Ухвала

від 08.01.2024 по справі 160/168/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2024 року Справа 160/168/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Куликов А.В., перевіривши матеріали позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Ніка-ойл»до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, -

УСТАНОВИВ:

02.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заяваТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ніка-ойл" до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товару №110090/2023/300004/1 від 03.04.2023 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110090/2023/000025 від 03.04.2023 року.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позовну заяву у строк, установлений законом; належить позовну заяву розглядати справу за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддею встановлено, що позовна заява не подана у строк, установлений законом.

Частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом оскарження є рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 03.04.2023 року. При цьому, позовну заяву подано до суду 29.12.2023 засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 02.01.2024 року.

У позовній заяві позивач просив суд поновитиТовариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ніка-ойл»пропущений строк на звернення до суду по оскарженню рішення про коригування митної вартості товару №110090/2023/300004/1 від 03.04.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110090/2023/000025 від 03.04.2023 року Дніпровської митниці.

В обґрунтування заяви вказав, що відповідно до п.9 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема але не виключно, ст. 122 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COV1D-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року.

З огляду на вищевикладене. строки для звернення до суду з приводу оскарження Рішення та Картки розпочали свій відлік 01.07.2023 року, а відтак останнім днем строку для звернення до адміністративного суд) є 31.12.2023 року. Позовна заява податьєся з дотриманням зазначених строків.

Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи немає належних та допустимих доказів, які підтверджують непереборні обставини щодо неможливості подання вчасно позовної заяви в межах строку звернення до суду.

Таким чином, підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду наведені позивачем, є неповажними.

Суд вказує, що поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

У відповідності до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, суд зазначає про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому позивач має надати до суду докази звернення до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з відповідними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачеві (його представнику) слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, зокрема, для позивача як юридичної особи, для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 2684 грн.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач об`єднав у позовній заяві дві позовні вимоги, прохаючи суд визнати протиправними та скасувати два рішення Дніпровської митниці, які були прийняті при митному оформлені товару. При цьому у позовній заяві вказав, що ним заявляється одна вимога майнового характеру, а сума судового збору становить 2684,00 грн.

Суд визнає такі твердження помилковими з огляду на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 10.09.2020 року у справі №804/8259/16, від 24.12.2020 року у справі №825/462/16, згідно з якими оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об`єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 року у справі №1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Отже заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110090/2023/300004/1 від 03.04.2023 року носить майновий характер, а ціну позову становить різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, яка у даному випадку складає 88272,94 грн. Відтак, за подання до суду цієї майнової вимоги судовий збір має бути сплачений у мінімальному розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2684,00 грн.

За подання вимоги немайнового характеру про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110090/2023/000025 від 03.04.2023 року має бути сплачено судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684,00 грн.

Тож загальна сума судового збору складає 5368,00 грн. (2684,00 грн. + 2684,00 грн.).

Позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив судовий збір у сумі 2684 грн. що є меншим від розміру, установленого законом.

За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір у справі в сумі 2684,00грн. та надати докази сплаченого судового забору, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП),

Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Ніка-ойл»до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - сім днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Куликов