Рішення

від 10.01.2024 по справі 480/10789/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року Справа № 480/10789/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10789/23

за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до Липоводолинської селищної ради

про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 з позовною заявою до Липоводолинської селищної ради, в якій просить:

1. Визнати неправомірним та скасувати рішення шостої сесії Липоводолинської селищної ради восьмого скликання від 21 січня 2022 року Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності.

2. Визнати неправомірною відмову Липоводолинської селищної ради, оформлену відповідним офіційним листом від 13.09.2023 р. за вих. № 02-07/2368, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського (Роменського) району Сумської області та у передачі безоплатно із земель комунальної власності у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га, кадастровий номер: 5923255100:03:003:0190, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Липово долинської селищної ради Роменського району Сумської області.

3. Зобов`язати Липоводолинську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського (Роменського) району Сумської області та передати безоплатно із земель комунальної власності у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9892 га, кадастровий номер: 5923255100:03:003:0190, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.10.2019 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах своєї малолітньої доньки, ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 10.10.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області наказом № 18-16026/16-19-СГ від 08.11.2019 року відмовило ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області.

Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 480/4933/19 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у наказі від 08.11.2019 р. № 18-16026/16-19-СГ, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, за межами населеного пункту та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, за межами населеного пункту.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області наказом від 07.08.2020 р. № 18-23828/16-20-СГ надало ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на тери торії Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі даного наказу замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області.

06.11.2020 року виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки належним чином пройшов державну експертизу землевпорядної документації. За результатами даної експертизи було отримано висновок, згідно якого поданий проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується.

В результаті цього було сформовано земельну ділянку площею 1,9892 га, розташовану за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, присвоєно їй кадастровий номер 5923255100:03:003:0190 та зареєстровано земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Згідно п. 24 розділу X Перехідні положення ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

07.08.2023 року, у зв`язку з переходом земельних ділянок із державної власності у комунальну власність, ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою від 07.08.2023 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га у приватну власність.

01.09.2023 року Липоводолинська селищна рада надала позивачці письмову відповідь, у якій зазначалося, що до поданого на затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно додати витяг із Державного земельного кадастру.

11.09.2023 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою від 11.09.2023 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га у приватну власність.

Разом з даною заявою позивачкою було надано відповідачу відповідний витяг з Державного земельного кадастру від 12.07.2023 р. № НВ-000135436202.

13.09.2023 року Липоводолинська селищна рада надала позивачці письмову відповідь, у якій зазначалося, що вказана земельна ділянка з кадастровим номером 5923255100:03:003:0190 відсутня в базі даних Державного земельного кадастру, тому вищезазначений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки неможливо затвердити.

21.01.2022 року на шостій сесії Липоводолинської селищної ради восьмого скликання було прийнято рішення Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності. Вирішено надати дозвіл виконавчому комітету Липоводолинської селищної ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03: 003:0187; площею 1,9893 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0188; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0189; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100: 03:003:0190; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0191, для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області. Площу земельних ділянок визначити при виготовленні технічної документації.

Даним рішенням сесії відповідач, з власної ініціативи, одноосібно, вирішив об`єднати вказані земельні ділянки та фактично незаконно позбавив ОСОБА_2 правомірних очікувань належним чином набути права власності на земельну ділянку.

Дане оскаржуване рішення сесії Липоводолинської селищної ради позивачка вважає незаконним, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним були порушені права та законні інтереси її малолітньої доньки ОСОБА_2 , яку фактично незаконно позбавлено можливості набуття права власності на земельну ділянку з ініціативи відповідача, а тому звернулась до суду.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ч. 1 ст. 79-1 Земельного Кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачається, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Відповідно до частини 6 статті 79-1 Земельного Кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Статтею 56 Закону України Про землеустрій передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його затвердження в порядку, встановленому Земельним Кодексом України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, рішення шостої сесії восьмого скликання Липоводолинської селищної ради Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності від 21.01.2022 року ґрунтується на вимогах закону та спрямоване на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність, у спосіб передбачений законодавством.

Окрім цього, Липоводолинська селищна рада просить врахувати, що ст. 26 ч. 1 п. 30, 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачає, що до виключної компетенції пленарних засідань рад відноситься як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, так і вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, тобто у випадку прийняття оскаржуваного рішення сесії Липоводолинська селищна рада повинна була та розглянула дане питання на пленарному засіданні 21.01.2022 року.

Частиною 3 статі 59 цього ж Закону передбачено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. З огляду на вимоги статті 2 Закону України Про статус депутатів місцевих рад вбачається, що кожен з депутатів Липоводолинської селищної ради являється представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини.

Частиною 1 статті 30 цього ж Закону передбачено, що ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Окрім вимог Конституція України має також і вимоги ст. 68 згідно якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Тому вимога про зобов`язання Липоводолинську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки їй у власність повністю не відповідає вимогам чинного законодавства, адже у випадку задоволення такої вимоги судом фактично буде зобов`язано виборців, які віддали свій голос за депутатів Липоводолинської селищної ради мати інтерес у задоволенні заяви ОСОБА_2 , що в подальшому повинно бути виражено депутатами на пленарному засіданні шляхом поіменного голосування.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 94-97).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 10.10.2019 року ОСОБА_1 в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 10.10.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 13).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-16026/16-19-СГ від 08.11.2019 року відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області.

Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 480/4933/19 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у наказі від 08.11.2019 р. № 18-16026/16-19-СГ, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, за межами населеного пункту та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, за межами населеного пункту (а.с. 15-20).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.08.2020 р. № 18-23828/16-20-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 30).

ФОП ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 24-42).

Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 22308/82-20 від 06.11.2020 року проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земельної ділянки державної власності за кадастровим номером 5923255100:03:003:0190, код КВЦПЗ - 16.00 Землі запасу) погоджено (а.с. 41-42).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельну ділянку площею 1,9892 га, розташовану за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, присвоєно їй кадастровий номер 5923255100:03:003:0190 сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі (а.с. 43).

07.08.2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га у приватну власність (а.с. 46).

У відповіді Липоводолинської селищної ради № 02-07/2274 від 01.09.2023 року зазначено, що до поданого на затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно додати витяг із Державного земельного кадастру (а.с. 47).

11.09.2023 року позивачка звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га у приватну власність (а.с. 48).

Разом з даною заявою позивачкою було надано відповідачу відповідний витяг з Державного земельного кадастру від 12.07.2023 р. № НВ-000135436202.

У листі № 02-07/2368 від 13.09.2023 Липоводолинська селищна рада зазначила, що вказана земельна ділянка з кадастровим номером 5923255100:03:003:0190 відсутня в базі даних Державного земельного кадастру, тому вищезазначений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки неможливо затвердити (а.с. 49).

Також, судом встановлено, що 21.01.2022 року на шостій сесії Липоводолинської селищної ради восьмого скликання було прийнято рішення Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності. Вирішено надати дозвіл виконавчому комітету Липоводолинської селищної ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0187; площею 1,9893 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0188; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0189; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0190; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0191, для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області. Площу земельних ділянок визначити при виготовленні технічної документації (а.с. 50).

Вважаючи, що даним рішенням сесії відповідач, з власної ініціативи, одноосібно, вирішив об`єднати вказані земельні ділянки та, фактично позбавив ОСОБА_2 правомірних очікувань належним чином набути права власності на земельну ділянку, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення шостої сесії Липоводолинської селищної ради восьмого скликання від 21 січня 2022 року Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 14 Конституції України гарантовано право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно (ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із ч.ч. 1 та 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям селищною радою рішення про надання дозволу виконавчому комітету Липоводолинської селищної ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0187; площею 1,9893 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0188; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0189; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0190; площею 1,9892 га, кадастровий номер 5923255100:03:003:0191, для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, за наявності у позивача розробленого проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 5923255100:03:003:0190.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином аналізуючи зміст наведених норм, звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про надання у власність земельної ділянки.

У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій).

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити об`єкт власності.

Таким чином, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому.

Так, у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета власності - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета власності - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

Водночас суд звертає увагу, що відсутність відносин між сторонами до моменту затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки не означає, що сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб.

При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана у власність іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки у власність.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Судовим розглядом встановлено, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.08.2020 р. № 18-23828/16-20-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 30).

ФОП ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 24-42).

Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою, який надано ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 22308/82-20 від 06.11.2020 року проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земельної ділянки державної власності за кадастровим номером 5923255100:03:003:0190, код КВЦПЗ - 16.00 Землі запасу) погоджено (а.с. 41-42).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельну ділянку площею 1,9892 га, розташовану за межами населених пунктів Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, присвоєно їй кадастровий номер 5923255100:03:003:0190 сформовано та 27.07.2020 зареєстровано у Державному земельному кадастрі (а.с. 43).

