Ухвала

від 11.01.2024 по справі 138/76/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/76/24

Провадження №:2-з/138/3/24

У Х В А Л А

Іменем України

11 січня 2024 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Холодова Т.Ю., розглянувши заяву керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Романа Піголя, який діє в інтересах держави в особі Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2024 керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Роман Піголь звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в інтересах держави в особі Яришівської сільського ради Могилів-Подільського району Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-Агрокряж» про витребування земельної ділянки.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 11.01.2024 відкрито провадження у справі.

Разом з позовною заявою керівником Могилів-Подільської окружної прокуратури подано заяву про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку площею 1,5 га з кадастровим номером 0522687400:01:000:0253, що розташована на території Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ; заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки; заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання вказаної земельної ділянки.

Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України на час отримання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0522687400:01:000:0253 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. В подальшому, згідно договору оренди землі від 02.08.2021, ОСОБА_1 передав вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «МХП-Агрокряж» строком на 10 років. Таким чином спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання. Тобто, на даний час ОСОБА_1 протиправно володіє спірною земельною ділянкою та може розпорядитись нею на власний розсуд, зокрема, відчужити іншій особі, передати в оренду, об`єднати або роз`єднати, про що свідчить зокрема факт передачі ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки у довгострокове користування ТОВ «МХП-Агрокряж» за договором оренди. На думку прокурора подальше відчуження земельної ділянки або її об`єднання чи роз`єднання призведе до неможливості її повернення у власність держави, ускладнить і навіть унеможливить ефективний захист інтересів держави у випадку задоволення вимог позивача. За таких підстав керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Роман Піголь звернувся з даною заявою.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, а також позовну заяву та додані до неї документи, що стосуються даної заяви, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також відповіднодо п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому, оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв`язку між змістом порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 17.08.2021 у справі № 916/3444/20, від 17.01.2022 у справі № 902/872/21.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги про повернення в комунальну власність Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельної ділянки площею 1,5 га з кадастровим номером 0522687400:01:000:0253 для ведення особистого селянського господарства, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та передана в користування ТОВ «МХП-Агрокряж».

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Також метою забезпечувальних заходів у даному спорі є забезпечення знаходження майна у відповідачів у незмінному вигляді.

Як зазначає прокурор, існуюча можливість власника спірної земельної ділянки поділити чи об`єднати її, а також в подальшому вчинити дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, може утруднити повернення землі і призвести до неможливості ефективного захисту інтересів держави.

В свою чергу виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде збережено земельну ділянку в відповідному стані, щоб відповідачі могли її повернути власнику, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора та вважає доведеними наявність ризиків, передбачених ч. 2ст. 149 ЦПК України.

При цьому, адекватність такого заходу забезпечення позову, як заборона органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, а також заборона державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 та перебуває у користуванні ТОВ «МХП-Агрокряж», у межах позовних вимог, дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Водночас суд враховує, що заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Тому суд доходить висновку, що з метою захисту речового права користування та володіння спірною земельною ділянкою інтереси держави та побоювання прокурора достатньо захищено шляхом застосування заходів забезпечення позову у формі заборони вчинення реєстраційних дій, а відтак в частині заяви щодо накладення арешту на земельну ділянку необхідно відмовити. При цьому, застосування вказаних заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо зміни земельної ділянки, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Романа Піголя, який діє в інтересах держави в особі Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1,5 га кадастровий номер 0522687400:01:000:0253, що розташована на території Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки площею 1,5 га кадастровий номер 0522687400:01:000:0253, що розташована на території Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

В іншій частині заяви відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Т.Ю. Холодова