Рішення

від 10.01.2024 по справі 560/16996/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/16996/23

РІШЕННЯ

іменем України

10 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом малого підприємства "СЕРВІС-ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство "СЕРВІС-ЦЕНТР" звернулось суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення від 21.08.2023 № 9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023.

2. Зобов`язати Державну податкову служба України, код ЄДРПОУ 43005393, яка розташована за адресою: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, зареєструвати податкову накладну № 560 від 31.05.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення на реєстрацію - 16.06.2023.

3. Судові витрати стягнути з відповідачів солідарно.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазнчає, що рішення рішення від 21.08.2023 № 9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки позивач не є ризиковим, відповідачі мають інформацію про походження програмної продукції, поставка програмної продукції здійснена за відплатним договором, який є чинним, позивач надав відповідачам для вирішення питання розблокування податкової накладної достатні первинні документи, включно з документами походження програмної та загальними документами щодо своєї діяльності. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 25.09.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник позивача подав із позовом клопотання про залучення до участі у справі ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки у випадку задоволення позову, виникне підстава для поновлення права ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» на податковий кредит за податковою накладною №560 від 31.05.2023 в сумі 1 076 854,65 грн.

Вирішуючи таке клопотання, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частиною 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору підлягає залученню до участі у справі у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Разом з тим обов`язок доказування щодо впливу рішення суду на права, свободи, інтереси або обов`язки третіх осіб покладений на учасника справи, який подає відповідну заяву.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги стосуються відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, суд вважає, що результат розгляду справи не вплине на права та обов`язки ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ».

Як наслідок, у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд відмовляє.

Представник відповідачів подав до суду спільний відзив на позовну заяву, у якому відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують. Представник відповідачів зазначає, що квитанція, якою повідомлено позивача про зупинення реєстрації ПН від 31.05.2023 №560 має встановлену форму передбачену п. 11 Порядку №1165, з якої вбачається, що її форма не містить пунктів щодо необхідності або обов`язку контролюючого органу вказати чіткий перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 31.05.2023 №560.

Відповідно до п. 11 Порядку №520, платник податку не надав копій документів, визначених пунктом 5 цього Порядку, що є підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачів заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а у разі спрощеного позовного провадження - то в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до приписів частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що дана справа є незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Отже, клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та у разі спрощеного позовного провадження - в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не підлягає задоволенню.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

12.04.2023 між малим підприємтсвом «СЕРВІС-ЦЕНТР» та ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» укладено електронний договір №12-04/23 постачання програмної продукції. Предмет договору - постачання програмної продукції та їх Компонентів. У договорі передбачено обов`язок постачальника компенсувати заблоковане ПДВ за ставкою 122%.

25.05.2023 МП «СЕРВІС-ЦЕНТР» виставило електронний рахунок на оплату № 25052023/12 ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» загальною вартістю з ПДВ 6 623 852,58 грн. 31.05.2023 МП «СЕРВІС-ЦЕНТР» та ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» уклали електронний

Акт прийому-передачі № 1 програмної продукції, згідно якого постачальником належним чином та у встановлений строк було передано, а покупцем прийнято в електронному вигляді каналами Інтернет програмну продукцію загальною вартістю з ПДВ 6 623 852,58 грн. Документ підписано ЕЦП. Протокол перевірки підпису наявний.

На виконання приписів ст. ст. 198, 201 ПКУ МП «СЕРВІС-ЦЕНТР» склало податкову накладну № 560 від 31.05.2023, оскільки поставка програмної продукції перша подія.

02.06.2023 МП «СЕРВІС-ЦЕНТР» отримало від ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» оплату за поставлену програмну продукцію, зо підтверджується заключною випискою з поточного рахунку з МП СЕРВIС-ЦЕНТР ПП, ЄДРПОУ 21330546 а період з 01.06.2023 по 02.06.2023.

16.06.2023 МП «СЕРВІС-ЦЕНТР» направило податкову накладну № 560 від 31.05.2023 на реєстрацію. Факт направлення податкової накладної № 560 від 31.05.2-23 на реєстрацію 16.06.23 підтверджується відомостями з електронного кабінету.

16.06.2023 року МП «СЕРВІС-ЦЕНТР» отримало квитанцію 1 до податкової накладної № №560 від 31.05.2023, згідно якої документ прийнято. Реєстрація зупинена.

У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 58.29.32 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.08.2023 МП«СЕРВІС-ЦЕНТР» подало письмові пояснення та додатки документів щодо підстав складання податкової накладної №560 від 31.05.2023. До пояснень було надано документи щодо поставки та оплати продукції, документи щодо природи формування собівартості такої продукції та документи щодо загальної інформації по платнику податків. Факт подання пояснень підтверджується квитанцією № 1.

21.08.2023 Головним управління ДПС у Хмельницькій області (відповідач 1) прийнято рішення №9380597/21330546 про відмову в реєстрації податкової накладної №560 від 31.05.2023 у ЄРПН. В рішенні зазначено таку причину відмови: «відмову в реєстрації податковї накладної в ЄРПН прийнято у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): встановлено невідповідність: платником надано акт прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді №1000987 від 30.05.2023, постачальник ТОВ «СОФПРОМСОЛЮШИНЗ», де зазначено придбання продукції Номенклатури «Програмна продукція в електронному вигляді CyberArk Privileged Cloud User Subscription» в кількості 30 шт., а згідно акту прийом-передачі програмної продукції № 1від 31.05.2023, покупець ТОВ «Кернел Діджитал» зазначеної програмної продукції реалізовано 35 шт. Крім того, у Договорі №12-04/23 від 12.04.2023 і акті № 1 від 31.05.2023, де покупець ТОВ «Кернел Діджитал» відсутня печатка.

24.08.2023 МП «СЕРВІС-ЦЕНТР» подало скаргу щодо Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №9380597/21330546 від 21.08.2023. Скарга мотивована тим, що комісія не врахувала особливості компонентів програмної продукції, з яких було створено програмну продукцію, на постачання якої і було складено податкову накладну № 560 від 31.05.2023.

11.09.2023 Головним управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення №67368/21330546/2 за результатами розгляду скарги на рішення від 21.08.2023 №9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи рішення від 21.08.2023 №9380597/21330546 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до підп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, підп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Згідно отриманої квитанції від 16.06.2023 податкову накладну від 31.05.2023 № 560 збережено, але реєстрацію зупинено. В квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 58.29.32 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, до пояснень від 15.08.2023 позивачем було надано документи щодо поставки та оплати продукції, документи щодо природи формування собівартості такої продукції та документи щодо загальної інформації по платнику податків. Факт подання пояснень підтверджується квитанцією № 1.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Разом з тим, відповідач 1, при зупиненні реєстрації спірної податкової накладної обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які ж саме документи подані з порушенням законодавства.

З матеріалів справи слідує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в переліку документів, необхідних для вирішення питання про їх реєстрацію, про надання документів, на які у відзиві вказують відповідачі, не зазначено.

Як уже згадувалось вище, рішенням від 21.08.2023 № 9380597/21330546 відповідач 1 відмовив у реєстрації податкової накладної №560 від 31.05.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі "Додаткова інформація зазначено: встановлено невідповідність: платником надано акт прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді №1000987 від 30.05.2023р., постачальник ТОВ «Софтпром Солюшинз», де зазначено придбання продукції Номенклатури «Програмна продукція в електронному вигляді CyberArk Privileged Cloud User Subscription» в кількості 30 шт, а згідно акту прийому-передачі програмної продукції №1 від 31.05.2023р., покупець ТОВ«Кернел Діджитал» зазначеної програмної продукції реалізовано 35 шт. Крім того у Договорі № 12-04/23 від 12.04.2023 і акті №1 від 13.05.2023р., де покупець ТОВ «Кернел Діджитал» відсутня електрона печатка покупця.

Суд звертає увагу, що у скарзі щодо Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №9380597/21330546 від 21.08.2023 позивач наголошує, що комісія не врахувала особливості компонентів програмної продукції, з яких було створено програмну продукцію, на постачання якої і було складено податкову накладну № 560 від 31.05.2023. При чому до скарги платник податків додав довідку про однорідність прогрмного продукту, придбаного ТОВ «СОФТПРОМСОЛЮШИНЗ», і продукту реалізованого ТОВ «Кернел Діджитал». До скарги було додано і лист ТО» Кернел Діджитал» про відсутність у нього печатки.

Договір між позивачем та його контрагентом судом недійсним не визнано, зобов`язання за таким договором сторонами виконано, тобто такий правочин вважається дійсним. Таким чином, довід відповідачів про «відсутність печатки» на такому договорі є надмірним формалізмом, який вплинув права позивача і контрагента.

Щодо не співпадіння обсягів постачання і придбання, слід зазначити, що предметом обох договорів є постачання програмної продукції. Аби оцінити відповідність/невідповідність обсягів постачання, потрібно розуміти код програмного забезпечення. У рішеннях відповідачів технічний аналіз невідповідності програмного коду відсутній.

Доказів, які б свідчили про зворотне, відповідачі в ході розгляду справи не надали.

Таким чином, дійти висновку, що позивач не надав документи, без яких реєстрація податкової накладної не відбудеться, враховуючи, що позивач надав пояснення щодо операції, на яку вони виписані та документи, не можна.

Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 в у справі №520/15348/2020 вказав на те, що контролюючий орган не має права відмовити в реєстрації податкової накладної за відсутності чіткої вимоги щодо необхідних, на його переконання, документів.

Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної, та докази, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарської операції, останнім підтверджено реальність здійснення господарської операції, надані документи, якими підтверджується законність таких операцій.

Зазначене свідчить про те, що при прийнятті рішення комісія ГУ ДПС у Хмельницькій області повинна була встановити зокрема конкретний перелік документів, яких не надав платник податків, та з приводу яких слід надати письмові пояснення. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

З вказаного слідує, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Надаючи оцінку рішенню про відмову в реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що таке рішення є необґрунтованим, з його змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.

При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області є актом індивідуальної дії.

На переконання суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 є джерелом права.

У рішенні від 13.12.2001 у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії, заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010; Тошкуце та інші проти Румунії, заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (Лелас проти Хорватії, п. 74).

Суд зазначає, що дії контролюючого органу не є послідовними, адже зупиняючи реєстрацію податкової накладної контролюючий орган вказує на пропозицію платнику податків надати пояснення з одних підстав, а в подальшому відмовляє в реєстрації податкової накладної з інших підстав. У такий спосіб не надаючи платнику податків надати вичерпні письмові пояснення та достатній обсяг підтверджуючих документів.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

Таким чином, оскаржуване рішення від 21.08.2023 № 9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023 в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 560 від 31.05.2023, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час, суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 560 від 31.05.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

За змістом ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 560 від 31.05.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Щодо судового збору, оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховує таке.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Суд встановив, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн представником позивача надано до суду:

- Рахунок на оплату послуг адвоката № 1801/1 від 18.09.2023.

- Вхідний платіж від 19.09.23 на оплату послуг адвоката в сумі 15000 грн.

- Акт про надання послуг №3010/1 від 30.10.2023.

У рахунку на оплату зазначено, що адвокатський гонорар є фіксованим.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 також зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

У свою чергу, неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000, 00 грн, письмові докази, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування коштів із розглядом даної справи.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правничої допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.

З урахуванням всіх викладених обставин, суд вважає необґрунтованими витрати позивача на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу представника позивача у цьому випадку має бути зменшений до 3000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2023 року № 9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 560 від 31.05.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення на реєстрацію - 16.06.2023 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь малого підприємства "СЕРВІС-ЦЕНТР" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Мале підприємство "СЕРВІС-ЦЕНТР" (вул. Незалежності, 7,36,м. Волочиськ,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31200 , код ЄДРПОУ - 21330546) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя В.К. Блонський