Постанова

від 10.01.2024 по справі 756/8307/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 756/8307/19

провадження № 61-10212 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Забара Юрій Сергійович,

відповідач: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Аксіома», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровенг Стейт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Забари Юрія Сергійовича, на рішення Оболонського районного суду м. Києва у складі судді

Жука М. В. від 08 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О.

від 07 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Аксіома» (далі - ПАТ «КБ «Аксіома»), товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровенг Стейт» (далі - ТОВ «ФК «Гровенг Стейт»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С. І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., про визнання договорів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , яка 17 серпня 2012 року була передана ним у іпотеку на забезпечення виконання договору про іпотечний кредит від 21 березня 2012 року № К-28/12.

19 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» укладено договір про відступлення права вимоги № 07-В-1 за договором про іпотечний кредит від 21 березня 2012 року № К-28/12, а 25 серпня 2016 року між цими самими сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 17 серпня 2012 року.

26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 укладено два договори про відступлення права вимоги як за кредитним, так і іпотечними договорами. 02 грудня 2016 року ОСОБА_2 на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку» уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу спірної квартири, на підставі якого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. здійснена реєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_3

02 грудня 2016 року до зазначеної вище квартири, яка належить йому на праві власності, вдерлися біля 10 осіб, які зламали вхідні двері, винесли з квартири речі, виштовхали осіб, які там знаходилися, у тому числі малолітнього його онука

ОСОБА_6 , 2009 року народження, замінили замки на вхідних дверях.

Оскільки укладені між відповідачами договори відступлення права вимоги за своєю суттю є договорами факторингу, вони суперечать вимогам закону, тому ОСОБА_4 просив суд:

- визнати договір відступлення права вимоги № 07-В-1 за договором про іпотечний кредит від 21 березня 2012 року № К-28/12, укладений 19 серпня 2016 року між

ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 17 серпня 2012 року, укладений 26 серпня

2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним 26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 , недійсними;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію індексний № 31095399

від 25 серпня 2016 року, індексний № 31095426;

- відновити становища, яке існувало до порушення його права власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32682199 від 02 грудня 2016 року номер запису про право власності 17772135 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1103294080000) прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року

у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що оскільки зі змісту оспорюваних договорів відступлення права вимоги вбачається, що у цих договорах встановлено всі істотні умови для такого виду договорів (цесія) відповідно до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів, воля сторін правочину була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, тому відсутні правові підстави для визнання їх недійсними з підстав, наведених у позовній заяві. Оскільки при розгляді справи не встановлено ознак фінансування про відступлення права вимоги (факторингу) в укладених договорах про відступлення прав вимоги заборгованості, що фактично була сформована на підставі судового рішення.

Суд послався на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19.

Крім того, суд зазначав, що не підлягають судовій оцінці додержання ОСОБА_2 вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку» при укладенні з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу спірної квартири, оскільки ці обставини не охоплюється вимогами позову ОСОБА_4 .

Суд вказав, що оскільки вимоги позову про скасування рішень про державну реєстрацію є похідними від вимог про визнання договорів недійсними, то вони задоволенню не підлягають.

Короткий зміст постанови судуапеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Забари Ю. С., задоволено частково.

Скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «КБ «Аксіома»,

ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 07-В-1 за договором про іпотечний кредит від 21 березня 2012 року

№ К-28/12, укладеного 19 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та

ТОВ «ФК «Гровінг Стейт», договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 17 серпня 2012 року, укладеного 26 серпня 2016 року між

ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», закрито провадження в справі в цій частині.

Роз`яснено ОСОБА_4 право на подання до Київського апеляційного суду заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією протягом десяти днів з дня отримання даної постанови.

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня

2022 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки

ОСОБА_4 оспорив господарські договори між юридичними особами,

а також з урахуванням предмету спору та відповідних положень ЦПК України, ГПК України такі позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд апеляційної інстанції вказав, що немає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним 26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 , а також відновлення становища, яке існувало до порушення його права власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32682199 від 02 грудня 2016 року номер запису про право власності 17772135 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1103294080000), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., та розглянув вказані позовні вимоги у порядку цивільного судочинства.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині, вказавши, що районним судом не порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні вказаних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року заяву представника ОСОБА_4 - адвоката Забари Ю. С., про передачу справи до Господарського суду м. Києва задоволено.

Справу № 756/8307/19 в частині вимог ОСОБА_4 до ПАТ «КБ «Аксіома», ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 07-В-1 за договором про іпотечний кредит від 21 березня

2012 року № К-28/12, укладеного 19 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 17 серпня 2012 року, укладеного 26 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», передано до Господарського суду м. Києва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Забара Ю. С., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення Оболонського районного суду м. Києва

від 08 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 19 липня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Забари Ю. С., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати суду документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У наданий судом строк представник ОСОБА_4 - адвокат

Забара Ю. С., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги,

а саме докази сплати судового збору.

Крім того, заявник надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу з уточненою прохальною частиною та її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва

від 08 серпня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним

26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 , а також відновлення становища, яке існувало до порушення його права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32682199 від 02 грудня 2016 року номер запису про право власності 17772135 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1103294080000), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. і в цій частині направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Послався на те, що Господарський суд м. Києва 25 липня 2023 року на виконання постанови Київського апеляційного суду відкрив загальне позовне провадження та продовжив в іншій частині розгляд справи № 756/8307/19, а тому оскарження судових рішень в цій частині є недоцільним і буде порушувати принцип процесуальної економії.

Отже, в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не перевіряються (стаття 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 08 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 756/8307/19 із Господарського суду

м. Києва. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

15 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2023 року клопотання представника

ОСОБА_4 - адвоката Забари Ю. С., про зупинення дії судових рішень задоволено. Зупинено дію рішення Оболонського районного суду міста Києва

від 08 серпня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 20 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Уточнена касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката

Забари Ю. С., мотивована тим, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 06 липня 2015 року у справі № 6-301 цс 15 та від 13 квітня 2016 року у справі № 3-238гс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16та у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 у справі № 639/6370/18 (провадження

№ 61-2747 св 20) щодо визнання недійсними договорів відступлення права вимоги (цесії і факторингу).

Заявник в уточненій касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року в частині позовних вимогОСОБА_4 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним 26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 , а також відновлення становища, яке існувало до порушення його права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32682199 від 02 грудня 2016 року номер запису про право власності 17772135 про реєстрацію права власності на квартиру

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1103294080000), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., посилаючись на те, що Господарський суд м. Києва 25 липня 2023 року на виконання постанови Київського апеляційного суду відкрив загальне позовне провадження та продовжив в іншій частині розгляд справи № 756/8307/19, а тому оскарження судових рішень в цій частині, на думку заявника, є недоцільним і буде порушувати принцип процесуальної економії.

Тим не менше, заявник у касаційній скарзі посилається на незаконність судових рішень в цілому (як підставу для скасування її в частині) і вказує, що суди порушили норми процесуального права, належним чином не повідомивши позивача про дату, час і місце засідання суду, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. При цьому, як районний суд, так і апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача, не з`ясувавши поважність причин відсутності, так як представник позивача як мобілізований перебуває у Збройних силах України та бере участь у бойових діях, а позивач після перебування в окупованому Гостомелі як біженець виїхав до Республіки Польща. Суди порушили норми ЦПК України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до суду.

