважає недоведеними вимоги позивачів про відшкодування відповідачем матеріальних збитків, завданих унаслідок надання останнім медичних послуг із проведення пареімплантацйної генетичної діагностики та проведення трофоектодермальної біопсії бластоцисти/бластомера, згідно договору від 28.11.2022 року, оскільки відповідачем на виконання умов договору було здійснено діагностику ембріонів та виявлено ембріон з аномалією розвитку.

Будь-яких заперечень щодо якості проведення відповідачем такого дослідження позовна заява загалом не містить.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивачів про стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди не ґрунтуються на законі.

При цьому, суд звертає увагу позивачів на те, що згідно умов пунктів 3.9, 4.8.2 вони не позбавлені можливості звернутися до відповідача із відповідною заявою про повернення сплачених грошових коштів за фактично неотримані послуги, які були зумовлені відсутністю отримання унаслідок проведення процедури запліднення ін-вітро інших еуплоїдних ембріонів.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити в стягненні судових витрат, понесених позивачем.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка репродуктивної медицини «Надія» про відшкодування матеріальних збитків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Митрофанова