Постанова

від 06.06.2024 по справі 560/16996/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16996/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

06 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства "СЕРВІС-ЦЕНТР" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Мале підприємство "СЕРВІС-ЦЕНТР" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області та до Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2023 року № 9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023;

- зобов`язати Державну податкову служба України зареєструвати податкову накладну № 560 від 31.05.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення на реєстрацію - 16.06.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова служба України, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідачів.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд встановив наступне.

12.04.2023 між позивачем та ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» укладено електронний договір №12-04/23 постачання програмної продукції, предметом якого є постачання програмної продукції та їх Компонентів.

Договором передбачено обов`язок постачальника компенсувати заблоковане ПДВ за ставкою 122%.

25.05.2023 позивач виставив електронний рахунок на оплату №25052023/12 ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» загальною вартістю з ПДВ 6 623 852,58 грн.

31.05.2023 МП між позивачем та ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» підписано Акт прийому-передачі № 1 програмної продукції, згідно якого постачальником належним чином та у встановлений строк було передано, а покупцем прийнято в електронному вигляді каналами Інтернет, програмну продукцію загальною вартістю з ПДВ 6 623 852,58 грн. Документ підписано ЕЦП. Протокол перевірки підпису наявний.

На виконання приписів ст. ст. 198, 201 ПК України позивач за фактом вчинення першої події - поставки програмної продукції, склав податкову накладну № 560 від 31.05.2023.

02.06.2023 позивач отримав від ТОВ «КЕРНЕЛ ДІДЖИТАЛ» оплату за поставлену програмну продукцію, що підтверджується заключною випискою з поточного рахунку з МП СЕРВIС-ЦЕНТР ПП, ЄДРПОУ 21330546 в період з 01.06.2023 по 02.06.2023 та відповідними документами

16.06.2023 позивач направив податкову накладну № 560 від 31.05.2023 на реєстрацію в ЄДРПН, що підтверджується відомостями з електронного кабінету.

Натомість, 16.06.2023 року позивачем отримано квитанцію №1 до податкової накладної №560 від 31.05.2023, згідно якої документ прийнято. Реєстрація зупинена.

У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 58.29.32 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.08.2023 позивачем подано контролюючому органу письмові пояснення та додаткові документи щодо підстав складання податкової накладної №560 від 31.05.2023. До пояснень було надано документи щодо поставки та оплати продукції, документи щодо природи формування собівартості такої продукції та документи щодо загальної інформації по платнику податків. Факт подання пояснень підтверджується квитанцією № 1.

21.08.2023 Головним управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення №9380597/21330546 про відмову в реєстрації податкової накладної №560 від 31.05.2023 у ЄРПН.

Підстава відмови: «у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: встановлено невідповідність: платником надано акт прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді №1000987 від 30.05.2023, постачальник ТОВ «СОФПРОМСОЛЮШИНЗ», де зазначено придбання продукції Номенклатури «Програмна продукція в електронному вигляді CyberArk Privileged Cloud User Subscription» в кількості 30 шт., а згідно акту прийом-передачі програмної продукції № 1від 31.05.2023, покупець ТОВ «Кернел Діджитал» зазначеної програмної продукції реалізовано 35 шт. Крім того, у Договорі №12-04/23 від 12.04.2023 і акті № 1 від 31.05.2023, де покупець ТОВ «Кернел Діджитал» відсутня печатка.

24.08.2023 позивач подав скаргу до ДПС України, відзначивши в останній, окрім іншого, про факт неврахування Комісією особливостей компонентів програмної продукції, з яких було створено програмну продукцію, на постачання якої і було складено податкову накладну № 560 від 31.05.2023.

11.09.2023 Головним управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення №67368/21330546/2 за результатами розгляду скарги на рішення від 21.08.2023 №9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, незгода позивача із рішенням контролюючого органу спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою її подання на реєстрацію судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, поданих позивачем, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як встановлено судом, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту додатку 3 до Порядку № 1165 та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.

Наразі, зі змісту квитанцій, надісланих позивачу, встановлено, що останні містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

В даному випадку, судова колегія зауважує, що податковим органом, всупереч приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165, обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо спростування сумнівів контролюючого органу у спосіб подання документів.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що з метою реєстрації податкової накладної №560 від 31.05.2023 року позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Однак, відповідачем, незважаючи на надання відповідних документів, прийнято оскаржуване рішення від 21.08.2023 № 9380597/21330546, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства.

