Ухвала

від 11.01.2024 по справі 752/10464/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10464/22

Провадження № 1-кп/752/797/24

УХВАЛА

11 січня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010001413 від 01 липня 2022 року, № 12022100010002156 від 09 вересня 2022 року та № 12023100010000612 від 03 березня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Прокурор звернулась з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої, мотивуючи наявністю обґрунтованої підозри обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та продовженням існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме обвинувачена може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання.

Обвинувачена заперечила проти задоволення клопотання. Вказала, що не має наміру переховуватись від суду чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просила змінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки має тяжко хвору матір та хоче її провідати.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За результатами дослідження в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачена обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень.

Оцінка обґрунтованості обвинувачення в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченої. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано обвинувачену, свідків, не досліджено письмові докази.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні чотирьох епізодів таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, неодноразово не з`являлась на виклики суду без поважних причин, у результаті чого ухвалами суду від 14 березня 2023 року та 21 вересня 2023 року щодо неї було застосовано привід.

Доказів поважності причин неявки обвинуваченої в судові засідання, наявності у неї тяжкої хвороби чи перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням і неможливості залишити цей заклад в розпорядження суду не надано.

Також обвинуваченою не надано доказів наявності у неї на утриманні хворої матері, яка потребує догляду з боку обвинуваченої.

З огляду на характер та кількість інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, а також зважаючи на розмір покарання, що їм загрожує, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченій запобіжного заходу, а саме обвинувачена може переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

При цьому, застосування щодо обвинуваченої більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків. Тримання обвинуваченої під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визнаичти обвинуваченій розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян, який буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на неї обов`язків.

Керуючись статтями 177, 183, 194, 197, 199, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, до 10 березня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить що становить 87 600 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинувачену прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену наступні обов`язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

утриматися від позапроцесуального спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченій та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченою, а також якщо обвинувачена не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1