Постанова

від 10.01.2024 по справі 640/1486/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/1486/22

адміністративне провадження № К/990/13929/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.

суддів: Берназюк Я.О., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «ЕКО-СЕРВІС» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 (колегія суддів: Василенко Я.М., Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у справі №640/1486/22 за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «ЕКО-СЕРВІС» до Міністерства інфраструктури України, треті особи - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", Державна регуляторна служба України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування положень порядку, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ТОВ «Еко-Сервіс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати бездіяльність Мінінфраструктури, що полягає у непідготовці проєкту наказу на виконання рішення Державної регуляторної служби № 32 від 20.05.2021 протиправною;

- визнати протиправними та скасувати положення пункту 1.3 в частині санітарного збору, пунктів 8.1 - 8.4 розділу VIII (Санітарний збір), а також Додаток 6 (пункт 8.2 розділу VIII) Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Мінінфраструктури № 316 від 27.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462;

- зобов`язати Мінінфраструктури України внести зміни до наказу № 316 від 27.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462, якими передбачити звільнення від сплати санітарного збору для суден, які споживають послуги з (1) Приймання з суден та передача на плавучі або берегові очисні споруди забруднюючих речовин або вод, що їх містять; (2) Приймання з суден сміття та відходів з безпосередньою передачею їх спеціалізованим підприємствам для подальшого поводження з ними (у тому числі розміщенням їх на об`єктах поводження з відходами) згідно з законодавством України, зі сторони приватних суб`єктів господарювання, що мають на це право на підставі відповідних ліцензій.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним Додаток 6 (пункт 8.2 розділу VIII) Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462; у задоволенні інших вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 скасовано, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» залишено без розгляду.

4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанцій, покликаючись на порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Верховного Cуду від 12.06.2023 відкрито касаційне провадження.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує, просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

7. Враховуючи предмет касаційного оскарження, справа розглядається в порядку письмового провадження.

8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Еко-Сервіс» є збір небезпечних відходів.

Відповідно до Ліцензійного реєстру (поводження з небезпечними відходами), що ведеться Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (https://mepr.gov.ua/content/perelik-licenziativ-na-provadzhennya-gospodarskoi-diyalnosti -z-povodzhennya-z-nebezpechnimi-vidhodami.html), позивач, вид господарської діяльності якого є «поводження з небезпечними відходами», здійснює операції у сфері поводження з небезпечними відходами: збирання, зберігання, оброблення і утилізація, на підставі наказу від 14.10.2010 №456 «Про видачу ліцензії» має право безстроково здійснювати такий перелік видів небезпечних відходів, на поводження з якими видана ліцензія:

- відпрацьовані нафтопродукти, не придатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші, відходи, що забруднені нафтопродуктами (промаслене ганчір`я, пісок, фільтри);

- відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода, емульсії.

ТОВ «Еко-Сервіс» в силу положень Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» отримало у встановленому законодавцем порядку право на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що зроблено відповідний запис у ліцензійному реєстрі.

Окрім наявності необхідної ліцензії на провадження діяльності із поводження з відходами, ТОВ «ЕКО-СЕРВІС» з 18.11.2021 є власником судна «ECOSERVICE» (ІМО: 8604228) (надалі - судно), у підтвердження чого позивачем надано нотаріально завірені копії документів із перекладом на українську мову. Судно «ECOSERVICE» перебуває у морському порту Чорноморськ, що підтверджується даними відкритого реєстру: https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid: 276331/mmsi:613462000/imo:8604228/vessel:PUNTA_NERA.

Відповідно до свідоцтва реєстрації суден та плавучих засобів, тип вказаного судна: судно для збору лляльних вод / шламу / відходів.

Позивач є платником санітарного збору, що підтверджується дисбурсментським рахунком від 20.02.2022 за № А40201 - документом, що пред`являється портовим агентом і відображає витрати (податки, збори, роботи з обслуговування судна), здійснені ним за рахунок судновласника під час перебування судна на стоянці в порту.

На виконання положень Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI з урахуванням його перехідних положень Мінінфраструктури 27.05.2013 видано наказ № 316 «Про портові збори», яким, зокрема, був затверджений Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (далі - Порядок № 316).

Згідно пункту 3 цього наказу він набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про морські порти України» № 4709-VI, тобто 13.06.2013.

Додатком № 6 до Порядку № 316 визначені ставки санітарного збору.

Державною регуляторною службою України 20.05.2021 прийнято рішення № 32 «Про необхідність усунення Мінінфраструктури порушень принципів державної регуляторної політики згідно із вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», надіслане листом ДРС України № 2705/0/20-21 від 21.05.2021, яким запропоновано Мінінфраструктури внести зміни до Порядку надання послуг № 631, в частині виключення абзацу третього та четвертого пункту 3 цього Порядку, оскільки ці положення суперечать принципам державної регуляторної політики.

10. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Мінінфраструктури, що полягає у непідготовці проєкту наказу на виконання рішення Державної регуляторної служби № 32 від 20.05.2021, а також вважаючи, що розміри ставок санітарного збору були затверджені Мінінфраструктури без дотримання законодавчо визначеної процедури, зокрема, без застосування відповідної методики, яка в порушення вимог статті 22 Закону України «Про морські порти України» не була розроблена відповідачем, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Додаток № 6 до Порядку № 316, яким визначаються ставки санітарного збору, на день постановлення судового рішення у цій справі є таким, що суперечить положенням частини другої статті 22 Закону № 4709-VI, оскільки визначає розміри таких ставок без застосування методики для їх обрахунку.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що КАС України дає особі пролонговане на весь строк чинності нормативно-правового акта право на його оскарження в суді за умови дотримання загального шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд дійшов висновку, що про наказ Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013 позивачу було відомо у 2019 році, водночас позивач звернувся із відповідним позовом до суду лише 11.01.2022, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції ухвалена без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 13.03.2019 по справі № 712/8985/17 Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Вважає, що позивач має право на оскарження відповідного пункту спірного наказу № 316 протягом чинності нормативного правого акта.

Також звертає увагу, що відповідно до п. 8.2 Розділу VIII Порядку № 316, із суден санітарний збір справляється за 1 куб. м умовного об`єму судна або самохідної частини складеної плавучої споруди за ставками, наведеними у додатку 6 до цього Порядку.

Отже, на думку позивача, особа може стати учасником правовідносин у сфері справляння санітарного збору виключно у випадку наявності у такої особи судна.

Водночас позивач є судновласником та власником судна «ECOSERVICE» (ІМО: 8604228) з 18.11.2021 та саме з цього часу оскаржувані пункти спірного наказу порушують права позивача, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що позивач був обізнаний із Наказом № 316 та перебував у відносинах, які ним регулюються з 2019 року, що підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні та довідкою про наявність матеріально-технічної бази для надання послуг з приймання (збирання) забруднюючих речовин з судна від 16.09.2019 вих. № 225, що є додатком до тендерної документації ТОВ «ЕКО-СЕРВІС». Вважає, що ця довідка прямо стосується прав та інтересів позивача щодо ведення господарської діяльності ТОВ «ЕКО- СЕРВІС» в морських портах.

Відтак, на думку відповідача, позивач перебував у спірних правовідносинах з 2019 року, а тому останнім пропущено строк звернення до суду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавець встановлює строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України.

Відповідно змісту частини першої цієї статті такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

16. Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно - правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

17. Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.

18. Суди, перевіряючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, мають враховувати сутність і ознаки нормативно-правового акту.

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує своєї дії фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 9901/520/19.

19. Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно враховувати наступне:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові у постанові від 13.03.2019 у справі № 712/8985/17 Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

20. Залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що довідкою про наявність матеріально-технічної бази для надання послуг з приймання (збирання) забруднюючих речовин з судна від 16.09.2019 вих. № 225, що є додатком до тендерної документації ТОВ «ЕКО-СЕРВІС», підтверджується факт перебування позивача у спірних правовідносинах, які регулюються наказом № 316, починаючи з 2019 року, а відтак позивач був обізнаний з нормами наказу № 316.

21. Проте, колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки дія нормативно-правового акту мала вплив на права та обов`язки осіб, на яких поширювалася його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

22. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку що у разі, коли суб`єкт правовідносин оскаржує нормативно-правовий акт по спливу певного проміжку часу від дати набрання ним чинності, але який є чинним, діючим і обов`язковий до застосування на час звернення суб`єкта правовідносин до адміністративного суду із позовною заявою, то звернення до суду такого суб`єкта не повинно розцінюватися як здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про порушення права триваючою дією чинного нормативно-правового акту, яка для суб`єкта правовідносин є реальною, актуальною, об`єктивно обґрунтованою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/16725/17, від 02.10.2019 у справі № 160/7524/18 та від 15.04.2020 у справі № 1440/2398/18.

23. Предметом спору є, зокрема, Додаток 6 (пункт 8.2 розділу VIII) Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Мінінфраструктури № 316 від 27.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462.

24. Згідно п. 8.2 Порядку № 316 із суден групи А санітарний збір справляється за 1 куб. м умовного об`єму судна або самохідної частини складеної плавучої споруди за ставками, наведеними у додатку 6 до цього Порядку.

Судно групи А, що заходить в акваторію відповідного морського порту, звільняється від сплати санітарного збору у разі поставлення на якір без виконання в цьому морському порту вантажних операцій у зв`язку з очікуванням проходу до іншого морського порту.

Додаток 6 до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів визначає саме ставки санітарного збору для суден у закордонному та каботажному плаваннях у кожному з наведених портів.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЕКО-СЕРВІС» з 18.11.2021 є власником судна «ECOSERVICE» (ІМО: 8604228), відтак саме з цієї дати оскаржуваний Додаток поширює свою дію на позивача.

Обізнаність позивача про Наказ № 316 з 2019 року, як про це зазначає відповідач, не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки оскаржуваний у відповідній частині нормативно-правовий акт чинний і застосовувався до позивача на час звернення до суду. Отже, правовідносини, які виникли на підставі цього акта, тривали.

25. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.

26. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

27. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «ЕКО-СЕРВІС» задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 скасувати.

Справу №640/1486/22 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Я.О. Берназюк

А. І. Рибачук