07.08.2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га у приватну власність (а.с. 46).

У відповіді Липоводолинської селищної ради № 02-07/2274 від 01.09.2023 року зазначено, що до поданого на затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно додати витяг із Державного земельного кадастру (а.с. 47).

11.09.2023 року позивачка звернулася до Липоводолинської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області та надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га у приватну власність (а.с. 48).

Разом з даною заявою позивачкою було надано відповідачу відповідний витяг з Державного земельного кадастру від 12.07.2023 р. № НВ-000135436202.

У листі № 02-07/2368 від 13.09.2023 Липоводолинська селищна рада зазначила, що вказана земельна ділянка з кадастровим номером 5923255100:03:003:0190 відсутня в базі даних Державного земельного кадастру, тому вищезазначений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки неможливо затвердити (а.с. 49).

Так, аналіз обставин справи дає можливість зробити висновок про некоректну поведінку саме суб`єкта владних повноважень- Липоводолинської селищної ради щодо прийняття рішення яке перешкоджало позивачу у затвердженні проєкту землеустрою на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на тери торії Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земельної ділянки державної власності за кадастровим номером 5923255100:03:003:0190, код КВЦПЗ - 16.00 Землі запасу).

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення за наявності зазначених обставин та обізнаності Липоводолинської селищної ради про існування проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, орієнтовним розміром 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (за рахунок земельної ділянки державної власності за кадастровим номером 5923255100:03:003:0190, код КВЦПЗ - 16.00 Землі запасу) є некоректною поведінкою Липоводолинської селищної ради щодо надання виконавчому комітету Липоводолинської селищної ради дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та таким, що не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною відмову Липоводолинської селищної ради, оформлену відповідним офіційним листом від 13.09.2023 р. за вих. № 02-07/2368, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського (Роменського) району Сумської області та у передачі безоплатно із земель комунальної власності у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га, кадастровий номер: 5923255100:03:003:0190, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Липово долинської селищної ради Роменського району Сумської області та зобов`язання Липоводолинську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського (Роменського) району Сумської області та передати безоплатно із земель комунальної власності у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9892 га, кадастровий номер: 5923255100:03:003:0190, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з положеннями ч. 9-10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Разом з тим ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами ч. 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Отже, виходячи з положень статті 118 Земельного кодексу України, статей 26, 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність належить до повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Тобто за результатами розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою, Липоводолинською селищною радою повинно прийматися відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в його затвердженні з підстав, передбачених законодавством.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду заяви позивача щодо затвердження проекту землеустрою, Липоводолинською селищною радою надано лише лист.

Відтак, відсутність належним чином оформлених рішень про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність або про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельних ділянок у власність, або залишення заяв без розгляду після спливу встановленого законом двотижневого строку з дня отримання відповідних заяв та проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодних рішень з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. При цьому лист не може сприйматися судом як належна відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем фактично, в установлений законом спосіб не розглянуто заяву позивача та не було прийнято відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в його затвердженні, а отже має місце протиправна бездіяльність стосовно розгляду поданої позивачем заяви.

У той же час вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу не підлягають задоволенню, з підстав їх передчасності, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у затвердженні такого проекту землеустрою.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неналежному розгляді заяви позивача, у зв`язку з не прийняттям Липоводолинською селищною радою жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву та прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження або рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 3220,80 грн., сплачену позивачем при зверненні до суду, що підтверджується квитанцією, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 9).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Липоводолинської селищної ради про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення шостої сесії Липоводолинської селищної ради восьмого скликання від 21 січня 2022 року Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності.

Визнати протиправною бездіяльність Липоводолинської селищної ради, яка полягає у неналежному розгляді заяви Сай Юлії Володимирівни в інтересах ОСОБА_2 від 11.09.2023 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського (Роменського) району Сумської області та у передачі безоплатно із земель комунальної власності у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9892 га, кадастровий номер: 5923255100:03:003:0190, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області

Зобов`язати Липоводолинську селищну раду (42500, Сумська область, смт Липова Долина, вул. Роменська, 10, код ЄДРПОУ 04390972) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 11.09.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Липоводолинської селищної ради, та за результатами її розгляду прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Липоводолинської селищної ради (42500, Сумська область, смт Липова Долина, вул. Роменська, 10, код ЄДРПОУ 04390972) судовий збір у розмірі 3220,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук