Ухвала

від 09.01.2024 по справі 908/1940/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1940/22

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023

у справі №908/1940/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверсін»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейдія»

про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 у справі №908/1940/22 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експотрейдія" ліквідовано; провадження у справі закрито.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду, ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити. В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що він є контролюючим органом та у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство боржника має право провести документальну позапланову перевірку боржника.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 у справі №908/1940/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 у справі № 908/1940/22, в частині відмови у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області, залишено без змін. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покладено на Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області (надіслана 12.12.2023, що підтверджується конвертом Укрпошта) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №908/1940/22, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції та направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження судового розгляду.

Суддя Огороднік К.М. перебував у відпустці з 25.12.2023 по 08.01.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2023 № 316-кв).

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Розглянувши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, з наступних підстав.

Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на момент звернення Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області з касаційною скаргою на оскаржувану постанову апеляційного суду - після набрання чинності з 15.04.2023 змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023) у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Отже, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття оскаржуваного судового рішення та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанов апеляційних судів, прийнятих за результатом апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції в частині розгляду питання щодо відмови у задоволенні клопотання про зобов`язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 ГПК України).

Суд звертає увагу скаржника на те, що ухвала суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі про банкрутство не була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції в цій частині.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на вказане судове рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №908/1940/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №908/1940/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Картере В.І.

Пєсков В.Г.