Постанова

від 09.01.2024 по справі 380/24884/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24884/21 пров. № А/857/13647/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі № 380/24884/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід" про стягнення заборгованості з рахунків у банках,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Захід» в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 134174,00 гривень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Захід» до бюджету грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків в розмірі 131174 (сто тридцять одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Захід» оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки ключовим аргументам Товариства, які мають суттєве значення для вирішення справи та безпідставно відхилив ключові докази, надані Товариством, що є грубим порушення процесуальних норм, яке призвело до прийняття неправильного та необґрунтованого рішення. В оскаржуваному рішенні суд фактично виклав позицію позивача, сформульовану останнім у позовній заяві та заявах про зменшення розміру позовних вимог.

Головне управління ДПС у Львівській області у позовній заяві зазначало, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» нібито наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 550 429,35 грн., а саме, по:

податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 416 255,35 грн.;

податку на прибуток приватних підприємств - 134 174,69 грн.

Вказану заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з вищевказаного податку від:18.11.2020 р. у розмірі 14 233,35 грн.; 18.12.2020 р. у розмірі 46 718,00 грн.; 15.01.2021 р. у розмірі 44 442,00 грн.; 18.02.2021 р. у розмірі 20 366,00 грн.;18.03.2021 р. у розмірі 66 042,00 грн.; 16.04.2021 р. у розмірі 21 701,00 грн.; 19.05.2021 р. у розмірі 47 584,00 грн.; 16.06.2021 р. у розмірі 31 707,00 грн.; 30.07.2021 р. у розмірі 55 838,00 грн.; 18.08.2021 р. у розмірі 20 410,00 грн.; 14.09.2021 р. у розмірі 47 214,00 грн.

Заборгованість з податку на прибуток підприємств становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з вищевказаного податку від: 28.02.2020 р. у розмірі 21 220,00 грн.; 23.02.2021 р. у розмірі 28 294,00 грн., а також несплачений залишок згідно податкового повідомлення-рішення № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р. у розмірі 48 253,50 грн.; залишок несплаченої пені у розмірі 35 776,50 грн.

З урахуванням чергової заяви про зменшення розміру позовних вимог позивача від 06 лютого 2023 р., позивач вважав, що залишок несплаченої заборгованості по податку на прибуток становить 134174,00.

Суд першої інстанції погодився із таким розрахунком і вважав, що у таку суму включено самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з вищевказаного податку від: 28.02.2020 р. у розмірі 21 220,00 грн.; 23.02.2021 р. у розмірі 28 294,00 грн., а також несплачений залишок згідно податкового повідомлення-рішення № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р. у розмірі 48 253,50 грн.; залишок несплаченої пені у розмірі 35 776,50 грн.

Однак у Товариства відсутня будь-яка заборгованість зі сплати податку на прибуток по зазначених податковим органом податкових деклараціях з податку на прибуток, податок на прибуток сплачувався вчасно та у повному розмірі.

Відповідно до п. 137.1, 137.3, 137.5 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 та 141.4 статті 41 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати. Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а)платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б)виробників сільськогосподарської продукції;

в)платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, доходи та інші доходи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» належить саме до цієї категорії платників податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. (пп. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України)

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації; протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України)

Так, Товариством було повністю сплачено нараховані суми з податку на прибуток підприємств:

за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 28 лютого 2020 року (за 2019 рік) - 21 220,00 грн. згідно платіжного доручення № 731 від 04.03.2020 року; (виписки містяться в матеріалах справи)

за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 23 лютого 2021 року (за 2020 рік) - 28 924,00 грн. згідно платіжного доручення № 1355 від 05.03.2021 року, (виписки додаються)

Таким чином, у Товариства відсутня заборгованість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні 2020 та 2021 рік.

Суд першої інстанції погодився із Головним управління ДПС у Львівській області, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» наявна непокрита частина заборгованості за податковим повідомленням-рішенням № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р. у розмірі залишку 48 523,50 грн.

В той же час, факт узгодженості усієї суми податкового зобов`язання відповідача суд підтверджує надісланою податковою вимогою від 10.12.2015 року_№ 5198-23, що логічно є суперечливим, оскільки така не може передувати часу виникнення заборгованості, (згідно розрахунків).

Контролюючий орган уже звертався із майже аналогічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» про стягнення коштів з рахунків у банках, додаючи податкову вимогу від 10.12.2015 року № 5198-23 на суму 478 010,84 грн. як доказ наявності податкового боргу.

У заборгованість по податковій вимозі від 10.12.2015 року № 5198-23 включалась заборгованість за податковим повідомленням-рішенням № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р.

Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року по справі № 813/2653/16 вирішено стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» (місцезнаходження: 79020, м.Львів, вул. Юрія Липи, 10/54, ЄДРПОУ 23272445) відкритих у банках, обслуговуючих цього платника податків на користь бюджету 484604 (чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот чотири) гривні 38 копійок податкового боргу. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року по справі № 813/2653/16 набрало законної сили 11.10.2016 року.

Як зазначено у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року по справі № 813/2653/16:

«...Згідно з Довідкою Личаківської ОДПІ № 5053/13-07-07-0021 від 13.07.16р. у ТзОВ «Електроконтакт-Захід» наявна заборгованість перед бюджетом, яка станом на 13.07.16р. становить 484 604, 38. Зокрема, сума заборгованості з податку на додану вартість становить 213 224,47грн. (основний платіж) та 5225,24 грн. (пеня). Сума заборгованості з податку на прибуток становить 264 786,37 грн. (основний платіж) та 1 368,30 (пеня). Судом встановлено, що вказана сума заборгованості складається з самостійно визначених відповідачем податкових зобов`язань, грошових зобов`язань, визначених за наслідками перевірки та нарахованої пені. Сума заборгованості ТзОВ «Електроконтакт-Захід» відображена в картці особового рахунку відповідача...

З метою погашення боргу Личаківською ОДПІ надсилалась на адресу відповідача податкова вимога форми «Ю» від 10.12.15 №5198-23…»

Головне управління ДПС у Львівській області фактично виконуючи надалі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року по справі № 813/2653/16, безпідставно повторно звернулося до Товариства про стягнення заборгованості з рахунків у банках із аналогічними вимогами на ту саму суму. Суд першої інстанції безпідставно із такими доводами погодився.

Крім того у Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» відсутня будь-яка заборгованість зі сплати пені по податку на прибуток, зважаючи на відсутність заборгованості по основному платежу.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно наданих податковим органом розрахунків, -

1) 04 березня 2020 р. Товариству нараховано пеню у розмірі 23 710,27 грн. через несплату податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р.

Згідно п. 56.18 ст.56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначає податковий орган у позовній заяві, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 р. апеляційну скаргу Товариства на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4.08.2020 р. у справі № 813/3026/16 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р. повернуто. Відповідно заборгованість за податковим повідомленням-рішенням № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р. стала узгодженою лише 9.11.2020 р.

Таким чином, податковий орган протиправно нарахував Товариству пеню 04.03.2020 р., в той час як заборгованість за податковим повідомленням-рішенням № 0001792201/17594 від 13 листопада 2015 р. стала узгодженою лише 09.11.2020 р.

2) 05 березня 2021 р. Товариству нараховано пеню у розмірі 12 066,23 грн. через несплату податку на прибуток за податковою декларацію з податку на прибуток № 9276305439 від 29.02.2016 р. (за 2015 рік).

В той же час, оскільки податок на прибуток за податковою декларацію з податку на прибуток № 9276305439 від 29.02.2016 р. (за 2015 рік) було сплачено вчасно та у повному обсязі, що стверджується платіжним дорученням № 2363 від 10.03.2016 р. (виписка додається), податковим органом протиправно нараховано пеню, а суд безпідставно погодився із такими доводами позивача, жодним чином не зазначивши про доводи-спростування відповідача.

Отже, зважаючи на явну незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, таке підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з рахунків у банках.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість у Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Захід» по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях:

- від 28.02.2020 в розмірі 21220,00 грн.;

- від 23.02.2021 в розмірі 28924,00 грн.

Таку заборгованість також становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001792201/17594 від 13.11.2015, яким визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 266657,13 грн. (несплачений залишок становить 48253,50 грн.).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 в справі №813/3026/16 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001792201/17594 від 13.11.2015 року (на суму 266657,13 грн., в тому числі основне зобов`язання 177704,75 грн., штрафні (фінансові) санкції 88852 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001802201/17596 від 13.11.2015 року (на суму 213244,50 грн., в тому числі основне зобов`язання 142163,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 71081,50 грн. відмовлено повністю.

Окрім цього, залишок несплаченої пені становить 35776,5 грн.

Податковим органом приймалась податкова вимога від 10.12.2015 №20780-57, якою сума заборгованості відповідача визначена в сумі 478010,84 грн.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На адресу відповідача згідно п.п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 10.12.2015 №20780-57.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за грошовими зобов`язаннями.

Окрім цього сума боргу виникла на підставі самостійно визначених відповідачем сум грошових зобов`язань у податкових деклараціях.

З огляду на це правильним є висновок, що враховуючи, що сума грошових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу. Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених грошових зобов`язань, які мають статус податкового боргу у загальній сумі 134 174,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою про наявність податкового боргу, розрахунком суми податкового боргу та обліковою карткою такого платника податків.

Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому суд слушно зауважив, що Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв`язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.

З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на адресу місця реєстрації відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.

Відтак, визначені контролюючим органом грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов підставного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

При цьому колегія судів вважає за необхідне зазначити, що постановляючи рішення, суд першої інстанції допустився описки, оскільки позов задовольнив повністю, однак помилково вказав розмір суми що підлягає стягненню « 131174 (сто тридцять одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 00 коп.» замість правильного 134174 (сто тридцять чотири тисячі сто сімдесят чотири) грн. 00 коп.

Однак вказаний недолік суд першої інстанції може усунути самостійно шляхом постановлення окремого процесуального документу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі № 380/24884/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. І. Мікула А. Р. Курилець