Суд також не вирішив питання щодо клопотань позивача про подання нових доказів, які він був позбавлений можливості подати у зв`язку з процесуальним порушеннями, допущеними судом першої інстанції, такі дії апеляційного суду протирічать правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 203/2861/19 та у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі

№ 720/1277/20, суть яких зводиться до того, що «апеляційний суд не забезпечив сторонам необхідних рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін, що є істотним порушенням процесуального закону і підставою для скасування рішення апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що суд першої інстанції розглянув спір без повного врахування усіх підстав щодо недійсності договору, укладеного між

ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», про відступлення права вимоги

№ 07-В-1, за умовами якого банком передано фінансовій компанії право вимоги за договором про іпотечний кредит № К-28/12 від 21 березня 2012 року, так як ТОВ «ФК «Гровінг Стейт» не надано доказів на дійсність вказаного договору, у матеріалах справи відсутні докази сплати та Акт прийому-передання права вимоги, що свідчить про те, що цей договір не набрав прав нового кредитора.

Вказується на нелогічність та невідповідність обставинам справи, принципу пропорційності постанови апеляційного суду в частині закриття провадження у справі про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 07-В-1 за договором про іпотечний кредит № К-28/12 від 21 березня 2012 року, укладеного

19 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 17 серпня 2012 року, укладеного 26 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «Фінансова компанія «Гровенг Стейт», але із залишенням в силі рішення суду в іншій частині.

Якщо слідувати з логіки судів (у межах позовних вимог, що були розглянуті) та конструкції позову, саме визнання договором факторингу - першого договору відступлення, укладеного 19 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт», призводило до визнання недійсними усіх наступних договорів.

Але апеляційний суд, визнавши, що питання недійсності першого, похідного договору, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства, залишив в силі рішення суду щодо відмови в задоволенні позову відносно наступних договорів, хоча повинен був скасувати рішення і закрити з цих підстав провадження з усіх позовних вимог, так як питання їх вирішення логічно та послідовно в рамках позову пов`язане саме з вирішенням питання недійсності договору відступлення, укладеного 19 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «Фінансова компанія «Гровенг Стейт».

Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 березня 2012 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_7 укладено договір про іпотечний кредит № К-28/12, за умовами якого банком надано

ОСОБА_7 кредит у сумі 900 000 грн на строк до 18 березня 2022 року на придбання у власність квартири АДРЕСА_1

зі сплатою 15 відсотків річних (т. 1, а. с. 134-136).

29 березня 2012 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на спірну квартиру після повної оплати ОСОБА_7 ціни квартири. Відтак, спірна квартира була придбана ОСОБА_4 за рахунок кредитних коштів ПАТ «ЕРДЕ БАНК». Ці обставини установлені рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року, яке набрало законної сили, у справі

№ 756/16381/16-ц, у якій брали участь сторони цієї справи.

На забезпечення виконання договору про іпотечний кредит 17 серпня 2012 року між ОСОБА_4 та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нумеріцькою С. П. за реєстровим № 1552. За умовами договору ОСОБА_4 передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1

(т. 1, а. с. 141-143).

13 грудня 2013 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ПАТ «КБ «Аксіома» укладено договір про відступлення права вимоги № 7, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарським С. І. За умовами договору ПАТ «ЕРДЕ БАНК» передав ПАТ «КБ «Аксіома» право вимоги за договором про іпотечний кредит № К-28/12 з усіма додатковими угодами та додатками до нього

(т. 1, а. с. 147-148).

16 січня 2014 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ПАТ «КБ «Аксіома» укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором від 17 серпня 2012 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О.М. За умовами цього договору ПАТ «ЕРДЕ БАНК» передано ПАТ «КБ «Аксіома» права іпотекодержателя (т. 1, а. с. 149-150).

19 серпня 2016 року між ПАТ «КБ «Аксіома», в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Аксіома» Приходько Ю. В., та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» укладений договір про відступлення права вимоги № 07-В-1. За умовами договору банк передав фінансовій компанії право вимоги за договором про іпотечний кредит № К-28/12 від 21 березня 2012 року, укладеного між ПАТ «ЕРДЕ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Аксіома» на підставі договору № 7 від 13 грудня 2013 року, та ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 152).

25 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. посвідчений укладений між ПАТ «КБ «Аксіома», в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Аксіома» Приходько Ю. В., та ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим 17 серпня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нумеріцькою С. П. за реєстровим № 1552

(т. 1, а. с. 156).

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. від 25 серпня 2016 року індексний номер 310953399 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо інформації про державну реєстрацію іпотеки в частині іпотекодержателя вказано ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» (т. 1, а. с. 133).

26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги № 26/08/16, за умовами якого ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» відступило ОСОБА_2 право вимоги за договором про іпотечний кредит

№ К-28/12, укладеним 21 березня 2012 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та

ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 158-161).

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року, яке набрало законної сили, у справі № 756/16381/16-ц встановлено, що згідно з укладеним між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 договором від 26 серпня

2016 року №26/08/16 про відступлення права вимоги до ОСОБА_2 перейшло право вимоги суми сформованої заборгованості за Договором про іпотечний кредит

№ К-28/12 від 21 березня 2012 року, строк платежу якої настав, згідно заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року у справі

№ 756/85/15-ц за позовом ПАТ «КБ «Аксіома» до ОСОБА_7 , Забари Ю. С. про стягнення боргу. Загальна сума права вимоги складає заборгованість

в сумі 1 090 832,20 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 832 091,86 грн; заборгованість за процентами у розмірі 205 042,80 грн, пеня по кредиту у розмірі 25 793,17 грн, пеня по процентам у розмірі 27 904,37 грн.

Крім того, 26 серпня 2016 року ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» укладено з ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарськом С. І., за умовами якого до ОСОБА_2 перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором, укладеним 21 березня 2012 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ОСОБА_4 , на забезпечення виконання боржником кредитного договору від 21 березня 2012 року, за яким у іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 67-69, 129-134).

25 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. прийнято рішення індексний № 31095426 щодо внесення відомостей про обтяження іпотекою квартири

АДРЕСА_1 із зазначенням іпотекодержателем ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 56).

Згідно з вимоги про порушення зобов`язання від 29 серпня 2016 року, яка була передана через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарську С. І., ОСОБА_2 вимагала від ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виконання грошового зобов`язання, у випадку невиконання якого заявлялося, зокрема, про продаж предмета іпотеки згідно зі статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Вимога отримана ОСОБА_7 30 серпня 2016 року та ОСОБА_4 30 серпня 2016 року, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні накладними ТОВ «Нова пошта» № 59000201548799 та

№ 59000201546910 відповідно. У накладних наявні підписи про отримання відправлення, дані і адреси сторін відповідають адресам ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , зазначеним у кредитному договорі та договорі іпотеки.

02 грудня 2016 року між ОСОБА_2 , як іпотекодержатель за іпотечним договором від 17 серпня 2012 року, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , за умовами якого вона продала спірну квартиру ОСОБА_3 у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» (т. 1, а. с. 10-11).

02 грудня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. прийняв рішення індексний № 32682199 про внесення відомостей щодо власника квартири АДРЕСА_1

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02 грудня 2016 року (т. 2, а. с 13).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на таке: 1) Застосування судами норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;2) Судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) Судами як першої так і апеляційної інстанцій розглянуто справу за відсутності позивача та його представника, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скаргапредставника ОСОБА_4 - адвоката Забари Ю. С., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду вимогам закону не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як на одну з підстав касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат

Забара Ю. С., посилається на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, а саме зазначає, що ні він, як представник позивача, ні позивач, не були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи апеляційним судом, зазначаючи, що він як мобілізований перебуває у Збройних силах України та бере участь у бойових діях й повідомив суд про зміну адреси листування, а позивач після перебування в окупованому Гостомелі як біженець виїхав до Республіки Польща, про що апеляційному суду повідомлено у вступній частині апеляційної скарги.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд із прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенція закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле

(див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70,

§ 36).

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу

те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ

до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна,

як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Частиною другою статті 129 Конституції України регламентовано, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом

і судом.

Вказане положення кореспондується з вимогами частини другої статті 12

ЦПК України, відповідно до якої учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно

до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Положеннями статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком,

щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки

до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно зі статтею 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи

в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей

про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням статей 128, 130 ЦПК України.

Верховним Судом установлено, що відповідно до вимог статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи, про дату, час і місце судового засідання. Адвокат Забара Ю. С. зазначений в апеляційній скарзі як представник позивача з наданням відповідних доказів (т. 3, а. с. 1-5). Стаття 58 (параграф 2 глави 4 розділу I) ЦПК України, яка унормовує статус представників, знаходиться у главі про учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з`ясовує питання про склад часників судового процесу, а відповідно до вимог статті 366 ЦПК України повідомляє учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Як зазначалося вище, і в апеляційній скарзі, і в касаційній скарзі зазначено, що позивач ОСОБА_4 після перебування в окупованому Гостомелі як біженець виїхав до Республіки Польща, тобто за зареєстрованою адресою у м. Києві не проживає. Цим самим виконано вимоги статті 131 ЦПК України про обов`язок учасника судового процесу повідомити суд про зміну місця свого проживання. Такий саме обов`язок виконав і представник позивача - адвокат Забара Ю. С., повідомивши 01 червня 2023 року апеляційний суд, що він перебуває у Збройних силах України як мобілізований та бере участь у бойових діях (т. 3, а. с. 57-59) й повідомив суд адресу, за якою просить направити йому судові повістки, так як позивач знаходиться за межами України у зв`язку з війною (т. 3, а. с. 88). Апеляційним судом ухвалено судове рішення 07 червня 2023 року.

Матеріали справи взагалі не містять доказів направлення судових повісток представнику позивача ОСОБА_4 - адвокату Забарі Ю. С.

Судова повістка (одна, хоча проводилося два судові засідання) направлена позивачу ОСОБА_4 за адресою зареєстрованого місця проживання в м. Києві й повернулася апеляційному суду з відміткою «відсутній за вказаною адресою» (т. 3, а. с. 71-72). При цьому в апеляційній скарзі представник позивача письмово повідомив суд про це, а саме, що після перебування в окупованому Гостомелі як біженець позивач виїхав до Республіки Польща, і просив направляти судові повістки йому. Тому апеляційному суду завчасно було повідомлено про адресу листування і те, що позивач у силу об`єктивних причин не проживає за місцем реєстрації.

Неповідомлення учасників справи про дату судового засідання є порушенням права на доступ до суду. Зазначене кореспондує із практикою ЄСПЛ стосовно повідомлення сторін при вирішенні спору щодо їх прав та обов`язків.

Зокрема, у пункті 8 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України», (заява № 29446/12; пункти 7, 8) зазначено, що на національні суди покладається обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення.

У справі «Стрижак проти України» від 08 листопада 2005 року (заява № 72269/01, пункт 40) Суд зазначив, що незабезпечення достатньою мірою усіх заходів повідомлення сторони справи - позбавляє можливості останню подавати свої аргументи у справі. У пункті 36 рішення у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року (заява № 70329/12), розглянувши скаргу заявника, ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. ЄСПЛ у цій справі дійшов висновку, що національний суд, розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був він повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглянувши справу без повідомлення позивача (представника позивача), суд апеляційної інстанції позбавив його права на доступ до суду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта

статті 411 ЦПК України).

Верховний Суд зауважує, що оскільки суд касаційної інстанції встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, відсутні підстави для оцінки інших доводів касаційної скарги.

Верховний Суд може вийти за межі доводів касаційної скарги, а не за межі об`єкта (предмета) касаційного оскарження. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (статті 13, 400 ЦПК України) саме заявник скарги визначає об`єкт (предмет) оскарження. Тому підстави для виходу за межі касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Забари Юрія Сергійовича, задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року скасувати

в частині позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним

26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Гровенг Стейт» та ОСОБА_2 ,

а також відновлення становища, яке існувало до порушення його права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на квартиру, справу в цій частині направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець