Рішення

від 11.01.2024 по справі 480/4022/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року Справа № 480/4022/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4022/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради від 10.01.2023 року №09-02/108 про відмову у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги на проживання.

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради призначити, нарахувати та виплатити допомогу на проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до п. 3 "Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.05.2022 року.

Свої вимоги мотивує тим, що місто Красногорівка відноситься до Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, що є територією ведення активних бойових дій згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, а станом на 04 травня 2022 року згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75.

Отже, внутрішньо переміщені особи, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022р. у регіонах, що включені до переліку, зазначеному в абзаці першому п. 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», які не отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, мають право на отримання допомоги на проживання згідно з Постановою №332 за умови подання відповідної заяви.

При цьому для застосування вказаного пункту немає жодних обмежень щодо дати переміщення внутрішньо переміщеної особи, отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи тощо.

Таким чином, у відповідача були відсутні законодавчо мотивовані підстави для відмови у виплаті допомоги на проживання позивачці, а тому дії Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради щодо відмови у виплаті допомоги на проживання є протиправними.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишино без розгляду.

У подальшому, постановою Другого апеляційного адміністативного суду від 28.09.2023р. у справі №480/4022/23 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023р. скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду 14.11.2023, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та передана судді Осіповій О.О., як раніше визначеному складу суду.

Ухвалою від 15.11.2023р. справа прийнята до провадження, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.31-34), в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до абзацу 7 пункту 3 Порядку № 332 допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Із матеріалів судової справа та Єдиної інформаційної бази про внутрішньо у переміщених осіб вбачається, що позивач та її дитина не отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат і на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до 24 лютого 2022 року та, починаючи з 13 травня 2020 року, і до сьогодні постійно перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи по м. Конотоп Сумської області. Із чого вбачається, що з 24 лютого 2022 року факту переміщення ОСОБА_1 та її дитини із адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в Порядку, не було, отже, на призначення допомоги по м. Конотоп позивач не мала права.

Представником позивача подана відповідь на відзив (а.с.51-59), де зазначає, що ОСОБА_1 із сином має право на отримання допомоги на проживання згідно Постанови №332 за умови подання відповідної заяви, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що в травні 2020 року місто Красногорівка Мар`їнського району Донецької області перебувало поблизу зони бойових дій, що створювало небезпеку для позивачки та її сім`ї.

З цієї причини позивачка перемістилася до міста Конотопа Сумської області, де зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа та отримала відповідну довідку від 13.05.2020 року №5919- 5000282457.

Син позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перемістився разом з нею і зареєструвався як внутрішньо переміщена особа та отримав довідку від 13.05.2020 року №5919-5000282457.

04.05.2022року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради із заявою №2849 про призначення їй та її сину виплат на проживання як внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 20 березня 2022 р. №332.

На неодноразові звернення позиваки з питань призначення виплат відповідач надав письмову відповідь від 10.01.2023 року №09-02/108 про відмову в призначенні допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам.

В обґрунтування своєї відмови відповідач посилається на пункти 2-3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №332, стверджуючи, що позивачка не має права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки була облікована як внутрішньо переміщена особа в м. Конотоп до 24.02.2022р. і станом на 01.03.2022р. не отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Вважає рішення Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради від 10.01.2023 року №09-02/108 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулася із відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 7 Закону №1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини 1 ст. 9 Закону №1706 внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022р. механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок № 505).

Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Із матеріалів справи судом встановлено, що станом на 24.02.2022р. ОСОБА_1 не отримувала державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання, яка виплачувалася відповідно до положень Постанови КМУ від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

20.03.2022р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та якою визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505.

Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204.

Згідно з п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 року, № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 особа повинна: отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 01.03.2022р., або бути переміщеною особою з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії після 24.02.2022р.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 із сином у період з 13.05.2020р. і до теперішнього часу перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи в м. Конотоп Сумської області, однак щомісячну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам не отримували.

Відповідно до абз. 9 п. 3 Порядку №332 перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), серед переліку яких місто Конотоп Сумської області відсутнє.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 була переміщена до м. Конотоп Сумської області ще у травні 2020 року, тобто до 24.02.2022р. та до міста, яке не включено до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації (згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75), тому суд дійшов висновку, що позивачка не має права на отримання такої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова