Постанова

від 10.01.2024 по справі 520/25281/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 р. Справа № 520/25281/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 18.09.23 у справі № 520/25281/23

за позовом Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

до ОСОБА_1

про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі також позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач), в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 547 846 грн 51 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 18.09.2023 та прийняти нову ухвалу про відкриття провадження у справі № 520/25281/23.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття ухвали не враховано приписи п. 7 ст. 4 КАС України, а також п. 1.5 Положення про Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 23.04.2020 за № 540/132.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом установлено, що адміністративний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, подано Військово-юридичним інститутом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (ЄДРПОУ 24971145).

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань в реєстрі за ідентифікаційним кодом 24971145 зареєстровано філію (інший відокремлений підрозділ) - Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Відокремлений підрозділ - Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого належить до юридичної особи - Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (ЄДРПОУ - 02071139).

Повертаючи адміністративний позов ухвалою від 18.09.2023, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції з таких підстав.

За положеннями частини другої статті 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Однією з ознак юридичної особи публічного права є реалізація публічних інтересів держави чи територіальної громади.

Пунктом 16 частини першої статті 1 Закону № 1556-VII надано визначення поняття освітньої діяльності як діяльність закладів вищої освіти, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України від 05 вересня 2017 року за № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII) освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Освітній процес у широкому значенні включає різні елементи: форму здобуття освіти, рівні освіти, форми організації освітнього процесу та види навчальних занять, отримання кваліфікації, учасники освітнього процесу: здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники, академічна мобільність тощо.

Отже з аналізу правової природи юридичної особи публічного права, з урахуванням особливостей, передбачених законами № 1556-VII, № 2145-VIII, можна зробити висновок про те, що юридична особа публічного права може бути суб`єктом публічно-правових правовідносин.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За правилами пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже за наведеною нормою суб`єктами владних повноважень можуть бути не лише органи, їхні посадові чи службові особи, а й юридичні чи фізичні особи, якщо їм делеговано певні владні управлінські повноваження.

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження в рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

За приписами ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, в ухвалі від 30.05.2023 Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що філія (відокремлений підрозділ) - Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, відповідно до ст. 46 КАС України не може бути позивачем у адміністративній справі, оскільки не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Водночас суд першої інстанції врахував інформацію із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо того, що Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (ЄДРПОУ 24971145) належить до юридичної особи - Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (ЄДРПОУ - 02071139).

Проте, як убачається з копії позовної заяви, наявної у матеріалах справи, звертаючись до суду з позовною заявою у цій справі, позивач долучив до позовної заяви, зокрема:

- копію контракту про проходження військової служби (навчання), укладеного Міністерством оборони України в особі начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, бригадного генерала юстиції Мельника Сергія Миколайовича, та солдатом ОСОБА_1 ;

- копію Положення про Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 23.04.2020 за № 540/132.

Так, згідно з п. 1.5 вказаного Положення Інститут має окремі права та обов`язки юридичної особи щодо ведення самостійного та військового господарства, крім квартирно-експлуатаційного господарства, може набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді у зазначених законом випадках.

Під час прийняття оскаржуваної ухвали вказані обставини суд першої інстанції не дослідив, оцінку доказам позивача на підтвердження повноважень на звернення з позовом у цій справі не надав.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачу.

За наведеного правового регулювання та обставин справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на наведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 по справі № 520/25281/23 - скасувати.

Справу за позовом Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк