Рішення

від 11.01.2024 по справі 227/1895/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.01.2024 227/1895/23

РІІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Круговій І.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

До Добропільськогоміськрайонного судуДонецької областів інтересах ОСОБА_2 звернувся представникпозивача ОСОБА_1 з позовноюзаявою доДержавного підприємства«Добропіллявугілля-видобуток»Відокремлений підрозділ«Шахтоуправління «Добропільське»про відшкодуванняморальної шкоди,завданої ушкодженнямздоров`я,в обґрунтуванняякої зазначив,що позивачбільше 25років пропрацювавна підприємствахвугільної промисловості,а напідприємстві відповідача з2020року додня звільнення28.12.2021року,і підчас всього періодутрудової діяльностіпіддавався впливунесприятливих умовпраці,що призвелодо погіршеннястану здоров`ята виникненнюпевних професійнихзахворювань.22.03.2023року Клінікоюпрофесійних захворюваньІнституту медицинипраці ім.КундієваЮ.І.НАМН Українипозивачу виданомедичний висновок,відповідно доякого встановленонизку професійнізахворювань:хронічнарадікулопатія L5,S1ліворуч встадії неповноїремісії зпомірними статико-динамічнимипорушеннями табольовим синдромом,хронічна двобічнасенсоневральна приглухуватістьз легкимступені зниженняслуху (ІІст.)-за класифікацією ОСОБА_3 та ПономарьовоїН Хронічнийбронхіт IIст.,фаза затихаючогозагострення,дифузні пневмосклероз,ЛНІ-ІІст.Відповідно довищезазначеного висновку ОСОБА_2 протипоказана роботав умовахвпливу,пилу,шуму тафізичних перевантажень.Підґрунтямдля визначенняпрофесійної категоріїзахворювань явилисядані клініко-функціональногообстеження;динаміка захворювань,їх розвиток,період роботи;інформація проумови праці,представлена вінформаційній довідці ОСОБА_2 від 17.02.2023р.,згідно якоїпозивач підлягавдії фізичногонавантаження,робочої пози,нахилів тулуба,параметри якихперевищував допустимівеличини;підлягав діїшуму,рівень якогоперевищував ГДР,а такожпідлягав діїпилу,концентрації якогоперевищували ГДК.25квітня 2023рокуза результатамипроведеного розслідуванняпричин виникненняпрофесійного захворюваннябуло складеноакт заформою П-4.10травня 2023рокувідповідно додовідки МСЕКсерія 12ААА №139512 ОСОБА_2 було встановленотретю групуінвалідності та65%втрат працездатностіза сукупністю(30%хронічна радикулопатія,25%хронічний бронхіт,10%хронічна приглухуватість),безстроково.Відповіднодо копіїтрудової книжкипозивача 28.12.2021рокуйого було звільнено зВП«Шахтоуправління» Добропільське`ДП`Добропіллявугілля-видобуток»за станомздоров`язгідно п.2ст.40КЗпП України.Відповіднодо актуформи П-4від 25.04.2023рокуп.17визначено,що професійнезахворювання упозивача виниклоза обставин:у зв`язкуз недосконалістютехнологічного процесуі зокрема,через виділенняконцентрацій пилу,переважно фіброгенної діїта генераціювиробничого шумупід часроботи технологічногоустаткування таін..)та незабезпеченістюзасобами індивідуальногозахисту відшуму протирадикулітнимпоясом, ОСОБА_2 виконував роботив умовахвплив)пилу,переважно фіброгенноїдії,концентрація якогоперевищувала ГДКта вумовах вимушеноїробочої позиі значнихфізичних навантажень,що перевищувалидопустимі параметри. Відповідно доч.2ст.153КЗпП України,забезпечення безпечнихі нешкідливихумов праціпокладається навласника абоуповноважений ниморган.Умови праціна робочомумісці,безпека технологічнихпроцесів,машин,механізмів,устаткування таінших засобіввиробництва,стан засобівколективного таіндивідуального захисту,що використовуютьсяпрацівником,а такожсанітарно-побутовіумови повиннівідповідати вимогамнормативних актівпро охоронупраці. Статтею 158КЗпП Українивстановлено,що власникабо уповноваженийним органзобов`язанийвживати заходівщодо полегшенняі оздоровленняумов праціпрацівників шляхомвпровадження прогресивнихтехнологій,досягнень наукиі техніки,засобів механізаціїта автоматизаціївиробництва,вимог ергономіки,позитивного досвідуз охоронипраці,зниження таусунення запиленостіта загазованостіповітря увиробничих приміщеннях,зниження інтенсивностішуму,вібрації,випромінювань тощо.Статтею173КЗпП Українипередбачено,що шкода,заподіяна працівникамкаліцтвом абоіншим ушкодженнямздоров`я,пов`язанимз виконаннямтрудових обов`язків,відшкодовується увстановленому законодавствомпорядку.Статтею13Закону України«Про охоронупраці» передбачено,що роботодавецьзобов`язанийстворити наробочому місців кожномуструктурному підрозділіумови працівідповідно донормативно-правовихактів,а такожзабезпечити додержаннявимог законодавстващодо правпрацівників угалузі охоронипраці. Позивач зазначає, що виходячи здодатків,які приєднанідо матеріалівсправи,вбачається,що позивачотримав хронічніпрофесійні захворюванняпід часвиконання нимтрудових обов`язків,а томунаявні узв`язкуз цимпідстави,передбачені статтями153,237-1Кодексу законівпро працюУкраїни,для відшкодуванняморальної шкоди.Крім того,ушкодження здоров`я,за наслідкомякого виниклавтрата професійноїпрацездатності (65%),відбулось узв`язкуз незабезпеченнямналежних табезпечних умовпраці збоку роботодавця,внаслідок чогопозивачу булоспричинено моральністраждання увигляді фізичнихта душевнихстраждань,тому такаморальна шкодамає відшкодовуватисьза рахунокроботодавця,яким євідповідач посправі.Відповідно дост.237-1КЗпП України,відшкодування власникомабо уповноваженимним органомморальної шкодипрацівнику провадитьсяу разіякщо порушенняйого законнихправ призвелидо моральнихстраждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Рішенням Конституційного суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004, зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків незалежно від ступеня втраті професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричиняє порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я, тощо. ОСОБА_2 зазначає, що відчуває постійний біль у грудях, задуху при ходьбі приступи ускладненого дихання, слабкість в тілі, у зв`язку чим відмовився від пересування на далекі відстані, при зміні погоди задихається, постійно приймає ліки. Крім того, він відчуває постійний біль у спині, що позбавляє його можливості виконувати фізичну роботу. У нього виникло відчуття страху, що його здоров`я ніколи не відновиться. На сьогодні його стан погіршується. Він не може виконувати певні види робіт у побуті. Також через встановлену групу інвалідності він обмежений у виборі роботи. Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров`я, ступінь втрати ним професійної працездатності та встановлення третьої групи інвалідності безстроково, це завдає позивачу моральної шкоди, яку він оцінює в 500 000 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень та компенсацію понесених витрат на правову допомогу в розмірі 10000грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2023 року було відкрито спрощене позовне провадження.

21.08.2023 р. від представника відповідача Стогній Я. надійшов до суду відзив, в якому зазначено, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки позивач більшу частину своєї трудової діяльності в вугільній галузі пропрацював на інших підприємствах,а на ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» лише з 26.01.2021 року до 28.12.2021 року(11 міс. 2 дні), і за цей період він був у відпустці 32 календарних дні та 102 дні перебував на лікарняному, тобто відсутність позивача на робочому місці була 4 міс. 10 днів, і під час прийому позивача на роботу існували висновки КЛПЗ « Добропільська ЦРЛ» від 03.03.2020р. та 30.10.2020 року про його придатність до роботи прохідником, захворювання позивача мають хронічний характер і не могли виникнути одномоментно, враховуючи, що позивач пропрацював у підземних умовах більше 25 років, і тому не лише відповідач має нести відповідальність за погрішення стану здоров`я позивача, а також ті підприємства, на яких працював позивач, які просив суд залучити до участі в розгляді справи в якості третіх осбі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Окрім того, представник відповідача зазначає, що позивачем не обгрунтовано визначений ним розмір моральної шкоди 500000грн., який не підтверджений необхідними доказами, в тому числі, довідкою лікаря психотерапевта, психіатра, висновком експертизи щодо психічного стану, його погіршення через виявлені професійні захворювання, та душевні страждання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.09.2023 року справу було передано на розгляд судді Корнєєвої В.В. в зв`язку із відрядженням судді Левченко А.М. до іншого суду.

26.09.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не згоден з доводами представника відповідача, і вважає клопотання про залучення підприємств, на яких працював позивач до участі в справі в якості третіх осбі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, безпідставним, з огляду на те, що комісією з розслідування виявлених у позивача професійних захворювань в акті розслідування від 25.04.2023 року саме відповідач визначений як підприємство з небезпечними умовами праці, яке потягнуло виникнення у позивача виявлених професійних захворювань,і представник відповідача підписав акт розслідування без будь-яких зауважень, і окрім того ДТЕК « Добропіллявугілля» зараз знаходиться в стадії банкрутства, розпочато ліквідаційну процедуру, а ТОВ « Донвуглепоставка» вже визнано банкрутом та ліквідовано. Стосовно визначення розміру відшкодування моральної шкоди представник позивача зазначив, що цей розмір був визначений позивачем самостійно, з врахуванням понесених фізичних страждань у зв`язку із суттєвим порушенням здоров`я, зміни звичного способу життя, встановленого ступеню втрати працездатності, який визначено позивачу безстроково,і для цього не потрібно висновку експертизи, тому заперечують проти призначення експертизи по справі.

В судовому засіданні 07.11.2023 року судом було розглянуто клопотання представника відповідача про залучення до участі в розгляді справи третіх осіб, яке було уточнено представником відповідача Обельчак М.С.,в судовому засіданні, і ухвалою суду в їх задоволенні було відмовлено. Інше клопотання, подане попереднім представником відповідача, представник відповідача Обельчак М.С. просив залишити без розгляду.

В судове засідання 10.01.2024 року з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Позивач до суду не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, представник позивача просила суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Також в судове засіданні 10.01.2024 року з`явився працівник ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» Стогній Я. В.,але довіреності від імені цього підприємства зазначеним працівником суду надано не було, тобто відсутне підтвердження повноважень на представництво інтересів.

Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача Обельчак М.(судове засідання 07.11.2023 року), дослідивши матеріали справи, в тому числі відзив, заперечення на відзив, приходить до наступних висновків:

Згідно ст.2,5ЦПКУкраїнизавданнямцивільногосудочинстваєсправедливий,неупередженийтасвоєчаснийрозгляд івирішенняцивільнихсправзметоюефективного захиступорушених,невизнанихабооспорюванихправ,свободчи інтересівфізичнихосіб,правтаінтересівюридичнихосіб,інтересівдержави.Здійснюючиправосуддя,судзахищаєправа,свободи таінтересифізичнихосіб,праватаінтересиюридичнихосіб,державнітасуспільніінтересиуспосіб,визначений закономабодоговором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з наявної копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 починаючи з 16.04.1985р. працював на різних підприємствах вугільної промисловості на роботах з повним робочим днем в шахті, в тому числі на підприємстві відповідача ВП «Шахтоуправління» Добропільське» ДП « Добропіллявугілля-видобуток» 26.01.2021 року до 28.12.2021 року.

В відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що за період роботи на підприємстві відповідача з 26.01.2021 року до 28.12.2021 року позивач був у відпустці 32 календарних дні та 102 дні перебував на лікарняному, тобто з 11 міс. 2 дні роботи на підприємстві відповідача позивач не виконував роботу 4 міс. 10 днів, і за цей період роботи позивач не міг отримати виявлені у нього професійні захворювання( хронічна радикулопатія, хронічний бронхіт, хронічна приглухуватість) на підприємстві відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на тому, що ВП «Шахтоуправління» Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» є належним відповідачем, оскільки про його вину в виникненні у позивача професійних захворювань зазначено в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання(отруєння) від 25.04.2023 року за формою П-4.

Як вбачаєтьсяз копіїакту розслідуванняпричин виникненняхронічного професійногозахворювання(отруєння)від 25.04.2023року заформою П-4,складеного комісією,до складуякої входивтакож представник відповідача-заступник директораз охоронипраці тапромислової безпеки ВП«Шахтоуправління» Добропільське»ДП «Добропіллявугілля-видобуток»Марченко Д.І.,а такожголова первинноїорганізації ППВПУш.ДобропільськаВП «Шахтоуправління»Добропільське» ДП« Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_4 ,хронічнепрофесійне захворювання ОСОБА_2 виниклоу зв`язкуз недосконалістютехнологічного процесу(зокрема,через виділеннязначних концентраційпилу,переважно фіброгенноїдії,та генераціювиробничого шумупід часроботи технологічногоустаткування тощо)та незабезпеченістюзасобами індивідуальногозахисту відшуму,протирадикулітним поясом ОСОБА_2 виконував роботив умовахвпливу пилу,переважно фіброгенноїдії,концентрація якогоперевищувала ГДК тав умовах вимушеноїробочої пози і значнихфізичних навантажень,що перевищувалидопустимі параметри,а такожчерез неможливістьзастосування засобівмалої механізаціїна усіхланках технологічногопроцесу,що бунеможливлювало абозводило домінімуму важкуручну працю, ОСОБА_2 виконував роботив умовахвимушеної робочоїпози тазначних фізичнихнавантажень,що перевищувалидопустимі параметри.Комісієюз проведеннямедичних оглядівзакладів охорониздоров`яза періодроботи ОСОБА_2 на ВП«Шахтоуправління «Добропільське»ДП «Добропіллявугілля-видобуток».стаж якогоскладає 20років,своєчасно Vтерміни,передбачені вимогамиПорядку проведеннямедичних оглядівпрацівників певнихкатегорій,затвердженого наказомМОЗ від21.05.2007р.№246(даліПорядок 246).було забезпеченопроведення медичнихоглядів,але жодногоразу комісієюз проведеннямедичних оглядівзакладів охорониздоров`я,враховуючи стажйого роботив шкідливихумовах праці,даний працівниквідповідно доп.2.18Порядку 246не бувнаправлений надодаткові обстеженняабо консультаціїдо спеціалізованихзакладів охорониздоров`я,не запропонованіоздоровчі заходи,що призвелодо несвоєчасноговиявлення розвиткухронічних професійнихзахворювань. Недостатня забезпеченістьзасобами індивідуальногота колективногозахисту. Такожв актізазначено,що з метою ліквідації і запобігання виникненню хронічних професійних захворювань ОСОБА_5 - директору ВП «Шахтоуправління «Добропільське`ДП «Добропіллявугілля-видобуток» пропонується: забезпечувати працівників, які зазнають впливу пилу в концентраціях перевищують гранично допустимі засобами індивідуального захисту у відповідності до галузевих норм, здійснювати контроль за використанням зазначених засобів індивідуального захисту працівниками(строк постійно), забезпечувати виконання комплексу протипилових заходів по шахті, у т.ч.застосування пилозмочуючих добавок під час гідропилопридушення, та посилити контроль за роботою засобів знепилення на робочих місцях(строк - постійно, одразу після відновлення ведення робіт з видобування вугілля та підготовчих робіт з проходження гірничих виробок),забезпечувати робітників певних професійних груп засобами індивідуального захисту від локальної вібрації та, за медичними показаннями, протирадикулітними поясами, здійснювати дієвий контроль за їх використанням(строк - постійно, одразу після відновлення ведення робіт з видобування вугілля та підготовчих робіт з проходження гірничих виробок), з урахуванням вимог технологічного процесу забезпечити достатню кількість засобів малої механізації (лебідки, талі та ін.) на робочих місцях, де за результами проведеної атестації робочих місць зафіксоване перевищення гранично допустимих рівнів фізичних навантажень(строк - постійно, одразу після відновлення ведення робіт з видобування ву та підготовчих робіт з проходження гірничих виробок),забезпечити контроль вібраційних параметрів гірничої техніки після проходження планово-профілактичного ремонту, монтажу та не менше 1 разу на рік у процесі експлуатації(строк - постійно, одразу після відновлення ведення робіт з видобування вугілля та підготовчих робіт з проходження гірничих виробок), додатково інформувати Східне міжрегіональне управління Державної с, України з питань праці та Головне управління Пенсійного фонду України в Доне області про виконання заходів запобігання розвитку хронічних професійних захворювань та забезпечення нормалізації умов праці(строк -12.05.2023). Особами , які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, зазначено- ОСОБА_6 - в.о. директора ВП «Шахтоуправління«Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», порушив статтю 8, статті 13 Закону України «Про охорону праці», п. 1.12, п. 1.8, п.3.9, п. 5.3.2, п. 8.1, п. 8.2, п.8.3, п.8.4 Державних санітарних правил та норм « Підприємства вугільної промисловості» ДСП 3.3.1.095-2002.

Згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого ПКМУ від 17 квітня 2019 р. № 337 п.117,118 -за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства. Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Як вбачається з копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання(отруєння) від 25.04.2023 року за формою П-4 зазначений акт підписаний членами комісії без будь-яких заперечень.

Копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 139512 підтверджується встановлення позивачу ОСОБА_2 65 % втрати професійної працездатності з 10.05.2023 року 3 групу інвалідності безстроково.

Приписами статті 46КонституціїУкраїни (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.5, п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р.Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Також необхідно враховувати, що відповідно дост. 237-1 КЗпП( 322-08 ) (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1-14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку.

Відповідно дост.153КЗпПУкраїни,навсіхпідприємствах,вустановах,організаціяхстворюютьсябезпечні інешкідливіумовипраці. Забезпеченнябезпечнихінешкідливих умовпраціпокладаєтьсяна роботодавця,крімвипадківукладення міжпрацівникомтароботодавецем трудовогодоговорупродистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1КЗпП Українипередбачено проведеннявідповідно дозаконодавства власникомабо уповноваженимним органомвідшкодування моральноїшкоди працівникуу разі,якщо порушенняйого законнихправ призвелидо моральних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (п.9).

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 № 1-рп/2004р. встановлено, що ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання (п.4.1).

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, у своїй постанові від 05 грудня 2018 року по справі №210/5258/16-ц (провадження №14-463 цс18) зазначила: «Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Позивачем на підтвердження нанесеної йому моральної шкоди надано копії виписок з медичних установ про проходження лікування, висновків спеціалістів щодо ушкодження здоров`я, копію індивідуальної програми реабілітації інваліда. Суд вважає за можливе прийняти зазначені копії медичних документів як належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог і вважає їх достатніми з врахуванням вищезазначеного та відхиляє доводи представника відповідача щодо необхідності підтвердження спричинення моральної шкоди висновком експерта.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обов`язок щодо відшкодування моральної шкоди позивачеві законом покладено на підприємство відповідача, і надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я ОСОБА_2 відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, в тому числі на підприємстві відповідача, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципом розумності та справедливості, приймає до уваги тривалість та глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров`я: відповідно до наданих позивачем документів позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65% та призначено третю групу інвалідності безстроково. В той же час, суд приймає до уваги, що на підприємстві відповідача позивач пропрацював нетривалий час, але враховує також, що і під час цього нетривалого періоду роботи на підприємстві відповідача, згідно акту розслідування професійного захворювання від 25.04.2023 року, позивач також знаходився під впливом шкідливих умов праці, що вплинуло на виникнення стійкого ушкодження здоров`я- виявлених професійних захворювань, втрати працездатності та встановлення групи інвалідності. Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню і на його користь з відповідача необхідно стягнути відшкодування нанесеної йому моральної шкоди в зв`язку з втратою професійної працездатності в розмірі 100 000,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача суд керується наступним.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, заявлених позивачем, який згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справ щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1000 грн.

Суд також приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн,, які підтверджуються копією договору на надання правової допомоги та квитанцією про оплату послуг адвоката Чумак І.М.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16,23,1167,1168 ЦК України,ст.153 КЗпП України, ст.ст.3, 5, 12, 13, 18,258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути зДержавного підприємства«Добропіллявугілля-видобуток»Відокремлений підрозділ«Шахтоуправління «Добропільське»на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відшкодуваннянанесеноїморальної шкодиврозмірі100000(стотисяч)гривень00копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог позивача відмовити.

Стягнути зДержавного підприємства«Добропіллявугілля-видобуток»Відокремлений підрозділ«Шахтоуправління «Добропільське»на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відшкодування понесених позивачем судових витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» на користь держави судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1000 гривень 00 копійок.

Іншу частину судових витрат по справі - компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Корнєєва

11.01.24