Рішення

від 10.01.2024 по справі 320/10611/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року м. Київ№ 320/10611/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Авто Експорт»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрім Авто Експорт» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 22.08.2022 №67710717, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 383 265,00 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом з 29.06.2022 по 05.07.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дрім Авто Експорт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №3824/10-36-07-17/41435393 від 12.07.2022.

Позивач листом №30/06 від 30.06.2022 повідомив ГУ ДПС у Київській області про те, що підприємство здійснювало господарську діяльність на територіях, що на час проведення перевірки є тимчасово окупованими, внаслідок чого відсутній доступ до частини документів. Проте при проведенні перевірки та складання акту за результатами такої перевірки, контролюючий орган у зв`язку з відсутністю частини документів (ТТН) дійшов висновку про не підтвердження відображених в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з придбання транспортних послуг, одночасно поставивши під сумнів їх реальність, зазначивши про неможливість надання таких послуг постачальником ТОВ «ТО «Китайпром» та визнав незаконним дії платника податків, щодо формування податкового кредиту.

Також позивач зазначив, що контролюючий орган у зв`язку з відсутністю документів щодо експлуатації транспортних засобів, дійшов передчасного висновку про не використання їх підприємством у господарській діяльності, внаслідок чого підприємство, не нарахувавши умовні податкові зобов`язання на суми податкового кредиту, нібито занизило податкові зобов`язання.

Щодо поважності причин ненадання частини документів позивачем зазначено, що господарська діяльність підприємства на постійній основі здійснювалась а місті Пологи Запорізької області, для чого винаймалось офісне приміщення по вулиці Магістральній, буд. 461 та залучались місцеві трудові ресурси. На даний час місто Пологи Запорізької області перебуває в тимчасовій окупації. Документи, що не були надані до перевірки, знаходяться (знаходились) в орендованому приміщенні в місті Пологи по вул. Магістральній, буд 461. Саме через цю причину вони не могли бути надані до перевірки, про що контролюючий орган був своєчасно повідомлений листом №30/06 від 30.06.2022.

Позивач зазначає, що в акті перевірки відповідачем зазначено про те, що ТОВ «Дрім Авто Експорт» не надано акти наданих послуг згідно з яких сформовано податкові накладні від 19.01.2022 №10 та від 31.01.2022 №14. На думку позивача, таке твердження не відповідає дійсності, є результатом не розмежування відповідачем випадків формування податкових накладних на підставі факту надання послуг і факту попередньої оплати (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що контролюючий орган при проведенні перевірки ТОВ «Дрім Авто Експорт» та оформленні її результатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкове повідомлення-рішення є законним.

Відповідач зазначив, що у ході перевірки позивач не надав до перевірки первинні документи, які підтверджують господарські операції, суми податку на додану вартість з яких віднесено до сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Також, відповідач зазначив, що ТОВ «Дрім Авто Експорт» повідомлення про місцезнаходження бухгалтерської служби чи службові діловодства поза межами податкової адреси не подавалось, отже документи (облікові регістри та первинні документи, бухгалтерська та інша звітність) позивача повинні знаходитись та зберігатись за податковою адресою ТОВ «Дрім Авто Експорт»" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 46, кв. (офіс) приміщення 259.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

18.01.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.01.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.03.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що суть спору у даній справі полягає в правомірності чи неправомірності прийняття відповідачем за результатами проведеної перевірки оскаржуваного рішення, що вмотивоване ненаданням під час перевірки частини документів, що відображають господарську діяльність платника, за умови, що такі документи не надано через їх перебування на окупованих територіях.

На думку позивача, податковий орган прийняв оскаржуване рішення всупереч підпункту 69.2 пункту 69 Підрозділу Х «Інші перехідні положення» Розділу ХХ ПК України.

17.04.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що посилання позивача на підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу Х «Інші перехідні положення» Розділу ХХ ПК України є безпідставними, оскільки ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій. Станом на сьогодні, визначений перелік територій Кабінетом Міністрів України не затверджено. На думку відповідача, відсутні підстави для прийняття рішення щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, що надав повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 закрито підготовте провадження та призначено розгляд справ по суті.

05.10.2023 до суду від позивача надійшов належним чином засвідчена копія сертифікату ТПП України від 14.09.2023 №3100-23-3883 та докази направлення такого сертифікату відповідачу. Разом з тим позивачем зазначено, що означений сертифікат не міг бути поданий раніше, оскільки він був виготовлений Торгово-промисловою палатою України лише 14.09.2023.

За результатом повторного автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи №320/10611/22 було визначено суддю Жука Р.В.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

-Приймаючи до уваги предмет позову та суб`єктний склад учасників, суд дійшов висновку здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 прийнято адміністративну справу №320/10611/22 до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.12.2023 від позивача надішли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що податковий орган прийняв оскаржуване рішення всупереч підпункту 69.2 пункту 69 Підрозділу Х «Інші перехідні положення» Розділу ХХ ПК України.

На думку позивача, означена норма має дотримуватись контролюючим органом незалежно від встановлення переліків відповідних територій Кабінетом Міністрів України (окупованих, територій ведення бойових дій та ін.).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрім Авто Експорт» є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 46, кв. (офіс) приміщення 259 та перебуває на обліку у Головного управління ДПС у Київській області як платник податків, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ 41435393 відомостями.

У період з 29.06.2022 по 05.07.2022 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Дрім Агро Експорт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за наслідками якого складено акт від12.07.2022 №3824/10-36-07-17/41435393 (далі по тексту акт перевірки).

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення платником податків пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 200.4 статті 200 та пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 1383265 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як слідує з акта перевірки, є встановлення заниження ТОВ «Дрім Арго Експо» податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ 11340 грн та завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1371925 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму ПДВ 1383265 грн.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (78,53% від загальної суми податкового кредиту) є операції з вивезення сільськогосподарської продукції за межі митної території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.

У перевіряємому періоді ТОВ «Дрім Арго Експорт» оформляло взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Китайпром», відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ.

Під час перевірки не надано: товарно-транспортні накладні та інформацію щодо здійснення навантажувальних/розвантажувальних робіт, журнал заїзду та виїзду автомобільного транспорту, журнал надходження вантажів (форма затверджена наказом Мінстату України від 21.06.1996 №193), журнал (відомості, картки) складського обліку.

За результатами аналізу актів встановлено, що вони не містять інформації щодо періоду (часу), протягом якого вищевказані роботи проводилися, кількості витраченого часу, обсягів наданих послуг з їх кількісним виміром, не зазначено використані (залучені людські ресурси, відсутня інформація щодо простою, в результаті чого неможливо встановити, яким чином формується вартість наданих послуг, з урахуванням чого перевіряючі дійшли висновку, що ТОВ «ТО «Китайпром» не мало можливості здійснити транспортування вантажу в кількості та об`ємі, зазначених в податкових накладних, що вказує про нереальність транспортування ТМЦ.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ТО «Китайпром» у вересні та грудні 2021 року транспортні послуги (екпедиційні, перевезення) не придбавало, з чого зроблено висновок, що воно не могло надати транспортні послуги, реалізацію яких у подальшому відображено у реєстрі виданих податкових накладних на адресу ТОВ «Дрім Арго Експорт».

Також перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Дрім Арго Експорт» з ПП «Укрпалетсистем». Відповідно до наданих документів ТОВ «Дрім Арго Експорт» використовувало:

1) Автомобіль AUDI A6 ALLROAD, номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2021, дата реєстрації 10.09.2021, реєстраційний номер НОМЕР_2 (власник ТОВ «Дрім Арго Експорт», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 );

2) Автомобіль HYUNDAI SANTA FE, номер кузова: НОМЕР_4 , piк випуску 2005, дата реєстрації 11.12.2021, реєстраційний номер НОМЕР_5 (власник ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ).

ТОВ «Дрім Арго Експорт» до перевірки не надано подорожні листи, журнал заїзду та виїзду автомобільного транспорту, інформацію про стоянку автомобілів, про місце, час та дату отримання ПММ, про транспортні засоби, які здійснювали заправку ПММ, про фактичну кількість отриманого палива на АЗС, про вартість палива на дату отримання його на АЗС, інформацію про використання транспортних засобів в господарській діяльності, їх маршруту та мети здійснення поїздок, що не дає можливості підтвердити використання палива в господарській діяльності.

У зв`язку з відсутністю вичерпного кількісного та вартісного показника придбаного палива та відсутністю документів, що підтверджують факт використання палива в господарській діяльності, неможливо підтвердити факт використання палива в господарській діяльності.

Крім цього, щодо відносин з ТОВ «Дрім Агро Експорт» із ТОВ «Агротехкомплект», ТОВ «Полігон-Авто» та ФОП ОСОБА_2 по реалізації запчастин та технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів, в акті перевірки зазначено наступне: ТОВ «Дрім Арго Експорт» до перевірки не надано Договори купівлі-продажу товару та надання послуг, наряд-замовлення, рахунки фактури, наказів керівника про проведення технічного обслуговування, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інформацію про подорожні листи, маршрути, накази про відрядження за відповідними адресами.

В акті перевірки зазначено, що по взаємовідносинам з означеними контрагентами відсутня інформація про рішення керівника про проведення технічного обслуговування чи ремонту транспортних засобів; про місце, час та дату отримання послуг технічного обслуговування або ремонту, про дату, час, маршрут, осіб, які здійснювали доставку транспортного засобу до місця технічного обслуговування або ремонту; про використання транспортних засобів в господарській діяльності.

Листом ГУ ДПС у Київській області від 15.08.2022 №7767/12/10-36-07-15 за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 22.08.2022 №67710717 позивачу зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на 1383265 грн за січень 2022 року відповідно до декларації від 16.02.2022 №9033268672.

Рішенням ДПС України від 26.10.2022 №13304/6/99-00-06-01-03-05 за наслідками розгляду скарги ТОВ «Дрім Агро Експорт» на податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №67710717 означене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 ПК України).

До обов`язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в пункті 201.1 статті 201 ПК України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в статті 1 Закону №996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону №996-ХІV передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону №996-ХІV).

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87758646) зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі №810/1811/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94129747).

Суд зауважує, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій, сума ПДВ повинна бути підтверджена первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що такі правові наслідки, як виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат, настають лише у разі реального (фактичного) вчинення платником податків господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Вчинення господарської операції пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні (встановлені правовими нормами) реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних бухгалтерського та податкового обліку.

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №826/16277/14, від 20.02.2018 у справі №818/920/17, від 08.10.2019 у справі №826/6836/18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата в цій постанові звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 КАС обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі, будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вирішенні адміністративної справи № 200/3458/21 у постанові від 15.03.2023 Верховним Судом сформовано обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою в податковому праві діє принцип презумпції добросовісності платника податків, який означає, що з метою забезпечення виконання податкового обов`язку особа вжила усіх передбачених законодавством заходів і її дії (бездіяльність) не мають на меті чогось іншого, крім як виконання вимог податкового законодавства до того часу поки податковими органами не доведено зворотного. Контролюючий орган на підтвердження недобросовісності поведінки платника податків повинен надати відповідні докази та вказати дані, що свідчать про наявність у останнього реальної можливості за допомогою розумних заходів з належною обачністю пересвідчитися в тому, що від його імені здійснюються податкові правопорушення і, що він міг завадити їх вчиненню або їх припинити.

Законодавство не містить певних конкретних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку.

На думку суду, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Авто Експорт» відповідно до КВЕД 46.21 є виробництво оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 30.12.2020 №30/12/2020 позивач орендує у ОСОБА_1 нерухоме майно, що складається з частини будівлі площею 13.3 кв. м. у будівлі загальною площею 225.1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно з передачею в оренду приміщення орендареві надається право користування усією земельною ділянкою, на якій знаходиться приміщення, площа якої становить 1869 кв. м. Приміщення надається в оренду з метою його використання за цільовим призначенням, тобто для розміщення офісу ТОВ «Дрім Агро Експорт».

Факт прийому-передачі в оренду означеного приміщення підтверджується актом від 30.12.2020 прийому-передачі нежитлових приміщень за договором оренди нежитлових приміщень №30/12/2020 від 30.12.2020.

Позивачем подано до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП від 30.04.2020, в якому вказано означене вище приміщення.

Відповідно до повідомлень про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП від 20.12.2021 та від 07.09.2021 позивачем зареєстровано автомобіль HYUNDAI SANTA FE та автомобіль AUDI A6 ALLROAD.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «ТО «Китайпром» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 04.01.2021 №ДП-04/01/2021, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати вантажно-розвантажувальні послуги та/або послуги з перевезення вантажу (зернові, олійні культури і продукти їх переробки та інше) на території України на умовах, передбачених цим договором. Конкретний обсяг послуг та інші дані, необхідні для їх надання, вказуються в Заявці, що погоджується з виконавцем. Вартість послуг визначається сторонами окремо та фіксується в актах надання послуг до цього договору.

