Ухвала

від 10.01.2024 по справі 756/97/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

10.01.2024 Справа № 756/97/24

Справа №756/97/24

Провадження №2-з/756/2/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Григораш Катерина Михайлівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, витребування майна з чужого володіння,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє адвокат Григораш К.М., звернулася з даним позовом до суду, в якому просить: 1) визнати за позивачем право власності на транспортний засіб (автомобіль) марки Lexus, моделі RX450H, VIN код НОМЕР_1 , 2010 року випуску, типу універсал легковий, синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 (поточний номерний знак НОМЕР_3 при реєстрації за ОСОБА_2 ); 2) витребувати у ОСОБА_2 та передати позивачу належний їй на праві власності транспортний засіб (автомобіль) марки Lexus, моделі RX450H, VIN код НОМЕР_1 , 2010 року випуску, типу універсал легковий, синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 (поточний номерний знак НОМЕР_3 при реєстрації за ОСОБА_2 ), в належному технічно-справному стані, технічний паспорт та ключі до замка запалення до вищевказаного транспортного засобу.

Одночасно з вказаною позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони ОСОБА_2 здійснювати дії щодо використання, відчуження та розпорядження транспортним засобом (автомобілем) марки Lexus, моделі RX450H, VIN код НОМЕР_1 , 2010 року випуску, типу універсал легковий, синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 (поточний номерний знак НОМЕР_3 при реєстрації за ОСОБА_2 ).

Обґрунтовуючи позовну заяву, а також заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає про те, що у 2011 році вона придбала автомобіль Lexus, моделі RX450H, VIN код НОМЕР_1 , 2010 року випуску, типу універсал легковий, синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 .

Вказаний автомобіль, у зв`язку з необхідністю пошуку місця для зберігання транспортного засобу, знаходився за місцем мешкання її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , з яким вона перебувала у шлюбі з 2013 року по 2019 рік, за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 позивач дізналась, що 29.02.2020 вищевказаний автомобіль був перереєстрований спочатку на ОСОБА_4 , а потім 12.03.2020 на ОСОБА_2 . Разом з тим, жодних правочинів щодо відчуження належного їй на праві власності автомобіля вона не вчиняла, повноважень на його відчуження нікому не надавала.

На думку заявника, невжиття такого виду забезпечення позову як арешт майна та встановлення заборони здійснювати дії щодо використання, відчуження та розпорядження вказаного вище автомобіля надасть можливість відповідачу відчужити автомобіль, що може унеможливити виконання рішення в майбутньому у разі задоволення позову. Крім того, протиправне використання транспортного засобу, навіть добросовісним набувачем, наносить шкоду її майну, яким є автомобіль, оскільки внаслідок його використання відбувається зношування транспортного засобу та знижується його якість, а також може бути завдана шкода майну, у тому числі внаслідок потрапляння у ДТП.

За вказаних обставин просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вказана позиція відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

При цьому, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Предметом позову, з яким звернулася заявник, є матеріально-правова вимога про визнання за нею права власності на рухоме майно - транспортний засіб, та його витребування з чужого володіння, що повністю кореспондується зі способами захисту порушеного права.

Враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.

Разом з тим, арештом майна є накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Таким чином, хоча арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, проте, у даному випадку, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги предмет та підстави позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін, а також того, що невжиття такого заходу забезпечення позову як арешт майна може призвести до подальшого відчуження спірного майна будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт рухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки Lexus, моделі RX450H, VIN код НОМЕР_1 , 2010 року випуску, типу універсал легковий, синього кольору, номерний знак НОМЕР_3 (номерний знак під час перебування у власності ОСОБА_5 - НОМЕР_2 ).

Разом з тим, заява в частині заборони відповідачу користування, відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом задоволенню не підлягає, оскільки арешт рухомого майна сам по собі передбачає заборону на право розпоряджатися цим майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а обмеження власника майна у користуванні ним у даному випадку є неспівмірним порівняно з можливими негативними наслідками для відповідача, які можуть настати в результаті вжиття такого заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Григораш Катерина Михайлівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, витребування майна з чужого володіння задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки Lexus, моделі RX450H, VIN код НОМЕР_1 , 2010 року випуску, типу універсал легковий, синього кольору, номерний знак НОМЕР_3 (номерний знак під час перебування у власності ОСОБА_5 - НОМЕР_2 ).

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.О. Тиха