Рішення

від 19.12.2023 по справі 917/847/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023 Справа № 917/847/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд», 38300, Полтавська обл., смт. Велика Багачка, вул. Шевченко, 107, код ЄДРПОУ 40727214,

про стягнення 1 157 084,56 грн.,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд» про стягнення 661 667,52 грн., з яких 104 696,95 грн. проценти за користування авансовим платежем за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р., 317 994,91 грн. пеня за порушення зобов`язання з поставки товару, 209 996,64 грн. штраф, 16 075,12 грн. втрати від інфляції, 12 903,90 грн. 3 % річних (в ред. заяви б/н від 31.10.2023 р., вх. № 14031 від 01.11.2023 р. та уточненої заяви № 01/51434 від 10.10.2023 р.).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.06.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

16.11.2023 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2023 р.

13.12.2023 року судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 19.12.2023 р. Представники сторін у засідання 19.12.23р. не з"явилися; позивач просив суд провести дане засідання без його участі, відповідач жодних заяв та клопотань суду не надав.

Аргументи учасників справи:

У позовній заяві ПрАТ «НЕК «Укренерго» стверджує, що відповідач не здійснив поставку товару за договором № 2200 від 26.10.2022 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд» 1 157 084,56 грн., з яких 499 992,00 грн. авансовий платіж за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р., 104 107,92 грн. проценти за користування авансовим платежем, 317 994,91 грн. пеня за порушення зобов`язання з поставки товару, 209 996,64 грн. штраф, 18 746,61 грн. втрати від інфляції, 6 246, 48 грн. 3 % річних.

Відповідач подав до суду клопотання № 11/09 від 11.09.2023 р., вх. № 11656 від 18.09.2023 р., у якому просить суд зменшити розмір пені та штрафу до 25 % від заявлених сум, посилаючись на скрутне фінансове становище ТОВ «Старлайт-Буд», відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущених відповідачем порушень договірних зобов`язань, а також ступінь їх виконання.

05.10.2023 року до суду надійшло заперечення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» б/н від 04.10.2023 р. (вх. № 12618) на клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, у якому позивач стверджує, що ТОВ «Старлайт-Буд», укладаючи договір поставки № 2200 від 26.10.2022 р., прийняв на себе відповідальність за наслідки, пов`язані із затримками при постачанні товару, а також зазначає, що відповідачем не наведено доказів наявності виняткових обставин, за яких суд може зменшити штрафні санкції, заявлені у даній справі.

06.10.2023 року від відповідача до суду надійшло клопотання № 04/10 від 04.10.2023 р. (вх. № 12732) про долучення до матеріалів справи доказів повернення позивачу авансового платежу за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р. в сумі 499 992,00 грн.

01.11.2023 року позивач подав до суду заяву б/н від 31.10.2023 р. (вх. № 14031), у якій просить розглядати даний спір в межах позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд» 661 667,52 грн., з яких 104 696,95 грн. проценти за користування авансовим платежем за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р., 317 994,91 грн. пеня за порушення зобов`язання з поставки товару, 209 996,64 грн. штраф, 16 075,12 грн. втрати від інфляції, 12 903,90 грн. 3 % річних (в ред. уточненої заяви № 01/51434 від 10.10.2023 р.).

Протокольною ухвалою від 16.11.2023 р. вказана заява судом прийнята до розгляду та задоволена.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

26.10.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд» було укладено договір поставки № 2200 (а.с. 21-28).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ «Старлайт-Буд») зобов`язується поставити (передати) Покупцю (ПрАТ «НАК «Укренерго») в порядку та строки, визначені договором, товар (мішки та пакети контейнер п/п м`який (БІГ-БЕГ) для потреб Східного ТУОМ) з установкою цього товару (монтаж, підготовка до експлуатації тощо) в приміщеннях Покупця, надати інші послуги, а Покупець зобов`язується здійснити оплату належно поставленого та встановленого (змонтованого) товару на умовах договору.

Згідно зі Специфікацією, яка є додатком 1 до договору № 2200 від 26.10.2022 р. (а.с. 28), Постачальник зобов`язався здійснити поставку товару (контейнер п/п м`який (БІГ-БЕГ) в кількості 12 000 шт. на загальну суму 2 999 952,00 грн.

Пунктами 3.1-3.2 договору визначено, що оплата Постачальнику здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на зазначений у Розділі 16 цього договору рахунок Постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим договором.

Форми, порядок оплати:

- Часткова попередня оплата (Аванс) у розмірі не більше 50 % (п`ятдесяти відсотків) від ціни замовленого Покупцем обсягу сплачується Постачальнику протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надання ним (після набрання договором чинності) рахунку. Постачальник зобов`язується надати рахунок-фактуру на аванс протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Замовлення від Покупця.

- Подальша оплата здійснюється за умови прийняття Покупцем товару на всю суму авансового платежу.

На виконання зазначених норм договору 17.11.2022 року Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» було здійснено часткову попередню оплату товару на суму 499 992,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 13 від 17.11.2022 р. (а.с. 47).

Позивач вказує, що відповідачем в порушення умов договору не виконано зобов`язання з поставки товару, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд» 661 667,52 грн., з яких 104 696,95 грн. проценти за користування авансовим платежем за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р., 317 994,91 грн. пеня за порушення зобов`язання з поставки товару, 209 996,64 грн. штраф, 16 075,12 грн. втрати від інфляції, 12 903,90 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 2200 від 26.10.2022 р. з додатками, платіжна інструкція № 13 від 17.11.2022 р., гарантійний лист ТОВ «Старлайт-Буд» № 08/21 від 12.10.2022 р., вимога ПрАТ «НАК «Укренерго» № 01/654 від 04.01.2023 р. та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: платіжна інструкція № 65 від 27.09.2023 р., фінансова звітність ТОВ «Старлайт-Буд» за 2022 рік та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Також відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з п. 5.1.2.2 договору поставки № 2200 від 26.10.2022 р. Постачальник зобов`язаний передати товар, що відповідає договору, чинним на момент його поставки (передачі) нормативним документам, даним виробника товару, іншим документам з якості, що засвідчують дотримання Постачальником вимог, зазначених в специфікації додатку 1 до договору, в інших умовах договору, з дотриманням правил перевезення (навантаження) для такого виду товару.

У Специфікації, яка є додатком 1 до договору № 2200 від 26.10.2022 р., сторони узгодили, що поставка товару здійснюється (до 20 000 штук в місяць) згідно письмових замовлень (заявок) від Покупця, протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати отримання заявки, але не пізніше 30.12.2022 року (включно).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за договором № 2200 від 26.10.2022 р. щодо здійснення попередньої оплати товару на суму 499 992,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 13 від 17.11.2022 р.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України не поставив позивачу товар у встановлені строки.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 3.6 договору № 2200 від 26.10.2022 р. у разі порушення договірних зобов`язань з вини Постачальника всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними видатковими накладними, підлягають поверненню Покупцю протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Покупця, з урахуванням індексу інфляції та процентів в розмірі облікової ставки НБУ, за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, від суми авансового платежу за кожен ден користування Авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Постачальника незалежно від того, припинені зобов`язання за договором на дату отримання вимоги Покупця чи ні.

Також відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ТОВ «Старлайт-Буд» з вимогою № 01/654 від 04.01.2023 р. про повернення авансового платежу.

За платіжною інструкцією № 65 від 27.09.2023 р. відповідач повернув позивачу авансовий платіж за договором № 2200 від 26.10.2022 р. в розмірі 499 992,00 грн.

З посиланням на положення п. 3.6 договору № 2200 від 26.10.2022 р. позивачем наведено розрахунок процентів за користування авансовим платежем за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р. в розмірі 104 696,95 грн. за період з 17.11.2022 р. по 17.04.2023 р., втрат від інфляції в розмірі 16 075,12 грн. за період з грудня 2022 року по березень 2023 року та 3 % річних в розмірі 12 903,90 грн. за період з 17.11.2022 р. по 17.04.2023 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 33,157-158).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам чинного законодавства та є обґрунтованими.

Пунктом 7.3 договору № 2200 від 26.10.2022 р. також визначено, що за порушення строків поставки (улаштування) Постачальник сплачує Покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1 % (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник повинен додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

З посиланням на вказане положення договору позивачем приведено розрахунок пені за порушення зобов`язання з поставки товару в розмірі 317 994,91 грн. за період з 02.01.2023 р. по 17.04.2023 р. та штрафу в розмірі 209 996,64 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 33, 157-158).

Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку та дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та обґрунтованими.

Як зазначено вище, відповідач у клопотанні № 11/09 від 11.09.2023 р., вх. № 11656 від 18.09.2023 р., просив суд зменшити розмір пені та штрафу до 25 % від заявлених сум.

У статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.07.2023 р. у справі № 914/3231/16.

Як встановлено судом, відповідач в повному обсязі повернув позивачу авансовий платіж за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р. після ініціювання позивачем судового процесу.

Крім того, позивачем не надано доказів заподіяння Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» збитків внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару згідно з вказаним договором. Також, з інформації, наявної в матеріалах справи, не вбачається, що у разі зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазнає значних негативних наслідків для свого фінансового стану.

Врахувавши викладене, з огляду на необхідність дотримання принципу рівності сторін справи та балансу інтересів обох сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру нарахувань, здійснених на підставі п.7.3 договору,

на 30 % до 146 997,65 грн. та 222 596,44 грн. відповідно. Водночас, заслухавши та оцінивши заперечення позивача проти клопотання про зменшення штрафних санкцій, суд вважає його доводи слушними та відмовляє відповідачу у зменшенні штрафних санкцій до 25% від нарахованих сум.

Так, Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини. Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.

Отже, невиконання стороною прийнятих на себе зобов`язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони мали передбачити при укладенні Договору за загальними засадами справедливості, добросовісності, розумності, а тому наслідки невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором покладаються на нього, а надмірне зменшення розміру штрафних санкцій призведе до нівелювання їх змісту та втручання суду у договірні відносини сторін.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд» 104696,95 грн. проценти за користування авансовим платежем за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р., 222 596,44 грн. пеня за порушення зобов`язання з поставки товару, 146 997.65 грн. штраф, 16 075,12 грн. втрати від інфляції, 12 903,90 грн. 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 9 925,01 грн.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, судовий збір в сумі 7 431,26 грн. підлягає поверненню позивачеві за його клопотанням.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт-Буд» (38300, Полтавська обл., смт. Велика Багачка, вул. Шевченко, 107, код ЄДРПОУ 40727214) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 104 696.95 грн. проценти за користування авансовим платежем за договором поставки № 2200 від 26.10.2022 р., 222 596,44 грн. пеня за порушення зобов`язання з поставки товару, 146 997,65 грн штраф, 16 075,12 грн. втрати від інфляції, 12 903,90 грн. 3 % річних; 9 925,01 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 7 431,26 грн., сплачений згідно з платіжною інструкцією № АУ1-1321 від 18.04.2023 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 917/847/23.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 11.01.2024 р. після повернення судді Мацко О.С. з відпустки.

Суддя О.С. Мацко