Рішення

від 10.01.2024 по справі 520/33279/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 січня 2024 року № 520/33279/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "КОНТИНЕНТАЛЬ ПЛЮС" (просп. Московський, буд. 17, офіс 4-2,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44026054) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51,м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845), за участі третьої особи: Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (м.Свободи,б.5, Держпром, 6 під., 7 пов., м.Харків, 61022) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду у Луганській, Донецькій та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 25.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029375, якою на Приватне підприємство КОНТИНЕНТАЛЬ ПЛЮС накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 34000 гри.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною, оскільки вона ухвалена з порушеннями норм діючого законодавства, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши надані матеріали справи та надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до Позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно- господарського штрафу.

Так, за змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтями 238, 239 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частини першої статті 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності

При цьому, для правильного вирішення справи по суті необхідним є дослідження нормативно-правового регулювання, яке визначає вимоги до осіб, які є учасникам правовідносин з перевезення.

Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» № 232/94- ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

На підставі частини 1 статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт», основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Положення Закону України «Про автомобільний транспорт» визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги. За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є адміністративно - господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 55, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до частини першої статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», може бути лише суб`єкт господарювання.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3);

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4);

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12);

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14);

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19). Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

Виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством:

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.

Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи.

Щодо обставин перевірки, то судом встановлено, що Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області та направлення на перевірку № 008207 від 03.07.2023, 05.07.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області проводилась рейдова перевірка на а/д М-03, 295 км.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі Порядок № 422).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується Позивачем у своїй господарській діяльності.

Означений факт було встановлено на підставі наданих водієм CMR №087959 та № 0879960 від 04.07.2023 (надаються до суду, проте оригінал є у Позивача), у графі «автомобільний перевізник» вказано назву Позивача англійською мовою (відбиток печатки, на якому написано адресу реєстрації, ідентифікаційний код, номер телефону) та державний номерний знак - НОМЕР_1 .

У водія на момент проведення перевірки було встановлено:

- відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (надано протокол із закінченим строком дії).

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 019102 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2023.

Матеріалами справи підтверджено, що водій зі змістом акту № АР 019102 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2023 був ознайомлений, підписав без зауважень.

Відповідно до пункту 25 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Повідомленнями № 54277/38/24-23 від 19.07.2023, направленим поштою рекомендованим повідомленням № 0600033582355, Позивача було викликано для розгляду справи на 25.07.2023 з 9.00 до 12.00.

Вказане поштове відправлення було отримано Позивачем 24.07.2023, тобто Відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування Позивача про час та місце розгляду справи.

У вказаний час прибув на розгляд акту № АР 019102 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2023 прибув керівник Позивача, надавав відповідні пояснення.

За результатами розгляду акту № АР 019102 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2023, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029375 від 25.07.2023.

Супровідним листом № 56227/38/24-23 від 26.07.2023 постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029375 від 25.07.2023 направлена Позивачу поштовим відправленням № 0600034951109.

Як вже зазначалося раніше, статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до приписів статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Крім того, відповідно до статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі Інструкція № 385).

Отже, аналіз наведених положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає суду підстави для висновку, що автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до статті 10 ЄУТР договірні Сторони приписують встановлення й використання на транспортних засобах, зареєстрованих на їхній території, контрольних пристроїв відповідно до таких вимог контрольний пристрій повинен відповідати, у тому, що стосується його конструкції, встановлення, використання та випробування, вимогам цієї Угоди та додатка до неї, який становить невід`ємну частину цієї Угоди. Контрольний пристрій, який відповідає, у тому, що стосується конструкції, встановлення, використання та випробування, постанові Ради (ЄEC) N 3821/85 від 20 грудня 1985 року, вважається таким, що відповідає вимогам цієї статті.

Вимоги, яким повинні відповідати контрольні пристрої вказані у додатку.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 така поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.4 Інструкції № 385 встановлено, що адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування";

Згідно пунктами 2.1-2.4 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР Пункт сервісу тахографів установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Пункт сервісу тахографів не може передоручати виконання робіт з установлення та технічного обслуговування тахографів іншим фізичним або юридичним особам.

Транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до змісту пункту 2.6 Інструкції № 385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки.

Поряд з цим, враховуючи, що транспортний засіб Позивача обладнаний тахографом, відповідно до чинного законодавства України Позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Висновок щодо обов`язкової наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа сформульований у тексті постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Під час перевірки на дорозі та розгляду справи про порушення автомобільного законодавства водієм та керівником Позивача відповідно, надавався протокол перевірки та адаптації від 02.07.2021. Означений факт зафіксовано у акті та не заперечується Відповідачем.

Проте, виконувати перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР необхідно періодично кожні два роки, що свідчить про неможливість спростування наданим протоколом обставини, які були зафіксовані 05.07.2023.

Твердження Позивача, що не працювали лабораторії повірочні у місті Харкові є сумнівним, оскільки законодавством не заборонено здійснювати перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів до спливу строку у 2 роки. Означене є відомим Позивачу, оскільки попередня перевірка та адаптація тахографу до транспортного засобу відбулася 02.07.2021, а перед цим 04.06.2020 (трохи більше одного року).

Більш того, посилання на поїздку у місто Київ для проведення перевірки та адаптацію тахографів до транспортних засобів спростовується відомостями CMR №087959 та № 0879960 від 04.07.2023, відповідно до яких маршрут перевезення Харків (Україна) - Гейдельберг (Німеччина).

Аргументи Позивача, що у акті № АР 019102 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2023 вказано Mercedes- Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , замість Mercedes-Atego, державний номерний знак НОМЕР_1 , є невірними, оскільки марка автомобіля «Mercedes-Benz», модель «Atego». Таке указано у свідоцтві про реєстрацію.

Стосовно неотримання постанови, яка оскаржується, варто зазначити, що указана постанова направлена на адресу Позивача, вказану у реєстрі та позові, на ту саму адресу, де отримано заздалегідь повідомлення про розгляд, що дозволило керівнику Позивача прибути 25.07.2023 до Відділу (зазначалося раніше).

Керівнику Позивача повідомлено про рішення і за бажанням останнього постанову направили на адресу Позивача засобами поштового зв`язку листом № 0600034951109.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській області правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029375 від 25.07.2023.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки відповідача, на думку суду, підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими та такими що, відображають дійсних обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "КОНТИНЕНТАЛЬ ПЛЮС" (просп. Московський, буд. 17, офіс 4-2,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44026054) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51,м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.