На підтвердження надання ТОВ «ТО «Китайпром» послуг згідно договору матеріали справи містять копії актів надання послуг з перевезення с/г культур із зазначенням реквізитів товарно-транспортних накладних, на підставі яких було здійснено перевезення с/г культур; акти надання послуг з погрузки.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи реєстр товарно-транспортних накладних за договором від 04.01.2021 №ДП-04/01/2021, укладеним з ТОВ «ТО «Китайпром», які містять наступні реквізити: найменування замовника (позивача), № авто, №ТТН, дати завантаження та розвантаження, вага вантажу, місце завантаження та розвантаження, номенклатура, відстань, тариф, сума без ПДВ, сума ПДВ.

ТОВ «ТО «Китайпром» виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 1371925,04 грн

Оплата наданих послуг здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень.

З акта перевірки вбачається, що підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 1371925 грн зазначено ненадання позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних та інформації щодо здійснення навантажувальних / розвантажувальних робіт, журналу заїзду та виїзду автомобільного транспорту, журналу надходження вантажів (форма затверджена наказом Мінстату України від 21.06.1996 №193), журнал (відомості, картки) складського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «ТО «Китайпром».

Водночас, як встановлено судом, позивач орендує офісне приміщення відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 30.12.2020 №30/12/2020, що складається з частини будівлі площею 13.3 кв. м. у будівлі загальною площею 225.1 кв. м за адресою: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Магістральна (К. Маркса), 461. Одночасно з передачею в оренду приміщення орендареві надається право користування усією земельною ділянкою, на якій знаходиться приміщення, площа якої становить 1869 кв. м. Приміщення надається в оренду з метою його використання за цільовим призначенням, тобто для розміщення офісу ТОВ «Дрім Агро Експорт».

Факт прийому-передачі в оренду означеного приміщення підтверджується актом від 30.12.2020 прийому-передачі нежитлових приміщень за договором оренди нежитлових приміщень №30/12/2020 від 30.12.2020.

З наданих позивачем пояснень слідує, що господарська діяльність здійснювалась ним у м. Пологи Запорізької області за місцезнаходженням орендованого офісного приміщення з огляду на специфіку діяльності (сезонність), для чого і було орендовано означене офісне приміщення, про що подавалось повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП.

Ведення господарської діяльності саме у м. Пологи пов`язане з тим, що придбання зернових культур в періоді, що перевірявся, здійснювалось у фермерів (фермерських господарств) переважно Запорізької та Дніпропетровської областей, частина з яких продавалась на внутрішньому ринку, а частина експортувалась через морський порт у м. Бердянськ. При цьому, виходячи з наданих доказів, місцезнаходженням ТОВ «ТО «Китайпром» також є м. Пологи Запорізької області.

Відповідно до частини другої, абзацу 5 частини п`ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації.

Таким чином, оскільки чинне законодавство не містить імперативних приписів щодо встановлення обов`язкового місця зберігання первинних документів та прямо відносить правила документообороту до компетенції суб`єктів господарювання, такі суб`єкти мають повне право самостійно на власний розсуд визначати, зокрема місце зберігання первинних документів.

З урахуванням викладеного, оскільки господарська діяльність позивача здійснювалась у м. Пологи Запорізької області, первинні документи створювались та зберігались також у м. Пологи.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Позивач в адміністративному позові пояснив, що у зв`язку із початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та, як наслідок, - веденням активних бойових дій у м. Пологи та захопленням ворогом території міста, позивачем було втрачено доступ до своїх документів та можливість їх вивезення.

На підтвердження означеного до матеріалів справи долучено сертифікат Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, матеріали справи містять сертифікат ТПП України від 19.09.2023 №3100-23-3883 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким ТПП України засвідчила позивачу форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, що стало підставою для воєнного стану; активні бойові дії на території Запорізької області, де знаходилось офісне приміщення ТОВ «Дрім Агро Експорт» за адресою: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Магістральна (К. Маркса), буд. 461, в якому зберігались документи господарської діяльності Товариства за період з 05.07.2017 по 02.03.2022, щодо обов`язку забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПК України та надання контролюючим органам усіх документів, що пов`язані з предметом перевірки у термін з 24.02.2022.

Суд зауважує, що ненадання позивачем частини документів саме по собі не може свідчити про їх відсутність, оскільки ненадання оригіналів таких документів до перевірки сталося за особливих обставин внаслідок військової агресії рф проти України.

Під час проведення перевірки разом з наданням наявних у позивача документів ним було подано від 30.06.2022 №30/06лист, яким повідомлено контролюючий орган про те, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу №104 від 31.05.2022) визначено території, що розташовані в районі проведення бойових дій або окуповані, в якому зазначено, що Пологівська міська громада перебуває в тимчасовій окупації.

Проте, відповідачем не прийнято до уваги означену інформацію.

Згідно з п. п. 69.2 п. 69 Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Також п. п. 69.28 п. 69 Перехідних положень ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач скористався означеною процедурою, проте, повідомлення позивачем контролюючого органу під час проведення перевірки про неможливість надання ним частини документів у зв`язку зі знаходженням останніх на тимчасово окупованій території, на переконання суду, є підставою для врахування таких пояснень під час проведення перевірки у зв`язку з тим, що позивач не має об`єктивної можливості надати відповідні документи через їх місцезнаходження на тимчасово окупованій території.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем вчинялися дії, направлені на відновлення втрачених документів шляхом звернення до контрагента ТОВ «ТО «Китайпром».

Листом ТОВ «ТО «Китайпром» від 20.07.2022 №20-07/11-22 позивачу у відповідь на його лист від 29.06.2022 повідомлено, що основним видом діяльності ТОВ «ТО «Китайпром» є надання транспортних послуг (КВЕД 49.41). щодо наявних виробничих потужностей, зазначено, що по 24.02.2022 для забезпечення безперебійного надання послуг з вантажного перевезення мало на власному балансі 11 тягачів з 11 напівпричепами, а також орендувало 18 тягачів з 18 напівпричепами згідно зазначеного у листі переліку. Крім того, ТОВ «ТО «Китайпром» орендувало нежитлові будівлі в м. Пологи Запорізької області, вул. К. Маркса, 354, 358 з офісними приміщеннями, гаражами, ремонтними майстернями та двома підземними горизонтальними резервуарами для зберігання дизельного палива згідно ліцензії. Щодо власного та орендованого майна, ТОВ «ТО «Китайпром» подавались повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП. Кількість штатних працівників налічує в середньому 50 робітників, що підтверджується поданими до податкового органу звітами з нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб.

ТОВ «ТО «Китайпром» підтвердило реальність господарських операцій з перевезення вантажів з позивачем за період з 01.09.2021 по 31.03.2022, відсутність претензій між сторонами та/або заборгованості за надані послуги з перевезення. Податкові накладні складені та зареєстровані у встановленому порядку.

Щодо надання копій (дублікатів) або відновлення бухгалтерських та товарно-транспортних накладних, ТОВ «ТО «Китайпром» зазначило, що вся документація створювалась та зберігалась в орендованому приміщенні у м. Пологи Запорізької області, яке на даний час перебуває у тимчасовій окупації. У зв`язку з окупацією Пологівської територіальної громади, веденням там активних бойових дій, виробничі та складські приміщення зазнали значних пошкоджень, 24 одиниці транспортних засобів було втрачено, про що повідомлено правоохоронні органи. Доступ до офісних та виробничих приміщень в м. Пологи неможливий, тому ТОВ «ТО «Китайпром» не може надати позивачу копії запитуваних документів.

На підтвердження означеного ТОВ «ТО «Китайпром» надано позивачу штатний розпис, наказ про введення штатного розпису, ліцензію на право зберігання пального, договір оренди нерухомого майна від 01.11.2020 №01-11/2020 за адресою м. Пологи, вул. К. Маркса, 354 з актом приймання-передачі, повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, договори найму (оренди) транспортних засобів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Також, позивач надав до суду копії всіх наявних у нього на період проведення перевірки, первинних документів, які були надані відповідачу під час перевірки та які підтверджують реальність здійснення всіх господарських операцій позивача, по яким ним заявлено суми від`ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем робіт та послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Означені роботи та послуги з навантаження та перевезення зерна придбані позивачем в межах здійснення власної господарської діяльності яка полягає, зокрема в оптовій торгівлі зерном, насінням і кормами для тварин та, відповідають діловій меті.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Застосовуючи норму підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України у системному зв`язку з нормою підпункту 14.1.36, згідно з якою господарська діяльність має спрямованість на отримання доходу, Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі №826/14489/16, від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7843/18-а), від 09.10.2020 у справі №826/11085/18, від 18.11.2021 у справі №815/1057/15 сформулював висновок, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції.

Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

В постанові від 23.04.2019 у справі №804/6788/14 Верховний Суд, розвиваючи судову доктрину розумної економічної причини (ділової мети), зробив такий висновок: «…із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Відповідно, позбавлена розумної економічної причини операція, що збільшує витрати платника податку за наявності об`єктивної можливості до їх скорочення…».

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ підпункт 14.1.231 ПК України доповнено абзацом другим наступного змісту: «Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.»

Судом встановлено, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», містять відомості про господарські операції та підтверджують її здійснення.

Отже, придбання позивачем у ТО «ТО «Китайпром» послуг з перевезення та робіт з навантаження зерна з метою подальшого його продажу та отримання прибутку, на переконання суду, відповідає розумній економічній причині (діловій меті) під час здійснення господарської діяльності.

Водночас, відсутність під час проведення перевірки ТТН, які, відповідно до наданих позивачем пояснень, знаходяться на тимчасово окупованій території, та враховуючи наявність інших документів на підтвердження придбання позивачем робіт та послуг у ТОВ ТО «Китайпром», зокрема, копій актів надання послуг з перевезення с/г культур із зазначенням реквізитів товарно-транспортних накладних, на підставі яких було здійснено перевезення с/г культур, актів надання послуг з погрузки, реєстру товарно-транспортних накладних за договором від 04.01.2021 №ДП-04/01/2021, які містять наступні реквізити: найменування замовника (позивача), № авто, №ТТН, дати завантаження та розвантаження, вага вантажу, місце завантаження та розвантаження, номенклатура, відстань, тариф, сума без ПДВ, сума ПДВ, податкових накладних, доказів оплати, а також пояснень ТОВ «ТО «Китайпром», у суду відсутні підстави вважати, що спірні господарські операції є непідтвердженими, наслідком чого є необгрунтованість висновків відповідача в частині зменшення позивачем розміру від`ємного значення суми ПДВ на 1371925 грн за такими господарськими операціями.

Щодо ненадання документів складського обліку, позивач зазначив про відсутність таких документів з огляду на те, що у межах спірних відносин ТОВ «Дрім Агро Експорт» замовляло транспортні послуги у ТОВ «ТО «Китайпром» для перевезення зерна від фермерських господарств безпосередньо до терміналів порту міста Бердянськ. При цьому, зберігання зерна на складах позивачем не здійснювалось, що, в свою чергу, виключає необхідність наявності складських приміщень та складання документів складського обліку.

У спростування доводів відповідача щодо відсутності в актах інформації щодо періоду (часу), протягом якого вищевказані роботи проводилися, кількості витраченого часу, обсягів наданих послуг з їх кількісним виміром, не зазначено використані (залучені людські ресурси, відсутня інформація щодо простою, суд зазначає, що означені акти містять посилання на реквізити ТТН, за якими контрагентом позивача ТОВ «ТО «Китайпром» надавались послуги та виконувались роботи, із зазначенням, зокрема дати таких ТТН, з чого можливо встановити дати здійснення таких господарських операцій.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки щодо ненадання актів наданих послуг за сформованими податковими накладними від 19.01.2022 №10 та від 31.01.2022 №14 не приймаються судом до уваги як такі, що спростовані матеріалами справи, оскільки формування означених податкових накладних відбулося за фактом першої події здійсненням попередньої оплати згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень.

В свою чергу, формування актів наданих послуг відбувалось пізніше за фактом їх надання, наслідком чого стало формування контрагентом ТОВ «ТО «Китайпром» розрахунків коригування №2 від 24.01.2022 до податкової накладної №9 від 19.01.2022 відповідно до наданих послуг та робіт та розрахунку коригування №3 від 24.01.2022 та №4 від 31.01.2022 до податкової накладної №10 від 19.01.2022.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що згідно з даними ЄРПН ТОВ «ТО «Китайпром» у вересні та грудні 2021 року транспортні послуги (екпедиційні, перевезення) не придбавало, з чого зроблено висновок, що воно не могло надати транспортні послуги, реалізацію яких у подальшому відображено у реєстрі виданих податкових накладних на адресу ТОВ «Дрім Арго Експорт», оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалися означені обставини, крім зроблених під час перевірки припущень.

Судом не приймаються доводи відповідача щодо аналізу ним наявної у базах даних ДПС інформації як таких, що не підтверджені документально та нормативно.

Доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях податкового органу, що, на думку суду, є підставою для сумнівів реальності операцій, проте, не свідчать про відсутність операцій, документи щодо яких об`єктивно не спростовані.

Другою підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ є те, що позивачем не надано документи щодо експлуатації своїх транспортних засобів, що, на думку контролюючого органу, вказує на завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 11340 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль HYUNDAI SANTA FE номер НОМЕР_5 .

Позивачем подано до суду пояснення щодо податкового кредиту у сумі 11340 грн, сформованого за операціями з обслуговування та ремонту ним своїх транспортних засобів, в яких зазначено, що документи, які не були надані до перевірки, знаходяться (знаходились) в орендованому приміщенні по АДРЕСА_1 , про що відповідача було повідомлено під час проведення перевірки.

Актом прийомки виконаних робіт від 31.12.2021 по найму (оренди) транспортного засобу від 17.12.2021 підтверджується виконання умов договору між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Дрім Агро Експорт» належним чином за період з 17.12 по 31.12.2021. За виконані послуги замовник сплачує виконавцю 241,95 грн.

Оплата здійснена у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Між позивачем (покупець) та ПП «Укрпалетсистем» (продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів від 09.03.2021 №К-Ю-0321-115, за умовами якого продавець зобов`язується передавати (постачати) у власність покупця товар з АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків з використанням пластикових карт, а покупець зобов`язується приймати у власність товар та оплачувати його вартість. Конкретний вид товару визначається по кожній картці окремо.

Додатком до договору є заявки на оформлення, на корегування пластикових карт, акт передачі пластикових карт.

Відповідно до видаткових накладних від 30.09.2021, 31.12.2021, 31.01.2022 позивачем було придбано у ПП «Укрпалетсистем» бензин та скраплений газ.

Оплата здійснена у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.10.2021 підтверджується надання позивачу контрагентом ТОВ «Агртехкомплект» послуг та виконання робіт з обслуговування авто.

Позивачем долучено до матеріалів справи таблицю обігу по обслуговуванню ПП «Укрпалетсистем» за період з 01.09.2021 по 31.01.2022 із зазначенням дат, місця кількості та виду палива/газу, отриманого позивачем

Оплата здійснена у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Відповідно до видаткової накладної від 22.12.2021 позивачем придбано у ТОВ «Полігон-Авто» захист моторного відсіку.

ТОВ «Полігон-Авто» виписало на адресу позивача податкові накладні.

Оплата здійснена у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Відповідно до видаткової накладної від 01.09.2021 позивачем придбано у ФОП ОСОБА_2 автошини.

Оплата здійснена у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією платіжного доручення.

Означеними контрагентами виписано на адресу позивача податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

У спростування доводів відповідача щодо ненадання до перевірки нотаріально засвідченого договору оренди транспортного засобу позивачем зазначено про неможливість надання такого договору з підстав його фактичного місцезнаходження на тимчасово окупованій території у м. Пологи.

Як зазначалося судом, позивачем до контролюючого органу подавались повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП щодо транспортних засобів AUDI A6 ALLROAD та HYUNDAI SANTA FE, які свідчать про використання їх у власній господарській діяльності.

Крім того, з частково відновлених первинних документів вбачається, що позивачем здійснювалось обслуговування означених транспортних засобів контрагентами ТОВ «Агртехкомплект», ТОВ «Полігон-Авто» та ФОП ОСОБА_2 , а також придбавалось пальне та газ у контрагента ПП «Укрпалетсистем».

Водночас, як вже зазначалося судом, неможливість надання до перевірки первинних документів у повному обсязі, зумовлена тим, що такі документи знаходяться на тимчасово окупованій території, що є загальновідомим фактом та додатково підтверджено сертифікатом ТПП України, без прийняття контролюючим органом до уваги такої обставини, враховуючи часткове відновлення позивачем документів та надання їх до перевірки та до суду, не є самостійною підставою для висновків контролюючого органу про наявність підстав для зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у спірному періоді.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог як таких, що підтверджені документально та нормативно та не спростовані відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності своїх рішень.

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 20 748,97 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 20 748,97 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 22.08.2022 №67710717.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Агро Експорт» (08132, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 46, оф. 259, код ЄДРПОУ 41435393) сплачений судовий збір у розмірі 20 748 (двадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн 97 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.