Ухвала

від 10.01.2024 по справі 910/352/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.01.2024Справа № 910/352/24

Господарський суд міста Києва в складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» про забезпечення позову до подання позовної заяви,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» (далі - заявник, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно-нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. до набрання рішенням у данній справі законної сили;

- заборони Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях вчиняти дії щодо продажу, відчуження і перереєстрацію відносно майна - нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. до набрання рішенням у данній справі законної сили.

10.01.2024 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Фонду державного майна України (далі - Фонд) надійшли письмові заперечення на заяву про забезпечення позову.

Розглянувши подану Товариством заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову Товариство зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» зверталось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання права на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. "АІІІ,-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м та зобов`язання Фонду державного майна України внести зміни до Наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році", включити (доповнити), а саме приватизувати державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв. м, будівлі літ. "АІ-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв. м (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв. м (справа № 910/2490/23).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/2490/23 позов задоволено.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суд від 19.12.2023 касаційні скарги Фонду державного майна України і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/2490/23 скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Суд касаційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову вказав на те, що позивачем - ТОВ «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ», обрано неефективний спосіб захисту, що належним чином не захистить права позивача. Касаційного господарського суду в постанові від 19.12.2023 року по справі №910/2490/23 вказав, що належним способом захисту буде визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» та Фондом державного майна України договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.

З огляду на вказане Товариство має намір подати до Господарського суду міста Києва позов з такими позовними вимогами:

1. Визнати за ТОВ «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» право на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м.

2. Зобов`язати Фонд державного майна України внести зміни до Наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році", включити (доповнити), а саме приватизувати державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м.

3. Визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» та Фондом державного майна України договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації індивідуально визначеного майна: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. у редакції примірного договору купівлі-продажу об`єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна № 1107 від 27.09.2022, у відповідній редакцій.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Товариство обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що йому стало відомо із сайту Фонду державного майна України, що спірні приміщення, на які претендує заявник в порядку приватизації виставлені на аукціон, який має відбутись 16.01.2024.

На електронну пошту Товариства від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшов лист про те, що орендовані приміщення на якій претендує позивач виставлені на аукціон, який має відбутись 16.01.2024.

Наведені заявником обставини, за його твердженнями, є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, оскільки невжиття таких заходів призведе до виникнення перешкод виконання судового рішення та ефективного захисту прав Товариства через відчуження на аукціоні цілісного майнового комплексу, частиною якого є спірні нежитлові приміщення.

У випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суд в справі № 910/2490/23 від 19.12.2023 встановлено, що 07.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, як орендодавцем, та заявником, як орендарем, було укладено договір, за умовами п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме будівлі в літ. "А" -1" загальною площею 214,5 кв.м, будівлі літ. "А"-4" загальною площею 2711,9 кв.м та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м (познач. №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (познач. №№1; 18; 39; 55) сумарною площею 5057,29 кв.м (реєстровий № 00150113.1. КДЮЮРБ004; № 00150113.1.КДЮЮРБ002; №00150113.1.КДЮЮРБ001, яке знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Золота, буд.8, (далі майно), що перебуває на балансі ДП "Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Львівдіпронафтохім" (балансоутримувач).

Будівлі та нежитлові приміщення в будівлях (майно) належать на праві державної власності і перебувають у повному господарському віданні Державного підприємства "Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Львівдіпронафтохім" на підставі свідоцтва про право власності на будівлі, виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради 05.08.2005 на підставі розпорядження № 878 від 05.08.2005 Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.09.2005, реєстраційний номер 11947307. Право власності зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2018 Юріяком М.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, номер запису про право власності 27372954, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою 07.08.2018 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяком М.І. шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 133488570. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616008746101.

07.08.2018 орендодавець за актом приймання-передачі передав, а орендар - прийняв в строкове платне вищевказане нерухоме майно.

У подальшому, листом № 11-03-00227 від 27.05.2019 Регіональним відділенням Фонду було надано Товариству дозвіл на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна на суму 12 498 312 грн без ПДВ за рахунок амортизаційних відрахувань та власних коштів орендаря.

16.08.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові заявнику було видано дозвіл № ЛВ112192281574 на капітальний ремонт з переплануванням окремих приміщень у м. Львів, вул. Золота, 8.

На лист позивача від 05.01.2021 №01/21 Регіональне відділення Фонду листом №11-03-00325 від 21.01.2021 повідомив, що регіональним відділенням зараховано та внесено до ІПС "ЕТАП-оренда" проведених невід`ємних поліпшень орендованого майна на суму 7 881773,00 грн, в тому числі, за рахунок амортизаційних відрахувань в сумі 1 204 606,00 грн). Також повідомлено, що зазначена вище сума не є достатньою для застосування при визначенні розміру невід`ємних поліпшень у розумінні пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Листування між Товариством, Фондом та Регіональним відділенням відбувалось тривалий час.

Листом № 10-57-11924 від 01.09.2022 Фонд повідомив Товариство про те, що наказом №1269 від 29.07.2020 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від №1547 від 28.12.2019 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році", єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Львівдіпронафтохім" включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, які підлягають приватизації у 2020 році". Зазначений єдиний майновий комплекс не був реалізований у 2020-2021, а тому був включений до наказу Фонду від 04.01.2022 №1 (із змінами) "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році".

Вищенаведені обставини були підставами тверджень заявника про те, що Товариством було виконано умови частини 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», внаслідок чого у нього виникло право на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації на державне окреме індивідуально визначене спірне, що фактично не визнавалось Фондом та Регіональним відділенням Фонду, з огляду на зміст листування між вказаними учасниками судового процесу та фактичне не внесення вказаного вище об`єкта до переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації за заявою позивача.

Згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Беручи до уваги викладене вище, враховуючи, що Товариство має намір подати позов про визнання за ТОВ «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» права на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно та визнання укладеним між договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації індивідуально визначеного майна у редакції примірного договору купівлі-продажу об`єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна № 1107 від 27.09.2022, у той час як Фонд та Регіональне відділення Фонду вже має доведений намір здійснити реалізацію майнового комплексу (дата проведення аукціону 16.01.2024), частиною якого є спірні приміщення, суд дійшов висновку про те, що вимога Товариства про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову шляхом накладення арешту на спірні приміщення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Такий висновок суду також ґрунтується на тому, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21.

Водночас, суд не вбачає підстав вжиття заходів забезпечення майбутнього позову шляхом заборони Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях вчиняти дії щодо продажу, відчуження і перереєстрацію відносно спірного майна через наявність законодавчих обмежень щодо вжиття такого способу забезпечення, передбачених приписами частини 12 статті 137 ГПК України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що накладення арешту на спірні приміщення не спричиняють порушення прав третіх осіб.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись статтями 136-137, 139-140, 196, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно-нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме будівлі літ. "АІІІ-1" загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. "А1-4" загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-4" загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м. до набрання рішенням у цій справі законної сили.

3.У іншій частині в заяві відмовити.

4. Дана ухвала набирає законної сили з 10.01.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 10.01.2027 (включно).

5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ІНТЕЛЕКТ ІНВЕСТ» (Україна, 81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Маковея, будинок 149; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32390022).

6. Боржником за даною ухвалою є Фонд державного майна України (Україна, 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032945).

7. Боржником за даною ухвалою є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (Україна, 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника М., будинок 4; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42899921).

8. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