Рішення

від 10.01.2024 по справі 140/31591/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/31591/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради до Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі Управління освіти, позивач) звернулося з позовом до Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (далі Департамент культури, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису № 3 від 25.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2022 Управлінням освіти отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля на вулиці Незалежності, 26 в місті Ковелі Волинської області (основний корпус)», які затверджені Наказом № 22.10/369-М від 15.11.2022 Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Зазначило, що після здійснення усіх необхідних дій Управління освіти 14.09.2023 отримало дозвіл на виконання будівельних робіт № ТУ012230914679 виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України. Дозвіл видано для «Нове будівництво укриття закладу загальної освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля» на вулиці Незалежності, 29 і місті Ковелі Волинської області».

Вказало, що 25.09.2023 Управління освіти отримало припис Департаменту культури № 3 від 25.09.2023, яким вимагав наступне: - негайно припинити проведення земляних робіт у визначеній відповідно до частини 2 ст. 32 зоні охорони пам`ятки архітектури місцевого значення (культова споруда мур., 1700 р.; охоронний № 22-м, взято на облік рішенням ВК Волинської ОРНД від 22.07.1985 № 228), які проводяться без попередніх археологічних розвідок; - вжити заходів із проведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Зауважило, що станом на момент отримання містобудівних умов та прийняття оскаржуваного припису земельна ділянка на якій здійснюється будівництво укриття не на-лежить до «Охоронної зони», тому вважає оскаржуваний припис протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного припису. При цьому, вказали, що листом Волинської обласної прокуратури від 18.09.2023 № 15-1570ВИХ- 23 було повідомлено Департамент про те, що на території м. Ковеля по вул. Незалежності, 31 розміщена пам`ятка архітектури місцевого значення культова споруда мур. 1700 р.; балансоутримувачем якої є Релігійна громада Апостола Андрія Первозванного УПЦ КП м. Ковеля (код ЄДР: 21733570), охоронний договір від 22.10.2018 № 36.

Зауважили, що згідно частини 1 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони.

До визначення у встановленому порядку відповідно до частини 1 статті 32 Закону зон охорони межі зони охорони становлять, зокрема, у межах населених пунктів - 100 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території (частина 2 статті 32 Закону).

Крім того, зазначили, що частина 2 статті 32 Закону встановлює ряд заборон і обмежень щодо виконання робіт в межах зони охорони, зокрема, земляні роботи в межах зони охорони проводяться виключно за умови проведення археологічних розвідок.

Ствердили, що при співставленні графічних матеріалів, наявних в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, з даними картографічного вебсервісу «Google Maps» встановлено, що виконання робіт на об`єкті будівництва «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей №1 м. Ковеля» на вулиці Незалежності, 29 у місті Ковелі Волинської області (основний корпус)» заплановано здійснювати саме в межах охоронної зони пам`ятки архітектури місцевого значення (32 м - від межі території пам`ятки, 75 м - від приміщення пам`ятки) - Церкви Святого Апостола Андрія Первозванного (культова споруда) (мур,); 1700 р.; охоронний № 22-м, взято на облік рішенням Виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 22.07.1985 №228

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 15.11.2022 Управлінням освіти отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля на вулиці Незалежності, 26 в місті Ковелі Волинської області (основний корпус)», які затверджені Наказом № 22.10/369-М від 15.11.2022 Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ковельської міської ради.

ТзОВ «Шинака Україна» розроблено проектну документацію (реєстраційний номер PD01:9653-4249-2216-6608), де у розділі «Містобудівні умови та обмеження» в частині 12 зазначено наступне: - вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень ЗУ «Про охорону культурної спадщини»: не відносяться до об`єктів культурної спадщини.

13.06.2023 затверджено Експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» у Волинській області (позитивний) №191/03-0006/01-23 щодо розгляду проектної документації на зазначене Нове будівництво.

18.08.2023 між Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради та ТзОВ «Вольньдорбуд» укладено договір підряду № 407, згідно якого підрядник зобов`язується виконати роботи по об`єкту «Нове будівництво укриття закладу загальної освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля» на вулиці Незалежності, 29 у місті Ковелі Волинської області (основний корпус) 45210000-2 Будівництво будівель за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника».

14.09.2023 позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ТУ012230914679 для «Нове будівництво укриття закладу загальної освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля» на вулиці Незалежності, 29 і місті Ковелі Волинської області», виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України. Генеральним підрядником виступає ТзОВ «Волиньдобуд» (ЄДРПОУ 43196316).

21.09.2023 Управління освіти отримало лист від відповідача з проханням проінформувати Департамент культури, чи проводились попередні археологічні розвідки в зоні проведення запланованих робіт щодо нового будівництва укриття закладу середньої освіти «Ліцей №1 міста Ковеля» на вул. Незалежності, 29 у місті Ковелі Волинської області, на який отримано 22.09.2023 відповідь, що роботи з будівництва об`єкта проводяться на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 14.09.2023 № ІУ 012230914679, попередні археологічні розвідки не проводились, оскільки вимога для їх проведення відсутня, а також під час проведення земляних робіт не виявлено знахідок археологічного або історичного характеру.

Крім того, 21.09.2023 позивачем надіслано лист до Відділу містобудування та архітектури ВК Ковельської міської ради про надання інформації про правові підстави видачі згаданих вище містобудівних умов та обмежень без врахування визначених Законом обмежень щодо виконання робіт в межах зони охорони пам`ятки. У відповіді від 28.09.2023 повідомлено, що містобудівні умови та обмеження надані відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з врахуванням вимог статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

За результатами опрацювання листа-відповіді Управління освіти, відповідач прийняв припис від 25.09.2023 №3 яким вимагав у позивача: - негайно припинити проведення земляних робіт у визначеній відповідно до частини 2 ст. 32 зоні охорони пам`ятки архітектури місцевого значення (культова споруда мур., 1700 р.; охоронний № 22-м, взято на облік рішенням ВК Волинської ОРНД від 22.07.1985 № 228) 32 м - від межі території пам`ятки, 75 м - від приміщення пам`ятки, які проводяться без попередніх археологічних розвідок; - вжити заходів із проведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Вважаючи вищевказаний припис № 3 від 25.09.2023 протиправним, позивач звернувся до суду.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону, здійснення інших повноважень відповідно до закону та ін.

Відповідно до пункту 5.31 Положення про Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 26.04.2023 № 195, Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації вживає в межах своєї компетенції заходів щодо погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може позначитися на стані пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх територій, зон охорони, та виконання інших повноважень у сфері охорони культурної спадщини

Повноваження відповідача у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року № 1805-III та Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI.

Згідно з положеннями частини третьої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, про об`єкти культурної спадщини. в якому зазначається інформація

Відповідно до Постанови КМУ від 26 липня 2001 року №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджено Список історичних населених місць України, в якому є м. Ковель.

Статтею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Частиною статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Так, в межах населених пунктів межі зони охорони пм`ятки архітектури становлять 100 метрів.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Межі та режими використання буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

За приписами ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно зі ст. 53, 54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.

На замовлення відділу містобудування та архітектури розроблена науково - проектна документація «Історико-архітектурний опорний план м. Ковель Волинської області з визначенням меж і режимів використання історичного ареалу та зон охорони пам`яток», яка погоджена управлінням культури спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України від 19.10.2022 та, згідно якого зазначеного територія, на якій заплановане будівництво, відповідно до проекту історику-культурного опорного плану м. Ковель, знаходиться за межами історичного ареалу, зон регулювання забудови, зон охорони археологічного культурного шару, охоронюваного ландшафту та охоронних зон пам`яток і не містить обмежень в частині забезпечення збереження об`єктів культурної спадщини при здійсненні забудови.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

За даними офіційного сайту Міністерства культури України в розділі Інформація щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених місць, межі історичного ареалу міста Ковеля не затверджені (опубліковано перелік населених пунктів, щодо яких затверджено межі та режими використання історичного ареалу, місто Ковель в цьому переліку відсутнє).

Відсутність погодження Міністерством культури та інформаційної політики України меж історичного ареалу міста Ковель також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Відділу містобудування та архітектури ВК Ковельської міської ради № 03 від 09.01.2024.

Відтак, підстави прийняття припису (перебування об`єкта будівництва в межах історичного ареалу міста Ковель за умови, що такі межі не затверджені) свідчать про наявність ознак його протиправності.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради 15.11.2022 отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Нове будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля на вулиці Незалежності, 26 в місті Ковелі Волинської області (основний корпус)», які затверджені Наказом № 22.10/369-М від 15.11.2022 Відділу містобудування та архітектури ВК Ковельської міської ради. Крім того, позивач отримав позитивний висновок державної експертизи (№191/03-0006/01-23 від 13.06.2023 ДП «Укрдержбудекспертиза» у Волинській області), а також дозвіл на будівництво № ТУ012230914679 від 14.09.2023 Інспекції архітектури та містобудування України.

Отже, у позивача було достатньо законних підстав для здійснення будівництва.

З огляду на наведене, суд зазначає, що вищезазначені обставини дають суду підстави прийти до висновку, що станом на дату винесення оскаржуваного припису у відповідача були відсутні підстави вважати, що будівництво укриття закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 1 м. Ковеля на вулиці Незалежності, 26 в місті Ковелі Волинської області (основний корпус) здійснюється у визначених межах історичного ареалу м. Ковель з дотриманням чи недотриманням визначених режимів використання, оскільки такі межі та режими не затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини як це передбачено ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Аналогічна позиція щодо відсутності підстав для винесення припису Міністерством культури та інформаційної політики України чи його структурними підрозділами у випадку незатвердження меж історичного ареалу населеного пункту, де в межах визначеної законодавством охоронної зони пам`ятки архітектури проводиться якесь будівництво, викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № № 380/7710/20.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржене рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, а відтак, наявні підстави про визнання протиправним та скасування припису Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації № 05-02/8 від 27.01.2021.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2 684,00 грн., який сплачений квитанцією від 04.10.2023.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації державної адміністрації № 3 від 25.09.2023.

Стягнути з Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради (45000; Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 101; РНОКПП 02141680).

Відповідач: Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (43027; Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 9; код ЄДРПОУ 02226984).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич