Постанова

від 10.07.2024 по справі 380/24884/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24884/21 пров. № А/857/7325/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіХобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 380/24884/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» про стягнення заборгованості з рахунків у банках,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача (з урахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 134174,00 гривень.

23 червня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.

14 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» подало заяву про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року в справі № 380/24884/21 строком на один рік.

В обґрунтування вимог заяви відповідач зазначає, що товариство знаходиться в скрутному матеріальному становищі і не може забезпечити погашення податкового боргу одразу одним платежем.

12 березня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу та відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» про відстрочення виконання рішення суду від 23.06.2023, в адміністративній справі №380/24884/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід», про стягнення заборгованості з рахунків у банках.

Водночас, суд прийняв ухвалу, якою розстрочив виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 в адміністративній справі №380/24884/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» (ЄДРПОУ 23272445) до бюджету грошових коштів, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, що обслуговують такого платника податків в розмірі 131174,00 грн., строком на 12 місяців з дня постановлення ухвали, шляхом сплати боржником коштів рівними частинами в сумі 10931,04 грн. щомісячно.

Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що повне виконання рішення суду одноразово є обтяжливим для підприємства.

Не погодившись з цією ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати цю ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що заявник є платоспроможним підприємством, яке умисно ухиляється від виконання рішення суду, що в свою чергу збільшує нарахування пені (процентів) на розстрочений податковий борг.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, у частині 5 статті 378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст. 72-77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Аналогічна позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду мотивована скрутним матеріальним становищем Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід».

Як встановив апеляційний суд, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» становить 131174,00 грн.

Згідно з поданою Головним управління ДПС у Львівській області фінансовою звітністю Товариства з обмеженою відповідальністю, загальна сума чистого прибутку Товариства за період за 2022 рік становить 143100,00 грн.

Зі звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 року встановлено, що, за результатом діяльності підприємства за цей період, фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 160 тис грн, у свою чергу чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код рядка 2350) становив 131 тис грн.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» показує позитивний фінансовий результат, що не може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Апеляційний суд встановив, що заявник звернувся із заявою про відстрочення виконання судового рішення і не звертався із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

У той же час, апеляційний суд звертає увагу на те, що відстрочення виконання судового рішення та розстрочення виконання судового рішення є різними за суттю, процедурою та наслідками процесуальними інститутами.

Тому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції безпідставно, за відсутності відповідного волевиявлення (заяви) заявника, прийняв рішення про розстрочення виконання судового рішення, не звернувши при цьому увагу на те, що заявник просив саме про відстрочення виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що для відстрочення виконання судового рішення немає підстав, то ухвалу суду про розстрочення виконання судового рішення необхідно скасувати та відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними, татакими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, прийняти постанову, якою рішення суду першої інстанції скасувати і відмовити в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Судові витрати розподілу не підлягають

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,325,328,329,331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 380/24884/21 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року в справі № 380/24884/21 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Н. В. Ільчишин