Рішення

від 10.01.2024 по справі 120/11679/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 січня 2024 р. Справа № 120/11679/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося з адміністративним позовом до колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 118884,05 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2023 року було зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції в адміністративній справі № 120/10514/22.

Надалі, ухвалою суду від 09.01.2024 року провадження у справі поновлено.

Позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, шляхом зменшення розміру позовних вимог та періоду боргу.

Відповідачем до суду було подано відзив, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що особі було неправомірно призначено пенсії, що підтверджується правовими висновками у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2023 року у справі № 120/10514/22.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, у якій він вказує на те, що призначення пенсії відбулося за рішенням суду, що набрало законної сили.

Окрім того, позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, шляхом зменшення розміру позовних вимог та періоду боргу.

Суд наголошує, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відтак, вказану заяву подано із пропущенням процесуального строку та не може бути прийнято судом до уваги.

Ознайомившись з наявними матеріалами у справі, суд встановив наступне.

Колективне підприємство "Зварювальна лабораторія" знаходиться на обліку в головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказаний обов`язок виник у зв`язку з призначенням ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у Вінницькій області від 14.03.2023 року пенсії, яким, зокрема, було зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 05.12.1996 року по 30.05.2016 року в Колективному підприємстві "Зварювальна лабораторія" на посаді інженера- дефектоскопіста рентгено-гамаграфування до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначити з 21.07.2022 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788.

У зв`язку з самостійною несплатою вказаної заборгованості, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції № 21-1 (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. "а" ст.13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій таким працівникам встановлено п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 року № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV), згідно з яким до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які мають право на призначення пенсій за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом №1058, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Отже, суд наголошує, що відповідно до Закону № 1058-IV підприємства та організації зобов`язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплати і доставку пенсій, призначених на підставі п. "а" ст.13 Закону № 1788.

За змістом пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1, № 2 покриваються підприємствами та організаціями з моменту призначення пенсії відповідній особі до моменту досягнення такою особою пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому підставою для відшкодування таких витрат є відповідний розрахунок фактичних витрат, сформований та надісланий платнику органом Пенсійного фонду.

На виконання вимог чинного законодавства, позивачем направлені розрахунки про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Згідно розрахунку позивача, розмір заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за травень-червень 2023 року.

Відповідно до матеріалів справи вказана заборгованість виникла у зв`язку з призначенням ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі № 120/10514/22.

Суд наголошує, що це рішення набрало законної сили 14.04.2023 року.

Судом враховано, що вказане рішення за розглядом апеляційної скарги КП "Зварювальна лабораторія" було скасовано постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 року.

Разом з тим, суд зазначає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" на вказане рішення було відкрито лише 22.05.2023 року.

Таким чином, у період з 14.04.2023 року по 22.05.2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду вважається таким, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Так, відповідно до матеріалів справи головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання рішення суду фактичне призначення пенсії відбулося 17.04.2023 року. Вказане підтверджується наданим позивачем розрахунком пенсії.

У зв`язку з тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду пенсію було призначено з 21.07.2022 року, у позивача виник обов`язок сплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії та надалі щомісячно виплачувати пенсійне забезпечення.

Принагідно суд зазначає, що обов`язок відшкодування виплат та доставки пільгових пенсій, покладено саме на підприємство.

Єдиними випадком, коли стягнення коштів здійснюється з пенсіонера є допущене ним зловживання.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 103 Закону № 1788-XII, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону № 1788-XII, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-XII є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Натомість, жодних відомостей від головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо наявних фактів зловживання пенсіонером ОСОБА_1 не надано.

Відтак, суд зазначає, що призначення та виплата пенсії позивачеві відбувалися відповідно до вимог законодавства на підставі рішення суду.

Згідно наданих позивачем квитанцій виплата заборгованої пенсії та виплата пенсії за травень була здійснена ним 12.05.2023 року та 15.05.2023 року. Виплата пенсії за червень здійснена 12.06.2023 року.

Судом враховано, що пенсія виплачена позивачеві після 22.05.2023 року не може бути відшкодована відповідачем, оскільки з урахуванням вищезазначеного, здійснена головним управління Пенсійного фонду України без законних на те підстав.

Принагідно, суд зазначає, що пенсія є щомісячним платежем, відтак виплачена пенсія за червень 2023 року у розмірі 10469,90 грн включенню у розрахунок суми щомісячної плати підприємства не підлягає.

Відтак, стягненню з відповідача підлягатиме сума у розмірі 108414,15 грн. Вказане не заперечується відповідачем, з огляду на подання заяви про зменшення позовних вимог.

Оскільки фактичні витрати відповідачем не відшкодовані, то позовні вимоги головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 108414,15 грн є обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене позовні вимоги головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) до колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" (вул. С. Зулінського, 20А, м. Вінниця, код ЄДРПОУУ 13322277) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства "Зварювальна лабораторія" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 108414,15 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович