Рішення

від 11.01.2024 по справі 620/16675/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/16675/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) 09.11.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.07.2023 №0063495-2408-2524-UA74040090000047246, №0063494-2408-2524-UA74040090000047246, №0063493-2408-2524-UA74040090000047246.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що об`єкти нерухомості, які належать позивачу, використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до призначення, зазначеного у Висновку про класифікацію майна. З огляду на викладене, в силу вимог підпункту «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, вказане майно не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою судді від 27.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 28.11.2023 клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що у власності позивача перебуває нерухоме майно (комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2881,30 кв.м.), який є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому, відповідач зазначив, що позивач не надав до контролюючого органу експертні висновки щодо належності об`єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем в будівництві, який би підтверджував відсутність підстав для сплати ним відповідного податку. При цьому, відповідач вважає, що наданий ОСОБА_1 висновок ФОП ОСОБА_2 від 25.08.2021 №525 не має відношення до вказаного вище висновку Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем в будівництві.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Видами господарської діяльності позивача, в тому числі, є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві (а.с. 9)

ОСОБА_1 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель від 06.07.2016 є власником нерухомого майна, а саме: комплексу нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2881,30 кв.м, розташованого на земельній ділянці площею 3,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 7423381900:22:001:0046, на земельній ділянці площею 0,7000 га, кадастровий номер 7423381900:22:001:0047 (а.с. 10-11).

Відповідно до інформації, відображеної у Технічному паспорті на об`єкт нерухомості, нежитлові приміщення складаються з виробничого приміщення з господарськими будівлями та спорудами (сільськогосподарського призначення) (а.с. 13-26).

Відповідно до висновку від 25.08.2021 №525, складеного експертом-техніком інвентаризації нерухомого майна (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №002526) ФОП ОСОБА_2 , будівлі за адресою: АДРЕСА_1 обліковуються згідно з Класифікатором: «Будівлі садівництва, виноградарства та виноробства» (код 1271,5) 1949,2 кв.м.; «Сільськогосподарського призначення інші» (код 1271,9) 932,1 кв.м. (а.с. 29-30).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельні ділянки, на яких розташований комплекс нежитлових будівель, мають: цільове призначення для обслуговування виробничих будівель та споруд; категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид використання для обслуговування виробничих будівель та споруд (а.с. 12).

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України 05.07.2023 ГУДПС у Чернігівській області винесено позивачеві податкові повідомлення-рішення (а.с. 27-28), якими нараховано суму зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

№0063494-2408-2524-UA74040090000047246 на суму 53635,40 грн. (за 2018 рік);

№0063495-2408-2524-UA74040090000047246 на суму 46100,80 грн. (за 2017 рік);

№0063493-2408-2524-UA74040090000047246 на суму 86439,00 грн. (за 2021 рік).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.129. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що об`єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки;

Відповідно до положень статей 10, 266 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - це місцевий податок у складі податку на майно, що сплачується платниками податку за об`єкти житлової та/ або нежитлової нерухомості і зараховується до місцевого бюджету.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтею 266 Податкового кодексу України.

Так, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

При цьому, не є об`єктом оподаткування, зокрема, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

З огляду на наведені норми права, суд звертає увагу, що застосування підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно із абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Видами його господарської діяльності, у тому числі є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Для ведення господарської діяльності позивач має у власності комплекс нежитлових будівель, які складаються з виробничого приміщення з господарськими будівлями та спорудами (сільськогосподарського призначення, а саме: склади для яблук, запчастин, речей; склад для переробки яблук; гараж; ремонтна майстерня; контора).

Крім того, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру вид використання земельних ділянок, на яких розміщено нерухоме майно позивача, - для обслуговування виробничих будівель та споруд.

Тобто, належні позивачу на праві власності будівлі, з огляду на їх функціональне призначення, використовуються для ведення ним сільськогосподарської діяльності.

Суд звертає увагу, що Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Класифікатора будівлі споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно із ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000 (постанова Верховного Суду від 09.05.2023 по справі №380/10802/22).

Норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов`язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об`єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до висновку від 25.08.2021 №525, складеного експертом-техніком інвентаризації нерухомого майна (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №002526) ФОП ОСОБА_2 , будівлі за адресою: АДРЕСА_1 обліковуються згідно з Класифікатором: «Будівлі садівництва, виноградарства та виноробства» (код 1271,5) 1949,2 кв.м.; «Сільськогосподарського призначення інші» (код 1271,9) 932,1 кв.м.

З огляду на викладене, наданими позивачем документами підтверджується, що нежитлові будівлі, які належать йому на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» та використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником (з огляду на функціональне призначення об`єктів нерухомості).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач в межах спірних правовідносин не довів, що будівлі нерухомості, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку, контролюючий орган не довів: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов`язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав; чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на не дотримання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття спірних рішень.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є об`єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідач не довів, що позивач впродовж 2018-2021 років використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Крім того, у відзиві на позов ГУДПС у Чернігівській області зазначало, що податкове зобов`язання ОСОБА_1 визначено з урахуванням строків давності.

Разом з тим, під час вирішення спору наведене не знайшло свого підтвердження, враховуючи таке.

Відповідно до вимог підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (підпункт 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Кодексу).

У свою чергу, пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Однак, суд звертає увагу, що всупереч встановлених вимог ГУДПС у Чернігівській області винесено спірні податкові повідомлення-рішення 05.07.2023, тобто після 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Крім того, податкові повідомлення-рішення №0063494-2408-2524-UA74040090000047246 та №0063495-2408-2524-UA74040090000047246 (за звітні 2017-2018 роки) прийняті з порушенням строків давності, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2023 за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн.).

Ціна даного позову становить 186175,20 грн., тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача має бути стягнутий судовий збір в сумі 1861,75 грн. (1% від ціни позову).

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.07.2023 №0063495-2408-2524-UA74040090000047246, №0063494-2408-2524-UA74040090000047246, №0063493-2408-2524-UA74040090000047246.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн. 75 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 січня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна