Ухвала

від 10.01.2024 по справі 640/4637/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/4637/21

адміністративне провадження № К/990/887/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №640/4637/21 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Міністерства оборони України, Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України, третя особа - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Заступник Генерального прокурора звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України з позовом до Міністерства оборони України, Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України, в якому просив:

- зобов`язати Міністерство оборони України протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Міністерством культури та інформаційної політики України охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 15-Б, на умовах і в порядку, що визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768;

- зобов`язати Міністерство оборони України та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 15-Б, шляхом здійснення консерваційних робіт;

- зобов`язати Міністерство оборони України та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 15-Б, шляхом здійснення реставраційних робіт.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано Міністерство оборони України протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Міністерством культури та інформаційної політики України охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 15-Б, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Зобов`язано Міністерство оборони України та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 15-Б, шляхом здійснення консерваційних робіт.

Зобов`язано Міністерство оборони України та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 15-Б, шляхом здійснення реставраційних робіт.

05.01.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №640/4637/21.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

У поданій касаційній скарзі відповідач детально описує фактичні обставини справи, наводить норми чинного законодавства України, обґрунтовує клопотання про відстрочення від сплати судового збору, проте не зазначає підстави касаційного оскарження, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Таким чином, підстави для відкриття касаційного провадження у справі №640/4637/21 відсутні, оскільки не містять обов`язкових вимог визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.

Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08.02. 2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №640/4637/21 повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяА.Ю. Бучик