Рішення

від 09.01.2024 по справі 420/23564/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23564/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОГІСТИК" до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАР ЛОГІСТИК» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській обл., АР Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.05.2023 року №356573 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстар Логістик» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято оскаржувану постанову у зв`язку з порушенням вимог ст. 34,48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №356573 від 08.05.2023 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000,00 гривень.

Позивач вважає, що при здійсненні перевірки допущено численні порушення чинного законодавства, відповідачем порушено порядок розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а отже постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною.

Ухвалою від 11.09.2023 року відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Ухвалою від 10.11.2023 року зобов`язано відповідачів надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчену копію постанови №356573 від 08.05.2023 року про накладення адміністративно-господарського штрафу та документи на підставі яких її було прийнято.

18.12.2023 року до суду за вх. №45344/23 від Державної служби з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що 09.03.2023 року посадовими особами Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: водій використовує особисту картку іншого водія, відсутній документ на вантаж ТТН.

Відповідач зазначає, що відсутність всіх необхідних документів, визначених положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» на момент проведення рейдової перевірки, та встановлені за наданими документами обставинами, відображені в акті №343074 від 09.03.2023 року. Вказаний акт містить інформацію про здійснення внутрішніх перевезень вантажів за маршрутом м.Нікополь-м. Ужгорож.

Водій з вказаним актом ознайомлений, заперечень до акту як в частині виявленого порушення, так і в частині зазначеного маршруту не надав.

Крім того, відповідач зазначає, що факт відсутності ТТН та використання особової картки іншого водія підтверджується матеріалами відео фіксації.

Щодо доводів позивача про неповідомлення про розгляд справи відповідач зазначає, що Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі запрошенням від 25.04.2023 року запрошено ТОВ «Інстар Логістік» на розгляд справи на 08.05.2023 року. Вказане запрошення направлено на адресу: вул. Богородицька, 17, офіс 415, м. Херсон, 73025, однак вказане запрошення не отримано у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідач зазначає, що доводи позивача не підтверджують факту порушення Укратрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства, а відтак скасуванню не підлягає.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Інстар Логістік» здійснює господарську діяльність за основним кодом 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

09.03.2023 року о 09:45 год на а/д М-06 «Київ-Чоп», 80 км. С. Барвінок, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт перевізника транспортного засобу марки DAF/SCHMIT2, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Інстар Логістік».

За результатами проведення перевірки складено акт №343074 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано, що відсутня роздруківка на паперовому носії про діяльність водія ОСОБА_1 , а саме водій використовує особисту картку іншого водія Peresada Dmytro, а також відсутній документ на вантаж - товарно-транспортна накладна, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 абз. 3 Перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Із вказаним актом водій ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується підписом водія, будь-яких пояснень чи заперечень не зазначив.

28.04.2023 року відповідачем направлено позивачу за адресою: вул. Богородицька, 17, офіс 415, м. Херсон запрошення на розгляд справи на 08.05.2023 року, яке повернулося до відповідача, з відміткою про невручення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим поверненням.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 08.05.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, посилаючись на акт №343074 від 09.03.2023 року, винесено постанову №356573 про застосування до ТОВ «Інстал Логістик» адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн, яка направлена позивачу рекомендовами повідомленням про вручення за адресою: вул. Богородицька, 17, офіс 415, м. Херсон, яке повернулося до відповідача, з відміткою про невручення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим поверненням.

Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №356573 від 08.05.2023 року, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом №2344-III.

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону №2344-ІІІ).

Статтею 6 Закону №2344 встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567.

Зокрема, Порядок №1567 регламентує процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п.п. 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з актом №343074 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано, що відсутня роздруківка на паперовому носії про діяльність водія ОСОБА_1 , а саме водій використовує особисту картку іншого водія Peresada Dmytro, а також відсутній документ на вантаж товарно-транспортна накладна, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 абз. 3 Перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, абз.3 ч.1 ст.60 Закону встановлено застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Статтею 34 Закону №2344-III встановлені вимоги до автомобільного перевізника, зокрема, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік обов`язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначений ст. 48 Закону №2344-III, не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами.

Судом встановлено, що для перевезення вантажу ТОВ «Інстар Логістик» використовувався вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тон.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 року №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 року №385 затверджена «Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» (далі Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Під час проведення перевірки посадовими особами Укратрансбезпеки встановдено, що водій використовує особисту картку іншого водія.

