Ухвала

від 14.01.2025 по справі 752/10464/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

справа № 752/10464/22

провадження № 51-102ск25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки

м. Лубни Полтавської області, жительки

АДРЕСА_1 , раніше судимої

за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2023 року з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року за ч. 2

ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненої на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком тривалістю 2 роки,

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4

ст. 185 КК.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року

ОСОБА_4 визнано винуватою і засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2023 року, та визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахувано у строк покарання періоди попереднього ув`язнення обвинуваченої у кримінальному провадженні з 05 липня 2022 року по 23 серпня 2022 року включно та з 21 листопада 2023 року по 25 квітня 2024 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішено питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватою у тому, що вона 01 липня 2022 року, приблизно о 14:50, перебуваючи у приміщенні магазину «DeFacto», розташованому

у торгово-розважальному центрі (далі - ТРЦ) «Республіка Парк» на вул. Кільцева дорога, 1, у м. Києві, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшла до стелажа з асортиментом жіночих суконь, взяла та поклала до своєї сумки (рюкзаку) жіночу сукню синього кольору, вартістю 399 грн без урахування ПДВ, після чого, не розрахувавшись, вийшла з приміщення магазину та отримала реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Дефакто рітейл Україна» (ЄДРПОУ - 41670667) матеріальну шкоду на вказану суму.

Цього ж дня ОСОБА_4 приблизно о 16:00, перебуваючи у приміщенні магазину «Sinsay», розташованому у вищевказаному ТРЦ, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з торгівельної зали та поклала до своєї сумки ряд товарів, загальною вартістю 1038 грн без ПДВ, після чого, не розрахувавшись, вийшла з приміщення магазину та отримала реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд, чим заподіяла ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (ЄДРПОУ 32435513) матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 08 вересня 2022 року приблизно о 16:00 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Brads», розташованому у тому ж ТРЦ, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшла до металевого стелажа з асортиментом жіночого взуття, одягла на себе кросівки марки «Nike» чорного кольору, вартістю 2599 грн без ПДВ, а своє взуття залишила під одним зі стелажів з одягом, після чого, не розрахувавшись за кросівки, вийшла в них з приміщення магазину та отримала можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла ФОП ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, 03 березня 2023 року приблизно о 19:45 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «DeFacto», розташованому у вищевказаному ТРЦ, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з торгового залу брюки та світшот, зайшла в примірочну, зрізала з нього ножицями бірки та магнітні кліпси, одягла на себе світшот, заховала в наплічну сумку, яку мала при собі, брюки, після чого, не розрахувавшись, покинула приміщення магазину, заподіявши ТОВ «ДЕФАКТО РІТЕЙЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 41670667) матеріальну шкоду на суму 1698 грн.

Київський апеляційний суд ухвалою від 06 листопада 2024 року скасував вказаний вирок в частині засудження ОСОБА_4 за епізодами від 01 липня 2022 року о 14:50, 01 липня 2022 року о 16:00, 03 березня 2023 року, а кримінальні провадження в цій частині закрив на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. На підставі ч. 7 ст. 72 КК зарахував в строк покарання перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом з 24 серпня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 06 березня 2023 року по 04 травня 2023 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідає одному дню позбавлення волі. У решті вирок залишив без змін.

Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 просить скасувати оскаржене судове рішення та закрити кримінальне провадження. В обґрунтування вказаних вимог посилається на положення Закону України № 3886-IX від 18 липня 2024 року.

Стверджує, що сума вчиненої нею крадіжки не перевищує суми прожиткового мінімуму для працездатної особи на момент скоєння злочину. Наголошує, що з 1 липня 2022 року збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку,

що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо

з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення

у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Як убачається з оскарженої ухвали, апеляційний суд, переглядаючи вирок щодо

ОСОБА_4 за її апеляційною скаргою, а також апеляційною скаргою її захисника, послався на положення ч. 2 ст. 404 КПК, відповідно до якої суд апеляційної інстанції може вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Як зазначила колегія суддів, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України

від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України

про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) встановлено,

що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до

2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на наведене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, встановлений у ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то

для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім

норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу

для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму

для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом

на 01 січня звітного податкового року.

Як зазначив суд в ухвалі, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення

за ч. 4 ст. 185 КК вчинене 01 липня 2022 року за епізодом № 12022100010001413 та завдано ТОВ «Дефакторітейл Україна» (ЄДРПОУ - 41670667) матеріальну шкоду

на суму 399 грн.; ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (ЄДРПОУ 32435513) - матеріальну шкоду на загальну суму 1038 грн без ПДВ; та 03 березня 2023 року за епізодом

№ 12023100010000612 та заподіяно ТОВ «ДЕФАКТО РІТЕЙЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 41670667) матеріальну шкоду на суму 1698 грн.

При цьому суд вказав на те, що оскільки ОСОБА_4 вчинила крадіжки в 2022 та

2023 роках, тому слід керуватись ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік»,

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2022 року становить

2481 грн, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1240,5 грн

на 2022 рік, а 2 неоподаткованих мінімумів (ст. 51 ч. 2 КУпАП) - 2481 грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2023 року становить

2684 грн, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1342 грн

на 2023 рік, а 2 неоподаткованих мінімумів (ст. 51 ч. 2 КУпАП) - 2684 грн.

Тобто з 09 серпня 2024 року сума викраденого майна, яка не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є дрібною крадіжкою та особа повинна нести відповідальність за відповідною частиною ст. 51 КУпАП.

Таким чином, як вказав суд, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, становив у 2022 році 2481 грн; у 2023 році - 2684 грн.

З огляду на наведене, вартість викраденого ОСОБА_4 майна становила відповідно 399 грн, 1038 грн та 1698 грн тобто, була меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти,

що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження

з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що у цьому випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження

за епізодами від 01 липня 2022 року о 14:50, 01 липня 2022 року о 16:00, 03 березня 2023 року за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.

Щодо епізоду від 08 вересня 2022 року, то, як зазначив апеляційний суд, він не підпадає під дію закону, яким скасована кримінальна відповідальність. Відповідно до матеріалів справи, діями ОСОБА_4 08 вересня 2022 року за епізодом № 12022100010002156 заподіяно матеріальну шкоду ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 2599 грн, що є більшим за 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення, отже вказане діяння не підпадає

під дію Закону № 3886-IX, що є підставою для притягнення обвинуваченої

до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК.

З наведеними в оскарженій ухвалі висновках погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Постановлена у кримінальному провадженні ухвала є належно вмотивованою та обґрунтованою, її зміст відповідає вимогам ст. 370, 419 КПК, у ній наведено мотиви,

з яких виходив суд, та положення закону, якими він керувався під час її постановлення.

Посилання засудженої на те, що з 1 липня 2022 року збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак апеляційний суд не взяв це до уваги, слід зазначити таке.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі

№ 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24), у ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1

ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

За змістом ч. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України з урахуванням положень пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб береться відповідно до установленого законом станом

на 01 січня звітного податкового року.

Таким чином, з огляду на наведене, доводи засудженої є неспроможними.

З урахуванням викладеного підстав для скасування оскарженого судового рішення внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, на що посилається засуджена у касаційній скарзі, немає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування судового рішення, у касаційній скарзі засудженої не наведено.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Таким чином, Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити засудженій ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження

за її касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада

2024 року щодо неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3