В графі додаткова інформація зазначено "встановлено невідповідність: платником надано акт прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді №1000987 від 30.05.2023р., постачальник ТОВ «Софтпром Солюшинз», де зазначено придбання продукції Номенклатури «Програмна продукція в електронному вигляді CyberArk Privileged Cloud User Subscription» в кількості 30 шт, а згідно акту прийому-передачі програмної продукції №1 від 31.05.2023р., покупець ТОВ«Кернел Діджитал» зазначеної програмної продукції реалізовано 35 шт. Крім того у Договорі № 12-04/23 від 12.04.2023 і акті №1 від 13.05.2023р., де покупець ТОВ «Кернел Діджитал» відсутня електрона печатка покупця".

Надаючи оцінку вказаному рішенню відповідача, судова колегія зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та воно не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Щодо додаткової інформації, відзначеної в оскаржуваному рішенні, то судова колегія відзначає наступне.

Так, відповідачем зазначено, що платником надано акт прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді №1000987 від 30.05.2023р., постачальник ТОВ «Софтпром Солюшинз», де зазначено придбання продукції Номенклатури «Програмна продукція в електронному вигляді CyberArk Privileged Cloud User Subscription» в кількості 30 шт, а згідно акту прийому-передачі програмної продукції №1 від 31.05.2023р., покупець ТОВ«Кернел Діджитал» зазначеної програмної продукції реалізовано 35 шт. Крім того у Договорі № 12-04/23 від 12.04.2023 і акті №1 від 13.05.2023р., де покупець ТОВ «Кернел Діджитал» відсутня електрона печатка покупця".

По-перше, апелянтом - відповідачем по справі, не доведено, що вказана інформація була відсутня у контролюючого органу при розгляді питання, пов`язаного із реєстрацією податкової накладної.

А по-друге, вказані твердження податкового органу в повному обсязі спростовуються поданими позивачем до матеріалів справи документами, яким було надано оцінку судом першої інстанції.

Окрім того, судова колегія зауважує, що як було встановлено в ході розгляду справи та засвідчується наявними матеріалами справи, у скарзі на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №9380597/21330546 від 21.08.2023, яка подавалась позивачем до ДПС України, останній наголошував, що комісія не врахувала особливості компонентів програмної продукції, з яких було створено програмну продукцію, на постачання якої і було складено податкову накладну № 560 від 31.05.2023. При чому, до скарги платник податків додав довідку про однорідність програмного продукту, придбаного у ТОВ «СОФТПРОМ СОЛЮШИНЗ», і продукту реалізованого ТОВ «Кернел Діджитал». До скарги було додано і лист ТОВ "Кернел Діджитал" про відсутність у нього печатки.

Договір між позивачем та його контрагентом судом недійсним не визнано, зобов`язання за таким договором сторонами виконано, тобто такий правочин вважається дійсним. Таким чином, доводи відповідачів про «відсутність печатки» на такому договорі обгрунтовано визнані судом першої інстанції виявом надмірного формалізму, який вплинув на права позивача і контрагента.

Щодо не співпадіння обсягів постачання і придбання, суд першої інстанції підставно відзначив, що оскільки предметом обох договорів є постачання програмної продукції, наразі необхідно розуміти код програмного забезпечення. Оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН технічного аналізу невідповідності програмного коду не містить.

Доказів, які б свідчили про зворотне, відповідачі в ході розгляду справи відповідачеами не надано ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

При цьому, судова колегія зауважує, що відповідачем у апеляційній скарзі наведено й інші підстави в обґрунтування оскаржуваного рішення, які наразі є неприйнятними з огляду на ч.2 ст.77 КАСУ, за якою суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 по справі №2а-28/10/0870).

Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію податкової накладної.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченні Конституцією України та законами України, а також прийняття негативних для платника податків рішень без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що причини відмови, викладені в рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.08.2023 року № 9380597/21330546 про відмову у реєстрації податкової накладної № 560 від 31.05.2023 року.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то судова колегія відзначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про належність та обгрунтованість обраного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану податкову накладну в ЄРПН.

Колегія суддів відхиляє як необгрунтовані доводи апелянта в частині визначеної судом суми відшкодування судових витрат, оскільки судом першої інстанції обгрунтовано застосовано співмірність розміру витрат відповідно до передбачених законом критеріїв.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.