Ухвала

від 10.01.2024 по справі 440/291/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 січня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/291/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши заяву представника позивача, адвоката Приліпко Ірини Леонідівни про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України, у якій позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2022 №7378798/43861066;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.04.2022 №1, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Паливна компанія Дизойл", датою її фактичного подання.

Разом з позовною заявою представник позивача, адвокат Приліпко Ірина Леонідівна надала до суду заяву про поновлення ТОВ "Паливна компанія Дизойл" строку звернення до суду з цим позовом.

Мотивуючи подану заяву представник позивача зазначила, що строк звернення до суду з цим позовом в частині оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2022 №7378798/43861066 пропущений з огляду на запровадження на території України карантину з 12.03.2020 (що діяв до 30.06.2023) та воєнного стану з 24.02.2022 (діє донині), що значно ускладнило можливість повноцінного здійснення господарської діяльності. Також представник позивача посилалась на те, що ТОВ "Паливна компанія Дизойл" не змогло скористатись наданою Законом України від 13.12.2022 №2836-ІХ можливістю щодо адміністративного оскарження спірного рішення, оскільки упродовж 2023 року позивача було віднесено до ризикових платників податків, внаслідок чого його скарги та прояснення відхилялись податковими органами.

Крім того, представник позивача звертала увагу на відсутність у штаті ТОВ "Паливна компанія Дизойл" юриста, неможливість своєчасного звернення за професійною правничою допомогою через незадовільний фінансовий стан, переведення працівників на особливий режим роботи (дистанційна форма), що загалом вважала поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши подану заяви разом з доданими до неї документами, суд врахував такі обставини.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи не містять доказів застосування позивачем досудового порядку урегулювання цього спору, а саме оскарження рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної до ДПС України.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі №826/9369/18 зазначив, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України.

Отож строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.07.2022 у справі №380/3951/20.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

У цій справі оспорюване рішення ухвалене 23.09.2022, тоді як позовну заяву подано до суду 05.01.2024, тобто більш ніж через п`ятнадцять місяців після його прийняття комісією регіонального рівня.

Позивач у поданій до суду позовній заяві, а також у заяві про поновлення строку не посилався на неотримання чи несвоєчасне отримання оспорюваного рішення.

Посилання представника позивача на обставини запровадження та здійснення карантинних заходів з попередження гострої респіраторної хвороби COVID-19 самі по собі не утворюють підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, оскільки ним не доведено належними доказами, яким чином такі обставини вплинули на можливість своєчасного звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22 зауважила, що пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Разом з цим матеріали позову не містять доказів, що свідчили б про наявність дійсних перешкод, замовлених карантином, що з достатньою обґрунтованістю перешкоджали позивачу вчасно звернутись до суду з цим позовом.

У постанові від 12.10.2023 у справі №560/2291/23 Верховний Суд зауважив, що обставини введення воєнного стану дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Водночас позивач не підтвердив жодними доказами, яким саме чином введення воєнного стану спричинило пропуск ним строку звернення до суду на понад дев`ять місяців з дня прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

При цьому суд враховує, що ТОВ "Паливна компанія Дизойл" зареєстроване та фактично знаходиться у м. Полтаві Полтавської області, що не відноситься до районів ведення бойових дій.

Посилання представника позивача на запровадження дистанційної роботи підприємства, як поважну причину пропуску строку звернення, суд відхиляє, оскільки їх не підтверджено документально.

Твердження представника позивача про те, що внаслідок введення в Україні воєнного стану підприємство майже припинило діяльність, є незмістовним, оскільки підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат тощо. Поряд з цим скаржник належним чином не мотивував, в чому полягає причинно-наслідковий зв`язок між зменшенням обсягів господарської діяльності та вчиненням дій, спрямованих на звернення до суду у встановлені процесуальним законом строки.

Стосовно тверджень представника позивача про неможливість використання процедури адміністративного оскарження спірного рішення, суд зауважує, що таке оскарження є правом, а не обов`язком платника податку.

До того ж, разом із заявою про поновлення строку не надано доказів звернення до комісії ДПС України зі скаргою на оспорюване рішення та відхилення такої скарги уповноваженим органом.

Надане разом із заявою про поновлення строку рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.10.2023 №51423 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості не зумовлює підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.

При цьому суд звертає увагу на те, що як слідує зі змісту квитанції від 12.07.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної від 01.04.2022 №1 у Реєстрі, підставою для зупинення її реєстрації визначено відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризикововсті господарських операцій, а не віднесення платника податку до ризикових.

Надаючи оцінку посиланням представника позивача на складне фінансове становище товариства, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суд зазначає, що доказів скрутного матеріального становища позивачем суду до заяви не додано.

Щодо доводів заявника про відключення реєстру податкових накладних у період з 24.02.2022 по 27.05.2022, суд зазначає, що станом на дату подання на реєстрацію податкової накладної - 12.07.2022 реєстр податкових накладних працював без відключень та перебоїв.

Так само станом на дату прийняття спірного рішення роботу реєстру податкових накладних було відновлено, внаслідок чого суд вважає неповажною зазначену підставу пропуску строку звернення до суду з позовом.

Доводи представника позивача про те, що бухгалтер позивача, маючи великий об`єм роботи, фізично не має можливості своєчасно слідкувати та вживати заходів на подальше оскарження дій відповідачів у суді, суд не може вважати належними аргументами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

До того ж, як встановив суд за даними АСДС "Діловодство спеціалізованого суду", адвокат Приліпко І.Л. на постійній основі надає правничу допомогу ТОВ "Паливна компанія Дизойл" з оскарження рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних.

Зокрема, у квітні, вересні, листопаді, грудні 2023 року адвокат Приліпко І.Л. подала до Полтавського окружного адміністративного суду загалом шість позовів від імені ТОВ "Паливна компанія Дизойл" про оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (справи №№ 440/4010/23, 440/13378/23, 440/17128/23, 440/17130/23, 440/19032/23, 440/19095/23).

Тобто в даному випадку позивач вчиняв дії щодо захисту своїх порушених прав та інтересів, незважаючи на ті обставини (карантин, введення воєнного стану, дистанційна робота співробітників), про які вказує у заяві про поновлення строку при поданні позову у цій справі.

Інші доводи позивача у своїй сукупності не свідчать про наявність дійсно непереборних обставин, що не дозволяли товариству звернутись до суду з цим позовом у визначений законом строк (шість місяців після ухвалення спірного рішення), а також поважних причин пропуску такого строку на понад дев`ять місяців.

Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката Приліпко Ірини Леонідівни про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл" строку звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 2, 5, 44, 118, 121, 122, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Приліпко Ірини Леонідівни про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл" строку звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО.О. Кукоба