Ухвала

від 24.01.2024 по справі 490/12358/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , та підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2024 року, якою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, не працюючої, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 05.03.2024 року включно.

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

підозрювана ОСОБА_6

захисник ОСОБА_5

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційних скарг захисника та підозрюваної.

В апеляційних скаргах захисник та підозрювана просять ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло в період часу з 20:00 год. до 06:00 год. за адресою АДРЕСА_2 , з покладенням певних обов`язків.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Ухвалою слідчого судді застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 05.03.2024 року включно.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

Захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, винесена з істотним порушенням вимог КПК.

Вказує, що слідчий суддя не обґрунтував своїх висновків щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Звертає увагу, що ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, належним чином не обґрунтований, з урахуванням того, що ОСОБА_6 на протязі більш ніж півтора року зверталась до правоохоронних органів з метою її депортації до росії. Крім того, не доведений та нічим не підтверджений ризик вчинення іншого злочину.

Зазначає, що підозрювана визнає факт скоєного злочину співпрацює зі слідством та до неї можливо застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Узагальнені доводи апеляційної скарги підозрюваної.

В апеляційній скарзі підозрювана просить застосувати до неї більш м`який запобіжний захід , посилаючись на відсутність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Вказує, що вчинений злочин є примусовим та вчинила вона його не навмисно, він не мав трагічних наслідків. Ініціатором спілкування вона не була і не мала спланованого умислу, ризику для безпеки держави вона не становить.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023150000000434 від 07.11.2023 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 , 24.10.2023 о 15 год. 59 хв., реалізовуючи свій злочинний намір, перебуваючи у с. Новоюр`ївка Миколаївського району Миколаївської області, діючи умисно, на шкоду основам національної безпеки України, передбачаючи, що її дії можуть завдати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України, та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, за допомогою власного мобільного телефону «HUAWEIY5 2018 DRA-L21» (серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , з власного акаунту у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» (ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2, псевдонім « ОСОБА_8 »), надіслала представнику країни-агресора (РФ), який в зазначеній мережі зареєстрований під нік-неймом « ОСОБА_9 » фотозображення у вигляді скрін-шоту екрану телефону із зображенням мапи та координат розташування військовослужбовців ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території селища Ольшанське Миколаївської області, які беруть участь у здійсненні заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ стосовно України, зокрема місця дислокації ТГр «Гаруда» та військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

При цьому, така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. Поширена 24.10.2023 ОСОБА_6 інформація, що надана із географічними орієнтирами на місцевості, надає можливість визначити чітке місце розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території Миколаївської області та створює фактичну загрозу їх ураження.

05.01.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 в обґрунтування клопотання зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України та про наявність ризиків, передбачених п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання винуватою, послався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та не є можливим відповідно до імперативних вимог положень ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст.176 КПК України - тримання під вартою.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023150000000434 від 07.11.2023 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 , 24.10.2023 о 15 год. 59 хв., реалізовуючи свій злочинний намір, перебуваючи у с. Новоюр`ївка Миколаївського району Миколаївської області, діючи умисно, на шкоду основам національної безпеки України, передбачаючи, що її дії можуть завдати шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України, та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, за допомогою власного мобільного телефону «HUAWEIY5 2018 DRA-L21» (серійний номер НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , з власного акаунту у соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» (ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2, псевдонім « ОСОБА_8 »), надіслала представнику країни-агресора (РФ), який в зазначеній мережі зареєстрований під нік-неймом « ОСОБА_9 » фотозображення у вигляді скрін-шоту екрану телефону із зображенням мапи та координат розташування військовослужбовців ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території селища Ольшанське Миколаївської області, які беруть участь у здійсненні заходів із відсічі та стримування збройної агресії РФ стосовно України, зокрема місця дислокації ТГр «Гаруда» та військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

При цьому, така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. Поширена 24.10.2023 ОСОБА_6 інформація, що надана із географічними орієнтирами на місцевості, надає можливість визначити чітке місце розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території Миколаївської області та створює фактичну загрозу їх ураження.

05.01.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Не погоджуючись із доводами апеляційних скарг про те, що ризики, на які вказує слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, не підтверджені, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Апеляційний суд, враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, за яке може бути призначено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. У зв`язку з чим тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній є достатнім мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Разом з цим, враховуючи явні проросійські політичні погляди підозрюваної ОСОБА_6 , та її бажання виїхати з території України, вказаний ризик переховування підозрюваної є значним.

Крім того, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану.

Апеляційний суд звертає увагу на особливості відповідальності за кримінально карані посягання у сфері охорони основ національної безпеки, забезпечення захисту життя, здоров`я, прав і свобод людини в умовах воєнного стану та необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у суворій відповідності до вимог КПК з метою забезпечення ефективності кримінального провадження, оперативного припинення злочинної діяльності.

Коли особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, спрямованих на підрив основ національної безпеки України, використовуючи для цього найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, це свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки такого злочину, який вчиняється в умовах воєнного стану.

Враховуючи встановлені досудовим розслідуванням обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя обґрунтовано встановив ризик можливого продовження підозрюваною злочинної діяльності в разі перебування на свободі, враховуючи, що ОСОБА_6 за версією слідства є невдоволеною чинною державною владою в Україні, сповідувала антиукраїнську ідеологію і неприйняття української державності, була прихильником приєднання території України до російської федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, підтримувала збройну агресію рф проти України, визнавала її правомірною і підшукувала способи сприяти їй, а тому перебуваючи на волі остання може продовжувати вчиняти дії, направлені на корегування ворожого вогню по м. Миколаєву та області.

При цьому, всупереч доводам апелянта, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, а така можливість в даному кримінальному провадженні, з огляду на характер злочину, що розслідується та наразі інкримінується ОСОБА_6 , об`єктивно та беззаперечно, існує.

За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано обрав щодо ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід, оскільки тільки тримання її під вартою зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та особу підозрюваної, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника та підозрюваної, про які йдеться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , та підозрюваної ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 січня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді