Постанова

від 04.01.2024 по справі 758/12516/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12516/23

3/758/467/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2024 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , за участю захисника Бондаренко Г.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого виконавчим директором ТОВ «ФУД ІМПОРТС», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколів про порушення митних правил № 0154/90300/23, № 0155/90300/23 № 0156/90300/23 Енергетичної митниці Державної митної служби України від 22.08.2023 вбачається, що 05.01.2023, 08.01.2023 та 12.01.2023 через митний кордон України, пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне», митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Латвійської республіки в України на адресу ТОВ «ФУД ІМПОРТС» (код ЄДРПОУ 44549348) був переміщений товар «паливо дизельне Diesel ULSD 10 PPM EN 590 (F Klase)» загальною вагою 76,775 тон, вартістю 75 333,42 Євро.

Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу IM 40EA № 23UA903050001168U9 від 08.01.2023р., №23UA903050002578U6 від 14.01.2023р. та № 23UA903050000531U7, від 06.01.2023р.

Ввезення товару на митну територію України здійснено на підставі наступних документів: договору купівлі-продажу на поставки дизельного палива на експорт автоцистернами №22-D/0026 від 19.08.2022р., сертифікатів якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р.; інвойсів №06/01-2023/АN4 від 06.01.2023, №11/01-2023/АN2 від 11.01.2023, №04/01-2023/АN від 04.01.2023; міжнародних автотранспортних накладних (CMR) № LV-A4/06.01.23 від 06.01.2023р., № LV-A2/11.01.23 від 11.01.2023р. та № LV-A/04.01.23 від 04.01.2023р.;

Посадовими особами ТОВ «ФУД ІМПОРТС» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 590 (паливо дизельне) і його ідентифікацій, надано документи про якість, а саме сертифікати (паспорт) якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р., які містять відповідні штампи (печатки) заводу виробника «Orlen Lietuva». Також, з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в країні Литва до митних органів України надано декларації про походження товару - заяви, зроблені експортером (постачальником) в інвойсах: №06/01-2023/АN4 від 06.01.2023, №11/01-2023/АN2 від 11.01.2023, №04/01-2023/АN від 04.01.2023.

01 березня 2023 року листом № 20.20-01-01/7/6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю, щодо використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».

З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею в тому числі дійсності сертифікатів якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р. на адресу представництва АТ «ОРЛЕН ЛЕТУВА» в Україні направлені відповідні запити (листи від 21.03.2023 № 7.6-1/7/6/-20.3/13/928 та від 09.06.2023 № 7.6-1/7/6/-20.3/12/2296).

Відповідно до отриманої від представництва АТ «ОРЛЕН ЛЕТУВА» в Україні та від Public Company «Orlen Lietuva» інформації (листи від 20.04.2023 № 63 від 28.04.2023 № 64 та від 29.06.2023 D2 (115-9)-1451) сертифікати якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р. литовським підприємством «Orlen Lietuva» не видавалися (відомості про сертифікати якості з такими номерами у підприємства відсутні).

Таким чином, дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні захисник Бондаренко Г.П. просила закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483МК України, в діях ОСОБА_1 , посилаючись на те, що в даній справі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

В судове засідання представник Енергетичної митниці не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали справи з доказами у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари для митного контролю і митного оформлення, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Згідно ч. 5. ст. 265 МК України декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. У відповідності до ч. 4 та 5 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно зі ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 статті 483 МК України встановлено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного правопорушення є безпосередньо переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. А відтак, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Стаття 494 МК України визначає перелік даних, які повинен містити протокол про порушення митних правил, зокрема, в ньому зазначається місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил.

Доказами у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Судом встановлено, що 05.01.2023, 08.01.2023 та 12.01.2023 через митний кордон України, пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне», митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Латвійської республіки в України на адресу ТОВ «ФУД ІМПОРТС» (код ЄДРПОУ 44549348) був переміщений товар «паливо дизельне Diesel ULSD 10 PPM EN 590 (F Klase)» загальною вагою 76,775 тон, вартістю 75 333,42 Євро.

Зазначений товар був оформлений за митними деклараціями типу IM 40EA № 23UA903050001168U9 від 08.01.2023р., №23UA903050002578U6 від 14.01.2023р. та № 23UA903050000531U7 від 06.01.2023р.

Поставка нафтопродуктів ТОВ «ФУД ІМПОРТС» відбувалася на підставі договору купівлі-продажу на поставки дизельного палива на експорт автоцистернами №22-D/0026 від 19.08.2022р., укладеного з компанією ТОВ Ліепайська Спеціальна Економічна Зона В.Білюка комерційна компанія EVIJA (LSEZ SIA V.Biluka komercfirma EVIJA).

У протоколах про порушення митних правил № 0154/90300/23, № 0155/90300/23 № 0156/90300/23 від 22.08.2023, митний орган визначив, що посадовими особами ТОВ «ФУД ІМПОРТС» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом. Однак, ні протоколи, ні інші матеріали справи не містить деталізації та розкриття поняття «документів, одержаних незаконним шляхом».

Як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ «ФУД ІМПОРТС» ОСОБА_1 отримавши запрошення від Енергетичної митниці № 7.6-3/7.6-20.1/13/2181 від 06.06.2023 р., надав свої пояснення листом №12/06/2023-1 від 12.06.2023р. щодо заданих у ньому питань, які стосувалися декларування товару за митними деклараціями типу IM 40EA № 23UA903050001168U9 від 08.01.2023р., №23UA903050002578U6 від 14.01.2023р. та № 23UA903050000531U7, від 06.01.2023р.

Крім того, директор ТОВ «ФУД ІМПОРТС» ОСОБА_1 звернувся до продавця товару LSEZ SIA V.Biluka komercfirma EVIJA з метою з`ясування дійсності сертифікатів якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р., що підтверджується відповідями LSEZ SIA V.Biluka komercfirma EVIJA - листами №11 від 21.08.2023 та №14 від 26.10.2023р.

Згідно відповідей LSEZ SIA V.Biluka komercfirma EVIJA вбачається, що останнє надає інформацію про дійсність сертифікатів якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р. та пояснює, що дизельне паливо класу F було придбано ним у компанії SIA RDZ Energy на підставі сертифікатів якості №126101, №126756 та №148557_3709257, на підставі цих же сертифікатів SIA RDZ Energy придбала товару у заводу-виробника - АВ Orlen Lietuva, на підтвердження чого додає до листів №11 від 21.08.2023 та №14 від 26.10.2023р. відповідні документи - залізничні накладні, рахунки-фактури, акцизні накладні, листи АВ «Orlen Lietuva» та SIA «Orlen Latvija».

Також суд бере до уваги той факт, що у графах 5 міжнародних товаротранспортних накладних CMR № LV-A4/06.01.23 від 06.01.2023р., № LV-A2/11.01.23 від 11.01.2023р. та № LV-A/04.01.23 від 04.01.2023р. вказано відповідно сертифікати якості №126101, №126756 та №148557_3709257, що з огляду на норму ст. 11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 р., яка передбачає, що відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати, підтверджує передачу вказаних сертифікатів перевізнику - ТОВ «ФУД ІМПОРТС».

Крім того, в матеріалах справи містяться копії експортних митних декларацій країни відправлення №23LV00041120024497 від 05.01.2023р., №23LV00041120050699 від 11.01.2023р., №23LV00041120010350 від 04.01.2022р., у яких під кодом N003 також вказано відповідні сертифікати якості №126101, №126756 та №148557_3709257, що підтверджує, що при експорті з країни Європейського Союзу дані документи були наявні у відправника товару та заявлені митним органам країни експорту як товаросупровідні документи.

Щодо посилання в протоколах про порушення митних правил № 0154/90300/23, № 0155/90300/23, № 0156/90300/23 від 22.08.2023 на інформацію від представництва АТ «Орлен Летува», що сертифікати якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р. не видавалися литовським підприємством «Orlen Lietuva» (відомості про сертифікати якості з таким номером у підприємства відсутні), суд критично ставиться до такого посилання, оскільки дана інформація вказує лише на відсутність номерів сертифікатів, проте не доводить, що посадовими особами ТОВ «ФУД ІМПОРТС», зокрема ОСОБА_1 , було отримано документи незаконним шляхом.

Дослідивши у сукупності вказані докази суд приходить до висновку, що товаросупровідні документи разом з сертифікатами якості №126101 від 01.11.2022р., №126756 від 29.11.2022р. та №148557_3709257 від 29.11.2022р. надавалися отримувачу відправником - компанією LSEZ SIA V.Biluka komercfirma EVIJA - при поставці товару, а отже були отримані ТОВ «ФУД ІМПОРТС» законним шляхом.

Також суд звертає увагу на те, що у протоколах про порушення митних правил №0154/90300/23, № 0155/90300/23, № 0156/90300/23 від 22.08.2023 не розкрито об`єктивну сторону правопорушення, тобто не вказано конкретно, що саме здійснив ОСОБА_1 - переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням, а також не вказано, у чому полягає приховування товару з огляду на те, що паливо дизельне Diesel ULSD 10 PPM EN 590 (F Klase) оформлене Енергетичною митницею в режимі імпорту за митими деклараціями №23UA903050001168U9 від 08.01.2023р., №23UA903050002578U6 від 14.01.2023р. та № 23UA903050000531U7 від 06.01.2023р. та жодних рішень чи доказів, які б підтвердили, що цей товар є іншим, ніж оформлений, Енергетичною митницею не надано у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відсутня.

Крім того, Енергетичною митницею не подано до суду доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснював переміщення чи дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України чи його декларування. Натомість суд звертає увагу, що у CMR № LV-A4/06.01.23 від 06.01.2023р., № LV-A2/11.01.23 від 11.01.2023р. та № LV-A/04.01.23 від 04.01.2023р. та у копіях ЕА №UA90305/2023/1168 від 08.01.2023р., № UA90305/2023/2087 від 12.01.2023, UA90305/2023/531 від 06.01.2023р. вказані дані про фізичних осіб - перевізників, серед яких відсутній ОСОБА_1 . Також у графах 14 та 54 митних декларацій №23UA903050001168U9 від 08.01.2023р., №23UA903050002578U6 від 14.01.2023р. та №23UA903050000531U7 від 06.01.2023р. вказано декларантом ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

Отже, у суду відсутні достатні підстави вважати, що саме ОСОБА_1 подавалися митному органу будь-які документи, як підстава для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема одержані незаконним шляхом.

Виходячи з вищевикладеного та з огляду на те, що суду не надано належних доказів умисного переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, одержаних незаконним шляхом, суд приходить до висновку про недоведеність також умислу у ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 Постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до п. 43 Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Отже, вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, що є підставою для закриття провадження, у зв`язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 483, 486, 489, 494-496, 527, 528, 529 Митного кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. О. Павленко