В позовній заяві позивач стверджував, що на момент здійснення перевірки водій мав визначені ст. 48,53 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи, які не взяті до уваги відповідачем.

В акті №343074 від 09.03.2023 року міститься запис про те, що водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений, що підтверджується його підписом, будь-яких пояснень чи заперечень, в тому числі щодо наявності ТТН на перевезення вантажу, а також наявність тахокарти іншого водія, не зазначено.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем злійснювался відеофіксація проведення перевірки.

Таким чином посилання позивача на наявність всіх передбачених законодавством документів, під час проведення перевірки, не підтверджує наявність обставин наявності тахокарти та ТТН під час проведення перевірки 09.03.2023 року, оскільки водієм під час проведення перевірки не надано контролюючому органу відповідних пояснень та документів на підтвердження вказаних обставин.

Таким чином, не пред`явлення під час проведення перевірки визначених законом документів, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказ Міністерства транспорту України 14.10.97 №363 (далі Правила №363), товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п.п. 11.1. Глави 11 Правил №363 (Правила оформлення документів на перевезення) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судом встановлено, що копія накладної наданої до позовної заяви, яку позивач вважає такою, що підтверджує перевезення вантажу, не містить необхідної інформації, визначеної п.п. 11.1. Глави 11 Правил №363, зокрема відомостей щодо перевізника, номера, дати, та таким чином, за аналогією закону не є документом на перевезення вантажу та не підтверджує наявність вказаних документів під час проведення перевірки 09.03.2023 року.

Між тим, абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III встановлена відповідальність за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності саме на момент проведення перевірки, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 39 Закону №2344-ІІІ.

Верховний Суд 18.03.2020 року розглянув справу №826/2239/16, у якій підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови від 29.12.2015 року №025851 слугувало непред`явлення водієм транспортного засобу «SCANIA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , посвідчення водія, індивідуально-контрольної книги водія або доказів обладнання автомобіля тахографом.

Верховний Суд зазначив, що позивач як у позові, так і в апеляційній та касаційній скаргах не заперечував, що наведені документи не були пред`явлені до перевірки, вважаючи, що санкція, яка була застосована до позивача підлягає застосуванню у випадку неоформлення документів.

Проте Верховний Суд дійшов висновку, що непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Таким чином, Верховний Суд зауважив, що наявність визначених законом документів не спростовують факт відсутності встановлених порушень, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 49 Закону № 2344-ІІІ.

Суд, розглядаючи дану справу, на підставі ч.5 ст. 242 КАС України враховує правовий висновок, сформований Верховним Судом у постанові від 18.03.2020 року у справі №826/2239/16, що не пред`явлення перевізника під час проведення перевірки визначених законом документів, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Таким чином, наявність особистої картки та документів на вантаж - товарно-транспортної накладної, входить до переліку обов`язкових документів, на підставі яких виконуються перевезення і які водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, застосування адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення таких документів, суд вважає правомірним.

Щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи, встановленої Порядком №1567, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006р. № 1567 затверджено «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі Порядок №1567 станом на момент спірних правовідносин). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Матеріалами справи підтверджується направлення відповідачем на адресу місцезнаходження ТОВ «Інстар Логістик» рекомендованими листами із повідомленням запрошення на розгляд справи на 08.05.2023 року. Вказане запрошення направлено на адресу: вул. Богородицька, 17, офіс 415, м. Херсон, 73025 (за адресою місця реєстрації юридичної особи), однак вказане запрошення не отримано у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відтак, неотримання ТОВ «Інстар Логістик» поштової кореспонденції від відповідача справ з причин "за відсутністю адресата за вказаною адресою", на переконання суду, не вказує про неправомірні дії відповідача в частині належного повідомлення особи, а є свідченням суб`єктивної поведінки адресата щодо неотримання такої кореспонденції.

Таким чином, покладений на відповідача обов`язок повідомлення позивача рекомендованим листом із повідомленням про час і місце розгляду справи про порушення виконано.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови №356573 від 08.05.2023 року про застосування до ТОВ «Інстар Логістик» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн, та відсутні підстави для її скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12, 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОГІСТИК" (вул. Богородицька, 17, офіс 415, м. Херсон, 73025, Код ЄДРПОУ 42317719) до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (вул. 40-років Перемоги, 12, с. Музиківка, Херсонська обл., Херсонський р-н., 75023), Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, Код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

СуддяГ.П. Самойлюк

.