490/12358/23 11.01.2024
н\п 1-кс/490/304/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/12358/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, не працюючої, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023150000000434 від 07.11.2023 за підозрою громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, за наступних обставин.
Так, у лютому 2014 року представники влади Російської Федерації (далі - РФ), її Збройних Сил, спецслужб та інших осіб, шляхом вчинення дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону в порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Гельсінського Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували, розв`язали і почали ведення агресивної війни проти України,а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України - Автономну Республіку Крим і м. Севастополь, здійснили тимчасову окупацію вказаної території, яка триває і на даний час.
Згідно Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Указом Президента України № 32/2019 від 07.02.2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», частину територій Донецької та Луганської областей також визнано тимчасово окупованими територіями, що триває і по даний час.
За зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ та національних парламентів держав світу РФ визнано державою-агресором, що затверджено Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, та Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», що затверджено Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.
У світлі положень IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977, одним із наслідків збройної агресії РФ, розпочатої проти України в 2014 році, стала тимчасова окупація частини території України.
З цією ж метою, 24.02.2022 о 5 годині Президентом РФ ОСОБА_7 оголошено рішення розпочати військову операцію в Україні, у зв`язку з чим на виконання вищевказаного наказу, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади РФ, її Збройних Сил, спецслужб та інших осіб, військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та інших областей, в тому числі вийшовши за межі адміністративних кордонів Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей, та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також окупували частин вказаної території України, чим змінили межі її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що частково продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Як встановлено, планування, фінансування та реалізація РФ агресивної війни та агресивних воєнних дій проти України, проведення розвідувальної та підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, організовується, спрямовується, здійснюється силами, насамперед, ЗС РФ, Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС РФ, Федеральної служби безпеки РФ, найманців, незаконних збройних та воєнізованих формувань терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», а також осіб, залучених до співробітництва на конфіденційній (негласній) основі, у тому числі громадян України.
24.02.2022, у зв`язку з збройною агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану
в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про інформацію», наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 03.03.2022, серед іншого, затверджено ПЕРЕЛІК інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, а саме:
- найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об`єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування;
- чисельність особового складу військових частин (підрозділів);
- кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання;
- описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об`єкти;
- інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються;
- інформація щодо системи охорони та оборони військових об`єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені); порядок залучення сил та засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань;
- інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються);
- інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху);
- інформація про військові частини (підрозділи), форми, методи, тактику їх дій та способи застосування за призначенням;
- інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались;
- інформація про ефективність сил і засобів радіо-електронної боротьби противника;
- інформація про відкладені або скасовані операції;
- інформація про зниклий або збитий літак, літальний апарат, зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться;
- інформація про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації);
- відомості про проведені інформаційно-психологічні операції, ті, що проводяться, а також плануються;
- інформація, яка має на меті пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтримуючи та виправдовуючи ведення ЗС РФ агресивної війни на території України, маючи активну проросійську позицію, перебуваючи у с. Новоюр`ївка Миколаївського району Миколаївської області, не пізніше 23.10.2023 (більш точний час в ході здійснення досудового розслідування не встановлено), використовуючи належний їй мобільний телефон «HUAWEIY5 2018 DRA-L21» (серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , до якого остання зареєструвала акаунт у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» (ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2, псевдонім « ОСОБА_8 »), розпочала листування з невстановленим представником країни-агресора (РФ), який в зазначеній мережі зареєстрований під нік-неймом « ОСОБА_9 ».
Так, використовуючи вищевказаний спосіб, ОСОБА_4 під час листування з представником країни - агресора (РФ), який зареєстрований у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» під нік-неймом « ОСОБА_9 », отримувала повідомлення, в яких представник країни-агресора (РФ) просив надавати відомості щодо місць дислокації на території Миколаївської області підрозділів Збройних Сил України (далі за текстом - ЗСУ) та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
В ході обміну повідомленнями з користувачем у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» під нік-неймом « ОСОБА_9 », ОСОБА_4 усвідомлювала, що вказана особа є представником російських окупаційних військ. Крім того, ОСОБА_4 повідомила свою суто проросійську позицію, а також зазначила щодо перебування на момент вказаного спілкування (жовтень 2023 року) українських військовослужбовців на території поблизу селища Ольшанське Миколаївської області.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 24.10.2023
о 15 год. 59 хв., реалізовуючи свій злочинний намір, перебуваючи у с. Новоюр`ївка Миколаївського району Миколаївської області, діючи умисно, на шкоду основам національної безпеки України, передбачаючи, що її дії можуть завдати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України, та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, за допомогою власного мобільного телефону «HUAWEIY5 2018 DRA-L21» (серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , з власного акаунту у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» (ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2, псевдонім « ОСОБА_8 »),надіслала представнику країни-агресора (РФ), який в зазначеній мережі зареєстрований під нік-неймом « ОСОБА_9 » фотозображення у вигляді скрін-шоту екрану телефону із зображенням мапи та координат ( НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ) розташування військовослужбовців ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на територіїселища ОльшанськеМиколаївської області, які беруть участь у здійсненні заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ стосовно України, зокрема місця дислокації ТГр «ІНФОРМАЦІЯ_3» та військових частин НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .
24.10.2023 о 15 год. 59 хв., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, перебуваючи у с. Новоюр`ївка Миколаївського району Миколаївської області, діючи умисно, на шкоду основам національної безпеки України, передбачаючи, що її дії можуть завдати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України, та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, за допомогою власного мобільного телефону «HUAWEIY5 2018 DRA-L21» (серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , з власного акаунту у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» (ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2 псевдонім « ОСОБА_8 »),надіслала представнику країни-агресора (РФ), який в зазначеній мережі зареєстрований під нік-неймом « ОСОБА_9 » фотозображення у вигляді скрін-шоту екрану телефону із зображенням мапи та координат ( НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ) розташування військовослужбовців ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території селища Ольшанське Миколаївської області, які беруть участь у здійсненні заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ стосовно України, зокрема місця дислокації ТГр «ІНФОРМАЦІЯ_3» та військових частин НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .
При цьому, така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Поширена 24.10.2023 ОСОБА_4 інформація, що надана із географічними орієнтирами на місцевості, надає можливість визначити чітке місце розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на територі ї Миколаївської області та створює фактичну загрозу їх ураження.
Дії підозрюваної ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 114-2 КК України, як поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
05.01.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке відносяться до категорії тяжких відповідно до ст. 12 КК України, та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, крім того, підозрювана, маючи проросійські політичні погляди, знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни-агресора (рф) та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, що унеможливить розшук, створює ризик переховування останньої на цих територіях, крім того на даний час не встановлено повне коло осіб, з якими ОСОБА_4 могла діяти, а також вживаються відповідні слідчі (розшукові) заходи, спрямовані на притягнення їх до відповідальності, зокрема ОСОБА_4 листувалась в особистому чатіу соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» з представником країни - агресора (РФ), що дає підстави вважати, що подальша процесуальна поведінка підозрюваної ОСОБА_4 може мати негативні наслідки для кримінального провадження, разом з тим зважаючи на характер злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_4 , її проросійські політичні погляди та зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі в частині Миколаївської області, існує ризик продовження злочинної діяльності підозрюваної ОСОБА_4 на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п. 1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також на неможливість контролю за поведінкою підозрюваної у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, просить про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала, зазначивши, що дуже любить росію, була засмучена, що м. Миколаїв не сприйняв дій росії, давно хотіла виїхати з України до росії. проте не мала на це коштів а тому, вчиняючи дії, викладені у повідомоленні про підозру сподівалась на її депортацію у росію.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України, підтверджується даними: протоколу проведення НСРД № 64/3493 від 24.11.2023; протоколу обшуку від 04.01.2024, за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 04.01.2024 р.
Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності є достатньо вагомими для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, згідно до Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5-328кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрювана ОСОБА_4 , яка хоча і до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте незаміжня, утриманців не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду. Разом з цим, враховуючи явні проросійські політичні погляди підозрюваної ОСОБА_4 , та її бажання виїхати з території України, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування підозрюваної є значним.
Разом з тим, враховуючи той факт, що підозрювана ОСОБА_4 не працевлаштована, не має офіційного джерела доходу, має відверто проросійські політичні погляди, зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі в частині Миколаївської області, за такогоперебуваючи на волі остання може продовжувати вчиняти дії, направлені на корегування ворожого вогню по м. Миколаєву, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Проте, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, доказів існування якого слідчому судді не надано.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваній в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваної, яка не має стійких соціальних зв`язків, та має явні проросійські політичні погляди, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, характер та спосіб ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою і, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та не є можливим відповідно до імперативних вимог положень ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст.176 КПК України - тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч.4 ст.183 КПК України, виходячи з обставин ймовірно вчиненого злочину, розмір застави у кримінальному провадженні слідчим суддею не визначається.
Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 днів з триманням в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", без права внесення застави.
Строк дії ухвали по 05 березня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Центральний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2024 |
Оприлюднено | 12.01.2024 |
Номер документу | 116228024 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Центральний районний суд м. Миколаєва
Демінська О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні