Рішення

від 10.01.2024 по справі 234/2214/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/2214/21

Провадження № 2-др/202/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

10 січня 2024 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗОНЕ»</a>, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

14.12.2021 року Краматорським міським судом Донецької області ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗОНЕ»</a>, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, котрим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ТОВ «ОЗОНЕ» на користь ОСОБА_1 : матеріальні збитки в сумі 31387 грн. 44 коп., компенсацію моральної шкоди - 5000 грн., судові витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 1525 грн. 80 коп., судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1271 грн. 20 коп.; у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено.

20.12.2021 року позивач звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з заявою про ухвалення додаткового рішення по цій справі, в котрій просив стягнути з ТОВ «ОЗОНЕ» на його користь витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

28.01.2022 року судом було проведене судове засідання з розгляду вказаної заяви, однак розгляд заяви було відкладено.

Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї заяви.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська прийнято заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №234/2214/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОЗОНЕ», третя особа - ПрАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди та призначено до розгляду .

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що між ним та його представником, адвокатом Карабут М.В., 20.09.2020 року був укладений Договір про надання правової допомоги. Пунктом 1.1 даного договору сторони погодили, що Адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу в справі щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, правоохоронних органах з питання правової допомоги у справі про відшкодування ТОВ «ОЗОНЕ» моральної та матеріальної шкоди, спричиненої у результаті ДТП (дата ДТП 07.09.2020 року).

Згідно пункту 2.2. договору Акт приймання-передачі наданих послуг складається сторонами після ухвалення рішення Краматорським міським судом Донецької області по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОЗОНЕ» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої у результаті ДТП. На виконання цього пункту договору сторони 15.12.2021 року склали Акт.Також пунктом 2.1. сторони договору передбачили, що гонорар Адвоката за цим договором складає 15 000 грн. та є фіксованим.

ОСОБА_1 також посилається на ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», котрою визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Представник позивача, адвокат Карабут М.В., під час судового розгляду підтримала заяву про ухвалення додаткового рішення, просила її задовольнити.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися.

Вислухавши представник позивача, дослідивши докази, надані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Крім того, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022року у справі № 922/1964/21 зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Таким чином, адвокат відповідно до положень ст. 137 ЦПК України повинен зазначити обсяг виконаних ним робіт, однак у випадку встановлення у договорі про надання правової допомоги фіксованої суми гонорару не повинен наводити його деталізований опис із зазначенням витраченого часу.

У заяві, що розглядається, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 20.09.2020 року укладений між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Карабут М.В. (а.с.148-150); Акт приймання-передачі виконаних юридичних послуг до Договору №36 від 20.09.2020 року з детальним описом робіт загальною вартістю наданих послуг у сумі 15 000 грн.

Водночас, враховуючи, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області 14.12.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ОЗОНЕ» задоволені частково: стягнуто з ТОВ «ОЗОНЕ» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 31387 грн. 44 коп. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000 грн., задовольнивши вимоги позивача в цій частині позову частково, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 8 892 грн. (59,28%), задовольнивши заяву ОСОБА_1 частково.

Керуючись ст.ст. 270, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗОНЕ»</a>, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗОНЕ»</a> (ЄДРПОУ 37142268, м.Київ, вул. Рогнідинська буд. 4а, приміщення 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 892 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто дві) гривень.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя - Бєльченко Л.А.