Рішення

від 03.01.2024 по справі 320/4051/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2024 року № 320/4051/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0020261413, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області 09 липня 2019 року, яким ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 30531000) визначено податкові зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 504 255,00грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0020251413, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області 25 лютого 2019 року, яким ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 30531000) визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 18 792 867грн.;

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав реальності господарських взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833), ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» (код ЄДРПОУ 39528017) та ТОВ «ФЕРРЕТЕ» (код ЄДРПОУ 40952883).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 12.09.2019 замінено відповідача - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі направлень від 22.06.2018 №1997 та №1998, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, 78.1.4 та п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 27.02.2018 у справі №752/25255/17, на підставі наказу від 20.06.2018 №1314 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» за результатами якої 07.06.2019 складено акт №450/10-36-14-13/30531000 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 30531000) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 39773833) за березень 2017 року, з ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» (код ЄДРПОУ 39528017) за травень 2016 року та з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток в частині здійснення господарських операцій з ТОВ «ФЕРРЕТЕ» (код ЄДРПОУ 40952883) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення:

- п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, П(С)БО №16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 403 404грн., у тому числі за ІІ квартал 2017 року у сумі 403 404грн.;

- п. 198.1, 198.2, 198.3, абз. г) 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 12 528 578грн., у тому числі по періодам: травень 2016 року 877 216грн., березень 2017 року 11 203 135грн., червень 2017 року 448 227грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 09.07.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0020251413, яким за порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, абз. г) 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 18 792 867,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 12 528 578грн. та штрафні санкції у розмірі 6 264 289 грн, та №0020261413, яким за порушення п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, П(С)БО №16 «Витрати» позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 504 255,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 403 404грн. та штрафні санкції у розмірі 100 851грн.

Позивач, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СУ ФР Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом від 03.07.2018 №1619/10-13-23-02 надано контролюючому органу копії документів, які були вилучені у ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016110200000073 від 10.08.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 205 КК України, а саме: договори та видаткові накладні.

Так, судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» (Постачальник) укладено Договір поставки від 26.01.2017 №1, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання (надалі за текстом Товар), відповідно до умов Договору, будь-яких прийнятих сторонами змін та доповнень до Договору та будь-яких додатків до нього.

Асортимент і вартість Товару, що поставляється за Договором, відображається у податкових накладних. Сторони можуть затвердити Специфікацію до Договору, в якій встановити асортимент та вартість Товару, що поставляється. В такому випадку Специфікація є додатком до Договору та його невід`ємною частиною (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 3 Договору, ціна Товару визначається на підставі: Видаткових накладних Постачальника, або Специфікації до Договору у разі її затвердження. Оплата партії поставлення Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі наданих при поставці видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками Постачальника і Покупця та скріплених печатками. Підставою для оплати поставленого за договором Товару є : передача Покупцю оформлених у встановленому чинним законодавством порядку видаткової (товарно-транспортної) накладної і податкової накладної.

Відповідно до Специфікації №1 від 26.01.2017 загальна вартість Товару, що поставляється, складає 68 463 899,03грн., у тому числі ПДВ у розмірі 13 692 779,81грн.

Так, на виконання умов вказаного договору були виписані наступні податкові накладні: від 16.03.2017 №№34, 7, 6, від 17.03.2017 №№8, 49, від 20.03.2017 №№12, 13, 10, 11, 14, 52, 9, від 21.03.2017 №№23, 22, 18, 20, 19, 53, 16, 24, 21, 17, від 22.03.2017 №№82, 83, 30, 29, 32, 33, 25, 31, 28, 26, 27, 84, від 23.03.2017 №№87, 85, 80, 41, 36, 86, 35, 39, 42, 38, 40, 37, від 24.03.2017 №№46, 45, 47, 48, 90, 88, 44, 43, від 30.03.2017 №№54, 71, 50, 51, 57, від 31.03.2017 №№55, 63, 56, 65, від 21.03.2017 №77, від 22.03.2017 №№78, 79, від 31.03.2017 №№72, 76, 81, від 30.03.2017 №74 та видаткові накладні: від 16.03.2017 №№77, 41, 19, від 17.03.2017 №№49, 78, від 20.03.2017 №№54, 42, 43, 60, 79, 20, від 21.03.2017 №№51, 44, 80, 85, 55, 37, 22, від 22.03.2017 №№23, 24, 45, 38, 56, 61, 50, 46, 28, від 23.03.2017 №№81, 27, 26, 58, 30, 47, 52, 62, 40, 57, 35, від 24.03.2017 №№53, 48, 59, 66, 29, 82, 36, 31, від 30.03.2017 №№73, 74, 67, від 31.03.2017 №№31, 75, 69, 76, всього на суму 67 218 810,23грн., у тому числі ПДВ 11 203 135,04грн.

Сума податку на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту та відображено в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2017 року в загальній сумі 11 203 135,04грн.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» контролюючий орган дійшов висновку з тих підстав, що ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній факт походження відповідного товару по ланцюгу придбання та відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, оскільки не підтверджується його господарська діяльність по взаємовідносинах з його контрагентами: ТОВ «Дазл Пром» (код ЄДРПОУ 40833544), ТОВ «Конрат Торг» (код ЄДРПОУ 40510317), ТОВ «Конверт Пром» (код ЄДРПОУ 40922251) та ТОВ «Міус Груп» (код ЄДРПОУ 40989143).

Крім того, ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» є учасником досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003630 від 13.11.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Києва діє організоване злочинне угрупування, учасники якого організували функціонування «конвертаційного центру», спрямованого на мінімізацію доходів, отриманих в ході протиправних діянь: ухилення від сплати обов`язкових платежів до бюджету, зменшення податкового навантаження на вітчизняні СГД, проведення безтоварних фінансових операцій з використанням реквізитів фіктивних підприємств.

Однак, з даними твердженнями контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» позивач надав суду копії: Договору поставки від 26.01.2017 №1; Специфікацію №1 від 26.01.2017; податкові накладні: від 16.03.2017 №№34, 7, 6, від 17.03.2017 №№8, 49, від 20.03.2017 №№12, 13, 10, 11, 14, 52, 9, від 21.03.2017 №№23, 22, 18, 20, 19, 53, 16, 24, 21, 17, від 22.03.2017 №№82, 83, 30, 29, 32, 33, 25, 31, 28, 26, 27, 84, від 23.03.2017 №№87, 85, 80, 41, 36, 86, 35, 39, 42, 38, 40, 37, від 24.03.2017 №№46, 45, 47, 48, 90, 88, 44, 43, від 30.03.2017 №№54, 71, 50, 51, 57, від 31.03.2017 №№55, 63, 56, 65, від 21.03.2017 №77, від 22.03.2017 №№78, 79, від 31.03.2017 №№72, 76, 81, від 30.03.2017 №74; видаткові накладні: від 16.03.2017 №№77, 41, 19, від 17.03.2017 №№49, 78, від 20.03.2017 №№54, 42, 43, 60, 79, 20, від 21.03.2017 №№51, 44, 80, 85, 55, 37, 22, від 22.03.2017 №№23, 24, 45, 38, 56, 61, 50, 46, 28, від 23.03.2017 №№81, 27, 26, 58, 30, 47, 52, 62, 40, 57, 35, від 24.03.2017 №№53, 48, 59, 66, 29, 82, 36, 31, від 30.03.2017 №№73, 74, 67, від 31.03.2017 №№31, 75, 69, 76; податкові декларації з податку на додану вартість; Картку рахунку 631 за березень 2017 року; Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01.01.2017 14.02.2023 між ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» та ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» за Договором №1 від 26.01.2017.

Також на виконання вимог ухвали суду від 29.03.2023 про витребування доказів до суду надані банківські виписки про рух коштів по банківських рахунках позивача за платіжними операціями по перерахуванню коштів (оплата) на користь ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», які підтверджують здійснення позивачем оплати товару по Договору поставки від 26.01.2017 №1.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту, є податкова накладна.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІI цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД», який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже, позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит.

На думку суду, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 26.06.2018р. у справі №808/2360/17 та від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, посилання контролюючого органу на кримінальні провадження, відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагентів позивача, обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки вказані не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 (№ в ЄДРСРУ 14222198), відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2018р. у справі №820/903/18, останній визнає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, проведення ремонтних робіт за наслідками яких сформовано витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Відповідно до частини 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що посилання відповідача на зазначене вище кримінальне провадження щодо ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» як на одну з підстав нереальності укладених господарських договорів між позивачем та його контрагентом, не може бути підставою для визначення позивачу податкових зобов`язань, оскільки контролюючим органом не надано до матеріалів адміністративної справи вироку по зазначеному кримінальному провадженню.

Отже, висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу в частині взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

В частині взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» (код ЄДРПОУ 39528017) та ТОВ «ФЕРРЕТЕ» (код ЄДРПОУ 40952883), суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, контролюючим органом під час перевірки встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» (код ЄДРПОУ 39528017) на адресу позивача виписало наступні податкові накладні: від 26.05.2016 №№9, 12, 13, 18, 11, 14, 15, 10, 19, 17, 16, всього на суму 5 263 294,29грн., у тому числі ПДВ на суму 877 215,71грн.

Суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту та відображено в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2016 року в загальній сумі 877 215,7грн.

Так, під час перевірки позивачем на запит про надання документів (копій документів) від 28.05.2019 №б/н не надано витребувані документи, а саме: копії договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, сертифікатів відповідності товарів, оборотно-сальдові відомості та інше, про що складено акт від 29.05.2019 №449/10-36-14-13. Посадові особи ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» відмовились у підписанні акту про факт ненадання документів, про що складено акт від 29.05.2019 №450/10-36-14-13.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що згідно з даними АІС «Податковий блок» щодо ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» наявна облікова карта суб`єкта фіктивного підприємництва.

В рамках кримінального провадження від 08.02.2018 №32018220000000027 за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, допитано громадянку ОСОБА_1 , яка є директором та засновником ТОВ «ФАЙЛЕКОМП», яка пояснила про непричетність до діяльності підприємства.

Крім того, встановлено, що ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» у період з 01.02.2015 по 31.05.2016 не придбавало товар, який був поставлений позивачу, а саме: Кран шаровий, Комплект кріплень, Фланці.

Основною діяльністю ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» є: Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Під час розгляду справи представником позивача надані письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив, що ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» у ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» придбано товару на загальну суму 5 263 294,29грн., однак оплачено на користь ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» - 0,00грн.

Таким чином, відповідачем встановлено, що господарська діяльність ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди та основні засоби (машини, механізми та обладнання).

Позивачем до матеріалів справи було надано копії видаткових накладних від 26.05.2016 №№9, 10, 11 по взаємовідносинах з ТОВ «ФАЙЛЕКОМП», у яких назва посади та прізвище, ім`я, по батькові особи, яка підписала документ, відсутні.

Тобто, не можливо ідентифікувати особу, яка підписала вищенаведені документи.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані копії видаткових накладних від 26.05.2016 №№12, 13, 18, 14, 15, 19, 17, 16 та ТТН №Р85 від 26.05.2021, які не були надані перевіряючим під час перевірки.

Також під час перевірки відповідачем встановлено, що позивачем на запит про надання документів (копій документів) від 28.05.2019 №б/н не надано витребувані документи по контрагенту ТОВ «ФЕРРЕТЕ» (код ЄДРПОУ 40952883), а саме: копії договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, сертифікатів відповідності товарів, оборотно-сальдові відомості та інше, про що складено акт від 29.05.2019 №449/10-36-14-13. Посадові особи ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» відмовились у підписанні акту про факт ненадання документів, про що складено акт від 29.05.2019 №450/10-36-14-13.

Листом від 27.03.2019 №10973/9 Генеральною прокуратурою України надано доступ до документів, що були вилучені під час обшуку у ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» в рамках кримінального провадження №42017000000004206.

Під час ознайомлення контролюючим органом встановлено наявність видаткових накладних та протоколу допиту свідка.

Так, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ФЕРРЕТЕ» на адресу позивача виписані наступні податкові накладні: від 16.06.2017 №№12, 10, від 23.06.2017 №№3, 4 та виписані видаткові накладні: від 16.06.2017 №№003271, 003270, від 23.06.2017 №№003278, 003296, на загальну суму 2 689 359,94грн., у тому числі ПДВ на суму 448 226,66грн.

Суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту та відображено в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2017 року в загальній сумі 448 226,66грн.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що згідно з даними АІС «Податковий блок» щодо ТОВ «ФЕРРЕТЕ» наявна облікова карта суб`єкта фіктивного підприємництва.

В рамках кримінального провадження від 06.06.2016 №320161000100000065 за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України, допитано громадянку ОСОБА_2 (директор та засновник підприємства), яка надала покази про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства.

В рамках кримінального провадження №4201700000000286 від 30.08.2017 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, працівниками СБУ допитано свідка, а саме ОСОБА_2 , яка пояснила, що ТОВ «ФЕРРЕТЕ» ніколи не реєструвала, статутні документи, протоколи зборів учасників, довіреності, договори, угоди, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні та інші документи не підписувала. Крім того, ОСОБА_2 наголосила на тому, що будь-якою фінансово-господарською діяльністю не займалась і не займається, і повідомила, що приблизно рік назад вона втратила копії паспорту, ідентифікаційного номеру та інші документи.

Крім того, встановлено, що ТОВ «ФЕРРЕТЕ» у період з 01.12.2016 по 30.06.2017 не придбавало товар, який був поставлений позивачу, а саме: Кран кульовий, Затвор зворотній, Вимірювальний трубопровід, Шафа утеплена для ультразвукового лічильника, Реле тиску, Манометр.

Основною діяльністю ТОВ «ФЕРРЕТЕ» є: КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Під час розгляду справи представником позивача надані письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив, що ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» у ТОВ «ФЕРРЕТЕ» придбано товару на загальну суму 2 689 359,94грн., однак оплачено на користь ТОВ «ФЕРРЕТЕ» - 0,00грн.

Таким чином, відповідачем встановлено, що господарська діяльність ТОВ «ФЕРРЕТЕ» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди та основні засоби (машини, механізми та обладнання).

Судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «ФЕРРЕТЕ» та ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» не мали реального характеру з огляду на неможливість їх виконання контрагентами з врахуванням реального часу і наявності трудових ресурсів.

Суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18), від 23.05.2018 у справі №826/16865/14, а також у постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №21-3788а15 (№826/15034/14), від 14.03.2017 у справі №21-1513а16.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу в частині взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «ФЕРРЕТЕ» та ТОВ «ФАЙЛЕКОМП» є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, сума заниженого податку на прибуток у розмірі 403 404грн. та штрафні санкції у розмірі 100 851грн. були застосовані по контрагенту ТОВ «ФЕРРЕТЕ», а суми заниженого податку на додану вартість у розмірі 877 216грн. та штрафні санкції у розмірі 438 608грн. по контрагенту ТОВ «ФАЙЛЕКОМП», сума заниженого податку на додану вартість у розмірі 11 203 135грн. та штрафні санкції у розмірі 5 601 567,50грн. по контрагенту ТОВ «ТЕХСТАНДАРТ ЛТД» та сума заниженого податку на додану вартість у розмірі 448 227грн. та штрафні санкції у розмірі 224 113,50грн. по контрагенту ТОВ «ФЕРРЕТЕ».

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 09.07.2019 №0020251413 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшеної суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 11 203 135,00грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 5 601 567,50грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 09.07.2019 №0020251413 та податкове повідомлення рішення від 09.07.2019 №0020261413 є правомірними.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві допущено описку в частині дати прийняття податкового повідомлення-рішення №0020251413, а саме: позивачем зазначено дату 25.02.2019 замість вірної 09.07.2019.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 19210,00грн. (платіжне доручення від 15.07.2019 №1330).

Оскільки суд дійшов висновку про часткову наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області підлягає судовий збір у розмірі 19210,00грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2019 №0020251413 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 11 203 135,00грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 5 601 567,50грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД» сплачений судовий збір у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.